ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Стандарти Європейського суду з прав людини щодо ефективних розслідувань порушень права на життя, катувань, жорстокого поводження та покарання

Бабін Борис, д.ю.н., проф., Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ

Ратифікована Україною 17 липня 1997 р. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) 1950 р. є, згідно статті 9 Конституції України, частиною національного законодавства. Для забезпечення дотримання урядами держав-членів Ради Європи, що підписали Конвенцію, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї було створено Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ), рішення якого згідно п. 1 ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» від 23 лютого 2006 р. № 3477-IV є обов’язковими для виконання. Особливу категорію справ, у яких ЄСПЛ було ухвалено велику кількість рішень проти України, є справи, в яких констатовано порушення ст. 2 («Право на життя») та ст. 3 («Заборона катування») Конвенції. Органи прокуратури відіграють особливу роль у забезпеченні виконання рішень ЄСПЛ та водночас, на жаль власною діяльністю часто утворюють підстави для винесення ЄСПЛ рішень проти України.

Станом на 30 липня 2015 р. ЄСПЛ у своїх рішеннях проти України, що набули чинності, встановив 37 порушень процесуального аспекту ст. 2 (неефективне розслідування факту смерті), 15 порушень ст. 3 у зв’язку з катуванням заявників, 59 порушень ст. 3 у зв’язку з жорстоким, нелюдським та таким, що принижує гідність, поводженням, а також 62 порушення ст. 3 у зв’язку з непроведенням ефективного розслідування за скаргами заявників про жорстоке з ними поводження. За увесь період з дня набрання Конвенцією чинності для України в 1997 р. і до цього часу жодне таке рішення ЄСПЛ не знято з контролю Комітету міністрів Ради Європи (далі – КМ РЄ), як виконане; саме КМРЄ має повноваження нагляду за виконанням урядами держав-членів РЄ рішень ЄСПЛ.

Виконання рішень ЄСПЛ на рівні РЄ регулюється Правилами нагляду КМ РЄ за виконанням рішень ЄСПЛ та умовами дружнього врегулювання, документами КМ РЄ з рекомендаціями державам-членам РЄ щодо усунення тих чи інших порушень, встановлених ЄСПЛ (наприклад, Керівні принципи КМРЄ щодо викорінення безкарності за серйозні порушення прав людини), а також власне практикою КМ РЄ.

Чотири рази в рік КМ РЄ збирається на засідання, присвячені розгляду питань про виконання державами-членами РЄ рішень ЄСПЛ. До порядку денного таких засідань включаються рішення, які розкривають системну проблему в державі або ті, які протягом тривалого часу не виконуються. За наслідками розгляду кожної справи КМ РЄ ухвалює рішення, яким схвалює вжиті урядом заходи або вимагає вжиття конкретних заходів, висловлює свою стурбованість щодо певних питань тощо. Подальше виконання урядом таких рішень ЄСПЛ для врахування КМ РЄ повинне відповідати його резолюціям.

На національному рівні заходи, необхідні для виконання рішень ЄСПЛ передбачені ст. 1 Закону України № 3477-IV, це виплата заявникові відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру та вжиття заходів загального характеру. Згідно зі ст. 10 Закону № 3477-IV заходами індивідуального характеру на виконання рішень ЄСПЛ є: як відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum), так і інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ.

Заходи ж загального характеру вживаються державою для запобігання порушенню Конвенції у майбутньому. Відповідно до ст. 13 Закону № 3477-IV заходами загального характеру є:

- внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;

- внесення змін до адміністративної практики;

- забезпечення юридичної експертизи законопроектів;

- забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики ЄСПЛ прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;

- інші заходи, які визначаються, за умови нагляду з боку КМ РЄ, державою-відповідачем відповідно до рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.

Так, при отриманні Урядовим уповноваженим у справах ЄСПЛ (далі – Уповноважений) повідомлення про те, що певне рішення ЄСПЛ набуло статусу остаточного, він готує відповідні листи заявнику та його захиснику, департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, і, що найважливіше, усім причетним органам з роз’ясненням висновків ЄСПЛ та заходів, яких ці органи повинні вжити для забезпечення виконання рішень цього суду. На підставі наданої органами інформації Уповноважений готує план дій або звіт про виконання кожного рішення ЄСПЛ та надсилає його до Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, часто з копіями відповідних процесуальних документів, таких як постанови про закриття кримінальної справи, рішення національних судів тощо.

Зокрема, у справах, у яких ЄСПЛ констатував жорстоке поводження із заявником та/або неефективний розгляд скарг на таке жорстоке поводження, відновлення попереднього юридичного стану заявника здійснюється шляхом проведення розслідування, яке б відповідало вимогам Конвенції та враховувало б висновки ЄСПЛ у кожній конкретній справі.

Варто зазначити, що поняття «ефективне розслідування», як його тлумачать правоохоронні органи України, істотно відрізняється від усталеного розуміння цього поняття відповідно до вимог Конвенції та практики ЄСПЛ. Так, згідно з конвенційними стандартами розслідування є ефективним, якщо воно відповідає принципам: незалежності та неупередженості, ретельності, невідкладності, компетентності, залучення потерпілого і контролю громадськості. Крім того, нове розслідування у справі, у якій ЄСПЛ встановив порушення, є необхідністю для виконання конкретного рішення ЄСПЛ. І ефективним воно буде тільки за умови відповідності вищезазначеним принципам та висновкам ЄСПЛ у кожній справі, які здебільшого є досить конкретними і вказують на недоліки попереднього слідства.

17 грудня 2014 р. у м. Київ в рамках проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в України» було проведено круглий стіл, присвячений ефективному розслідуванню скарг на жорстоке поводження як додатковому заходу індивідуального характеру, необхідному для виконання рішень ЄСПЛ, якими констатовано порушення ст. 2 і ст. 3 Конвенції. Захід відбувся за ініціативи Уповноваженого спільно з Департаментом виконання рішень ЄСПЛ Генерального Директорату з прав людини і верховенства права РЄ та Відділом сприяння впровадженню прав людини на національному рівні Департаменту політики та розвитку у сфері прав людини Директорату з прав людини РЄ.

Метою заходу було налагодження ефективного діалогу з органами прокуратури всіх рівнів та підтримка органів влади у забезпеченні проведення ефективного розслідування на виконання рішень ЄСПЛ, які вимагають такого розслідування для виправлення встановлених ЄСПЛ порушень. Участь у вказаному круглому столі взяли представники Генеральної прокуратури України та низки обласних прокуратур, а також представники МВС України. На круглому столі важливим став виступ Озгюра Дермана, начальника одного з відділів Департаменту виконання рішень ЄСПЛ, який коротко пояснив суть ефективного розслідування. Так, пан Дерман, відповідаючи на запитання про те, чому відновлення провадження на національному рівні є індивідуальним заходом для виконання рішень ЄСПЛ, навів такі дві причини.

На держави покладено обов’язок на постійній основі проводити ефективне розслідування злочинів, що підпадають під сферу впливу ст.ст. 2 та 3 Конвенції – цей обов’язок витікає із практики ЄСПЛ. По-друге, це боротьба з безкарністю – адже держави, щодо яких ЄСПЛ встановив серйозне порушення прав людини, не можуть просто сплатити справедливу сатисфакцію за ці порушення, але також і повинні провести ефективне розслідування, яке призведе до встановлення і покарання винних осіб.

Озгюр Дерман підкреслив один важливий момент – це обов’язок засобів, а не результату. Ефективне розслідування – це нове розслідування у справі, розслідування у якій ЄСПЛ визнав неефективним. Таке нове розслідування повинне враховувати недоліки розслідування, попередньо встановлені ЄСПЛ, і забезпечити їх виправлення. Для прикладу, якщо розслідування проводив слідчий, який не був незалежним, нове розслідування повинне бути проведеним незалежним органом чи особою. Якщо ЄСПЛ встановив, що особу було піддано жорстокому поводженню, органи прокуратури зобов’язані провести нове розслідування, яке призведе до встановлення і покарання винних осіб.

На думку цього представника КМ РЄ виникає питання щодо обмеженості нового розслідування з огляду на те, що певні докази у справі могли зникнути, свідки могли померти тощо. Також можливо, що стосовно деяких злочинів застосовуватимуться строки давності, які є перешкодою для проведення нового розслідування. У таких випадках практика ЄСПЛ може запропонувати рекомендації щодо вирішення певних питань. У своєму нещодавньому рішенні 2013 р. у справі «Ґуртекін та інші проти Кіпру» ЄСПЛ звернув увагу на питання щодо природи обов’язку держав провести ефективне розслідування в історичних справах.

Згадана О. Дерманом справа Ґуртекін стосується скарг заявників на непроведення ефективного розслідування смерті їхніх родичів, які зникли у 1964-1965 рр. У цій справі ЄСПЛ зазначає, що навіть якщо певні події мали місце у далекому минулому, можливою є поява таких нововиявлених обставин, які обумовлять необхідність проведення нового розслідування у справі, наприклад, отримання нових доказів у справі. Якщо стандарти невідкладності, оперативності, розумної тривалості розслідування зменшаться, принципи щодо незалежності, ефективності та доступу родичів і громадськості до розслідування залежатимуть від обставин конкретної справи. Насамкінець, ЄСПЛ встановив, що якщо розумні очікування від результатів розслідування дуже можуть залежати від часу, який минув, критерій незалежності, як правило, буде незмінним (п. 21, 22 рішення ЄСПЛ).

Таким чином, важливо, щоб органи влади проаналізували обставини кожної справи, у якій ЄСПЛ встановив порушення, дослідили конкретні недоліки, вказані ЄСПЛ, та розглянули можливість проведення ефективного розслідування у справі, констатував О. Дерман. Звичайно, ефективність виконання рішень ЄСПЛ може бути ускладнена різними строками давності, об’єктивною неможливістю розслідувати події, які мали місце 10 – 15 років тому. Проте слід нагадати, що відповідно до положень Конвенції та практики ЄСПЛ ефективним є розслідування, яке, хоч можливо і не призводить до покарання винних осіб, але за своєю суттю усуває недоліки, встановлені ЄСПЛ.

Нещодавно, на 1201-му засіданні 5 червня 2014 р. КМ РЄ розглянув питання щодо виконання Україною квазі-пілотної групи справ «Каверзін проти України» та «Афанасьєв проти України», які стосуються жорстокого поводження із заявниками в ІТТ на неефективного розслідування скарг на таке жорстоке поводження. За результатами такого розгляду КМ РЄ висловив свою стурбованість щодо відсутності ефективного розслідування у цій категорії справ та вирішив в подальшому зосередити увагу на питаннях ефективного розслідування. Таким чином, вирішення цієї системної проблеми є одним із пріоритетів і обумовлює невідкладне вжиття відповідних заходів.

Я хочу повторно наголосити на тому, що проведення ефективного розслідування – це обов’язок не результату, але обов’язок вжиття заходів. Враховуючи, наскільки виконання рішень ЄСПЛ є важливим з огляду на курс європейської інтеграції України, ми сьогодні повинні забезпечити вирішення цієї системної проблеми.

Насамкінець, варто згадати про те, 7 серпня 2015 р. Урядовим уповноваженим спільно з Генеральною прокуратурою України за підтримки Проекту РЄ «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» та Спільного Проекту ЄС та РЄ «Посилення імплементації європейських стандартів прав людини в Україні» проведено перше засідання тимчасової робочої групи з розроблення методичних рекомендацій щодо проведення ефективного розслідування у справах за рішеннями ЄСПЛ. Цю тимчасову робочу групу було створено у складі представників Генеральної прокуратури та Національної академії прокуратури України, а також Міністерства юстиції України, і затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 29 липня 2015 р.

Під час першого засідання члени тимчасової робочої групи взяли активну участь в обговоренні стандартів ефективного розслідування відповідно до вимог Конвенції та практики ЄСПЛ, презентованих Секретаріатом ЄСПЛ, та особливостей виконання рішень ЄСПЛ, в яких встановлено порушення статей 2 і 3 Конвенції, висвітлених представником Департаменту виконання рішень ЄСПЛ. Визначено потребу різних модальностей ефективного розслідування фактів порушення ст. 3 Конвенції в умовах, коли:

- винні у порушенні прав особи не встановлені;

- винні у порушенні встановлені але не покарані;

- винні у порушенні понесли покарання, неспіврозмірно м’яке у порівнянні із порушенням;

За результатами проведення засідання обговорено зміст та визначено формат подальшої підготовки методичних рекомендацій щодо проведення ефективного розслідування за рішеннями ЄСПЛ, у яких ним встановлено жорстоке поводження працівників органів внутрішніх справ із затриманими особами та працівників пенітенціарних установ з особами, які перебувають в установах виконання покарань, та/або неефективне розслідування на національному рівні скарг на таке жорстоке поводження. Передбачається проведення окремого заходу із обговорення проблеми ефективного розслідування порушення статей 2 і 3 Конвенції у зоні АТО з представниками СБУ та військової прокуратури.