ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.

Теорія регіональної економіки ґрунтується на основних поняттях: регіон і територія.

Територія як ландшафт відіграє роль елемента геопростору, який найбільше освоєний людиною і використовується нею в господарській діяльності. Територія, в першу чергу, як певна площа землі, відіграє особливу роль у господарстві, являючи собою місце, де зосереджуються господарська діяльність та різні форми її організації.Особливістю території є форми рельєфу, які впливають на господарську діяльність: затрати на будівництво, розвиток певних галузей с/г і промисловості, його спеціалізацію. Функціонування господарства зумовлює єдність і цілісність: території з її відмінностями, елементів простору в надрах земліта над землею, в космічному просторі.

Регіон – як господарська система, це частина території, на якій функціонує і розвивається система зв'язків і залежностей між підприємствами й організаціями, розташованими на ній. Регіон, з господарської точки зору, велика і складна територіальна соціально-економічна система. Складові регіону: господарство та соціально-економічна система.

Господарство – сукупність певних складових: галузі, види економічної діяльності, основні виробничі ланки (підприємства, фірми і організації).

Соціально-економічна система регіону – множина елементів соціальної сфери і певних ланок господарської діяльності, які утворюють територіальну єдність. Їй характерні ознаки: саморегуляція (попит і пропозиція), конкурентність у межах району, форми власності на цій території.

Регіональна соціально-економічна система це взаємопов'язана єдність елементів соціальної сфери та суб’єктів господарювання регіону із ознаками саморегуляції, збалансованості і комплексності, що забезпечує відтворення територіальної спільності людей і природоресурсного й соціального середовища їх пролживання.

3. Місце регіональної економіки в системі наук.

Регіональна економіка не єдина наука, дослідження якої спрямовані на вивчення територіальних відмінностей соціально-економічного розвитку країни. Проблеми регіональної економіки вивчалися раніше в курсі «Економічної і соціальної географії» у вищих навчальних закладах економічного профілю. Однак, по суті, це становило деяке поглиблення шкільного курсу однойменної дисципліни. Пізніше на зміну їй був уведений курс «Розміщення продуктивних сил», який вже включав значні теоретико-методологічні доповнення до більш описової економічної географії: закономірності, принципи і фактори розміщення продуктивних сил, методи обгрунтування розміщення виробництва, завдання та механізми проведення регіональної політики тощо. Слід зауважити, що це — не формальна заміна одного курсу іншим. В даній трансформації відображаються, по-перше, актуальні сучасні вимоги до більш глибокої економічної підготовки майбутніх спеціалістів і, по-друге, максимальне наближення їх до потреб та проблем регіонів, набуття ними основних навичок самостійної оцінки підприємницького клімату й інвестиційної привабливості регіонів.

Сьогоднірегіональна економіка визнана як самостійна і надзвичайно важлива галузьзнань. Існують відповідні науково-дослідні інститути, наукові ради, дисертаційні спеціальності, наукові видання та публікації тощо.

Регіональна економіка на відміну від економічної і соціальної географії, що вивчає загальні особливості економічного розвитку країн та районів, охоплює широке коло загальноекономічних категорій: суспільний продукт, національний дохід, валовий національний продукт (ВВП), валовий внутрішній продукт (ВНП), валовий регіональний продукт (ВРП), темпи розвитку і структуру господарства країни та окремих її регіонів, співвідношення виробничої та невиробничої сфер, територіальні, міжгалузеві й внутрішньогалузеві пропорції, інвестиції, їх структуру, використання капіталу, продуктивність праці й ефективність суспільного виробництва та ін.

Регіональна економіка вивчає відтворювальну структуру господарського комплексу країни в територіальному аспекті, проблеми прогнозування та регулювання організації й управління господарством у просторі, тобто просторові особливості процесу розширеного відтворення.

Таким чином, важливою особливістю регіональної економіки є те, що вона одночасно належить і до економічних наук і до наук про регіони. Серед комплексу знань про регіони виділяють також регіонознавство, регіонологію та регіоналістику. Кожна з цих галузей знань має свій предмет, завдання й напрями досліджень. Так, регіонознавство вивчає економічні райони всіх рівнів та територіальну організацію господарства в них. Регіонологія вивчає особливості соціального, екологічного, економічного, політичного, культурного, духовного розвитку територіальних спільностей людей (соціумів) у системі, досліджуючи відтворення соціального життя на конкретній території. Регіоналістика являє собою синтез підходів різних наук до регіональних досліджень.

Регіональна економіка є економічною наукою і водночас спирається на результати досліджень природничих, географічних і технічних наук. Разом з тим розвиток науки про розміщення продуктивних сил ґрунтується на економічних законах і категоріях, які вивчає й визначає економічна теорія. Справедливо зауважити, що регіональна економіка також торкається інших наук про регіони: економічних аспектів регіональної демографії соціології, культурології, політології та інших наук про людину і суспільство, а також геології, біології, екології тощо.

Регіональна економіка широко використовує результати наукових досліджень галузевих економік фінансів, економіки праці, економіки природокористування економічної історії, економічної статистики, економічної кібернетики економічної і соціальної географії, картографії та ін. Ці дисципліни забезпечують насамперед інформацією, методами досліджень, показниками, що характеризують параметри економічного процесу.

Регіональна економіка, у свою чергу, збагачує інші економічні науки влас-ними категоріями, інформацією про регіональні економічні характеристики.

Теорія і практикарегіональної економіки за умов переходу до ринкової економіки набувають дедалі більшого значення. Аналіз економіки регіонів України дає підстави говорити про необхідність його значного вдосконалення, а також прогнозування.