ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Симфонічна творчість Й. Брамса. Симфонія №4.

Значним внеском в культуру німецького симфонізму XIX ст. є симфонічна творчість Брамса, яка охоплює наступні твори : 2 серенади, 2 увертюри («Трагічна» і «Академічна»), варіації на тему Гайдна і 4 симфонії (c-moll, D-dur, F-dur, e-moll). До симфонічної музики Брамса відносять і його концерти: 2 фортепіанних, скрипковий і подвійний концерт для скрипки і віолончелі з оркестром.

Всі 4 симфонії написані в останній період творчості Брамса (70-80 pp.) і різні за своїм ідейно-емоційним змістом. Умовно їх можна охарактеризувати наступним чином : монументально-епічна перша симфонія, жанрово-танцювальна - друга, лірико-драматична - третя і трагічна четверта симфонія.

В симфоніях композитор зберіг класичний 4-частинний цикл і не використовував літературну програму. В симфоніях Брамса монументальність ідей, широта масштабів пов'язані з опорою на традиції бетховенського симфонізму, але одночасно поєднуються з суб'єктивним, «камерним» змістом музичних образів. Симфонії Брамса мають мелодичність, обумовлену творчим перетворенням німецької, угорської і слов'янської пісенності, епічної широти концепцій, яскравим співставленням ліричних, драматичних і жанрових образів, високим художнім мистецтвом. Все це робить їх видатними зразками західноєвропейського симфонізму після бетховенського періоду.

Симфонія №4. мі мінор. Симфонія була написана в 1885 році і виконана 25 жовтня того ж року. Це вершина симфонічної творчості Брамса, в якій відображені погляди композитора на життя, його світосприйняття. Симфонія має високий динамічний розвиток єдиної драматургічної лінії - від елегійного початку в І ч. до трагедії в фіналі.

І II III IV

Allegro non troppo Andante moderato Allegro giocoso Allegro enérgico appassionato

Сонатна форма Сонатна форма Сонатна форма Тема і 32 варіації (З частинна

без розробки форма із вступом і кодою)

e-moll E-dur C-dur e-moll

I частина, сонатне allegro. Експозиція Г.П. - романс-елегія (секстові ходи, романсовий супровід, пісенна, але паузи, які розділяють тему на двозвучні мотиви, звучать ніби жалібні зітхання, тому тема також сумна, печальна, меланхолійна). Поступово наростає схвильованість ( мотив з восьмими), ритмічне дрібнення.

С. П. сприймається як друге проведення Г. П., має елегійно-пасторальний характер. Хвилювання зростає (мотив з восьмими) і приводить до яскравої кульмінації (печаль, збудження).

П.П. 1 тема h-moll, маршова, фанфарна. Її проводять дерев'яні духові та струнні інструменти, опора на домінанту. 2 тема h-moll, стримана і пристрасна одночасно. Проводять віолончелі, валторни, звучить без пауз на фоні піццікато струнних, які придають пружність ритму, вдруге тему проводять скрипки, в розвиток вторгається фанфара, яка створює мужній образ. Підключення до дерев'яних духових валторни динамізує тему. Підсумок розвитку - спалах ліричного почуття захвату - це З тема Fis-dur у скрипок у високому регістрі. В момент кульмінації з'являється 4 тема П.П. H-dur -пасторальна, мрійлива.

3. П. вводиться як вторгнення в П.П. звучить і хвиля фігурацій і фанфара труби. Тема поступово кріпне, набирає силу і приводить до кульмінації, де стверджується героїчний образ. Невеликий перехід до розробки на мотивах Г.П. вносить заспокоєння.

Розробка традиційна для Брамса - стисла і напружена. Вона має три хвилі розвитку.

І розділ починається з Г.П. , тема набирає пасторального характеру, з'являються підголоски дерев'яних духових, але цей настрій ніби відкидається - виникають акцентовані акорди (marcato), поліфонічна фактура, f, акценти. Характер драматичний, гнівний, протестуючий, відчувається обурення.

II розділ починається фанфарною П.П.₁ звучить таємничо, тривожно, фантастично, на рр, у струнних, тремоло литавр. Вступають мідні (trombone) - більш стверджувально. В цьому розділі розробляється переважно фанфарна фраза, але закінчується розділ жалібно.

IIIрозділ характеризується спадом динаміки, звучанням стонів. В кожному такті цікава динамічна лінія - cresc. і dim.

Реприза Г.П. звучить як висновок. Перші 4 такти звучать в ритмічному збільшенні, унісон деревяних духових, хвилі струнних, а далі тема повертається у своє попереднє русло, у свій первинний вигляд.

С. П. має той же розвиток, що і в експозиції.

У П.П. змінюється тональний план. 1,2 теми - e-moll - G-dur, 3 - H-dur, 4- E-dur. З.П. має той же розвиток. Це боротьба за самоствердження.

Кода сприймається як продовження боротьби, бажання подолати свою слабкість. Тема Г.П. викладена каноном. Починають мідні в низькому регістрі, відповідають скрипки у високому. Такий прийом відображає крайнє напруження душевних сил, образ відчаю. Початкова елегійна тема набуває тепер трагічних обрисів.

II частина.Andante moderato - зразок типової для Брамса філософської лірики. Написана вона в
сонатній формі без розробки. Відкривається вступом (4 такти), e-moll фрігійський, три рази
повторюється фраза, яка має суворий характер. Це задумливий монолог валторн, витриманий у дусі
старовинного романсу.

Г.П. E-dur, має три частинну будову. Перша тема хоральна, велична, витікає зі вступу, це ніби масова хода середньовічних лицарів, має приглушену динаміку, середня частина не має своєї теми, вона розвиває матеріал основної теми, реприза неточна, образно вона змальовує віддалення ходи.

С. П. E-dur, 1 тема любовна пісня, це образ «прекрасної дами», тема набуває хвилювання, захвату, спочатку звучить чарівно (піццікатто струнних). 2 тема h-moll походить від першої, але це героїчний танець

П.П. звучить в тональності домінанти H-dur. Це тема широкого дихання, сповнена почуттям, пісенна, благородна, має споглядальний характер, але, в цілому, заспокійлива.

Реприза Г.П. E-dur, змінюється, знаходиться під впливом образу П.П. набуває пасторального характеру, вона скорочена. В процесі розвитку ця відокремлена пастораль долається, тема набуває драматичного характеру.

Кульмінацією є проведення теми С.П , її другої теми (героїчний танець).

П.П. E-dur, починається як в експозиції (спокійно, споглядально, повнота почуття), тема драматизується. Звучить піднесено, як гімн (стверджувальний образ). В момент кульмінації - злом, раптовий спад емоцій.

Кода звучить таємниче, на темі вступу, приглушено («все минуло»).

III частина allegro giocoso, сонатна форма вносить контраст в драматургію всього симфонічного
циклу. Він ще більше підкреслює трагедійну суть симфонії. Це жанрова сцена: чи то веселий бенкет,
чи то вуличний карнавал. Стрімко і буйно проноситься тема Г.П., яка складається з 3 елементів,
близьких за своїм характером. На зміну їй приходить П.П. ніжна світла, грайлива, граційна, але
домінує Г.П., сповнена життєвої енергії і запалу.

IV частина Тема і 32 варіації на basso ostinato (постійний бас), які групуються по частинам. Особливо рельєфно розкривається і знаходить завершення трагедійний зміст симфонії

В фіналі Брамс відновлює старовинну форму чакони чи пасакалії і будує 32 варіації на витриману тему.

Тема викладена хоральними акордами у мідних інструментів з литаврами на ff, характер грізний, величний, похмурий. Сама тема конфліктна за змістом, що викликано дисонуючим підвищенням IV ступеня в мінорі як ввідного тону до домінанти. Поява цього звука супроводжується грізним тремоло литавр. Це образ фатуму, страждань, відчаю, несамовитого протесту.

Неперевершене мистецтво, з яким Брамс здійснює в пасакалії безперервність розвитку, витирає грані переходу від однієї варіації до іншої. Йдучи бетховенським шляхом, він вносить закономірності сонатних принципів в побудову варіаційного циклу

Тема і перші 3 варіації - вступ,

4-9 варіації – перший розділ - експозиція трагедії,

10-15варіації - середній розділ, ліричний центр, де виділяється хвилюючий монолог флейти, до якої приєднуються потім кларнет і гобой.

16-32варіації - свого роду розширена реприза, вбираюча в себе розділ розробки. Саме в ній драматизм досягає межі, і безперервне нагнітання напруги приводить до трагічної розв'язки. Музика підкорює своєю душевною величчю і виявом незламної мужності.