Двоскладні неповні еліптичні речення Тема 77. Умови вживання неповних речень. Еліптичні речення Теоретичний матеріал За структурою розрізняються повні і неповні речення. Повними є речення, в яких наявні усі необхідні для цього структурного типу члени речення,— як головні, так і другорядні. Наприклад: Збиралося на досвіт. Мати були вся в роботі. В печі варилось снідання (В. Скуратівський). Неповниминазиваються речення, в яких пропущений головний або другорядний член або кілька членів одночасно. Неповними реченнями можуть бути розповідні, питальні, спонукальні, односкладні і двоскладні, поширені й непоширені речення. Наприклад: 1. Не місце красить людину, а людина — місце (Нар. творчість). 2. Дід мене не помітив. «Мабуть, не почув», — подумав я (О. Довженко). Неповні речення зрозумілі тому, що в свідомості мовця наявні всі структурні частини їх. Пропущені неназвані члени речення встановлюються: а) з попередніх речень: Мати рве на городі росисту цибулю. Кладе з сухою паляницею до моєї торбини (Г. Косинка); б) з наступного речення: Чому він не вирізав, не випалив? — Кого, сину? — Панів! — одказує твердо Чіпка (Панас Мирний). Такі неповні речення називаються контекстуальними; в) із ситуації, в якій відбувається розмова: — Не густо! Не густо! — несхвально сказав Хворостенко, який хотів одразу притлумити оплески, та не зміг (М. Стельмах). Такі речення називаються ситуативними; г) із змісту неповного речення, зокрема наявних у ньому членів: Над степом — небо (Ю. Мушкетик). Такі речення називаються еліптичними. Найуживаніші типи неповних речень Неповні речення з пропущеними головними членами — підметом чи присудком | З неназваним підметом | А степ принишкне, зачарований. Зітхне (-) (А. Головко). | З неназваним присудком | Нетерплячі тільки зітхали. Найбільш усіх (=) Василь (Панас Мирний). | Неповні речення з пропущеним головним членом односкладного речення | З неназваним головним членом або частиною його | Можемо виробляти, що хочеш! Свистіти, співати (=) (О. Гончар). | Неповні речення з пропущеним другорядним членом (одним чи кількома) | З неназваним додатком | — Ти мене не забула? — Ні, не забула (------ ) (М. Коцюбинський). | З неназваним означенням | Крижана хвиля піднялася перед батьком. І він пірнув у ( ) хвилю (М. Хвильовий). | З неназваними кількома членами речення | За проваллямпочинається болото, поросле очеретами, а далі ( ) — річка... (Остап Вишня). | Серед неповних речень виділяється група еліптичних речень. Еліптичні речення — це такі неповні речення, в яких уявлення про неназваний головний член двоскладного речення встановлюється з їх власного змісту й будови (не з ситуації або контексту). В еліптичних реченнях опускається присудок. Наприклад: 1. А тут і Чіпка в хату (Панас Мирний). 2. Я вперше в Києві (Л. Костенко). Зі структурного боку еліптичні речення складаються здебільшого з головного члена — імені в називному відмінку, обставин та додатків: Тиша над містом. Неповні речення треба відрізняти від односкладних, у яких наявний тільки один головний член, а другого немає і не може бути в їх структурі. На місці пропущеного члена у неповних еліптичних реченнях може ставитись тире. Порівняйте: Односкладні повні речення 1. І згадується Дорошеві. Ніч. Мороз. Сніг (Григорій Тютюнник). 2. Що посієш, те й пожнеш (Нар. творчість). 3. Розбиті ноги остужу в росі (Л. Костенко). 4. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка). Двоскладні неповні еліптичні речення 1. На душі — дивна тривога (Ю. Бедзик). 2. По однім боці хвилювалося жито, а по другім — глиняна круча (М. Коцюбинський). Неповні речення слід розглядати як певне стилістичне явище. Широко вживаються вони в розмовному, художньому та публіцистичному стилях. Наприклад: 1. У діалогах: — Що пишете? — Листа. 2. У складних реченнях з метою: а) виділити головне в реченні: На широкій лаві — сивовусий кобзар з бандурою, поруч — хлопець білявий; Якщо на місці пропуску члена речення робиться пауза, то на письмі ставиться тире. | б) уникнути повторів: За словом діло поспішає, за ділом — час (В. Бабляк). У неповному реченні на місці пропущеного члена, членів речення може ставитися тире. Тире ставиться на місці пропущеного члена (найчастіше на місці пропущеного присудка) при логічному виділенні наявних членів речення, пор.: Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки (Народна творчість). В зелених травах яблука — червоні (М. Стельмах). Бог в людині. Він є або нема (О. Довженко). В усній мові роль тире виконує велика пауза. Вправи Вправа 1. Порівняйте речення, запишіть, визначте їх типи. Який член речення н них пропущено? Вкажіть його в дужках. 1. Іван вибіг з хати. А Іван як кинеться з хати! А Іван ну бігти з хати! А Іван — з хати! 2. Та з тим ми знову перебігли на берег, сіли там на човна і переправилися на той бік. Та з тим знову перебігли на берег, сіли на човна і переправилися на той бік. Та з тим знову перебіжками на берег, на човна і на той бік (Остап Вишня). 3. А він мене взяв за руку, потім пригорнув і поцілував. А він мене хвать за руку,— пригорнув і поцілував. А він мене за руку,— пригорнув і поцілував (Марко Вовчок). Вправа 2. Прочитайте. Випишіть еліптичні речення. 1. Всі барви світу в себе увібрала і квітами убралася всіма легка веселка. Та вона не грала. Стояла сумовита і німа (В. Бичко). 2. Надворі ясна холодна ніч (І. Вільде). 3. У тебе зараз вигляд наполоханого зайця (В. Собко). 4. В піснях і труд, і даль походу, і жаль, і успіх, і любов, і гнів великого народу, і за народ пролита кров (М. Рильський). 5. Тиша на Дніпрі. 6. Хороша вода в степовій криниці? — Свіжа, міцна (М. Стельмах). Вправа 3. Складіть речення за схемами. 1. 2. ? (Пропущено: ). 3. ? (Пропущено: ). Вправа 4. Спишіть, розставивши потрібні розділові знаки. Зверніть увагу на те, що в авторському тексті на місці пропущеного члена (присудка) має стояти тире. Сонце пекло так що трава була теплою люди бродили у ній мов у купелі. За Таманню на луках дзенькіт кіс веселі голоси людей. Під вербами в холодочку бочонок із водою прикритий сіном щоб вода не зігрівалася. Ще далі кухня. Там варять обід косарям (За Г. Тютюнником). |