ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

• Збирання загального та гінекологічного анамнезу.

• Узяття мазків на бактеріоскопічне та цитологічне дослідження.

• Підготовка медичних інструментів для взяття матеріалу на біопсію та направлення на гістологічне дослідження.

• Складання набору інструментів для діагностичного вишкрібання порожнини матки.

• Складання набору інструментів для пункції черевної порожнини через заднє склепіння.

• Оформлення документації.

• Оформлення направлень на аналізи.

• Збирання анамнезу.

• Вимірювання зовнішніх розмірів таза.

• Вимірювання висоти стояння дна матки та обводу живота.

• Проведення зовнішнього акушерського дослідження.

• Узяття мазка на цитологічне дослідження.

• Узяття мазка на бактеріоскопічне дослідження.

• Визначення термінів вагітності, допологової відпустки та пологів.

• Визначення групи ризику вагітних.

• Проведення огляду грудних залоз.

• Проведення бесіди щодо психопрофілактичної підготовки вагітних до пологів.

• Підготовка медичних інструментів для взяття матеріалу на біопсію та оформлення направлення на гістологічне дослідження.

• Складання медичних інструментів для діагностичного вишкрібання порожнини матки.

• Складання медичних інструментів для пункції черевної порожнини через заднє склепіння піхви.

Терапія

1-1.Організація поступлення пацієнтів до стаціонару. Порядок реєстрації зумовлюється причиною госпіталізації пацієнта до стаціонару та його станом здоров’я.

1. На пацієнтів, що поступають за направленням дільничного лікаря, медична сестра приймального відділення одразу ж заповнює карту стаціонарного пацієнта та реєструє її.

2. Заповнення документації на пацієнтів, яких доставила машина швидкої допомоги, або які звернулися самостійно, відбувається тільки після їх огляду черговим лікарем та встановленням попереднього діагнозу і вирішенням питання щодо необхідності госпіталізації у відповідне відділення стаціонару. У даному випадку можливі такі варіанти:

а) пацієнта приймають у дане відділення лікарні;

б) пацієнту відмовляють у госпіталізації (що реєструється к відповідному журналі) з таких причин: відсутність необхідності у госпіталізації взагалі, якщо після надання допомоги сан пацієнта повністю нормалізувався, або непрофільність хвороби (інфекційне захворювання). В таких випадках, якщо під час огляду пацієнта, бригада швидкої допомоги ще не виїхала, вона повинна доставити пацієнта до профільної лікарні. Якщо вона вже поїхала, черговий лікар викликає швидку допомогу, що спеціалізується на перевезення хворих.

3. Існує певний порядок черговості госпіталізації при масовому поступлення пацієнтів до стаціонару:

- спочатку приймають та реєструють тяжкохворих;

- пізніше пацієнтів середнього ступеня важкості;

- і в останню чергу, приймають пацієнтів за направленням.

4. Пацієнта, що поступає до стаціонару у надто тяжкому стані, або стані, який потребує реанімаційних чи операційних втручань, спочатку надають необхідну допомогу, а тільки після цього реєструють.

5. Якщо у пацієнта, що поступає в стаціонар, у приймальному відділенні виявлено інфекційне захворювання, то тактика медичного персоналу має бути такою:

- до появи машини швидкої допомоги, пацієнта розмістити у ізолятор (бокс);

- чергова медична сестра повинна заповнити «термінове повідомлення про інфекційне захворювання (ф.№ 058/о), яке направляють до санепідемстанції;

- після відправки пацієнта, у боксі провести заключну дезінфекції.

6. Коли пацієнт, якого привезла до стаціонару машина швидкої допомоги, знаходиться в непритомному стані, реєстрація його відбувається зі слів супроводжуючих осіб або за наявними документами. Якщо їх немає (наприклад, коли пацієнта знайшли на вулиці без документів), у приймальному відділенні докладно записують його зовнішні дані та прикмети, ці відомості передають телефоном до чергової частини міліції. У всіх документах, до встановлення особи, пацієнт проходить, як «невідомий».

КОЛОНОСКОПІЯ Перед колоноскопією пацієнту необхідно ретельно очистити кишечник. Пацієнти отримують детальну інструкцію по підготовці до процедури. Як правило, протягом декількох днів перед колоноскопією пацієнту необхідно пити спеціальний очищуючий розчин і / або перейти на рідку дієту, приймати проносні або робити клізми. Необхідно в точності виконувати інструкції лікарів по очищенню кишечника, інакше результати обстеження можуть бути неточними, і колоноскопію доведеться повторити, або буде призначена альтернативна, менш точна діагностична процедура.

У період підготовки пацієнтам не потрібно відмовлятися від більшості ліків, однак деякі медикаменти можуть перешкодити обстеженню. До таких медикаментам відносяться препарати, що містять ацетилсаліцилову кислоту, засоби для розрідження крові (наприклад, варфарин), ліки проти артриту, інсулін, і добавки, що містять залізо.

УЗД виключити продукти які посилюють газоутворення бо повітря поганий фактор для просвітлення УЗД, при запорах ентеросорбенти, + засоби які покращують травлення (фестал)

Пункція плевральної порожнини проводиться з метою діагностики, з метою видалення повітря або рідини, введення лікарських речовин або ж повітря з метою лікування. Приладдям для терапії пункції плевральної порожнини є: пункційна товста голка, що має товщину не менше 0,1 см, а також довжину близько 8-15 см із загостреним коротко закінченням, з одягненою поліхлорвінілової або ж гумової на канюлю трубкою, щільно соединяемой з канюлею 20 мл шприца; шприц 20 мл з наявністю голки; зажим для відсмоктування крові; новокаїнової розчин 0,5% - 50 мл; томпони; спирт; лейко-пластир.

Коли є повітря в районі плевральної порожнини пункція проводиться в районі другого міжребер'я по середньо-ключичній лінії. У практиці хірургії часто зустрічаються з обмеженим гемо - і пневмотораксом, емпієма плеври. У таких ситуаціях точка для пункції повинна вибиратися на основі рентгенологічних і клінічних (місце укорочення перкуторного звуку) даних.

Лапароцентез — проколювання черевної стінки за допомогою троакара Прокол роблять по середній лінії живота на однаковій відстані від пупка та лобкової кістки або по внутрішньому краю лівого прямого м'яза живота.

Спірографія Легеневі об'єми

Дихальний об'єм (ДО) - об'єм повітря між рівнями спокійного вдиху і спокійного видиху (N - 500 мл).

Резервний об'єм вдиху (РОвд) - об'єм повітря між рівнями спокійного вдиху і максимального видиху (N - 1000-1500 мл).

Резервний об'єм видиху (РОвид) - об'єм повітря між рівнями спокійного вдиху і максимального видиху (N - 1000-1500 мл).

Залишковий об'єм легень (ЗОЛ) - об'єм повітря між рівнями максимального видиху і повного спадіння легень.

Легеневі ємності

Ємність вдиху (Євд) - сума дихального об'єму і резерву вдиху

ДО + Ровд = Євд

Життєва ємність легень (ЖЕЛ) - сума дихального об'єму і резервного об'єму вдиху і видиху

ЖЕЛ = ДО + Ровд + Ровид

(N - 2500-3500 мл)

Загальна ємність легень (ЗЄЛ) - сума життєвої ємності легень і залишкового об'єму легень

ЗЄЛ = ЖЄЛ + ЗОЛ

Функціональна залишкова ємкість легень (ФЗЄЛ) - сума резервного об'єму видиху і залишкового об'єму легень

ФЗЄЛ = Ровид + ЗОЛ

Це фактично кількість повітря в легенях. Що залишилась при звичайному спокійному видиху.

Динамічні показники (вентиляційні)

Динамічні показники можна отримати при форсованому диханні або при фізіологічному навантаженні:

хвилинний об'єм дихання (ХОД) - кількість повітря, що видихають за 1 хвилину

ХОД = ДО х ЧД. (При спокійному диханні 500 мл х 16 = 8 літрів);

частота дихання (ЧД) - кількість дихань за 1 хвилину;

максимальна вентиляція легень (МВЛ) - найбільша кількість повітря, яку легені можуть провентилювати за 1 хвилину;

резерв дихання (РД) - різниця між фактичними величинами максимальної вентиляції легень і хвилинним об'ємом дихання

РД = МВЛ - ХОД

У відсотках - N 85%.

Пневмотахометрія

Пневмотахометрія - метод визначення ш видкості повітряного струменя при максимально швидкому вдиху і видиху, а отже і пропускній спроможності бронхіального древа.

Показник швидкості руху повітря

(N) N = ЖВЛ/ ЖЄЛ (N - 16-20 мл/хв.).

Характеристика зубців та інтервалів електрокардіограми:

Зубець Рвиникає в результаті збудженя (деполяризації) правого і лівого передсердь. Тривалість його 0,06 – 0,10 сек, висота – 0,5 – 2,5 мм. Зубець в І і ІІ відведеннях завжди позитивний.

Інтервал PQ – відображає передсердно-шлуночкову (атріовентрикулярну) провідність. Тривалість інтервалу PQ – 0,12 – 0,2 сек, при частоті скорочень серця 90 – 60 за 1 хвилину.

Зубець Q – відображає збудження міжшлуночкової перетинки та внутрішньої поверхні шлуночків. Зубець Q найменш постійний зубець, тільки у 3% пацієнтів є у всіх відведеннях. Найважливіше запам’ятати, що у здорової людини глибина зубця Q не повинна перевищувати ¼ зубця R в тому ж відведенні, що приблизно становить 3 мм. Ширина зубця Q – 0 – 0,03 сек.

Шлуноковий комплекс QT складається з початкової частини QRS, проміжного сегмента ST і кінцевого зубця Т.

Найвищий зубець шлуночкового комплексу R має висоту 6 –16 мм. Якщо вольтаж R в одному із стандартних відведень –в межах 10 мм, а сума 3-ох відведень – 15-25 мм, вольтаж вважається нормальним.

Ширина інтервалу QRS – 0,06-0,1 сек. Якщо ширина QRS різна в стандартних відведеннях, заключення робиться по найбільшій.

Зубець S відтворює закінчення збудження обох шлуночків. Ширина зубця S – 0,06 сек, глибина 2,5 – 6,0 мм.

Сегмент ST – проміжна частина шлуночкового комплексу, що відповідає періоду повного охоплення збудженням обох шлуночків. Зміщення ST нище або вище ізолінії не повинно перевищувати 1 мм. Різке зміщення ST вверх куполоподібного характеру спостерігається при великовогнищевому інфаркті в перші дні та при стенокардії Принцметала, а зміщення його вниз – при хронічній коронарній недостатності.

Зубець Т – відображає процес кінцевої реполяризації шлуночків. Ширина зубця Т коливається від 0,16 до 0,24 сек, висота в І, ІІ, ІІІ відведеннях – 2-6 мм. У ІІІ відведенні зубець Т може бути пониженим, двофазним чи від’ємним в нормі.

Зубець U – слідує через 0,04 сек, він несталий, ширина його 0,16-0,25 сек, висота до 2 мм, стає високим при гіпокалійемії.

Інтервал Q-T (QRS-T) – електрична систола шлуночків, тривалість у здорових людей 0,34 - 0,44 сек, вимірюється від початку Q до кінця зубця Т.

Інтервал Т-Р характеризує електричну діастолу серця, потенціали відсутні, реєструється нульова ізоелектрична лінія.

Інструкція

підготовка маніпуляційного столу до роботи.

1. Процедурна сестра надягає стерильний халат, шапочку, маску, обробляє руки, розкладає стерильні біси.

2. Стіл обробляємо 3% хлораміном два рази з інтервалом 15 хв.

3. Стіл накриваємо трьома шарами стерильних простирал.

4. Нижнє простирало розтиляємо так, щоб воно звисало на 20-30 см нижче від панелі столу.

5. Зверху кладемо складене в двоє простирадло.

6. З обох боків стола додатково кладуть складені вдвоє рушники, або невеликі простирала.

7. Виймаємо із стерилізатора сітку з інструментами, кладемо її на стерильний столик на складене вчетверо стерильне простирадло і сестра в певній послідовності їх розкладає.

8. Завершуємо перестилання накриттям стерильного стола складеним у двоє стерильним простирадлом.

9. Верхнє простирадло ззаду і збоку скріпляємо затискачами з нижнім простирадлом.

10. передній край верхнього простирадла захоплюємо двома затискачами, за які його піднімають і відкривають таким чином доступ до інструментів.

11. Після накривання стерильного стола до нього прикріплюють етикетку, на якій зазначають дату накривання.

Дезінфекція поточна і заключна ( методи механічний-вологе прибирання, фізичний -ультрафіолет високі і низькі температури, хімічний, комбінований)

ПЕРЕДСТЕРИЛІЗАЦІЙНА ОБРОБКА

Протягом 0,5 хвилини виріб промивається проточною водою для усунення залишків дезинфікуючого розчину.

В миючому розчині, для виготовлення якого застосовуються тільки дозволені засоби, вироби замочуються при повному зануренні. У тому випадку, якщо вони складаються з декількох частин виробу необхідно розібрати і простежити, щоб всі наявні порожнини були заповнені розчином. При температурі миючого розчину 50? експозиція становить 15 хвилин.

Після закінчення часу кожен виріб за допомогою йоржа або марлевого тампону протягом 0,5 хвилини миють у тому ж розчині.

Під проточною водою вироби обполіскують. Тривалість ополіскування залежить від застосовуваного засобу («Астра», «Лотос» — 10 хвилин, «Прогрес» — 5, «Биолот» — 3).

Ополіскування у дистильованій воді протягом 30 секунд.

Сушіння в сушильних шафах гарячим повітрям. Фенолфталеїнова на миючі засоби, азопірамова на кров