Перший український стаціонарний театр створений в Києві в 1907 р. а) В. Кричевським; б) П. Саксаганським; в) М. Садовським; г) М. Заньковецькою. 10. У художній культурі України в ХХ ст. панували стилі: а) класицизм, реалізм; б) модернізм, постмодернізм; в) бароко, романтизм; г) готика, сентименталізм. 11. Визначні художники України ХХ ст.: а) Й. Кодзелевич, І. Руткович, Г. Левицький; б) О. Богомазов, К. Малевич, О. Мурашко; в) Т. Шевченко, С. Світославський, М. Пимоненко; г) К. Павлюк, І. Сошенко, В. Штернберг. 12. Найоригінальнішими витворами стилю модерн в українській архітектурі є: а) палац гетьмана К. Розумовського в Батурині, будинок старої біржі в Одесі; б) будинок з химерами в Києві, будинок Полтавського губернського земства; в) Собор св. Юра у Львові, Андріївська церква в Києві; г) будинок Я. Лизогуба в Чернігові, Києво-Могилянська академія. 13. Відомі українські композитори ХХ ст.: а) М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель; б) М. Леонтович, Б. Лятошинський, С. Людкевич; в) М. Лисенко, М. Вербицький, П. Ніщинський; г) А. Жолдак, А. Хостікоєв, Б. Бенюк. 14. Всесвітньо відомі діячі українського кіномистецтва ХХ ст.: а) І. Бурячок, А. Петрицький, В. Меллер; б) О. Довженко, С. Параджанов, Ю. Іллєнко; в) Г. Юра, І. Миколайчук, К. Степанков; г) С. Говорухін, К. Муратова, М. Хуциєв. 15. У другій половині ХХ ст. сформувались напрями вітчизняної музичної естради: а) партесний спів, думи та історичні пісні; б) календарно-обрядові пісні, родинно-побутові пісні, соціально-побутові пісні; в) поп-музика, рок-музика, джаз, авторська (бардівська) музика; г) хорова музика, симфонічна музика, вокально-симфонічна музика. 16. Відатні українські актори і режисери ХХ ст.: а) О. Довженко, С. Параджанов, Р. Віктюк; б) М. Березовський, А. Ведель, Ф. Прокопович; в) М. Лисенко, брати Тобілевичі, М. Старицький; г) Я. Гаватович, Д. Туптало, Г. Сковорода. 17. Українське анімаційне кіно виникло в 1934 р. на Київській фабриці «Українофільм» під керівництвом режисерів С. Гуєцького та Є. Горбача. Українська мультиплікація продовжила свій розвиток наприкінці 1950-х років на базі студії «Київнаукфільм». Засновники національної школи мультиплікації: а) А. Вадов, Є. Кирич, Г. Уманський; б) Є. Пружанський, В. Дахно, Н. Василенко; в) Д. Черкаський, Л. Зарубін, А. Грачова; г) Б. Храневич, А. Вадов, Є.Кирич. 18. Мистецьке об’єднання «Березіль» Лесь Курбас створив в: а) 1904 р.; б) 1918 р.; в) 1922 р.; г) 1926 р. 19. Календарно-обрядові величальні пісні зимового циклу, поширені серед народів Східної Європи (головно у слов’ян), які виконуються під час новорічно-різдвяних свят: а) частівки; б) русальні; в) колискові; г) колядки. 20. Репертуар княжого театру складався з: а) інсценування ритуальних дійств; б) календарно-обрядових дійств; в) святкових обрядів; г) драматичних поем, які мали речитативний характер. 21. Визначна пам’ятка оборонного зодчества ХІV- ХVІ ст. на території сучасної України: а) Олевський замок у Львівській області; б) Сутковицька церква на Поділлі; в) Золоті ворота в Києві; г) Пам’ятницька церква в Чернігові. 22. Найвизначніша пам’ятка книжкової мініатюри за часів польсько-литовської доби: а) «Апостол» Загоровського; б) Пересопницька Євангеліє; в) Острозька біблія; г) Руська граматика. 23. Перша українська типографія була відкрита в 1574р. Іваном Федоровим у: а) Чернігові; б) Львові; в) Києві; г) Новгороді. 24. З латинської мови слово культура перекладається як: а) освіченість, грамотність; б) обробка, догляд; в) вихованість 25. Перше наближене до сучасного наукове визначення поняття культури було сформульовано: а) у др. пол. ХІХ ст.; б) у добу Відродження; в) у добу Просвітництва 26. Культура побуту має відношення до сфери: а) масової культури; б) духовної культури; в) матеріальної культури 27. Найпершою виникла така форма духовної культури як: а) мистецтво; б) філософія; в)релігія 28. Як сукупність культур класів та прошарків окремого суспільства визначається культура: а) народна; б) національна; в) світова Ціннісна орієнтація культури виражена в її а) семіотичній функції; б) гносеологічній функції; в) аксіологічній функції. 30. Основоположником автохтонної теорії походження слов’ян вважають: а) В. Хвойка; б) Д. Дорошенко; в) М. Грушевський |