ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Просвітлення оптики. Смуги рівної товщини і рівного нахилу. Інтерферометри. Кільця Ньютона

Просвітлення оптики

Рисунок 21.15 До пояснення просвітлення оптики.

При проходженні світла крізь лінзу частина світла відбивається від її поверхонь лінзи і не проходить крізь її. Якщо оптичний прилад складається з багатьох лінз, то при проходженні крізь цю систему, світло сильно послаблюється. Позбавитись цього можна просвітленням лінзи, тобто покриттям її поверхні тонким шаром менш оптично густої речовини. Товщину цього шару, або плівки, підбирають таку, щоб у відбитому від неї світлі для даної довжини хвилі спостерігався min інтерференції. Розрахуємо найменшу товщину цього шару для світла довжини l, якщо світло падає з середовища з показником заломлення n₀₁, n₀₂ – показник заломлення плівки, n₀₃ показник заломлення скла лінзи. (Рисунок 21.15.)

n₀₁ <n₀₂< n₀₃

h-?

Dl_г=x+y+2h-l/2-(x+y-l/2);Dl_г=2h;

Dl=2hn₀₂; Dl=l(2k+1)/2 де k =0;

2hn₀₂=l/2

h= l/4n₀₂.

Товщину шару розраховують по довжині світла жовтого кольору, бо саме на жовтий колір припадає максимум випромінювання Сонця. При цьому для фіолетового і червоного світла виконується умова максимуму інтерференції у відбитому світлі. Саме тому просвітлена лінза відсвічує червонувато-фіолетовим кольором.

Смуги рівної товщини і рівного нахилу

Використовують явище інтерференції в тонких плівках і для встановлення нерівностей поверхонь. Для цього користуються прозорим клином, принцип дії якого можна пояснити так. При освітленні клину, утвореного двома прозорими пластинами, складеними під малим кутом α виміряний у секундах, монохроматичним світлом з довжиною хвилі λ, спостерігаються інтерференційні смуги. Знайти ширину цих смуг можна за формулою

, де 1 рад.=206265´´, k₁ і k₂ номери смуг, n – показник заломлення речовини клина.

Якщо відбиваючі поверхні клина гладкі, то можна спостерігати світлі і темні паралельні смуги, що чергуються. Якщо поверхні мають нерівності, то смуги викривляються. Це явище використовують для перевірки якості полірування та шліфування поверхонь. На поверхню досліджуваного виробу кладуть добре відшліфовану скляну пластину-еталон, між поверхнею і пластиною утворюється тонкий клиноподібний прошарок повітря і спостерігається інтерференційна картина. Нерівності поверхні розміром до 10^{-8 м викривляють інтерференційні смуги, що дає підставу судити про якість шліфування поверхні.}

Рис. 5.18.

Кільця Ньютона

Уперше інтерференційну картину від клина змінної товщини (кільця Ньютона) дослідив І. Ньютон за допомогою установки, що складається з плоско-опуклої лінзи, яка має великий радіус кривизни R і притискається до скляної плоскої пластини (рис. 5.18) так, що між ними утворюється повітряний клин змінної товщини h, яка залежить від розташування точки А, що описується радіусом r. В результаті спостерігається інтерференційна картина у вигляді кілець, що дістали назву «Кільця Ньютона».

Радіус світних кілець знаходять за формулою , де k номери кільця, λ – довжина хвилі світла, n – показник заломлення речовини клина.

Дефекти поверхонь можна визначати і за допомогою кілець Ньютона. Якщо поверхня не рівна, то утворяться замкнені смуги неправильної форми.