ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Я провожу вокально-хоровий гурток.

Біографія

Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет. По закінченні вузу працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літературиСПУ, завідуючим відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія».

Перші твори друкувались у районній газеті «Радянське Полісся» та в обласній «Радянська Житомирщина». Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського.

У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувсяМихайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей.

У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» Сингаївський удостоєний звання лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського.

Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.

Володи́мир Микола́йович Верме́нич (*3 серпня 1925, с. Бориси Полтавської обл. — †10 грудня 1986, Київ) — український композитор, хоровий диригент, педагог.

Біографія

1934 року сім'я переїхала до Горлівки, потім до Сорокине (тепер Краснодон). В евакуації на Уралі спочатку працював на військовому заводі, потім вступив до музичного училища. Його здібності помітили під час призову до армії і направили у музичну команду. У 1943 році написав першу пісню, яку зважився показати іншим. По війні закінчує музичне училище в Луганську.

Закінчив Київську консерваторію по класу хорового диригування (1954) і по класу композиції М. Дремлюги (1970). Викладач співу і керівник хорів у школах Києва (1952–1960), Київського педагогічного інституту (1963–1965). 3аслужений діяч мистецтв УРСР (1976).

Твір належить до хорового жанру.

1) Форма – куплетна ( без приспіву).

2) Тональність – До – мажор.

3) Фактура твору – гомофонна – гармонічна.

4) Виконується в помірному темпі без агогічних відхилень.

5) Метро – ритмічна структура не складна, переважають восьмі ноти та четвертні в 10 – 11 тактах.

6) Пісня звучить помурно- голосно, що відповідає темпу і характеру твору. Мелодія побудована по секвенціях. (5 – 6 тактах), ( 7, 8 – 9, 10 такти)

7) Голосоведення взагалі плавне, присутній один стрибок маж 6-7 та 8-9 тактах на ч.4. (кварта)

8) Твір написаний для дитячого однорідного хору. Загальний діапазон складає октаву: від «до» І – «до» ІІ октави. Теситура відповідає віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку, зручна для виконання

9) Пісня виконується в унісон, дихання по фразове. Характер звуку - світлий мажорний. Дикційних складностей нема, крім вимови слів «Звисли, віттям». Інтонаційною складністю являє собою спів в унісон, тобто, як один в ансамблі. Темпових відхилень немає. При співі звертати увагу на звукоутворення голосних – «а», «я» та на співочу поставу.

10) Особливих деригенських складностей немає. Звертати увагу на зміну деригенських позицій (вступне, вокальне виконання, паузи, зняття та дихання, ферматто вкінці твору.

11) Одним із засобів виразності є поступове посилення динаміки до кульмінаційних звуків та поступове зменшення її до завершення твору. (5-6 такт – кульмінація)

Розучування «Калинової пісні» В.Верменича на слова М.Сингаївського.

Я провожу вокально-хоровий гурток.

Мета: Розучити пісню В. Верменича та М. Сингаївського «Калинова пісня». Поглибити уявлення про музику з використанням компетенцій.Виховувати любов та інтерес до музики. Виховання відчуття ритму на уроках

музики. Розвивати вміння розрізняти різні настрої у

творах мистецтва; виховувати художній смак.

-Відгадайте загадку і скажіть, яку пісню ми сьогодні вивчимо.

У вінку зеленолистім, у червоному намисті

Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

- Що ви можете розповісти про цей кущ?

- Чому люди садять його біля своїх осель?

- А чи знаєте ви, що цей кущ є народним символом України? Є навіть вислів «Без верби і калини нема України»

- Чому калину вважають лікарською рослиною?

1.Виконання пісні вчителем.

Показую пісню учням, вступ граю голосно, саму пісню тихіше, співаю голосніше чим граю.

Аналіз пісні.

- Який настрій створює ця пісня?

- Які почуття вона передає?

- Яка це пісня? (Весела, спокійна, сумна, похмура, жартівлива.)

- Що ви уявили слухаючи пісню?

- Виконуйте пісню легко та лагідно. Передавайте у співі свої почуття до рідного краю.

Розпівування.

Розспівую дітей в ладо-тональності тій самій, в якій написаний твір.

Читання тексту пісні.

Діти читають весь текст самостійно.

Словникова робота.

- Дітки, а які слова вам не зрозумілі в тексті пісні?

Грона – збір ягод на гілці.

Роса – дрібні каплі води.

Віття – гілки.

5. Розучування по фразово:

1 фраза:

Калино весела

Калино червона

2. фраза:

Люблю твої листя

Та росяні грона

З’єднуємо дві фрази разом, і співаємо весь куплет разом.

- Мелодія наступних куплетів така ж, як і першого, тому вивчаємо цілими куплетами.

2. Сонцем знав налита

І сама від сонця.

Зависли, мов намисто,

Калинові гронця.

3. Сонечком налита

Чистою росою

Ой калино – цвіте.

Радісно з тобою.

4. До нашою стежки

Нахилились віттям,

Зоряно з тобою

Матері і дітям.

5. Калино чаріна

Калино барвиста

То від тебе сяє

Зоря промениста.

Художнє виконання.

- Працюю над художнім виконанням пісні.

Підсумок уроку.

- Яку пісню ви сьогодні вивчили?

- Хто автори пісні?

- В якому темпі виконується пісня?

- Чим сподобалася вам ця пісня?

Цю пісню ми можемо використовувати на святах української мови або 8 березня.