ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал
Игровые автоматы с быстрым выводом Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной 
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | Особливості процесу індустріалізації в УСРР: Особливості індустріалізації в УСРР | Факти, зміст особливостей процесу індустріалізації в УСРР | 1. Інвестування в промисловість УСРР, особливо в початковий період індустріалізації, значної частини коштів. | У 1926-1927 рр. капіталовкладення в індустрію СРСР становили майже 1 млрд. крб.., з них 269,4 млн. крб.. припадало на промисловість УСРР. Всього за роки першої п’ятирічки (1928/1929 – 1932/1933 рр.)на промислову модернізацію УСРР виділено понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. | 2. Побудова і реконструкція в УСРР на початку індустріалізації великих промислових об’єктів | В період технічної реконструкції 20-30-х років у промисловості СРСРосновними вважалися35 об’єктів, серед них в УСРР знаходилося 12 (7 новобудов і 5 докорінно реконструйованих підприємств). До новобудов належали: 3 металургійні заводи (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь), Дніпробуд, Дніпроалюмінійбуд, Краммашбуд (Краматорськ), Харківський тракторний завод (ХТЗ. До реконструйованих гігантських об’єктів належали: Луганський паровозобудівний, 4 металургійні заводи (у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську). | 3. Нерівномірність процесу модернізації промислового потенціалу УСРР. | Якщо в роки 1-ої п’ятирічки в УСРР споруджувалися 400 із 1500 промислових підприємств, то в 2-ій – 1000 заводів із 4500, а в 3-ій – 600 заводів із 3000. На початкуіндустріалізації спиралися на існуючу вугільно-металургійну базу (Україна),потім стали створювали другу вугільно-металургійну базу на Уралі. | 4. Поява в республіканському промисловому комплексі нових галузей. | Наприклад, у харчовій промисловості УСРР виникли нові галузі: маргаринова, молочна, масло переробна, комбікормова, хлібопекарська. У 1932 р. коли в УСРР був збудований завод «Дніпроспецсталь», то виникла електрометалургія як галузь металургійної промисловості. У 1933 р. – Дніпропетровський алюмінієвий завод зактивізував появу кольорової металургії. | 5. Значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази. | Відповідно до планів 1-ої п’ятирічки, у важку індустрію УСРР передбачалося вкласти 87,% асигнованих коштів, а в легку та харчову – лише 12%. | 6. Вищі темпи витіснення приватного сектору в економіці УСРР, ніж у СРСР загалом. | Якщо на початку НЕПу (у 1921 р.)приватний сектор УСРР давав 25% виробництва промислової продукції, то в 1928 р. – 12% (по СРСР – 17%). | НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: НАСЛІДКИ індустріалізації для УСРР: | 1. Індустріалізація вивела УСРР на якісно новий рівень промислового розвитку. Були побудовані основні із запланованих промислових об’єктів. | 2. Докорінно змінилася структура господарства: зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції УСРР; у валовій продукції самої промисловості дедалі більше домінує виробництво засобів виробництва; дрібна промисловість (кустарно-ремісничі підприємства, окремі товаровиробники) витісняється великою індустрією. | 3. Україна випередила за рівнем розвитку індустрії кілька західноєвропейських країн. УСРР посіла 2-е місце в Європі після Німеччини за виплавкою чавуну, 3-є місце після Англії та Німеччини за виробництвом сталі, 4-е місце у світі за видобутком вугілля. | 4. Посилення процесу урбанізації, якщо до індустріалізації в УСРР в містах проживав кожний 5-тий мешканець УСРР, то перед 1941 р. – кожний 3-тій житель УСРР. | 5. Українізація міст. | 6. Формування національного українського робітничого класу та інтелігенції. | 7. Виробництво засобів виробництва (група «А») займала привілейоване місце порівняно з виробництвом предметів споживання (група «Б»). | 8. Фактична ліквідація ринкових зв’язків між підприємствами групи «А» і споживачами на місцях. | 9. Відрив підприємств групи «А» від кінцевого споживача, що призвело до втрати стимулів розвитку, та до потреби створення державою сприятливих умов для групи «А». | 10. У перші п’ятирічки ставку зроблено на побудову й реконструкцію підприємств-монополістів. Так, модернізація запорізького заводу «Комунар» перетворила його на найбільше у світі підприємство з виробництва зернозбиральних комбайнів. Реконструйований паровозобудівний завод у Луганську за проектною потужністю дорівнював найбільшому в світі заводу кампанії «Америкен локомотив». Підприємства-монополісти спочатку поглинали левову частку капіталовкладень у промисловість, а згодом фактично зорієнтували на себе усю економіку країни. | 11. Не завжди обґрунтовані були цифри плану, так , наприклад, в УСРР в цукровій промисловості планом п’ятирічки передбачалося побудувати 11 нових підприємств. Однак із часом виявилось, що с/г УСРР не зможе забезпечити сировиною таку кількість потужностей, і було побудовано лише 3. Будівництво сотень об’єктів залишилося незакінченим через нестачу сировини, палива, обладнання, робочої сили. На кінець 1930 р. 40% капіталовкладень у промисловість СРСР було заморожено у незавершених проектах. | 12. Промисловий потенціал УСРР формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційно індустріальні райони: Донбас і Придніпров’я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку. | 13. Витіснення приватного сектору. | 14. Протягом перших п’ятирічок остаточно було зламано механізм саморегуляції економіки. | 15. Наростаюча централізація економічного життя призвела до формування командно-адміністративної системи. | 16. У період перших п’ятирічок особливо чітко виявляється тенденція фактичної монополізації центром управління промисловістю УСРР. Вже в 1927-1928 рр. промисловість групи «А» (важка промисловість) на 89% була в загальносоюзному підпорядкуванні, а група «Б» (легка промисловість) на 50%. | 17. Командні методи управління економікою зумовлювали відчуженість робітничого класу від засобів виробництва. | 18. Зниження рівня та якості життя основної маси УСРР та СРСР (виникли черги, продовольчі картки, дефіцит необхідного, життя в бараках). | Дати періоду: Дата | Подія | 1928 р. | Оголошена 1-а п’ятирічка | Січень 1929 р. | В газеті «Правда» опублікована стаття В.І. Леніна «Як організувати змагання» для популяризації методу «соціалістичного змагання» для підняття ентузіазму робітників. | 1929 р. | На пленумі ЦК ВКП(б) прийнято рішення: «За будь-яку ціну прискорити розвиток машинобудування й інших галузей важкої промисловості». | Листопад 1929 р. | Опублікована в газеті «Правда » стаття В. Сталіна «Рік Великого перелому» | 1931 р. | Заява В. Сталіна: «Ми відстали від передових країн на 50-100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за 10 років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть». | Листопад 1929 р. | Пленум ЦК ВКП(б) У ухвалив рішення «за будь-яку ціну» прискорити розвиток машинобудування й інших галузей великої промисловості. | 1933-1937 рр. | Почалася 2-га п’ятирічка. | 1937-1941 рр. | Почалася 3-тя п’ятирічка | Домашнє завдання: 1) підготувати фотоекскурсію на новобудови перших п’ятирічок та реконструйовані гіганти промисловості УСРР; 2) знайти та підібрати портрети основних діячів індустріалізації П. Ангеліна, О. Стаханов, партійні робітники та ін..; 3) підібрати плакати 1925-1941 рр., в яких відображаються основні плани та результати індустріалізації; 4) із «Наслідків індустріалізації для УСРР» вибрати позитивні та негативні тенденції індустріалізації УСРР. Записати їх в таблицю позитивні тенденції індустріалізації УСРР | негативні тенденції індустріалізації УСРР | | | 5) сформулювати тестові завдання з 5-ма варіантами відповіді для перевірки знання з теми в групах. ТЕМА: |