Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції Розрахунок стінової огороджувальної конструкції Мета -визначити опір теплопередачі R0; товщину шару утеплювача в огородженні, за якого всередині приміщення забезпечується заданий температурний режим з урахуванням необхідних економічних показників. Обчислюємо опори тепловіддавання і сприйняття теплоти на поверхнях огородження, (м2×°С)/Вт: Згідно з ДБН В.2.6-31-2006 (Конструкції будинків і споруд) табл.1 мінімально допустиме значення опору теплопередачі огороджувальної конструкції житлового будинку для третьої температурної зони Для зовнішніх стін. 2,5м C/Вт.  (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт. Визначаємо термічний опір окремих шарів огородження, крім шару утеплювача, (м2×°С)/Вт: (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт, де - товщини, м; - коефіцієнти теплопровідності конструктивних шарів огородження, Вт/(м×°С). , звідки  (м2×°С)/Вт. Необхідну товщину утеплювача визначаємо за формулою м, де - коефіцієнт теплопровідності матеріалу утеплювача,Вт/(м×°С). =  (м2×°С)/Вт. R0>Rн0=2,6014> 2,5– умова виконується. Різниця між температурами у приміщенні та на внутрішній поверхні огородження °С. Із таблиці П.2 визначаємо для стіни °С,тобто умова виконується. Розрахунок безгорищного покриття Нормативне значення опору теплопередачі RНОРМ горищних перекриттів для третьоїтемпературної зони України складає 3,0(м2·°С)/Вт. Опори сприйняття теплоти на внутрішній і зовнішній поверхні огороджувальної конструкції складають (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт, де - коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження для зимових умов, прийнятий за табл. Е.2. Визначаємо термічний опір окремих шарів огородження, крім шару утеплювача: (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт, (м2×°С)/Вт, де - товщини, м; - коефіцієнти теплопровідності конструктивних шарів огородження, Вт/(м×°С).  (м2×°С)/Вт. Визначаємо товщину шару утеплювача: м. Термічний опір теплопередачі складає =  (м2×°С)/Вт. Різниця між температурами у приміщенні та на внутрішній поверхні огородження складає °С. Із таблиці П.2 визначаємо для горищного перекриття °С,тобто умова виконується. Розрахунок підвального перекриття Опори сприйняття теплоти на внутрішній і зовнішній поверхні огороджувальної конструкції складають (м2×°С)/Вт; (м2×°С)/Вт де - коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження для зимових умов, прийнятий за табл. Е.2. Визначаємо термічний опір окремих шарів огородження, крім шару утеплювача: (м2×°С)/Вт; (м2×°С)/Вт; (м2×°С)/Вт; (м2×°С)/Вт; (м2×°С)/Вт; де - товщини, м; - коефіцієнти теплопровідності конструктивних шарів огородження, Вт/(м×°С).  (м2×°С)/Вт. Визначаємо товщину шару утеплювача: м. Термічний опір теплопередачі складає =  (м2×°С)/Вт. Для підвального перекриття перевірка ∆t не виконується. Розрахунок теплостійкості стінової огороджувальної конструкції Розрахунок теплостійкості зовнішньої стіни виконується для самого теплого місяця року - липня. Мета - визначити амплітуду коливання температури на внутрішній поверхні огородження і порівняти її з необхідною амплітудою коливання . Якщо , необхідно вжити заходів щодо зменшення дійсної амплітуди коливання температури на внутрішній поверхні стіни. Для житлових та громадських будинків, навчальних та лікувальних закладів теплостійкість в літній період року зовнішніх огороджувальних конструкцій: = 2,5 °С. Обчислюємо коефіцієнт тепловіддавання на зовнішній поверхні огородження для літніх умов: =1,16 (5+10 ) = 1,16 (5+10 = 26,55Вт/(м2×°С), де - мінімальна із середніх швидкостей вітру за румбами в липні (за табл. Д.1, але не менше 1 м/с). Визначаємо величину розрахункової амплітуди коливання температури зовнішнього повітря , °С: °С, де - максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, °С, яка визначається за табл. Б.1; - коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огородження, визначається за табл. K.1; , - максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м2 (табл. Г.1). Розраховуємо коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньої поверхні окремих шарів огороджувальної конструкції, Y. Розрахунок починаємо з першого внутрішнього шару. Так як теплова інерція першого шару D = 0,183< 1, коефіцієнт теплозасвоєння розраховуємо за формулою Вт/(м2×°С). Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні другого шару Y2, Вт/(м2×°С), приймаємо залежно від величини D2=S2×R2. Теплова інерція другого шару D2 =1,49>1. Коефіцієнт теплозасвоєння Y2=S2, Y2=10,12 Вт/(м2×°С). Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні третього шару Y3приймаємо залежно величини D3= S3×R3. Теплова інерція третього шару D3=1,424> 1. Коефіцієнт теплозасвоєння Y3=S3, Y3=0.7 Вт/(м2×°С). Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні четвертого шару Y4 визначаємо аналогічно коефіцієнту Y1. Теплова інерція четвертогошару D4=0,16<1. Коефіцієнт теплозасвоєння Y4 визначаємо таким чином: Вт/(м2×°С). Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні п'ятого шару Y5 визначаємо аналогічно коефіцієнту Y1. Теплова інерція п’ятого шару D5=0,12<1. Коефіцієнт теплозасвоєння Y5 визначаємо таким чином: Вт/(м2×°С). Визначаємо величину згасання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в п’ятишаровому огородженні:   де е - підстава натуральних логарифмів e = 2,718; S1, S2, S3, S4, S5 - розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів окремих шарів конструкції; D - теплова інерція конструкції. Амплітуда коливання температури внутрішньої поверхні огородження складає °С, де - розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря; - величина згасання розрахункової амплітуди в огороджувальній конструкції. Так як > , 2,5 > 0,1065, то немає необхідності підвищувати теплостійкість огородження. |