ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Обґрунтування доцільності застосування прямих зв’язків

Оптові закупівлі товарів на основі прямих зв’язків

ПЛАН

1. Суть оптових закупівель товарів на основі прямих зв’язків.

2. Обґрунтування доцільності застосування прямих зв’язків.

Питання самостійного вивчення:

1. Обґрунтування вибору постачальників товарів.

Суть оптових закупівель товарів на основі прямих зв’язків

Під прямими договірними зв'язками розуміють безпосередні комерційні відносини між підприємствами-виробниками товарів та їх споживачами (роздрібними торговельними підприємствами, закладами ресторанного господарства тощо).

Встановлення прямих зв'язків під час закупівель товарів означає відмову від послуг посередницьких структур, зайвих проміжних ланок, що сприяє прискоренню процесу товаропересування, зменшенню витрат на його здійснення, збільшенню джерел закупівлі товарів та можливостей їх вибору, скороченню шляхів та термінів поставки товарів, зниженню комерційного ризику, оперативному впливу на виробників з метою оновлення асортименту та підвищенню якості товарів, зниженню роздрібної ціни на товари, підвищенню ефективності роботи торговельних підприємств.

Формування ринкових відносин привело до активного розвитку прямих договірних зв’язків. Це пояснюється тим, що при такій схемі закупівель підприємства роздрібної торгівлі мають більше доходів, ніж під час поставок товарів через оптову ланку. Ефективність полягає в тому, що при закупівлі товарів у виробників ціни на товари є нижчими за рахунок скорочення кількості посередників і, відповідно, зменшення величини торговельних надбавок, що встановлюються кожним посередником.

Прямі договірні зв'язки підприємств торгівлі з виробничими підприємствами є найбільш раціональними для поставок товарів простого асортименту (хлібо-булочних виробів, пива, безалкогольних напоїв, борошна, крупи, молочних продуктів, овочів, фруктів тощо), які не вимагають відповідного підсортування на оптових базах (а інколи і єдино можливими щодо товарів, що швидко псуються).

За певних умов прямі зв'язки є ефективними і для поставок деяких непродовольчих товарів. За прямих договірних зв'язків укріплюються ділові контакти працівників торгівлі і промисловості. Комерсанти мають можливість у безпосередніх переговорах узгоджувати розгорнутий асортимент за видами, артикулами, фасонами, моделями, більш глибоко вникати в питання технології виробництва, підказувати робітникам промислових підприємств можливості вдосконалення асортименту товарів, підвищення їх якості тощо. Для промислових підприємств такі зв'язки дозволяють оперативно переглядати і впроваджувати нові моделі, вносити корективи в номенклатуру товарів.

Обґрунтування доцільності застосування прямих зв’язків

Встановлюючи прямі договірні зв'язки з підприємствами промисловості, підприємства торгівлі повинні передбачати можливість формування широкого асортименту товарів і забезпечення завезення товарів з необхідною частотою. Формування торгового асортименту, як правило, вимагає укладання договорів з великою кількістю постачальників, які спеціалізуються на випуску різних товарів, що призводить до "розпорошення" поставок і зменшення частоти завезення товарів. Особливо це відчувається у невеликих за обсягом реалізації торговельних підприємствах. Тому в кожному конкретному випадку необхідно визначати доцільність переходу на прямі зв'язки. Адже економічно прямі зв'язки є прийнятними лише тоді, коли оптовими покупцями є великі підприємства, обсяг замовлень яких дозволяє виробникам зосередитися на виробництві, а не вирішувати питання збуту, а роздрібним торгівцям – одержувати товари в належному асортименті з необхідною частотою.

Доцільність встановлення прямих комерційних зв'язків визначається для кожної товарної групи (чи товару).Для цього попередньо по окремих групах розраховують мінімальний товарообіг, за якого з'являється можливість закупівель товарів на основі прямих зв'язків, за формулою:

де О_min – мінімальний товарообіг, який дозволяє закуповувати товари на основі прямих зв'язків;

N_і – мінімальна норма відвантаження товару, який поставляється підприємством-постачальником;

Т_і – мінімально допустима частота завезення товару в разах від даного постачальника.

Наприклад:потреба торговельної мережі "Фокстрот" у м. Миколаєві в оптових закупівлях телевізорів марки "Електрон" (виробник Телевізійний завод ПАТ концерну «Електрон» у м. Львів) на плановий рік становить 1000 од. Мінімально допустима частота завозу телевізорів – 2 рази в місяць, а мінімальна норма транзитних відвантажень – 50 од. Чи доцільно торговельній мережі «Фокстрот» переходити на прямі зв'язки з Телевізійним заводом «Електрон»?

Враховуючи те, що Т_і = 1000 / 50 = 20 (разів), або 20 / 12 = 1,7 (разів на місяць), переходити на прямі зв'язки недоцільно, оскільки не витримується мінімально допустима частота завозу телевізорів.

Точка беззбитковості закупівель — такий обсяг закупівель товарів у конкретного постачальника, за якого сума валового доходу від реалізації цих товарів покриває суму поточних витрат:

О_і = В _о(п) / (Р_вд - Р _во(зм)),

де О_і – мінімальний обсяг закупівель товарів у конкретного постачальника;

В_о(п) – витрати обігу постійні;

Р_вд – рівень валових доходів під час реалізації цих товарів;

Р_во(зм) – рівень витрат обігу змінних.

Кінцеве рішення про налагодження прямих зв'язків приймається в тому випадку, коли обсяг закупівель від конкретного постачальника буде забезпечувати точку беззбитковості закупівель.

Зміст і характер прямих договірних зв'язків регулюється підписаними суб'єктами комерційної діяльності договорами.

Ініціатива про налагодження прямих договірних зв'язків може виходити від будь-якої сторони. При цьому рішення про налагодження зв'язків і укладання договору приймається, як правило, в три етапи.

На першому етапі збирають і всебічно аналізують інформацію про потенційного партнера: чи існує він реально, який обсяг має його статутна діяльність, яке його фінансове становище, основні риси його ділового реноме, здійснюється перевірка повноважень представника партнера, на якого покладено обов'язки вести переговори.

На другому етапірозробляють (аналізують) проекти текстів договорів.

Під час розробки (аналізу) проектів текстів договорів особлива увага повинна бути звернена на:

- законність кожної умови договору;

- урахування традицій ринку;

- уникнення повторення колишніх помилок;

- уникнення спроб вирішення власних проблем за рахунок партнерів;

- поєднання санкцій щодо партнерів із заходами стимулювання.

Ділова переписка з метою урегулювання розбіжностей і підписання текстів договорів проводиться на третьому етапі. Проект договору направляється другій стороні, яка протягом 20 днів повинна його розглянути, підписати і один примірник повернути першій стороні. У випадку виникнення заперечень щодо умов договору в той же термін складається протокол розбіжностей і разом з підписаним договором направляється другій стороні, яка в 20-денний строк повинна погодитися з даними запереченнями. Якщо заперечення не прийняті, то договір вважається не укладеним.

Під час укладання договорів керуються такими основними правилами:

- прийняття комерційного рішення щодо укладання договору постачання передбачає узгодження волі щонайменше двох (а інколи і більше) сторін, і не варто економити на папері;

- комерція – це політика компромісів. Комерсанти мусять уміти вести переговори при укладанні договорів, ставити умови, від яких пізніше можна буде відступити, не втрачаючи основних вигід від майбутнього співробітництва;

- договір – це правовий акт, що забезпечує правовий захист інтересів сторін, а значить вимагає творчого поєднання дотримання законодавчої бази і принципу: дозволено все, що не заборонено законом;

- договір приречений на успіх, якщо він орієнтований на перспективу, на закріплення довготривалого ділового співробітництва з партнером;

- в комерції немає постійних партнерів, а є лише постійний інтерес.

Питання самостійного вивчення:

Обґрунтування вибору постачальників товарів

В організації господарських зв'язків велике значення має правильний вибір постачальників товарів. Вибір постачальників покупцями здійснюється в тому випадку, коли немає монополії серед постачальників. Правильний вибір постачальників в умовах ринку – дуже важка справа, а помилки у їх виборі можуть коштувати для підприємств дуже дорого.

Вибір постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство. З цією метою складається список можливих постачальників кожного виду товарів. Кількість постачальників, які будуть брати участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон'юнктури ринку. Ці питання повинні вирішуватися комерційною службою підприємств. Якщо підприємство закуповує товари у одного постачальника, то можна налагодити тісні ділові контакти і встановити взаємовигідні форми ділових відносин, пов'язаних з наданням споживачам знижок з ціни і додатковими формами обслуговування. Джерелами інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів.

Коли постачальників небагато (два-три), критеріями вибору найбільш придатного з них служать порівняльні виробничі можливості, ціни на товари, що закуповуються, надійність постачальників. З числа наявних на ринку вибирається постачальник, який найбільше відповідає перерахованим критеріям. За інших однакових умов перевагу віддають, як правило, місцевим постачальникам.

Коли постачальників багато, то вибір найбільш придатного доцільно здійснювати в два етапи.

На першому етапі здійснюється попередній відбір за певними критеріями.