МегаПредмет

ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение


Как определить диапазон голоса - ваш вокал


Игровые автоматы с быстрым выводом


Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими


Целительная привычка


Как самому избавиться от обидчивости


Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам


Тренинг уверенности в себе


Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"


Натюрморт и его изобразительные возможности


Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.


Как научиться брать на себя ответственность


Зачем нужны границы в отношениях с детьми?


Световозвращающие элементы на детской одежде


Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия


Как слышать голос Бога


Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)


Глава 3. Завет мужчины с женщиной


Оси и плоскости тела человека


Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.


Отёска стен и прирубка косяков Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.


Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Характеристика видів транспорту: наземний (залізничний, автомобільний( міський пасажирський)), повітряний.





Провідну роль у транспортно-економічних зв'язках серед наземного транспорту відіграє заліз­ничний транспорт. Проте частка його в загальному вантажообігу галузі значно знизилася

Кризові явища в розвитку економіки негативно позначалися на те­мпах і обсягах роботи галузі. Погіршення життєвого рівня населення України, зменшення його реальних доходів, різке підвищення тарифів зумовили зниження пасажирообігу на 10,5%, у тому числі на морському транспорті - на 50%, на повітряному - на 32,8, автобусному - на 22,8, таксі - на 72,5, річковому - на 67,3%. Лише на залізницях обсяг перевезень збільшився завдяки перерозподілу пасажиропотоку через повільні­ше зростання тарифів, ніж на інших видах транспорту.

Причинами зменшення вантажних перевезень були також: скоро­чення обсягів виробництва основних вантажоутворюючих галузей; експортно-імпортних перевезень; неподання вантажів для перевезення у заявлених обсягах; нестача транспортних засобів, їх незадовільні стан і спеціалізація; обмеження поставок нової техніки; неповне забезпечення транспорту паливом і запчастинами. Економічний стан галузі погіршу­ється також через недостатню матеріально-технічну базу, неможливість її оновлення за браком коштів, а інколи - внаслідок збитковості транспо­ртних підприємств.

Погіршення матеріально-технічної бази галузі супроводилося ско­роченням обсягу поставок транспортної техніки. Так, на залізничному транспорті поставки електровозів знизилися на 57%, вантажних вагонів - на 44%, пасажирських - на 25%, великовантажних контейнерів - на 32%. Із загальної кількості суден 55% експлуатуються понад 15 років, внаслі­док чого вони не можуть заходити в закордонні порти. Темпи оновлення основних фондів на транспорті в кілька разів нижчі, ніж в інших галузях, а питомі витрати палива й енергії - на 30-50% вищі, ніж на транспорті кращих закордонних марок.

На залізничний транспорт припадає основна частина вантажообігу і перевезень пасажирів. Він має вирішальне значення в забезпеченні економічних зв'язків як у межах України, так і з іншими державами.

Першу залізницю в Україні збудовано в 1861 р. (Львів - Перемишль), другу (Одеса - Балта) - в 1865 р. Пізніше останню подовжили до Києва, а далі і до Москви. Невдовзі почала функціонувати залізниця від Курська через Харків до Азовського моря. У 1870 р. Одесу сполучили залізницею через Київ-Курськ із Москвою. У 70-х роках збудовано залізницю Зна­м'янка - Миколаїв, низку залізниць, що з'єднали Росію з Румунією та Австро-Угорщиною. До Балтійських портів вели залізничні лінії Ромни -Лібава, Київ - Ковель - Брест - Кенігсберг (нині Калінінград) У другій половині XIX ст. почалося будівництво залізниць у Донбасі та Придніп­ров'ї. Першими залізничними лініями тут були Харків - Слов'янськ - Микитівка - Таганрог та Воронезько-Ростовська залізниця. 1871-1872 рр. залізниці Донбасу були з'єднані із загальною залізничною мере­жею Росії. 1884р. закінчено будівництво так званої Материнської залізниці: Донбас - Кривий Ріг через Катеринослав, яка сполучала донецьке вугіл­ля з криворізькою рудою. 1875 р. закінчене будівництво залізниці Харків -Севастополь.

До 1890 р. всі найважливіші міста України були з'єднані залізниця­ми з центральною Росією. Наприкінці XIX - на початку XX ст. у зв'язку з промисловою кризою темпи залізничного будівництва в Україні помітно знизилися



Загальна довжина залізниць України в 1913р. становила 15,6 тис. км. У довоєнні роки тут їх споруджено майже 5 тис. км. Основне будівництво нових і докорінна реконструкція діючих магістралей зосереджувалися у напрямах Донбас - Валуйки - Єлець - Центр, а також на інших виходах з Донбасу. У 1937 р. завершено спорудження й реконструкцію залізниці Донбас - Москва, збудовано залізницю Херсон - Харків.

Науково-технічний прогрес, збільшення обсягів випуску нових ефе­ктивних, більш економних видів рухомого складу (тепловозів, електровозів) зумовили припинення випуску паровозів у країні в 1957 р.

В Україні шість залізниць об'єднані департаментом «Укрзалізни­ця», в тому числі 900 лінійних підприємств для перевезень на магістралі з експлуатаційною довжиною 22,8 тис. км, з них електрифіковано - 8,3 тис. км.

Залізничний транспорт України посідає четверте місце у світі після Росії, США та Канади. Обсяг вантажних перевезень українських заліз­ниць перевищує сумарний обсяг перевезень 12 країн Європейського співтовариства, разом узятих.

У 2003 р. залізницями перевезено 445 млн. т вантажів, послугами залізничного транспорту скористались 477 млн. пасажирів. Разом з тим потреби в перевезеннях задовольняються неповністю і якість їх поки що низька. Залізничний транспорт працює на межі можливостей, оскільки не створено достатніх резервів пропускних, провізних та переробних по­тужностей, а виробнича база фізично й морально застаріла. Залізниці не спроможні повністю задовольнити потреби в пасажирських перевезеннях через відсутність поставок нових пасажирських вагонів, які імпортували­ся з ближнього та далекого зарубіжжя.

Для забезпечення неперервних вантажних і пасажирських переве­зень необхідно:

збудувати швидкісні залізничні лінії; розвантажити перевантажені ділянки й лінії з вантажонапруженістю 80 млн т/км. перевівши частину поїздопотоків на паралельні лінії:

збільшити середню масу одного потягу за рахунок підвищення ста­тичного навантаження, видовження приймально-відправних колій; реконструювати 12 великих залізничних станцій, ряд мостів і тунелів;

довести довжину станційних колій до 80-85% експлуатаційної дов­жини залізниць; збільшити полігон електричної тяги до 45- 50% експлуатаційної довжини залізниць, довжину других і третіх колій - до 50-55%, оснащених автоблокуванням і диспетчерською централізацією - до 80% від довжини мережі головних колій;

поповнити парк локомотивів електровозами й тепловозами ново­го покоління з максимальною уніфікацією вузлів, автоматизованими системами управління, діагностики й безпеки, а вагонний парк - велико-вантажними вагонами (що дасть змогу збільшити середню вантажопідйомність одного вагона до 85 т); збільшити парк пасажирсь­ких і спеціалізованих (до 35-40%) вантажних вагонів; підвищити потужність верхньої будови колії відповідно до нормативної вантажопід­йомності вагонів; автоматизувати роботу сортувальних гірок;

перейти на електронну централізацію стрілок; створити виробничу базу для будівництва пасажирських вагонів з використанням імпортного устаткування та нових технологій; створити виробничі потужності для випуску вантажних і маневрових електровозів; завершити будівництво заводу з виробництва шляхових машин у Кіровограді.

Для того, щоб матеріально-технічна база залізниць України мак­симально відповідала потребам економіки, необхідно придбати: 543 секції електровозів, 925 секцій тепловозів, 2800 пасажирських і 33 000 ванта­жних вагонів, 670 вагонів електропоїздів. 260 дизельних поїздів, замінити 6 тис. км рейок, 7,7 мли шт. шпал. 13 тис. комплектів стрілочних переводів.

В Україні розроблено відповідну програму розвитку залізничного транспорту, якою передбачається створення виробництва пасажирських вагонів локомотивної тяги, електро- й дизель-потягів (останні раніше ви­робляли тільки в Ризі). Розробку програми доручено холдинговій компанії «Луганськтепловоз» (для виробництва комплектуючих залучено ще біля 50 підприємств). Вперше передбачено виробництво вагонів з асинхрон­ним приводом (раніше була гідропередача й резисторно-контактне регулювання). Кузови вагонів передбачено випускати з нержавіючої ста­лі, що поліпшить параметри експлуатації. Роботи вже розпочато, але не вистачає коштів. Раніше пасажирські вагони купували в м. Галле (НДР), плацкартні - у Твері Нині німецький вагон концерну О\УА коштує 1 мли марок за прямими розрахунками (за кредитами - 2 млн марок). Виробни­цтво вагонів нині доручено Крюківському вагонобудівному заводу (разом з ЗО підприємствами). Укладено також попередні контракти на закупів­лю «ноу-хау» з французькою фірмою «De Dietrich» - відомою у світі виробництвом високошвидкісного транспорту ТGV. АТ «Стахановський вагонобудівний завод» випускатиме плацкартні вагони.

Для України важливою є інтеграція в європейську транспортну си­стему, тому що через її територію проходять 4 транспортних коридори. Для цього необхідна електрифікація залізниць. Розроблено програму, яка передбачала електрифікувати до 2004 р. 200 км залізниць, що дасть змогу збільшити обсяг перевезень електротягою до 85%.

Здійснюється також модернізація транспортних вузлів міжнарод­ного значення. Таким «полюсом економічного розвитку» стане створення інтерпорту в м. Ковелі. Він буде з'єднаний з Любліном вузькою європей­ською колією, через нього проходитиме також автомобільний шлях Брест-Одеса. Проектна потужність порту - 85 тис. т вантажів при серед­ньому терміні зберігання 10 днів (40% - тарно-штуковий цех, 25°о контейнерний термінал, 30% - склад довгих і важких вантажів, 2%-склад колісної техніки). Потрібно реконструювати й інші транспортні станції та вузли.

Транспортна мережа також потребує значної реконструкції, перед­усім у широтному напрямку. Є потреба у швидкісних магістралях, у районах високого навантаження паралельних шляхів, у збільшенні дов­жини станційних колій, більшій автоматизації руху, у заводі шляхових машин для будівництва залізниць. Є можливості для створення такого підприємства в Кіровограді. Поки що такого підприємства в Україні немає.

Автомобільний транспорт особливо зручний для перевезення ван­тажів на короткі відстані, доставки їх до залізничних станцій, пристаней і портів, обслуговування місцевого й сільськогосподарського вантажообороту. За обсягом вантажообороту автотранспорт не поступається залізничному й морському транспорту.

Україна сполучена добрими автомобільними шляхами з Централь­ним, Північно-Кавказьким і Поволзьким економічними районами Росії, з Молдовою та Білоруссю. Найважливіші автомагістралі: Київ - Брест: Москва - Харків; Дніпропетровськ - Запоріжжя - Сімферополь; Дніпро­петровськ - Нікополь; Львів -- Київ, Харків - Ростов-на-Дону

Автотранспортом перевозять продукцію здебільшого сільського господарства, харчової та легкої промисловості, будівельні матеріали, в районах Донбасу і Придніпров'я - продукцію вугільної промисловості. У 2003 р. автомобільним транспортом перевезено 3297 млн. пасажирів. Вантажний парк зосереджений переважно (70%) в господарствах та авто-підприємствах (АТП) двох домінуючих систем - агропрому (58%) та корпорації «Укравтотранс» (12%), інші - на підприємствах більш як 80 відомств.

Переважна сфера використання автотранспорту - перевезення все­редині підприємства (технологічні), в межах міста, між населеними пунктами областей. Частково автотранспорт використовується в міжрес­публіканських і міжнародних перевезеннях.

Автомобільно-транспортний комплекс потребує значного оновлен­ня, розвитку, оптимізації структури парку за вантажопідйомністю, типами кузова та двигуна.

Потребує вдос­коналення система технічного обслуговування та ремонту автомобілів за рахунок розвитку мережі їх сервісного обслуговування, створення сучас­них засобів діагностики технічного стану, модернізації авторемонтних заводів.

Низькою (18%) є частка автомобілів вантажопідйомністю до 2 т. Тенденція розвитку приватного підприємництва та фермерства потребу­ватиме різних малотоннажних автомобілів вантажопідйомністю 0,6-2,0 т з різноманітним устаткуванням, їх частка має становити 60-70% від зага­льної кількості автомобілів.

Структура парку за типами двигунів не відповідає сучасним вимо­гам.

Наприклад, у країнах з розвиненою ринковою економікою майже всі автобуси й автомобілі вантажопідйомністю понад 2 т є дизельними, годі як в Україні частка дизельних автобусів становить лише 12%, авто­мобілів - 22%

На часі - збільшення кількості автобусів великої та особливо великої місткості, організація вітчизняного автомобілебудування для за­безпечення потреб України в автомобілях на 65-70% (нині 10-15%).

Річний випуск автомобілів наперспективу становитиме, тис. шт. вантажних вантажопідйомністю до 2 т- 40, понад 8 т - 40; автобусів вели­кої та особливо великої місткості - 10: легкових автомобілів середнього класу - 6; малолітражних легкових автомобілів - до 200.

Нормативне функціонування автомобільного транспорту можли­ве лише за умови відповідного розвитку мережі автошляхів. Щоб досягти європейського рівня забезпечення автошляхами, треба побудувати май­же 200 тис. км шляхів, у тому числі 60% у сільській місцевості. Світовий, досвід показує, що саме в час економічних криз будівництво автошляхів набувало пріоритетного значення завдяки можливості створити нові ро­бочі місця і високій ефективності капіталовкладень. Слід також створити швидкісні автомагістралі, які б з'єднували Західну Європу з країнами СНД.

Інвестування будівництва автомобільних магістралей має здійсню­ватись у послідовності з півдня на північ.

Першою чергою обгрунтування будівництва буде автомагістраль Ліссабон-Київ (Трієст-Будапешт-Київ). Техніко-економічні розрахунки здійснено за рахунок ЄБРР, Італії, Великобританії. Довжина автомагіст­ралі становитиме 735 км. Вартість будівництва - $7 млрд. Проїзд буде платним. Строк окупності 10-15 років.

Міський пасажирський транспортце метрополітени, трамваї, тро­лейбуси, автобуси, таксі. Метрополітени споруджено в Києві (розпочалося будівництво в 1940 р., першу лінію «Вокзальна - Дніпро» здано в експлу­атацію в 1960 р.) і в Харкові (1978). Експлуатаційна довжина шляхів (у двоколійному обчисленні) в 2002 р. становила 89 км. Цим видом транспо­рту перевезено 668 млн. пасажирів.

Трамвайний транспорт функціонував у 2002р. у 24 містах України.

Перші трамвайні колії на її території прокладено в Києві (1892), Львові (1894), Дніпропетровську (1897). Загальна протяжність трамвайних колій у містах України становить 2,2 тис. км. У 1998 р. трамвайним транспор­том перевезено понад 1,5 млрд осіб.

Одним з найбільш масових видів внутрішньоміського транспорту є тролейбусний, вперше організований в Україні в Києві (1935) і Харкові (1939). Протяжність тролейбусних ліній становить 4,2 тис.км. У 2003 р. тролейбусами перевезено 1921 млн пасажирів у 46 містах.

Понад 400 міст і містечок України мають автобуси загального ко­ристування для внутрішньоміських перевезень.

У 164 міських поселеннях України працюють легкові таксі загального користування.

Для зменшення напруженості пасажиропотоків та задоволення по­треб населення великого поширення набуло залучення до роботи на автобусних маршрутах у міському та приміському сполученнях транспортних засобів малої та середньої місткості, що належать підприємцям не­державних форм власності.

У майбутньому транспорт розвиватиметься за рахунок інтенсив­них чинників, удосконалення структури вантаже- та пасажирообігу, скорочення матеріальних ресурсів, витрат на перевезення, поліпшення всіх основних техніко-економічних показників роботи транспорту та підви­щення якості розподілу вантажів між окремими його видами.

 

 





©2015 www.megapredmet.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.