ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Розташування об’єктів підрозділів забезпечення на аеродромі

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Для проведення практичного заняття

З навчальної дисципліни

Військова підготовка

З розділу 3. Тактична і тактико-спеціальна підготовка

З модулю 3.5. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України

Блока змістових модулів 3.5.1. Основи тактики авіації ПС ЗСУ

Змістовий модуль 3.5.1.4 (Тема 4). Базування та перебазування авіаційних частин (підрозділів)

Тема практичного заняття №1. Основні положення щодо розташування об’єктів авіаційної частини і підрозділів забезпечення на аеродромі.

Навчальна група: студенти за всіма авіаційними ВОС

Час: 4 години

Місце проведення: навчальна аудиторія

Навчальні та виховні цілі:

засвоєння студентами теоретичних положень за визначеною темою шляхом індивідуального виконання спеціально сформульованих завдань;

сприяння формуванню у студентів вмінь і навичок практичного застосування теоретичних положень за визначеною темою.

Навчальні питання і розподіл часу:

Зміст заняття

Час (хв.)

Вступ. Поточний контроль знань студентів. 1. Складові частини аеродрому та розташування об’єктів авіаційної частини на аеродромі. 2. Розташування об’єктів підрозділів забезпечення на аеродромі. Підведення підсумків заняття.

Навчально-матеріальне забезпечення:

комп’ютер, мультимедійний проекційний апарат;

відеофрагменти.

Навчальна література:

1. Моісеєнко В.Д., Полуйко О.М., Онипченко П.М., Патюков О.В. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина І. Основи тактики авіації Повітряних Сил Збройних Сил України: навч. посіб. – Х.: ХУПС, 2008. – 146 с.

2. Котов О.Б., Моісеєнко В.Д., Полуйко О.М., Онипченко П.М., Патюков О.В. Тактика авіації Повітряних Сил Збройних Сил України. Частина ІІ. Основи тактики авіаційних частин (підрозділів): навч. посіб. – Х.: ХУПС, 2009. – 208 с.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

Організація проведення практичного заняття

Підготовка до практичного заняття починається завчасно. Викладач під час підготовки до заняття повинен розглянути рекомендовані джерела інформації, які він до заняття завчасно повинен довести до студентів, а також вивчити методичні рекомендації щодо проведення заняття.

До вступної частини викладач повинен:

перевірити загальний порядок в аудиторії;

перевірити додержування студентами форми одягу;

дати вказівки щодо усунення недоліків;

після докладу командира (чергового) навчальної групи перевірити наявність студентів.

У ході проведення заняття викладач повинен слідкувати за додержуванням студентами статутних положень під час відповідей на запитання.

Порядок проведення практичного заняття

У вступній частині необхідно оголосити тему, розкрити мету практичного заняття, які цілі повинні бути досягнути в ході заняття та довести навчальні питання, що розглядаються.

До розгляду навчальних питань, з метою перевірки готовності студентів до заняття, а також забезпечення управління їх навчальною мотивацією, як правило, проводиться поточний контроль у формі усного опитування. Після перевірки готовності студентів до заняття викладач стисло підводить підсумки та переходить до проведення основної частини заняття.

До розгляду навчальних питань кожному із студентів видається завчасно підготовлений Бланк для розробки схеми розташування об’єктів авіаційної частини та частин забезпечення на аеродромі (додаток 1) – надалі Бланк.

Складові частини аеродрому та розташування об’єктів авіаційної частини

На аеродромі

Розташування об’єктів на аеродромі суттєво впливає на живучість авіаційної частини та підрозділів забезпечення. Розосереджене та укрите базування авіації є одним з важливих елементів, що забезпечують збереження бойової моці авіації на землі.

Перша складова.

Роз’яснювання та дії викладача.

З використанням Схеми розташування об’єктів авіаційної частини та підрозділів забезпечення на аеродромі (рис.1.1) (надалі – Схема) викладач надає відповідні роз’яснювання , що на Бланку попередньо нанесені такі елементи:

окремі кроки місцевості;

основна злітно-посадочна смуга (ЗПС);

запасна (допоміжна) ЗПС;

магістральна рульова доріжка (РД);

РД з місцями стоянок літаків для кожної ескадрильї;

центральна заправочна паливом;

окремі будівлі службово-технічної території (забудови) на льотному полі (приміщення для особового складу, що несе бойове чергування, а також приміщення для підготовки льотного складу до польотів, прийому їм їжі й відпочинку).

Викладач пояснює, що аеродром є площинним об’єктом і приймаючи за найбільш ймовірну точку прицілювання противника при застосуванні ним по аеродрому засобів вогневого впливу центр основної ЗПС (контрольна точка аеродрому (КТА)), розташування

об’єктів авіаційної частини та частин (підрозділів) забезпечення здійснюється відносно центру ЗПС (КТА).

Після чого викладач послідовно (з урахуванням відповідних дій студентів, що навчаються) показує й роз’яснює порядок нанесення на Бланку складових елементів схеми відповідно до визначеного формату Схеми у визначеній послідовності, що надана нижче.

Викладач здійснює відповідний контроль за правильністю дій студентів, що навчаються.

Дії студентів, що навчаються.

Студенти, що навчаються послідовно за роз’яснюваннями та діями викладача наносять на Бланку такі складові елементи схеми:

умовна проекція магнітної стрілки з відповідним визначенням “північ-південь” (попереднє нанесення необхідно креслити графітним олівцем);

розмежувальна лінія аеродрому авіаційної частини (наносяться штрих-пунктирними лініями олівцем червоного кольору);

контрольна точка аеродрому (КТА) у центрі схеми (основної ЗПС) (вимірюється лінійкою з визначенням середини основної ЗПС – умовної перетини продовженої вісі та поперечної вісі основної ЗПС та наноситься пунктирними лініями графітним олівцем);

проекції основного та зворотного напрямків зльоту і посадки літаків (наносяться пунктирними лініями графітним олівцем);

продовжена (довга) та поперечна (коротка – у межах ширини основної ЗПС) вісі основної ЗПС на перетині КТА (наносяться пунктирними лініями графітним олівцем).

Друга складова.

Роз’яснювання та дії викладача.

Викладач послідовно (з урахуванням відповідних дій студентів, що навчаються) показує й роз’яснює порядок нанесення на Бланку об’єктів авіаційної частини відповідно до визначеного формату Схеми та відповідними умовними позначками (додаток 2) у визначеній послідовності, що надана нижче.

Викладач здійснює відповідний контроль за правильністю дій студентів, що навчаються.

Дії студентів, що навчаються.

Студенти, що навчаються послідовно за роз’яснюваннями та діями викладача наносять на Бланку такі об’єкти авіаційної частини:

літаки на аеродромі (розташовуються у зонах розосередження кожної ескадрильї на віддаленнях 1…2 км від центру ЗПС (КТА), проте, при наявності укриття, зони розосередження можуть бути і ближче; у кожній зоні розосередження літаків обладнуються сховища для особового складу і сховища для ракет, площадки для опробування двигунів літаків, місце стоянки засобів авіаційно-технічного забезпечення (АТЗ) – наносяться відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору);

командний пункт (КП) авіаційної частини (авіаційної бригади) (на віддаленні 1…2 км від центру ЗПС (КТА) – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем червоного кольору);

запасний КП (ЗКП) авіаційної частини (авіаційної бригади) (на віддаленні 3…5 км від центру ЗПС (КТА) – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем червоного кольору);

КП авіаційних ескадрилій (ае) (у сховищах легкого типу на віддаленнях 150…200 м від місць стоянок літаків – наносяться відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору);

командно-диспетчерський пункт (КДП) (на віддаленні 400…500 м від траверзу центра ЗПС (КТА) ± 100м – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

стартовий командний пункт (СКП) (на віддаленні 120…180 м від продовженої вісі основної ЗПС і 200…450 м від торцю основної ЗПС з двох напрямків посадки – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

техніко-експлуатаційна частина (ТЕЧ) (поблизу РД у районі однієї із зон розосередження, що має шляхопроводи, які зв’язують її з іншими зонами розосередження – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

пости технічного контролю (огляду) (з обох кінців основної ЗПС – наносяться
відповідними умовними позначками олівцем чорного кольору);

штаб і служби авіаційної частини (на віддаленні 3…5 км і більше від стоянок літаків і центру ЗПС (КТА), а також приміщення для проведення занять з бойової підготовки і підготовки особового складу для виконання польотів у службово-казарменому містечку – наносяться відповідними умовними позначками олівцем чорного кольору).

Розташування об’єктів підрозділів забезпечення на аеродромі

Перша складова.

Роз’яснювання та дії викладача.

Викладач послідовно (з урахуванням відповідних дій студентів, що навчаються) показує й роз’яснює порядок нанесення на об’єктів підрозділів зв’язку, АСУ і РТЗвідповідно до визначеного формату Схеми та відповідними умовними позначками (додаток 2) у визначеній послідовності, що надана нижче.

Викладач здійснює відповідний контроль за правильністю дій студентів, що навчаються.

Дії студентів, що навчаються.

Студенти, що навчаються послідовно за роз’яснюваннями та діями викладача наносять на Бланку такі об’єкти зв’язку, АСУ і РТЗ на аеродромі:

радіолокаційна система посадки (РСП) (на віддаленні 150…200 м від траверзу центра основної ЗПС (КТА) ± 200 м, що призначена для забезпечення посадки літаків, а також обміну радіолокаційної інформації у районі аеродрому – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

автоматичний радіопеленгатор (АРП) (на віддаленні 150…200 м від траверзу центра основної ЗПС (КТА) ± 200 м, що призначений для визначення місцеположення (“пеленгу”) літаків, які обладнані УКХ-радіостанціями та передачі його оператором АРП через УКХ-радіостанцію на борт літака – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

глісадний радіомаяк (ГРМ) (на віддаленні 120…180 м від продовженої вісі основної ЗПС і 200…450 м від торцю основної ЗПС з двох напрямків посадки, що призначений для зазначення льотчику лінії глісади планерування у точці приземлення на основної ЗПС – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

курсовий радіомаяк (КРМ) (на продовженій вісі основної ЗПС на віддаленні 500…1150 м від торцю основної ЗПС з двох напрямків посадки, що призначений для зазначення льотчику курсу посадки – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

ближній приводний радіомаркерний пункт (БПРМ) (на продовженій вісі основної ЗПС на віддаленні 850…1200 м від торцю основної ЗПС з двох напрямків посадки, що призначений для забезпечення приводу літаків у район аеродрому – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

кодовий маяк (КМ) (на продовженій вісі основної ЗПС на віддаленні 850…1200 м від торцю основної ЗПС з двох напрямків посадки, що призначений для забезпечення приводу літаків у район аеродрому вночі – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

дальній приводний радіомаркерний пункт (ДПРМ) (на продовженій вісі основної ЗПС на віддаленні 3800…4200 м від торцю основної ЗПС з двох напрямків посадки, що призначений для забезпечення приводу літаків у район аеродрому – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

радіотехнічна система ближньої навігації (РСБН) (на віддаленні 300…600 м від продовженої вісі основної ЗПС та до 1200 м від центру ЗПС (КТА) ± 200м, що призначена для забезпечення ближньої навігації літаків та приводу їх у зону посадочних засобів, встановлених на аеродромі – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

автопарк (на віддаленні 3…5 км і більше від центру ЗПС (КТА) у службово-казарменому містечку – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

штаб і служби частини (підрозділу) зв’язку, АСУ і РТЗ (на віддаленні 3…5 км і більше від центру ЗПС (КТА) у службово-казарменому містечку – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору).

Друга складова.

Роз’яснювання та дії викладача.

Викладач послідовно (з урахуванням відповідних дій студентів, що навчаються) показує й роз’яснює порядок нанесення на Бланку об’єктів підрозділів аеродромно-технічного забезпеченнявідповідно до визначеного формату Схеми та відповідними умовними позначками (додаток 2) у визначеній послідовності, що надана нижче.

Викладач здійснює відповідний контроль за правильністю дій студентів, що навчаються.

Дії студентів, що навчаються.

Студенти, що навчаються послідовно за роз’яснюваннями та діями викладача наносять на Бланку такіоб’єкти частини (підрозділу) аеродромно-технічного забезпечення:

склади озброєння і боєприпасів, авіаційно-технічного майна, паливо-мастильних матеріалів (на віддаленні 1…3 км від центру ЗПС (КТА) – наносяться відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору);

вартове приміщення (на віддаленні 1…3 км від центру ЗПС (КТА) – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

склади продовольства, речового майна та інших матеріальних засобів (на віддаленні 3…5 км і більше від центру ЗПС (КТА) у службово-казарменому містечку – наносяться відповідними умовними позначками олівцем червоного кольору);

казарми та їдальні (на віддаленні 3…5 км і більше від центру ЗПС (КТА) у службово-казарменому містечку – наносяться відповідною умовною позначкою олівцем чорного кольору);

медичний заклад (медична частина, лазарет) (на віддаленні 3…5 км і більше від центру ЗПС (КТА) у службово-казарменому містечку – наноситься відповідною умовною позначкою олівцем червоного кольору).

У заключній частині викладач підводить підсумки практичного заняття з оголошенням результатів оцінювання студентів, відповідає на запитання студентів, надає завдання на самостійну роботу та оголошує тему наступного заняття.

Розробив:

Методична розробка обговорена і схвалена на засіданні кафедри №803,

протокол від . .20 р. № …....

Додаток 2