ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Науково-інформаційне забезпечення фізкультурно-спортивного руху.

1 23

Важливим чинником успішного поступального розвитку наукових досліджень виявилося структурування інформаційно- видавничої діяльності. У 1994 році структурним підрозділом Національного університету фізичного виховання і спорту України було утворене спеціалізоване видавництво «Олімпійська література». За ці роки видавництво перетворилося у потужний центр випуску наукової, науково-методичної та навчальної літератури. За цей період випущено близько 200 найменувань книжок, серед яких є помітні праці не тільки на українському, але й на європейському рівні. Переважна частка книжкової продукції видавництва присвячена тематиці олімпійського спорту, олімпійського руху, окремим розділам підготовки спортсменів, теорії й методиці тренування в окремих видах спорту тощо. З'явилася низка книг з фізичної реабілітації, спортивної медицини, валеології тощо.

В останні роки в Харкові успішно функціонує ще одне спеціалізоване видавництво «ОВС» (Освіта. Виховання. Спорт), яке активно долучається до випуску навчальної літератури.

Успішною є ситуація зі спеціалізованою журнальною науковою продукцією. Для фахівців та широкого кола читачів на високому поліграфічному і змістовному рівнях в Україні сьогодні випускаються:

8. міжнародний науково-теоретичний журнал«Наука в олимпийском спорте» (з 1994 року) — видання Національного університету фізичного виховання і спорту України (головний редактор проф. М.М. Булатова).

9. науково-методичний журнал«Фізичне виховання в школі»(з 1995 року), засновником якого є Міністерство освіти і науки України (головний редактор Микола Шабатура).

10. науково-теоретичний журнал«Теорія і методика фізичного виховання і спорту» (з 1999 року) — видання Національного університету фізичного виховання і спорту України (головний редактор проф. Ю.М.Шкребтій);

11. науково-методичний журнал«Теорія та методика фізичного виховання» (з 2000 року) — видання видавництва «ОВС» ТОВ, м. Харків (Освіта. Виховання. Спорт) (головний редактор академік І.Ф.Прокопенко);

12. науково-методичний журнал«Теорія і практика фізичного виховання» (з 1997 року) — видання Донецького національного університету (головний редактор професор А.Г.Рибковський);

13. науково-популярний журнал«Олімпійська арена» (з 1995 року) — засновники: Держкомспорт України та Національний Олімпійський Комітет України (головний редактор Галина Нечаєва);

Для широкого кола науковців та усіх зацікавлених фахівців галузі сьогодні існують також періодичні видання, які іменуютьсяфаховими виданнями, які затверджуються президією Вищої атестаційної комісії (ВАК) України. До таких сьогодні належать більше 10 найменувань збірників наукових праць та наукових журналів, присвячених проблемам фізичного виховання та спортивного тренування. Серед них особливою популярністю користуються«Актуальні проблеми фізичної культури і спорту» (Державний науково-дослідний інститут фізичної культури і спорту);«Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту» (Харківська державна академія дизайну та мистецтв),«Молода спортивна наука України»(Львівський державний інститут фізичної культури),«Слобожанський науково-спортивний вісник» (Харківська державна академія фізичної культури),«Спортивний вісник Придніпров'я»(Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту) та ін.

В окремі проміжки часу з'являлися і з'являються друковані журнальні видання окремих національних федерацій з видів спорту, приміром «Українська важка атлетика» «Легка атлетика», «Лижний спорт», «Топ-спін», «Футбольні лінії» тощо. Існує також низка популярних російськомовних журналів, основною тематикою яких є футбол. В останні роки до українського читача потрапляють також спеціалізовані видання української діаспори. Феноменом української спеціалізованої періодики можна вважати унікальний в своєму роді журнал «Наш спорт» (редактор — єдиний від 1963 року — Омелян Твардовський), який понад 35 років виходить друком у Сполучених Штатах Америки (Нюарк, Нью Джерсі).

В останні три-п'ять років зусиллями харківського професора Сергія Єрмакова та його колег з галузевих вузів Києва, Харкова, Львова з'явилося кілька ^еЬ-сторінок в міжнародній інформаційній мережі Інтернет. На одній із таких \¥еЬ-сторінок: мжу,>.пЬиу.доу.иа/еЬ/кИИрі.И(тІ — міститься понад 10 000 сторінок текстової і графічної інформації з результатами наукових досліджень українських вчених у галузі фізичної культури та спорту за 1996—2004 роки.

Очевидною є перспектива широкого використання та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій засобами мережі Інтернет. Спортивний інформаційний простір України представлений сьогодні великою кількістю серверів та сайтів. Для прикладу наведемо кілька офіційних сайтів спортивних федерацій України:

^\у\у.Ьіа11оп.ог§.иа — Федерація біатлону України;

\у\у\у.їїи.ог§.иа — Федерація футболу України;

\у\у\у.їлчі.сот.иа — Федерація волейболу України;

\у\¥\у.$Ьаріп§.ог§.иа — Федерація шейпінгу України; \ууу\у.5\уітикгаіпе.ог§.иа — Федерація плавання України; \у\у\у.іеппІ8.сот.иа — Федерація тенісу України; уу\у\у.іі8$Г.ощ.иа — Федерація ковзанярського спорту України.

Таким чином, можна стверджувати, що нині в Україні сформовано достатню науково-інформаційну базу спеціалізованої книжкової та журнальної продукції, яка, разом з тим, ще продовжує розвиватися й розширюватися.

Ще одним важливим джерелом розвитку наукової думки є різноманітні наукові конференції, конгреси, семінари тощо. Щороку в Україні відбувається ціла низка різного рівня й масштабу наукових заходів, присвячених проблемам фізичної культури. В міжнародному плані Україна, зусиллями Національного університету фізичного виховання та спорту, виступила ініціатором проведення кожних два роки престижного наукового конгресу «Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх», який здобув своє визнання в Східній Європі. На внутрішньому рівні своє'звучання та значення одержали наукові конференції, які періодично проводяться у Львові, Харкові, Луцьку, Вінниці, Рівному, Тернополі та інших містах України.

Активна наукова діяльність, ініціативність, участь у наукових міжнародних заходах дозволило провідним вузам галузі, окремим структурам увійти колективними членами до кількох авторитетних європейських та світових науковий інституцій, серед яких: Міжнародна Олімпійська Академія, Міжнародна рада здоров'я, фізичного виховання, рекреації, спорту і танцю (ІСНРЕК-50), Європейська мережа спортивної науки, освіти та зайнятості (Е^5ЕЕ) тощо. Такі кроки сприяють швидкій інтеграції української галузевої науки у світі.

Контрольні питання

1. Які складові матеріальної бази фізичної культури і спорту Ви знаєте?

2. Як здійснюється фінансування розвитку фізичної культури і спорту в Україні?

3. Що таке науково-інформаційне забезпечення галузі фізичної культури і спорту?

Завдання для самостійної роботи

1. Складіть перелік (схему розташування) спортивних споруд олімпійської підготовки у Вашому місті (регіоні).

2. Ознайомтеся з останніми числами вітчизняних журналів фізкультурно-спортивної тематики. Складіть перелік науково- методичних статей про обраний Вами вид спорту.

Література

1. Актуальні проблеми теорії і методики фізичного виховання: Колективна монографія / Упоряд. О.М. Вацеба, Ю.В. Петришин, Є.Н. Приступа, І.Р. Боднар. — Л.: Українські технології, 2005. — 296 с.

2. Вацеба О.М. Тенденції розвитку наукових досліджень в галузі фізичної культури та спорту серед молодих вчених України // Молода спортивна наука України: Збірник наукових статей з галузі фізичної культури і спорту. — Львів: ЛДІФК, 2000. — Випуск 4. — С. 5—6.

3. Ермаков С.С. Исследования в спорте: анализ информации в сети ин- тернет Украиньї, России и Республики Беларусь // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук. пр. за ред. С.С. Єрмакова. — Харків: ХХПІ, 2001. — № 18. — С. 51—58.

4. Жданова О.М. Управління фізичною культурою: Навчальний посібник для фізкультурних вузів. — Львів, 1996. — 127 с.

5. Зайдовий Ю. Історико-політичні та організаційні аспекти формування і розвитку Національних олімпійських структур в Україні та країнах Європи. — Л.: Українські технології, 2004. — 176 с.

6. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (від 18 червня 1999 року) // Голос України. — 1999. — 17 липня.

7. Закон України «Про фізичну культуру і спорт». — К., 1994. — 22 с.

8. Кухтій А.О. Організаційні основи розвитку фізкультурно-спортивного руху в Україні впродовж XX століття: Автореф. дис... канд. фіз. вих.: 24.00.02 / Львівський держ. інст.-т фізичної культури. — Львів, 2002. — 20 с.

9. Національна доктрина розвитку фізичної культури і спорту. — К., 2004. — 16 с.

10. Олійник М.О. Організаційні аспекти управління фізичною культурою і спортом в Україні. — Харків: ХДАФК, 2003. — 172 с.

10. Свістельник І.Р. Спортивний інформаційний простір України у мережі Інтернет. — Л., 2004. — 32 с.

11. Цільова комплексна програма «Фізичне виховання — здоров'я нації». — К„ 1998. — 48 с.

12. 1470 авторефератов диссертаций по физическому воспитанию и спорту: Украина, Россия: 1990—2000 гг. (Физическое воспитание и спорт, педагогика, биология, медицина, психология) / Сост. С.С. Єрмаков. — Харьков: ХХПИ, 2000. — 58 с.

13. \Л/еЬ-сторінка // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук. пр. / За ред. С.С. Єрмакова. — Харків: ХХПІ, 2001. — № 24. — Є. 67.

1 23