ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Складові частини ядра операційної системи

Зміст

ВСТУП

Поняття ОС звичайно визначається через функції, які вона виконує. Однак іноді простіше пояснити: не "навіщо потрібна операційна система", а "що було б, якби її не існувало". Якби не було ОС, то з комп'ютером було б дуже складно спілкуватися. Скажімо, програміст мав би створювати програму не на якійсь зручній мові програмування, а на мові машинних кодів. Відсутність ОС загнала б у глухий кут і будь-якого користувача. В його розпорядженні не виявилося б сучасних засобів керування апаратурою (дисками, мишею, принтером) і звичних програмних додатків (ігор, антивірусів, графічних редакторів тощо).

Операційна система це - базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організує взаємодію з користувачем.

Різні операційні системи, до яких відносять OC MS-DOS, OC Windows, OC Linux, OC Unix та багато інших не таких популярних, використовують ті чи інші можливості обслуговування компонентів комп’ютера і організації діалогу з користувачем.

На сьогодні найпоширенішими гілками програмного забезпечення для ПК є наступні. Windows − операційна система корпорації Майкрософт (Microsoft), є найпоширенішою операційною системою у світі. Відрізняється простотою експлуатації й інтуїтивно зрозумілим інтерфейсом. Лідером на даний момент є операційна система Windows 7, на зміну якій прийшла операційна система Windows 8 та Windows 10.

Mac OS (Macintosh Operating System), розроблена корпорацією Apple. Ця операційна система була заснована на прототипі графічного інтерфейсу користувача, запозиченого інженерами Apple у дослідницькому центрі Xerox

PARC. Розроблювачі Macintosh запозичили окремі ідеї прототипу Xerox, розробивши і розширивши їх, додавши, у тому числі, поняття «папок» і «файлів», які успішно використовується і в наш час.

G

Найбільш популярними дистрибутивами GNU/Linux є Ubuntu, Red Hat, Fedora, Debian. За даними компанії Net Applications, у листопаді 2013 року ринкова частка становила: Windows − 89,35 %, Mac − 6,25 %, Linux − 4,1% інші − менше 1%.

1.

ЧАСТИНИ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ

До складу операційної системи входять:

Ядро операційної системи

Ядро — базова компонента операційної системи, що реалізує інтерфейс між прикладними процесами та обладнанням комп'ютера. Завантажується в оперативну пам'ять комп'ютера і безпосередньо взаємодіє з апаратурою, забезпечуючи керування апаратними засобами (при цьому використовуються драйвери (модулі ядра) підключеного в систему обладнання), підтримку одночасної роботи багатьох користувачів (багатокористувацький режим), підтримку паралельного виконання багатьох процесів в системі (багатозадачність). Зазвичай ядро робить ці об'єкти доступними для прикладних процесів через механізми міжпроцесної взаємодії і системних викликів.

Кожна операційна система реалізує ці завдання по-різному, залежно від своєї реалізації та дизайну. Наприклад, монолітні ядра виконують весь код операційної системи для збільшення продуктивності в одному адресному просторі, мікро ядра запускають більшість служб операційної системи в просторі користувача у якості серверів, що спрямовані на підвищення експлуатаційної надійності та модульності операційної систем.

Складові частини ядра операційної системи

Основне завдання ядра — управління ресурсами комп'ютера та керування їхньою доступністю іншим програмам для запуску і використання. Як правило, основними ресурсами ядра є:

· ЦП це — центральна частина комп'ютерної системи, відповідає за функціонування та виконання програм. Ядро бере на себе відповідальність за

·

· Оперативна пам'ять. Пам'ять використовується для зберігання команд і даних процесів. Як правило, обидва ці елементи повинні бути в пам'яті для можливості виконання програми. Один з головних обов'язків ядра являється керування ресурсами оперативної пам'яті комп`ютера. Наприклад, у сучасних операційних системах ядро надає процесам віртуальний адресний простір, що може бути розміром більшим ніж доступна оперативна пам'ять.

· Будь-які пристрої введення та виведення, підключені до комп'ютера, такі як клавіатура, миша, дисководи, принтери, монітори тощо. Ядро виділяє можливість запиту від додатків для виконання операцій вводу/виводу відповідного пристрою і надає користувачеві зручні абстракції основних функцій пристрою.

Ключові аспекти, необхідні для управління ресурсами є визначення домену виконання (адресного простору), а також механізму захисту, який використовується для роботи з доступом до ресурсів домену. Ядра також зазвичай надають методи для синхронізації і взаємодія між процесами (так механізм міжпроцесної взаємодії або IPC). Ядро може виконувати ці функції самостійно або покладатися на деякі процеси, які запускаються ним забезпечення умов для інших процесів, хоча у цьому випадку ядро повинне надати деякі засоби IPC, щоб дозволити цим спеціальним процесам доступ до внутрішньої структури прикладних процесів. Нарешті, ядро ​​має забезпечити запущені програми методами, які дозволяють робити запити на доступ до цих об'єктів.

Оболонка операційної системи - це програмний продукт, що робить спілкування користувача з комп'ютером більш комфортним. У зв'язку з недосконалістю користувацького інтерфейсу операційних систем сімейства DOS було розроблено кілька операційних оболонок. Найбільшу популярність серед користувачів ПК одержала операційна оболонка Norton Commander,

Програмно-інструментальні засоби - це програмні продукти, призначені для розробки програмного забезпечення. До них відносять системи програмування, які включають систему команд процесора, периферійних пристроїв, транслятори (компілятори й інтерпретатори) з різних мов програмування. У цей час найбільш часто використовуються процедурно-орієнтовані системи програмування, такі, як MS Visual Basic, Borland Delphi і інструментарій штучного інтелекту.

Системи технічного обслуговування - сукупність програмно-апаратних засобів ПК для виявлення збоїв у процесі роботи комп'ютера. Вони призначені для перевірки працездатності окремих вузлів, блоків і всієї машини в цілому, будучи інструментом фахівців з експлуатації й ремонту технічних засобів комп'ютера. Ці засоби можна розділити на засоби діагностики ПК, тестового контролю, апаратного контролю й програмно-апаратного контролю.

Засоби діагностикизабезпечують автоматичний пошук помилок і виявлення несправностей з певною локалізацією їх у ПК і його окремих модулях.

Програмно-логічний контрользаснований на використанні надлишкового коду початкових і проміжних даних ПК (додатковий розряд при контролі на парність і непарність, код Хэммінга ), що дозволяє знаходити помилки при зміні значень окремих бітів даних.

Тестовий контрольздійснюється за допомогою спеціальних тестів для перевірки правильності роботи ПК або його окремих пристроїв.

Апаратний контрольведеться автоматично за допомогою збудованого в ПК обладнання.

Програмно-апаратний контрольвключає програмний і апаратний контроль.

ПЗ, що призначене для рішення певних класів завдань користувача, називають прикладним(application software). Прикладне програмне забезпечення складається з пакетів прикладних програм (ППП) і прикладних програм користувача.

Відмінною рисою проблемно-орієнтованих ПППє їх порівняно вузька спрямованість на певне коло розв'язуваних завдань і велика їхня різноманітність.

Пакети загального призначення(методо орієнтовані пакети) призначені для рішення типових завдань обробки даних.

Інтегровані ППП- це сукупність функціонально різних програмних модулів, здатних взаємодіяти між собою шляхом обміну даними через єдиний користувацький інтерфейс. Областю застосування таких пакетів є в основному економічна сфера. Інтегровані пакети забезпечують обчислювальні потреби користувача без звертання до інших програмних продуктів. У структурі пакета передбачений модуль керування, що забезпечує переключення між додатками й безконфліктне використання спільних даних. Сучасні інтегровані пакети містять, як правило, п'ять функціональних компонентів: табличний процесор; текстовий редактор (процесор); систему керування базами даних (СУБД); графічний редактор; комунікаційні засоби.

Одним із представників найпоширеніших інтегрованих пакетів середини 90-х років є пакет MS Works. У цей час практичне поширення одержав ППП офісних додатків MS Office, що включає такі додатки, як MS Word, MS Access, MS Excel, MS PowerPoint і MS Schedule.

1.2 ФУНКЦІ

До головних функцій операційних систем відноситься:

· Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низько рівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).

· Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).

· Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.

· Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).

· Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.

· Забезпечення користувацького інтерфейсу.

· Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

Додаткові функції:

· Паралельне або псевдопаралельне виконання задач (багато задачність).

· Розподіл ресурсів обчислювальної системи між процесами.

· Організація надійних обчислень (неможливості впливу процесу на перебіг інших), основана на розмежуванні доступу до ресурсів.

· Взаємодія між процесами: обмін даними, синхронізація.

· Захист самої системи, а також користувацьких даних і програм від дій користувача або програм.

· Багатокористувацький режим роботи та розділення прав доступу (автентифікація, авторизація).

Поняття операційної системи напряму пов'язане з такими поняттями, як:

·

· Файлова система — набір файлів (можливо порожній), організованих за наперед визначеними правилами. Якщо організація файлів в файлову систему відбувається з використанням каталогів, то така файлова система називається ієрархічною.

· Програма — файл, що містить набір інструкцій для виконання. В якості виконавця інструкцій програми можуть виступати:

· центральний процесор — якщо програма містить машинний код (звичайно отримують шляхом компіляції вихідного тексту програми, написаного однією з компільованих мов);

· інтерпретатор — інша програма, яка забезпечує розпізнавання і виконання інструкцій (в окремих випадках інтерпретатор також називають віртуальною машиною).

· Задача — програма в процесі виконання (в термінології операційних систем UNIX використовують термін «процес»).

· Команда — ім'я, яке використовує користувач ОС або інша програма для виконання вказаної програми (може збігатися з іменем файлу з програмою) або поіменованої дії (вбудованої команди).

· Командний інтерпретатор — середовище, яке забезпечує інтерфейс з користувачем і виконання команд.

Відносно свого призначення, операційні системи бувають:

· універсальні (для загального використання);

· спеціальні (для розв'язання спеціальних задач);

· спеціалізовані (виконуються на спеціальному обладнанні);

· однозадачні (в окремий момент часу можуть виконувати лише одну задачу);

· багатозадачні (в окремий момент часу здатні виконувати більше однієї

з

· однокористувацькі (в системі відсутні механізми обмеження доступу до файлів та на використання ресурсів системи);

· багатокористувацькі (система впроваджує поняття «власник файлу» та забезпечує механізми обмеження на використання ресурсів системи (квоти)), всі багатокористувацькі операційні системи також є багатозадачними;

· реального часу (система підтримує механізми виконання задач реального часу, тобто такі, для яких будь які операції завжди виконуються за наперед передбачуваний і незмінний при наступних виконаннях час).

Відносно способу встановлення (інсталяції) операційної системи, операційні системи бувають:

· вмонтовані (такі, що зберігаються в енергонезалежній пам'яті обчислювальної машини або пристрою без можливості заміни в процесі експлуатації обладнання);

· не вмонтовані (такі, що інсталюються на один з пристроїв зберігання інформації обчислювальної машини з можливістю подальшої заміни в процесі експлуатації).

Відносно відповідності стандартам операційні системи бувають:

· стандартні (відповідають одному з загальноприйнятих відкритих стандартів, найчастіше POSIX);

· нестандартні (в тому числі такі, що розробляються відповідно до корпоративних стандартів).

Відносно ліцензії, можливостей розширення та можливостей внесення змін до вихідного коду операційні системи бувають:

· вільні — з вільними програмним кодом (GNU, BSD, MIT)

· відкриті (англ. open source) — з відкритим програмним кодом;

· власницькі (англ. proprietary) — комерційні з закритим кодом.

1.3.

Утиліти - це службові програми, які надають користувачеві ряд додаткових послуг. До утиліт відносять наступні програмні засоби: дискові компресори; дискові дефрагментатори; програми резервного копіювання даних; архіватори; програми, оптимізуючі використання оперативної пам'яті; програми захисту й відновлення даних; антивірусні програми й ін.

Розходження між операційними оболонками й операційними середовищами досить умовні. У ряді літературних джерел вони стерті, тому що операційне середовище має всі ознаки оболонки, за винятком того, що остання не формує нового середовища виконання програм. Це є функцією лише операційної системи. У свою чергу, операційне середовище не можна назвати операційною системою, тому що вона не може функціонувати самостійно. Виходячи із цього операційне середовищеможна назвати повнофункціональною надбудовою над ОС. Найбільш відомими операційними середовищами є системи Windows 3.1 і Windows for Workgroups (Windows для робочих груп), які функціонують поверх DOS, при цьому Windows for Workgroups є мережевим розширенням Windows 3.1.

Програми ОС постійно займають в ОП об'єм, встановлений при конфігурації системи. Решта частин ОС по мірі необхідності викликаються із зовнішньої на МД. ОС забезпечує здійснення в обчислювальній системі наступних процесів:

- обробка задач;

- роботи системи в режимі діалогу і квантування часу;

- роботи системи в реальному масштабі часу в складі багатопроцесорних і багатомашинних комплексів;

- зв'язок оператора із системою;

- обробки даних, які поступають по каналах зв'язку;

- функціонування пристроїв в/в;

- використання широкого набору засобів відладки і тестування програм;

- планування проходження задач у відповідності з їх пріоритетами;

- ведення обліку і контролю за використанням даних, програм і ресурсів ЕОМ.

Основні компоненти ОС — управляючі та обробляючі програми. Управляючі програми керують роботою обчислювальної системи, забезпечуючи в першу чергу автоматичну зміну завдань для підтримки неперервного режиму роботи ЕОМ при переході від однієї програми до іншої без участі оператора.

Управляюча програма визначає порядок виконання обробляючих програм і забезпечує необхідним комплектом послуг їх виконання. Основні функції управляючої програми: послідовне чи пріоритетне виконання кожної роботи (управління задачами); зберігання, пошук і обслуговування даних незалежно від їх організації і способу зберігання (управління даними).

Програми управління задачами зчитують вхідні потоки задач, оброблюють їх в залежності від пріоритету, ініціюють одночасне виконання декількох завдань, викликають процедури, ведуть системний журнал.

Програми управління даними забезпечують способи організації, ідентифікації, зберігання, каталогізації і вибірки оброблюваних даних. Ці програми управляють в/в даних з різною організацією, об'єднанням записів в блоки і розділенням блоків на записи, обробкою міток томів і наборів даних.

Програми управління відновленням після збою оброблюють переривання від систем контролю, регіструють збої в процесорі і зовнішніх пристроях, формують записи про збій в журналі, аналізують можливість завершення перерваної збоєм задачі і переводять систему в стан чекання, якщо закінчення задачі неможливе.

К

ОС представляють програмі користувача можливість дізнатися поточні дату і час. За початок підрахунку, наприклад, в MS-DOS прийнята дата 1 січня 1980р. 0 год. 0 хв. 0 сек. по Грінвічу, в UNIX 1 січня 1970р. Системи представляють можливість виміру часових інтервалів коротших 1 секунди з допомогою спеціальних системних викликів. ОС може переводити дату і час з внутрішнього числового представлення в символьне (для виведення, наприклад, на термінал ), місцевий час в час по Грінвічу і навпаки, представляти інформацію про часовий пояс, літній та зимовий час.

Драйвери пристроїв

Драйвери — це особливий тип комп'ютерних програм, розроблених для коректної взаємодії з пристроями. Вони представляють інтерфейс для взаємодії з пристроєм через певну шину комп'ютера, до котрої даний пристрій під'єднано, за допомогою ряду команд що відправляють та отримують дані з пристрою. Ці програми залежні як від пристрою так і від операційної системи, тобто кожен пристрій потребує свого драйвера під кожну ОС.

Ключовим моментом проектування драйверів є абстрагування. Кожна модель пристрою (навіть якщо пристрої однакового класу) є унікальною. Новіші моделі часто працюють швидше чи продуктивніше і інакше контролюються. ОС не може знати, як контролювати кожен пристрій зараз і в майбутньому. Для вирішення цієї проблеми ОС лише задає правила поведінки класу пристроїв. Задачею драйвера є перетворення цих правил у специфічні для кожного пристрою команди керування.

1.4 УПРАВЛІННЯ ДАНИМИ В ОС

Компонентний склад ОС визначається набором функцій, для виконання яких вона призначена. Усі її програми можна поділити на дві групи: керуюча програма та системні обробляючі програми.

Керуюча програма – обов’язковий компонент будь-якої ОС. Її функції – планування проходження безперервного потоку завдань, управління розподілом ресурсів, реалізація прийнятих методів організації даних, управління операціями вводу-виводу, організація мультипрограмної роботи, управління працездатністю системи після збоїв та інші.

Керуюча програма скуладається з ряду компонентів, серед яких слід виділити чотири основних:

· управління статичними ресурсами (управління завданнями);

· управління динамічними ресурсами (управління задачами);

· управліня данними;

· управління поновленням.

Управління статичними ресурсами (управління завданнями) виконує попереднє планування потоку завдань для виконання і статичний розподіл ресурсів між завданнями, що одночасно виконуються у процесі підготовки до виконання. До таких ресурсів відносяться розподіл пам’яті (основної, віртуальної, зовнішньої), доступні для використання завданням пристрої, які припускають тільки монопольне використання, набори даних та інші. Такі ресурси закріплюються за завданням або його частиною з моменту його ініціалізації до моменту завершення та використовуються у монопольному режимі.

Управління динамцічними ресурсами (управління задачами) виконує динамічний розподіл ресурсів системи між декількома задачами, які

вирішуються одночасно, у мультипрограмному режимі. Ці функції виконують програми супервізора, які входять до ядра ОС, що постійно знаходиться у оперативній пам’яті.

Управління поновленням реєструє машинні збої та відмови, і поновлює працездатність системи після збоїв, якщо це можливо.

Системні обробляючи програми виконуються під управлінням керуючої програми, так саме, як і будь-яка обробляюча програма. Це значить, що вона у повному обсязі може користуватися послугами керуючої програми і не може самостійно виконувати системні функції. Так, наприклад, обробляюча програма не може самостійно виконувати власний ввод-вивід. Операції вводу-виводу обробляюча програма реалізує за допомогою запитів до керуючої програми, яка їх безпосередньо виконує. Централізоване виконання системних функцій керуючою програмою дозволяє виконувати їх більш ефективно та забезпечує високий рівень послуг для користувача.

До системних обробляючих програм відносяться програми, які входять у склад ОС: асемблери, транслятори, редактори зв’язків, програми обслуговування та інші.

2. ТИПИ

Існує кілька схем класифікації операційних систем. Нижче наведена класифікація по деяких ознаках з погляду користувача.

Реалізація багатозадачності

По числу одночасно виконуваних завдань операційні системи можна розділити на два класи:

· багатозадачні (Unix, OS/2, Windows);

· однозадачні (наприклад, MS-DOS).

Багатозадачна ОС, вирішуючи проблеми розподілу ресурсів і конкуренції, повністю реалізує мультипрограмний режим відповідно до вимог роздягнула "Основні поняття, концепції ОС".

Багатозадачний режим, що втілює в собі ідею поділу часу, називається що витісняє (preemptive). Кожній програмі виділяється квант процесорного часу, після закінчення якого керування передається іншій програмі. Говорять, що перша програма буде витиснута. У режимі, що витісняє, працюють користувальницькі програми більшості комерційних ОС.

У деяких ОС (Windows 3.11, наприклад) користувальницька програма може монополізувати процесор, тобто працювати в режимі, що не витісняє. Як правило, у більшості систем не підлягає витисненню код властиво ОС. Відповідальні програми, зокрема завдання реального часу, також не витісняються. Більш докладно про це розказано в лекції, присвяченої плануванню роботи процесора.

По наведених прикладах можна судити про приблизність класифікації. Так, в ОС MS-DOS можна організувати запуск дочірнього завдання й наявність у пам'яті двох і більше завдань одночасно. Однак ця ОС традиційно вважається однозадачною, головним чином через відсутність захисних механізмів і

Підтримка багатокористувацького режиму

По числу одночасно працюючих користувачів ОС можна розділити на:

· однокористувацькі (MS-DOS, Windows 3.x);

· багатокористувацькі (Windows NT, Unix).

Найбільш істотна відмінність між цими ОС полягає в наявності в багатокористувацьких системах механізмів захисту персональних даних кожного користувача.

Багатопроцесорна обробка

Аж до недавнього часу обчислювальні системи мали один центральний процесор. У результаті вимог до підвищення продуктивності з'явилися багатопроцесорні системи, що складаються із двох і більше процесорів загального призначення, що здійснюють паралельне виконання команд. Підтримка багатопроцесування є важливою властивістю ОС і приводить до ускладнення всіх алгоритмів керування ресурсами. Багатопроцесорна обробка реалізована в таких ОС, як Linux, Solaris, Windows NT, і ряді інших.

Багатопроцесорні ОС розділяють на симетричні й асиметричні. У симетричних ОС на кожному процесорі функціонує те саме ядро, і завдання може бути виконана на будь-якому процесорі, тобто обробка повністю децентралізована. При цьому кожному із процесорів доступна вся пам'ять.

В асиметричних ОС процесори нерівноправні. Звичайно існує головний процесор (master) і підлеглі (slave), завантаження й характер роботи яких визначає головний процесор.

Системи реального часу

У розряд багатозадачних ОС, поряд з пакетними системами й системами поділу часу, включаються також системи реального часу, що не згадувалися дотепер.

Вони використаються для керування різними технічними об'єктами або технологічними процесами. Такі системи характеризуються гранично

3.

Перші комп'ютери взагалі не мали ОС. На початку 1960-х вони лише комплектувались набором інструментів для розробки, планування та виконання завдань. Серед інших можна виділити системи від UNIVAC та Control Data Corporation.

До кінця 1960-х, проте, було розроблено цілий ряд операційних систем, в котрих були реалізовані всі або більшість з вищеперелічених функцій. До них можна віднести «Atlas» (Манчестерський університет), «CTTS» и «ITSS» (Массачусетський технологічний інститут (МТІ)), «THE» (Ейндговенський технологічний університет), «RS4000» (Оргуський університет) та інші (на той момент їх налічувалось близько сотні)

Найбільш розвинуті ОС того часу, такі як «OS/360» (компанія «IBM»), «SCOPE» (компанія «CDC») та завершений вже в 1970-х роках «MULTICS» (МТІ та компанія «Bell Labs»), передбачали можливість використання багатопроцесорних системи.

Спонтанний характер розробки ОС призвів до наростання кризових явищ, пов'язаних, перш за все, зі складністю та великими розмірами розроблюваних систем. ОС погано масштабувались (простіші не використовували всіх можливостей потужних обчислювальних машин; складніші не оптимально виконувались або взагалі не виконувались на менш потужних системах) і були повністю несумісними між собою.

У 1969 році співробітники МТІ Кен Томпсон, Деніс Рітчі та Браян Керніган з колегами розробили та реалізували ОС «Юнікс» («Unix»; первинно «UNICS», на противагу «MULTICS»). Нова ОС увібрала в себе багато рис попередниць, але на противагу їм мала цілий ряд переваг:

· проста метафорика (два ключових поняття — процес та файл);

· компонентна архітектура (принцип «одн

· мінімізація ядра та кількості системних викликів;

· незалежність від апаратної архітектури і реалізація на машино незалежній мові програмування (для цього була розроблена мова програмування «C»;

· уніфікація файлів (будь-що у системі є файлом, до якого можна доступитись за спільними для всіх правилами).

Завдяки зручності перш за все в якості інструментального середовища «Юнікс» дуже тепло зустріли в університетах, а потім і в галузі в цілому і незабаром вона стала прототипом єдиної ОС, котру можна було використовувати у найрізноманітніших обчислювальних системах, і — більше того — швидко та з мінімумом зусиль перенести на іншу апаратну архітектуру.

На даний момент найпоширенішою операційною системою на ПК є операційна система Windows фірми Microsoft. Кількість проданих копій Windows вимірюється сотнями мільйонів екземплярів.

У ті часи, коли робота над Windows тільки починалася, вважалося, що майбутнє належить інтегрованим середовищам. Фірма VisiCorp — творець першої електронної таблиці VisiC ale, займалася створенням пакета Vision, що працював І v текстовому режимі з можливістю управління маніпулятором «миша» Пакет І призначався для об'єднання кількох програм однією багато віконною оболонкою Фірма Quarterdesk у той час розробляла пакет DESQ. що згодом став основою для й багатозадачного середовища DESQView.

Позиція фірми Microsoft була іншою Після відвідування дослідницького центру Xerox PARC президент фірми Білл Гейтс вирішив зайнятися створенням графічного середовища, що послужило б стандартною платформою для розробників прикладних програм Тоді ж цей центр відвідав і Стів Джобс,

творець комп'ютерів Macintosh і пізніше NeXT Яке враження на обох молодих людей справило побачене добре відомо. Отже Microsoft поставила собі завдання створити платформи для розробників Передбачалося забезпечити розробників вмонтованими функціями для реалізації інтерфейсу користувача і його компонентів (вікон, меню, па печей діалогу), що могли б управлятися за допомогою клавіатури або миші

Коли робота над середовищем Windows тільки починалася, у розпорядженні Microsoft був комп'ютер із процесором 8088 і максимальним обсягом пам'я

Наприкінці 1984 р здавалося, що розробка Windows не завершиться ніколи У листопаді 1984 р фірма Microsoft оголосила, що вихід Windows відкладений до червня наступного року На той час на ринку були присутні два аналогічні продукти - TopView фірми IBM і VisiOn фірми VisiCorp. обидва працювали в текстовому режимі.

У той час Білл Гейтс покладав великі надії на графічне користувацьке середовище (концепції «комп'ютер у кожному домі і на кожному столі» і «миттєво І доступна інформація» з'явилися трохи пізніше). Незважаючи на високу ціну і низьку продуктивність, на ринку відчувався деякий вплив комп'ютерів Macintosh хоча в 1984 р з'явилися комп'ютери IBM PC і Compaq.

Спочатку родина ОС Microsoft Windows проектувалась як графічна надбудова над старими середовищами DOS. Сучасні версії розроблені на базі нового ядра (англ. NT - New Technology, Нова технологія), яке з'явилось в OS/2, запозичене з VMS. Windows запускається на 32- та 64-бітних

Станом на 2006 рік Windows утримує монопольне становище (близько 94%) світового ринку настільних систем, дещо втрачаючи позиції через зростання популярності систем з відкритими джерельними кодами. Вона також використовується на малих та середніх серверах мереж та баз даних. Останнім часом Microsoft проводить ряд маркетингових досліджень, котрі мають на меті показати привабливість родини Windows на ринку корпоративних систем.

Найбільше на сьогоднішній день поширена версія Microsoft Windows XP, випущена 25 жовтня 2001 року. Останній випуск Windows XP Service Pack 3 випущено 12 грудня 2007 року. Станом на 27 червня 2008 року операційні системи сімейства Microsoft Windows займають 91% долі світового ринку ОС^[1]

У листопаді 2006 року, після більш ніж 5 років розробки, корпорація Microsoft випустила ОС Windows Vista, що містить велику кількість нововведень та архітектурних змін в порівнянні з попередніми версіями Windows. Серед інших можна виділити новий інтерфейс користувача, названий Windows Aero, ряд вдосконалень безпеки, як наприклад Контроль реєстраційного запису користувача (User Account Control) та нові програми для мультимедія, як наприклад Windows DVD Maker.

Windows 95

24 серпня 1995 р. у продаж надійшла нова операційна система Windows 95. Ще до виходу було продано близько 400 тис. екземплярів beta версій цієї системи. Уся комп'ютерна громадськість буквально зациклилася на цій системі — вихід Windows 95 став найголовнішою подією 1995 р. Почався шквал усі журнали писали про Windows 95, почали виходити книги, проводилася широка рекламна кампанія, усі виробники програмного забезпечення почали переробляти ^свої продукти для цієї нової операційної системи, виробники комп'ютерів і комплектуючих намагалися одержати логотип Designed for Windows 95. Причина ж, через яку Windows 95 опинилася в центрі загальної уваги, проста: це найважніше обновлення системи Windows із часу появи в 1990 p. Windows 3.0. Користувачі тепер одержали переваги об'єктно-орієнтованого інтерфейсу, включаючи справжній «робочий стіл» і піктограми, копіювання й видалення технікою перетягування (drag-and-drop), укладеш папки і легкодоступний діалог для задавання властивостей. Файлова система розпізнає довгі імена файлів і відповідає метафорі «робочого столу».

Windows 95 внесла значні поліпшення в архітектуру Windows, включаючи дійсно 32-розрядний інтерфейс прикладного програмування (АРІ), захищені адресні простори для її власних 32-розрядних прикладних програм, що витісняє багатозадачність, поділ прикладних програм на потоки і більш широке використання віртуальних драйверів пристроїв. Модель захисту пам'яті реалізована із серйозними компромісами, метою яких було досягти сумісності з існуючими 16-розрядними прикладними програмами й драйверами пристроїв. Але на практиці стійкість системи виявляється кращою, ніжу Windows З.Іх. Продуктивність Windows 95 дивовижно висока. На повільних системах,

оснащених ОЗП не більше 4 МБ, її показники майже такі ж, а іноді й кращі, ніж результати Windows 3.1х, у залежності від виконуваної операції. На більш швидкодіючих системах із більшою пам'яттю вона залишається вельми конкурентоспроможною в одно- і багатозадачному режимах роботи

При створенні Windows 95 фірма Microsoft повною мірою реалізувала об'єктно-орієнтований підхід. Оскільки саме він ліг в основу нової операційної системи, спочатку скажемо декілька слів про те, що таке орієнтація на об'єкти.

Інтерфейс Windows 95

Поняття «об'єктно-орієнтований» виникло в програмуванні порівняно недавно. Коли обчислювальна потужність машин була невисока, про створення об'єктно-орієнтованих систем не могло бути і мові. Основою всього був програмний код. Програмісти записували послідовності команд для виконання тих або інших дій над даними, які оформлялися в модулі і процедури. Для