ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Українські літературні часописи та їх роль у розвитку сучасної культури

ІНДЗ

Лекція

Тема 36. Жанри історичної прози в українській літературі в першій половині ХХ ст.:

1. Тематичні обрії й жанрово-стильові пошуки української історичної прози перших десятиліть ХХ ст. Розвиток реалістичних традицій (Г.Хоткевич, О.Левицький, Л.Старицька-Черняхівська). Жанрові модифікації історичної прози – історико-революційний роман з елементами пригодництва (О.Досвітній), історико-соціальні повісті й романи (С.Божко)...

2. Романи О.Соколовського про козаччину (“Богун”, 1931) та про революційну боротьбу народників (“Перші хоробрі”, 1927).

3. Історична проза Зінаїди Тулуб. Роман “Людолови” (1934). Розвиток авторкою традицій історичної прози в пізніші часи, осмислення долі Т.Шевченка в романі “В степу безкраїм за Уралом” (1964), перегук історичних подій з реальною дійсністю ХХ ст.

4. Історико-культурологічні та історико-біографічні повісті В.Петрова (В.Домонтовича) – “Аліна і Костомаров” (1929), “Романи Куліша” (1930).

5. Історичні повісті Ю.Опільського – “Іду на ви” (1918), “Сумерк” (1929), “Ідоли падуть” (1928) та ін.

6. Ватажок і народна маса в історичній прозі Катрі Гриневичевої. Повісті “Шоломи на сонці” (1928), “Шестикрилець” (1935).

7. Жанрово-стильова, тематична своєрідність історичної прози Наталени Королевої. Белетризація євангельських легенд (“Во дні они”, 1935). Грані європейської історії в книзі “Інакший світ” (1936). Зображення ренесансної людини в повісті “1313” (1935). Антична та середньовічна історія в повістях “Сон тіні” (1938), “Предок” (1937). Твір про раннє християнство “Quid veritas” (“Що є істина?”, 1939). Цикл “Легенди старокиївські” (1942, 1943).

Лекція

Тема 37. Життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого:

1. Формування таланту митця, драматизм його життєвої і творчої долі.

2. Б.Лепкий як представник творчого угрупування “Молода Муза”.

3. Провідні мотиви лірики поета.

4. Рання проза Б.Лепкого, її близькість до прози покутських новелістів.

5. Особливості осягнення національної історії в прозі Б.Лепкого.

6. Мистецькі проблеми в прозі письменника.

7. Літературознавча спадщина Б.Лепкого.

ПР

Тема 38. Епопея Богдана Лепкого “Мазепа”:

1. Багатогранність творчого доробку Богдана Лепкого.

2. Проза письменника, місце в ній творів історичної тематики, зокрема епопеї (циклу повістей) “Мазепа”.

3. Історична основа епопеї Б.Лепкого.

4. Розвиток Б.Лепким традицій української історичної прози – літописів, романів П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, М.Старицького. Врахування досвіду Г.Сенкевича, полемічна настанова щодо його трактування подій української історії.

5. Повість “Мотря”. Патріотичний мотив відмови від кохання заради ідеї визволення Вітчизни.

6. Повість “Не убий!” Роздуми гетьмана над долею України, журливий підтекст відтворюваних подій – від неможливості досягти злагоди в жорстокому світі без застосування зброї. Значення біблійного заголовку та біблійних ремінісценцій у повісті.

7. “Батурин”. Зруйнування гетьманської резиденції – апофеоз лютої помсти самодержавства вільнолюбним українцям.

8. Повісті “Полтава”, “З-під Полтави до Бендер”. Художнє осягнення трагічних сторінок історії України.

9. Життєствердність патріотичних мотивів епопеї.

10. Жанрово-стильова специфіка твору. Образна система. Особливості композиції.

Лекція

Тема 39. Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича:

1. Життя поета, навчання у Львівському університеті, зацікавленість малярством і музикою.

2. Збірка “Привітання життя” (1931). Життєствердні інтонації, розширення тематичних обріїв української поезії (спортивний цикл). Вибаглива звукова інструментовка вірша. Художня ефективність застосування нарочито утруднених ритмів та збігів приголосних.

3. Книжка поезій “Три перстені”. Ліричний образ Лемківщини, казковий світ молодості поета. Реальні картини злиденного підневільного життя краю.

4. “Книга Лева” (1936). Остання прижиттєва збірка поета. Поглиблення філософічних мотивів, поетизація зв’язку між людиною й природою, відчуття єдності духовних і матеріальних виявів буття. Пантеїстичний характер образності.

5. “Зелена євангелія” (1938). Розвиток пантеїстичних мотивів.

6. “Ротації” (1938). Урбаністичні мотиви, відчуття бездуховності міста-спрута.

7. Міфологічні аспекти ліричного світу поета.

8. Розвиток традиції світової поезії (У.Уїтмен, Е.Верхарн, П.Тичина).

9. Лібрето опери “Довбуш”, незакінчений роман “На тому березі”.

Семінар

Тема 45. Література української діаспори другої половини ХХ ст.:

1. Особливості розвитку української культури та літератури в зарубіжжі в означений період.

2. Проза в літературі української діаспори. Творчість І.Багряного.

3. Поезія (Нью-Йоркська школа поетів, В.Вовк, Р.Бабовал, М.Фішбейн та ін.)

4. Драматургія української діаспори.

5. Розвиток літературознавства і критики.

Лекція

Тема 41. Празька школа поетів:

1. Формування Празької школи поетів, провідні особливості їх естетики.

2. Значення творчості Є.Маланюка в утвердженні Празької поетичної школи.

3. Поезія Олега Ольжича.

4. Поетичний світ Олени Теліги.

5. Творчість О.Лятуринської, Л.Мосендза, інших представників Празької поетичної школи.

6. Творчість “пражан” в сучасних дослідженнях (М.Ільницький, Ю.Ковалів та ін.)

Індивідуальне

Тема 42. Проза Уласа Самчука:

1. Життєвий шлях письменника.

2. Початок творчого шляху, перші новели й оповідання.

3. Тетралогія “Волинь” і її значення в розвитку української прози.

4. Осягнення трагізму епохи в романі “Марія”.

5. Творчість воєнного й повоєнного періоду.

Лекція

Тема 43. Творчість Євгена Маланюка:

1. Життєвий шлях поета, участь у визвольних змаганнях, перебування “на пісках емігрантських Сахар”.

2. Патріотичний пафос, історіософські мотиви, лапідарність стилю, афористична пружність, енергійна експресивність поетичної мови автора.

3. Суворість інтонацій збірок 20-40-х років: “Стилет і стилос” (Подєбради, 1925), “Гербарій” (Гамбург, 1926), “Земля й залізо” (Париж, 1930), “Земна мадонна” (Львів, 1934), “Перстень Полікрата” (Львів, 1939)...

4. Посилення ліричного струменю в збірках наступного періоду творчості: “Влада” (Фінляндія, 1951), поема “П’ята симфонія” (Філадельфія, 1954), “Проща” (Нью-Йорк, 1954), “Остання весна” (Нью-Йорк, 1959), “Серпень” (Нью-Йорк, 1964), “Перстень і посох” (Мюнхен, 1972).

5. Античне відлуння в ліриці поета.

6. Біблійні мотиви в поезії Є.Маланюка.

7. Амбівалентність образу рідної землі в поезії автора.

8. Літературно-критична й публіцистична спадщина поета: “Нариси з історії нашої культури” (1954), “До проблеми большевизму” (1956) та ін. Двотомна “Книга спостережень” (Торонто, 1962, 1966).

9. Є.Маланюк і П.Тичина.

Семінар

Тема 44.Розвиток української критики і літературознавства у ХХ ст.:

1. Теоретичні й історико-літературні праці узагальнюючого характеру (М.Грушевський, М.Возняк, Л.Білецький).

2. Ґрунтовність і наукова глибина літературознавчих праць С.Єфремова, А.Кримського, К. Копержинського.

3. Літературно-критична спадщина поетів-неокласиків.

4. Літературознавчі праці Д.Донцова.

5. Літературознавча спадщина О.Білецького.

6. Занепад літературознавчої думки в Україні в час посилення тоталітарного тиску. Видатні літературознавці діаспори – Д.Чижевський, Ю.Шерех, Ю.Лавріненко...

7. Українське літературознавство 60-90-х років ХХ ст.

Лекція

Тема 40. Література української діаспори першої половини ХХ ст.:

1. Умови розвитку української літератури в зарубіжжі.

2. Празька школа поетів. Творчість Є.Маланюка, О.Теліги, О.Ольжича...

3. Проза У.Самчука. Тетралогія “Волинь”, роман “Марія”.

4. Життєвий і творчий шлях І.Багряного. Романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”.

Семінар

Тема 46. Художній світ Василя Барки:

1. Драматизм життєвого шляху письменника.

2. Перші книжки поезій: “Шляхи” (1930), “Цехи” (1932).

3. Початок літературної діяльності в Німеччині. Збірки поезій “Апостоли” (1946), “Білий світ” (1947).

4. переїзд до Америки. Створення великих ліро-епічних творів “Океан” (1959), “Свідок для сонця шестикрилих” (1981).

5. Релігійні мотиви в поезії В.Барки, сюрреалістичний характер образності.

6. Драматична поема “Кавказ”.

7. Проза письменника. Роман “Жовтий князь” (1962). Утвердження незнищенності народного духу. Автор про три плани роману – реалістичний, психологічний, метафізичний.

8. Літературно-критична спадщина В.Барки.

Індивідуальне

Тема47. Життя і творчість Івана Багряного:

1.Драматизм долі митця.

2. Початок творчого шляху. Харківський період творчості.

3. Проза І.Багряного. Романи “Тигролови”, “Сад Гетсиманський” та ін.

4. Публіцистика письменника.

Лекція

Тема 48. Нью-Йоркська школа поетів:

1. Література української діаспори другої половини ХХ ст. і місце в ній Нью-Йоркської школи поетів.

2. Нью-Йоркська школа поетів в контексті розвитку української і світової літератури другої половини ХХ ст.

3. Творчість Богдана Рубчака.

4. Поезія Богдана Бойчука.

5. Своєрідність поетичного мислення Юрія Тарнавського.

6. Сюрреалізм у творчості Емми Андієвської.

7. Творчість українських поетів, близьких до Нью-Йоркської групи (Мойсей Фішбейн, Віра Вовк, Олег Зуєвський, Роман Бавовал...)

Індивідуальне

Тема 49. Пісенна лірика Андрія Малишка:

1. Життєвий шлях поета.

2. Щирість героїко-романтичних мотивів, переосмислення фольклорної образності в перших збірках поета (“Батьківщина” – 1936, “Лірика”, “З книги життя” – 1938, “Жайворонки” – 1940...)

3. Ранні історичні поеми – “Трипілля”, “Кармелюк”, “Дума про козака Данила”.

4. Поезія часів війни – збірки “До бою вставайте!” (1941), “Україно моя!” (1942), “Слово о полку” (1943), “Ярославна” (1946)...

5. Збірки другої половини 50-х років – “Що записано мною” (1956), “Серце моєї матері” (1959), “Полудень віку” (1960). Музикальність віршів цього періоду, покладення їх на музику братами Майбородами, Л.Ревуцьким, О.Білашем, іншими композиторами. Проникливий ліризм, зворушлива образність пісень “Знову цвітуть каштани”, “Ми підем, де трави похилі”, ”Пісні про рушник”, “Вчителька” та ін.

6. Поглиблення медитативних інтонацій, поетичний інтелектуалізм збірок “Дорога під яворами” (1964), “Рута” (1966), “Синій літопис” (1968), “Серпень душі моєї” (1970).

ПР

Тема 51. Творчість поетів-шістдесятників :

1. Піднесення художнього життя в час суспільно-політичної відлиги початку 60-х років.

2. Піднесення української публіцистики. Праця І.Дзюби “Інтернаціоналізм і русифікації” і її значення в розвитку української суспільної думки, утвердження національної свідомості. Значення праці для осягнення особливостей публіцистичних мотивів у тогочасній українській поезії.

3. Творчість Дмитра Павличка. Суспільно-політична й філософська поезія, любовна лірика.

4. Поетичне осмислення історії, глобальних проблем сучасності, проникливий ліризм, тонка іронія лірики Ліни Костенко. Поетичний епос авторки – романи у віршах “Маруся Чурай”, “Берестечко”.

5. Інтелектуальні обрії, громадянський пафос, колоритний гумор, експресивна звихреність інтонацій та образності поезії Івана Драча. Жанрово-стильова багатогранність творчості письменника (лірична балада, філософічна поема, поетична драма, кіносценарій).

6. Патріотична лірика Василя Симоненка.

7. Василь Стус – поет і правозахисник.

Індивідуальне

Тема 52.Ліна Костенко – майстер лірики та поетичного епосу:

1. Початок творчості. Перші збірки поезій – “Проміння землі” (1957), “Вітрила” (1958), “Мандрівки серця” (1961).

2. Вимушена мовчанка в творчості поетеси. Заборона її поетичної діяльності на шістнадцять років, аж до 1977 р.

3. Збірка “Над берегами вічної ріки”.

4. Філософічні мотиви в збірці “Неповторність” (1980). Активізація роздумів над роллю поезії в системі високих духовних цінностей.

5. Збірка “Сад нетанучих скульптур”. Художньо-поетична розробка проблеми -- поезія і народ, драматизму особистої долі митця в поемах (“Циганська муза”, “Скіфська одіссея”, “Сніг у Флоренції”).

6. Історичний роман у віршах “Маруся Чурай” (1980), відзначений 1987 Шевченківською премією. Проблема митця і народу. Поєднання болючої діткливої інтимної розповіді про особисту трагедію героїні з показом трагедії і величі України.

7. Розвиток художньої проблематики попередніх творів авторки, своєрідна актуалізація історичних подій, постмодерні художні пошуки в романі“Берестечко”.

8. Праці, присвячені проблемам культури, зокрема лесезнавчі статті (“Геній в умовах заблокованої культури”, “Поет, що йшов сходами гігантів”). Публіцистичні виступи (“Гуманітарна аура нації, або дефект головного дзеркала”...)

Лекція

Тема 53.Поетичний епос Ліни Костенко:

1. Історичні образи та мотиви в ліриці й поетичній драматургії Ліни Костенко.

2. Історична основа романів “Маруся Чурай” і “Берестечко”.

3. Легендарна постать Марусі Чурай. Пісні, приписувані поетці.

4. Мандрівний сюжет про Марусю Чурай в українській літературі. Звернення до нього М.Старицького, О.Кобилянської, В.Cамійленка, І.Микитенка, інших авторів. Своєрідність його трактування у творі Ліни Костенко.

5. Проблема поета й суспільства в романі “Маруся Чурай”.

6. Образ Богдана Хмельницького у романі “Берестечко”. Актуальність звучання роману.

7. Особливості поетики віршованих романів Ліни Костенко.

Лекція

Тема54.Поетичний світ Дмитра Павличка:

1. Життєвий шлях поета.

2. Початок творчої праці. Перші збірки автора.

3. Значення збірки “Правда кличе” в творчості поета.

4. Публіцистичні мотиви в ліриці Д.Павличка.

5. Любовна лірика поета (збірка “Таємниця твого обличчя”).

6. Д.Павличко – майстер художнього перекладу.

7. Літературознавчі й публіцистичні праці письменника.

Лекція

Тема 55. Патріотичні мотиви лірики Василя Симоненка:

1. Драматизм життєвої долі поета.

2. Образ України в ліриці В.Симоненка.

3. Тема самоцінності, неповторності кожної людської особистості.

4. Цензурні втручання у видання творів поета в часи тоталітаризму.

5. Сатира і гумор у творчості автора.

6. Пісенність лірики В.Симоненка.

7. Проза В.Симоненка. Збірка новел “Вино з троянд”. Щоденник.

Лекція

Тема 56. Василь Стус – поет і правозахисник:

1. Подвижницьке життя Василя Стуса. Перший арешт 1972 р. Повернення в серпні 1979 до Києва. Травень 1980 р. – новий арешт.

2. Перший період творчості поета. Збірки “Зимові дерева”, “Веселий цвинтар”, “Круговерть”.Збірка “Час творчості”.

3. Книга лірики “Палімпсести”.

4. Художні переклади Василя Стуса (Й.В.Гете, Р.М.Рільке, Б.Брехт, П.Целян та ін.)

5. Літературознавча спадщина поета.

6. Епістолярій В.Стуса.

7. Найповніше видання творів поета: Стус Василь. Твори: У 4 т., 6 кн. ( Т.5 – додатковий, т. 6 [кн. 1, кн. 2] – додатковий). – Львів: видавнича спілка “Просвіта”, 1994 – 1997. Значення цього видання.

СО

1. Українська драматургія другої половини ХХ ст.:

1. Поетична драматургія Михайла Стельмаха.

2. Філософічні мотиви в п’єсах Олександра Левади. Драма “Фауст і смерть”.

3. Драматург-побутописець Микола Зарудний.

4. Олекса Коломієць – майстер сатиричної комедії (“Фараони”, Санітарний день”) і ліричної драми (“Планета сподівань”, “Голубі олені”). Родинна драма “Дикий Ангел”.

5. Родинні драми й комедії Володимира Канівця (“Мама збирається заміж”, “Віддавали батька в прийми”).

6. Оновлення жанру біографічної п’єси в творчості Юрія Щербака (“Стіна”, “Сподіватись!”)

7. “Нова хвиля” в драматургії – Ярослав Стельмах, Ярослав Верещак, Василь Босович...

2. Творчість Олекси Коломійця:

1. Життєвий шлях драматурга. Початок творчості в царині прози.

2. Своєрідність стилю, успіх у глядачів комедії “Фараони”.

3. Розвиток комедійних жанрів у творчості драматурга (“Санітарний день”).

4. Патріотичні мотиви в драматургії автора (“Планета Сперанта”, “За дев’ятим порогом”).

5. Ліричні драми О.Коломійця (“Голубі олені”, “Кравцов”, “Срібне павутиння”).

6. Родинна драма “Дикий Ангел”.

7. Особливості поетики творів драматурга.

3. Драматургія Ярослава Стельмаха:

1. Життєвий шлях драматурга. Початок творчості (п’єса “Химера лісового озера”).

2. П’єси про виховання й родинні стосунки (“Шкільна драма”, “Привіт, Синичко!”, “Гра на клавесині”).

3. Художнє осягнення актуальних суспільних проблем (“Запитай колись у трав”, “Провінціалки”, “Крихітка Цахес” та ін.)

4. Значення творчості Я.Стельмаха в розвитку новітньої української драматургії.

4. Розвиток української прози в другій половині ХХ ст.:

1. Тематичні й жанрово-стильові пошуки української прози повоєнних десятиліть. Звернення до життєвої конкретики дійсності, до основ національної етнопсихології, відчуття її неспівмірності з офіційними ідеологічними догмами (“Вир” Григорія Тютюнника), осмислення уроків війни (“Людина і зброя” О.Гончара)...

2. Пошуки нових зображальних засобів. Поява так званої химерної (“фольклорно-міфологічної”, “умовно-алегоричної”) прози – “Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця” О.Ільченка (1958), романи В.Земляка “Лебедина зграя” (1917), “Зелені млини2 (1976).

3. Розвиток фольклорних традицій, поєднання епічної масштабності й ліричної проникливості в прозі Михайла Стельмаха.

4. Неоромантичні традиції у прозі Олеся Гончара, поетичність, художня філософічність, символіка образності творчості письменника.

5. Творчість прозаїків-шістдесятників (Григір Тютюнник, Валерій Шевчук, Євген Гуцало, Володимир Дрозд).

5. Розвиток жанру історичного роману в українські літературі другої половини ХХ ст. :

1. Розвиток традицій української історичної прози в творчості П.Панча (“Гомоніла Україна”, 1954), В.Гжицького (“Опришки”, 1962; “Кармелюк”, 1971).

2. Давньоруська історія в романах Семена Скляренка – “Святослав” (1959), “Володимир” (1962).

3. Історична романістика Павла Загребельного (“Диво” – 1968, “Первоміст” – 1972, “Смерть у Києві” – 1973, “Євпраксія” – 1975, “Роксолана” – 1980, “Я, Богдан” – 1982).

4. Історичні романи Романа Іваничука (“Мальви” – 1968, “Четвертий вимір” – 1984, “Журавлиний крик” – 1988 та ін.)

5. Історична проза Валерія Шевчука. Збірка повістей та оповідань “У череві апокаліптичного звіра” (1995). Роман “На полі смиренному” (1983).

6. Художнє осмислення різних періодів української історії в романах І.Білика, Р.Іванченко, Ю.Мушкетика, В.Малика, Р.Федоріва, М.Івасюка, В. Чемериса...

6. Особливості поетики прози Михайла Стельмаха:

1. Формування творчої особистості митця. Поетична творчість. Збірки “Добрий ранок”, “За ясні зорі”, “Шляхи світання”, “Жито сили набирається”, “Поезії”, “Мак цвіте”. Поетичність прози письменника.

2. Рання проза. Відображення подій війни у циклі новел “Березовий сік”. Проблематика, сюжет, композиція роману “Велика рідня”. Розкриття образів Дмитра Горицвіта, Григорія Шевченка, Варивона Очерета.

3. Особливості поетики романів автора -- “Кров людська – не водиця” (засоби творення характерів у творі, народнопоетична основа роману, оптимізм і ліризм, багатство мови, ясність стилю), н “Хліб і сіль”, “Правда і кривда”, “Чотири броди” та ін. (глибина і всебічність розкриття образів-персонажів, майстерність їх індивідуалізації, епічна монументальність...)

4. Проникливий ліризм повістей “Гусі-лебеді летять” і “Щедрий вечір”.

5. Творчий стиль М.Стельмаха. Створення неоромантичної епопеї, глибоке осягнення життя українського селянства ХХ століття. Ліризація епічного викладу, своєрідне використання фольклорних традицій.

8. Історія і сучасність у прозі Павла Загребельного:

1.Формування творчої особистості П.Загребельного. Початок творчості – в жанрах нарису, повісті. Збірки оповідань “Учитель” (1957), “Новели морського узбережжя” (1958).

2. Романи “Дума про невмирущого” (1957), “Спека” (1960), “День для прийдешнього” (1964)...

3. Значний внесок П.Загребельного в розвиток українського історичного роману. “Диво” (1968) – перший історичний роман П.Загребельного. Романи “Первоміст”, “Смерть у Києві”...

4. Романи про жінок української історії -- “Євпраксія” (1975), “Роксолана” (1980).

5. Роман “Я, Богдан (Сповідь у славі)” (1983). Оригінальність, новизна форми твору.

6. Продовження пошуків у розробці теми робітничого життя в романах “З погляду вічності” (1970), “Переходимо до любові” (1971), “Намилена трава” (1974). Роман “Розгін” (1980). Проблема формування сучасної особистості.

7. Звернення П.Загребельного до “химерної прози”. Романи “Левине серце” (1978), “Вигнання з раю” (1985).

8. Відгук на “горбачовську перебудову” у романі “Південний комфорт”. Сатиричне засудження корупції, зловживань, закулісних інтриг. Історія і сучасність в романах “Тисячолітній Миколай (1994), “Юлія” (1997).

9. Виступи з критичними та літературознавчими статтями (зібраними у книжці “Неложними устами”, 1981). Збірка статей, есе “Думки нарозхрист” (1997).

Драматургія П.Загребельного (п’єси “Хто за?..”, “І земля скакала мені назустріч”, “Межа спокою”).

9. Творчість прозаїків-шістдесятників:

1. Суспільні передумови виникнення культурного руху шістдесятництва.

2. Провідні художні тенденції у тогочасній прозі.

3. Багатогранність творчої діяльності Євгена Гуцала – прозаїка, поета, публіциста, літературознавця.

4. Художній світ Григора Тютюнника.

5. Проза Володимира Дрозда.

6. Валерій Шевчук і його рол в розвитку української культури і літератури другої половини ХХ – початку ХХІ ст.

10. Проза Григора Тютюнника:

1. Драматизм життєвої і творчої долі письменника.

2. Розвиток жанрів малої прози в творчості автора.

3. Повісті Григора Тютюнника (“Облога”, “Климко”, “Вогник далеко в степу”).

4. Екзистенціальні мотиви в прозі письменника.

5. Особливості поетики творів Григора Тютюнника (натуралістична діткливість, глибинний психологізм, модерна трнсформація фольклорних традицій, зворушливий ліризм, філософічність, чіткий лаконізм…)

11. Проза Валерія Шевчука:

1. Образ Дому у творчості письменника, його багатомірність.

2. Рання творчість В.Шевчука (збірка новел “Серед тижня”, “Середохрестя”, повість “Крик півня на світанку”, роман “Набережна, 12” (1967 – 1968 роки).

3. Постаті митців у творах автора – романи “На полі смиренному”, “Три листки за вікном”, оповідання “Вогнище”, “Чарівник” та ін.

4. Модерне переосмислення української демонології в романі “Дім на горі” (1983).

5. Актуалізація української старовини у повістях-притчах “Птахи з невидимого острова”, “Місячний біль” та ін. (1990).

6. Печальна іронія в художньому осмисленні бездуховності, міщанства (“Місячна зозулька з ластів’ячого гнізда”).

7. Валерій Шевчук – ретельний дослідник давньої української культури. Культурологічні мотиви в творчості письменника.

8. Жанрова-стильова своєрідність прози автора.

12. Відлуння чорнобильського лиха в українській літературі:

1. Передчуття трагічної події в творах українських літераторів (І.Драч, І.Римарук...) Стаття Любові Ковалевської про негаразди на станції, яка з’явилась в “Літературній Україні” за місяць до аварії.

2. Чорнобильська тема в поезії та прозі (І.Драч, Б.Олійник, В.Яворівський...)

3. Роман Ю.Щербака “Чорнобиль”.

4. Публіцистичні виступи письменників -- О.Гончара, Ю.Щербака та ін.

13. Українська поезія кінця ХХ – початку ХХІ ст.:

1. Оновлення художньої мови в творчості майстрів старшого покоління.

2. Розвиток мітологічних та фольклорних мотивів у сучасній поезії.

3. Постмодерні пошуки в сучасній українській поезії (І.Римарук, І.Малкович, О.Ірванець, В.Неборак, С.Жадан та ін.)

14. Українські майстри художнього перекладу ХХ ст. :

1. Перекладацька спадщина поетів-неокласиків.

2. Борис Тен – інтерпретатор гомерівського епосу. Широчінь творчих зацікавлень поета-перекладача.

3. Феномен Миколи Лукаша, українські версії шедеврів світової літератури.

4. Григорій Кочур – енциклопедист, бездоганний інтерпретатор європейської поезії.

5. Західна й східна поезія в перекладах Василя Мисика.

6. Розвиток перекладацьких традицій визначних майстрів (Андрій Содомора, Юрій Лісняк, Анатолій Перепадя, Михайло Москаленко...)

15. Шляхи і проблеми розвитку сучасної української літератури:

1. Постмодерні пошуки сучасних поетів (Київська школа поетів, літ гурт Бу-ба-бу, І.Римарук, І.Малкович та ін.)

2. Обрії нової прози (Є.Пашковський, Ю.Андрухович, О.Забужко та ін.)

3. Творчі пошуки сучасних драматургів. П’єса Галини Тельнюк “УБН” та її втілення у Львівському театрі ім. М.Заньковецької.

4. Сучасні українські письменники Криму.

5. Українські літературно-художні часописи і їх роль у розвитку літератури.

16. Романи Євгена Пашковського:

1. Життєвий шлях письменника, набуття творчого досвіду.

2. Житомирська прозова школа і місце в ній Є.Пашковського.

3. Провідні мотиви романів автора (“Безодня”, “Вовча зоря”, “Щоденний жезл” та ін.)

4. Особливості поетики романів автора, близькість його стильової манери до літератури “потоку свідомості”.

17.

18. Сучасні українські письменники Криму:

1. Українські літературні традиції Криму і їх сучасний розвиток.

2. Михайло Тернавський – майстер верлібру. Творчість поета польською мовою, мовою есперанто.

3. Багатогранність творчого доробку Ореста Корсовецького.

4. Поетичний світ Зигмунта Левицького.

5. Сучасні українські поети Криму (Данило Кононенко, Світлана Кочерга, Віктор Виноградов та ін.)

6. Украінські прозаїки Криму (Федір Тарасов, Володимир Шахнюк, Олександр Кулик та ін.)

7. Драматургія Леоніда Никоненка.

8. Українська критика і літературознавство в Криму.

19. Розвиток української критики і літературознавства у ХХ ст.:

1.Теоретичні й історико-літературні праці узагальнюючого характеру (М.Грушевський, М.Возняк, Л.Білецький).

2.Ґрунтовність і наукова глибина літературознавчих праць С.Єфремова, А.Кримського, К. Копержинського.

3.Літературно-критична спадщина поетів-неокласиків.

4. Літературознавчі праці Д.Донцова.

5. Літературознавча спадщина О.Білецького.

7. Українське літературознавство 60-90-х років ХХ ст.

Українські літературні часописи та їх роль у розвитку сучасної культури

1. Провідні літературні журнали (“Вітчизна”, “Київ”, “Дніпро”, “Березіль”, “Дзвін”).

2. Газета “Літературна Україна” і відбиття на її сторінках сучасного літературного процесу. Інші літературні газети.

3. Осягнення літературного процесу материкової України і діаспори на сторінках журналу “Сучасність”.

4. Літературознавчий журнал “Слово і час” і його значення в розвитку сучасної літератури.

5. Нові літературні часописи (“Кур’єр Кривбасу”, “Авжеж”, «Вежа» та ін.)

6. Питання літератури й мистецтва на шпальтах газети “Кримська світлиця”.