ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Сутність та основні складові системи управління ланцюгом поставок на підприємстві

Ланцюг поставок є новим терміном і різноплановим у трактуванні, але найчастіше він розглядається з погляду інтеграційних дій, що виходить за межі типових логістичних процесів, як у логістичному ланцюзі. Ланцюги поставок охоплюють, з одного боку, типові процеси логістичного характеру, які пов’язані з потребою у матеріалах, постачанням, внутрівиробничим переміщенням, а також дистрибуцією, з іншого ж, управління попитом, розвиток продуктів, які охоплює сфера маркетингу й виробництво. Сфера співпраці в ланцюзі поставок є переважно більшою, ніж в логістичному ланцюзі. Логістика в цьому аспекті є частиною дій у ланцюзі поставок, яка зумовлює специфічний підхід до підприємств, що співпрацюють, а також ліквідовує частину бар’єрів між ними. Це поняття охоплює управління переміщенням продуктів через увесь ланцюг, наче він є розширеним підприємством. Дії, а також витрати стають в цьому ланцюзі елементами, що переміщуються, які можуть бути переміщені до тих його ланок, де їхнє локалізування є найдоцільнішим стосовно усього ланцюга. Інтегрування виробника з постачальниками (споживачами) в сенсі угод між суб’єктами ланцюга поставок не є достатнім, оскільки про логістичну інтеграцію можна говорити лише тоді, коли ця інтеграція охоплює їхні інформаційні системи, логістичну інфраструктуру, контролінг переміщення благ у логістичних процесах, а також рішення, що стосуються актуального і майбутнього логістичного управління.

Важливим є факт, що проектування, торгова пропозиція чи впровадження стосуються не самого ланцюга поставок, а логістичної системи. У межах концепції ланцюга поставок запропоновано не зловживати загальним терміном “логістична система”, що часто призводить до непорозумінь. Під цією категорією розуміють і малу постачальницьку систему для виробника, і невелику дистрибуційну систему для гуртівень, а також дуже складну систему, яка пов’язує в один логістичний ланцюг низку підприємств різного профілю. Втім, іноді, також зловживають цим терміном, позначаючи ним комп’ютерну систему підтримки управління, яка, загалом, не містить елементів управління логістичними процесами, чи навіть говорять про систему, вживаючи цей термін часто щодо недостатньо визначених зв’язків між учасниками в ланцюзі [6].

В сучасній науковій літературі немає єдиного та універсального визначення поняття “ланцюг поставок”, але всі визначення цього поняття характеризуються взаємозамінністю та взаємодоповнюваністю.

Деякі вчені трактують ідею ланцюга поставок як інтегрувальну філософію, прийняту для управління глобальним переміщенням у каналі дистрибуції, від постачальника до кінцевого клієнта.

Ланцюг поставок розглядається також як стратегічна концепція, яка охоплює ідентифікацію, а також управління усією системою процесів, які додають вартість до доставлених продуктів (процесів, які створюють додану вартість). Ланцюг поставок пов’язується з інтегрованим управлінням переміщеннями товарів та інформації, які реалізуються від первинного постачальника до кінцевого клієнта. Він охоплює будь-які логістичні дії і процедури, перетворення матеріалів і послуг, необхідні для виготовлення продукту або пропонування послуги.

Ланцюг поставок іноді ототожнюється з фізичною мережею, яка проходить від початкового постачальника до клієнта. Вона охоплює як аспекти, зв’язані з розвитком продукту, постачанням, виробництвом, фізичною дистрибуцією і післяпродажними послугами, так і аспекти, зв’язані з поставками,

реалізованими зовнішніми надавачами пропозицій [6, с. 12].

Логістичний ланцюг можна також трактувати як інтегрований процес, який характеризується певною структурою часткових процесів, що охоплюють зокрема [2, с. 52]:

- реалізацію замовлень;

- обслуговування клієнта;

- складування і управління запасами;

- підготовку реалізації продукту;

- узгодження цілей і формування систем переміщень.

Ланцюг поставок можна також визначити як мережу взаємно пов’язаних між собою організацій, залучених у різні процеси і дії, метою яких є доставка кінцевому споживачу повної пропозиції продуктів та послуг [1, с. 23].

Ланцюг постачання–це послідовність процесів та інформації, які доставляють продукти чи послуги від постачальників, через виробництво і дистриб’юторів безпосередньо споживачу.

Визначення ланцюга поставок є ключовим в логістиці. Розрізняють зовнішній і внутрішній ланцюги постачання:

1) внутрішній ланцюг постачання – складається з різних підрозділів

компанії, починається у відділі постачання (закупівлі) і закінчується підрозділом обслуговування клієнтів до внутрішнього ланцюга входять операції з придбавання запасів, перевезення, зберіганню, використання у виробництво, доставки до клієнтів;

2) зовнішній ланцюг постачання – мережа організацій, які задіяні в

переробці матеріалів, сировини та інформації в продукти та послуги споживанні продуктів та послуг.

Логістичний ланцюг доцільно розглядати в аспекті:

1) предметному – він складається з сировини і матеріалів, що залучаються на постачальницькому ринку, отриманих в результаті оброблення незакінчених, а також готових виробів (переданих до споживача в торговельній мережі);

2) суб’єктному – це означає, що логістичний ланцюг є комплексом певної кількості одиниць (підприємств, фірм, установ), які діють спільно інтегрованим способом з метою постачання відповідного продукту у відповідному місці і у відповідний час.

Встановлено, що логістичний ланцюг для ефективної реалізації очікуваних функцій повинен відповідати відповідним вимогам, зокрема:

1) існуванням множини (зв’язної системи) інституцій, що тісно співпрацюють між собою;

2) підпорядкуванням цілей й інтересів окремих учасників логістичного ланцюга головній меті;

3) наявністю партнерської системи інтересів між учасниками логістичного ланцюга, яка виникає з функції мети;

4) оптимальністю послідовності в логістичному ланцюзі заходів без зайвих місць перетину і пунктів стику;

5) узгодженістю і порівняльністю переміщення потоків (матеріальних, фінансових, інформаційних);

6) оптимальністю в сфері регулювання структури логістичного ланцюга [8].

До переваг ланцюгів постачання можна віднести [3, с. 24]:

збільшують об’єм вигод, що одержує споживач;

долають географічну невідповідність між виробнико

виробники здійснюють операції у вигідних для них місцях, незалежно від місця розташування замовників;

виробники мають змогу економити на масштабах, концентруючи виробництво у великих спорудах;

виробники не зберігають значних запасів готової продукції, оскільки передають цю продукцію по ланцюгах поставки ближче до замовника.

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vchnu_Ekon/2011_3_1/138-142.pdf

Ланцюг постачань (supply chain) представляє безліч ланок, пов'язаних між собою інформаційними, грошовими та товарними потоками. Ланцюг постачань починається з придбання сировини у постачальників і закінчується продажем готових товарів і послуг клієнту. Одні ланки можуть цілком належати до однієї організації, інші – клієнтам, постачальникам, дистриб'юторам. Таким чином, в ланцюг постачань звичайно входять кілька організацій.

Стрімкий розвиток ринку, посилення конкуренції, вимога поліпшення якості сервісу клієнтів, ставлять перед компаніями нові завдання. Щоб зберегти конкурентноздатність і підсилити свої переваги, сучасному підприємству необхідно оптимізувати всі процеси створення вартості – від постачання сировини до сервісного обслуговування кінцевого споживача. Для вирішення цих завдань керівництво компаній і звертається до SCM рішень [2].

На рис. 1.1. наведено всі основні фази переміщення матеріальних благ, в яких будь-яку послідовність реалізації логістичних функцій можна означити логістичним ланцюгом.

Рис. 1.1. Основні етапи ланцюга поставок та взаємозв’язок між ними

Умовні позначення: фаза І – отримання сировини; фаза ІІ – промислова переробка сировини в матеріали і напівфабрикати; фаза ІІІ – промислова переробка матеріалів і напівфабрикатів у кінцеві вироби; фаза ІV – торгівля засобами виробництва і споживання; фаза V – експлуатація (споживання).

Вс – виробники сировини; Вм – виробники матеріалів; Вт – виробники кінцевих благ; Вк – виробники коопераційних елементів і частин; ТП – торгові підприємства; Пе – підприємства, які експлуатують машини і обладнання [5].

Планування, організація та контроль ланцюгів постачання забезпечуються системою “управління ланцюгами постачання”.

Існують різні підходи до визначення поняття “управління ланцюгом поставок”, які наведені в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Визначення поняття “управління ланцюгами постачань”

Автор	Визначення
Сток Дж. Ламберт Д.	інтегрування ключових бізнес-процесів, які починаються від кінцевого користувача і охоплюють усіх постачальників товарів, послуг та інформації, що додають цінність для споживачів, а також інших зацікавлених осіб
М. Купер та Л. Еллрем	єдиний об’єкт, а не як певний набір компонентів, кожний із яких виконує власну функцію
Р. Монцка, Р. Трент та Р. Хендфілд	концепція, першочерговим завданням якої є інтеграція і управління щодо ресурсів, потоків, а також контролю матеріалів
У. Копаціно	управління ланцюгами постачань має поєднувати всіх учасників, які залучаються до перетворення сировинних матеріалів у продукти і доставки останніх споживачам у визначені час та місце в найбільш ефективний спосіб.
Т. Джонс та Д. Райлі	цю концепцію можна представити як сукупність положень, згідно з якими кожна фірма в ланцюзі постачань прямо або опосередковано впливає на діяльність усіх інших його членів і, як наслідок, ланцюга постачань у цілому .

Управління ланцюгом поставок – планування, створення та контроль за потоками інформації й матеріалів у ланцюгу постачання з метою задоволення потреб клієнтів з максимальною ефективністю. Логістика – наука і практика управління ланцюгами поставок.

Управління ланцюгом поставок (SCM) відноситься до управління всім ланцюгом доданої вартості, від постачальника та виробника до роздрібного продавця й кінцевого споживача. SCM має три основні мети: скоротити товарно-матеріальні запаси, підвищити швидкість транзакцій шляхом обміну даними у режимі реального часу та збільшити продажі шляхом більш ефективного виконання вимог клієнта.

Управління ланцюгами постачання включає в себе наступні етапи, які наведені в табл. 1.2

Табл. 1.2

Етапи управління ланцюгами постачання

Етап
Планування	У рамках цього процесу з'ясовуються джерела поставок, відбувається узагальнення і розстановка пріоритетів у споживчому попиті, плануються запаси, визначаються вимоги до системи дистрибуції, а також обсяги виробництва, поставок сировини, матеріалів і готової продукції.
Закупівля	У даній категорії виявляються ключові елементи управління постачанням, проводиться оцінка та вибір постачальників, перевірка якості поставок, укладання контрактів з постачальниками. Сюди відносяться процеси, пов'язані з отриманням матеріалів: придбання, отримання, транспортування, подібної контроль, постановка на зберігання до оприбуткування і прибуткування. Важливо зауважити, що дії з управління поставками товарів і послуг повинні відповідати планованому або поточному попиту.
Виробництво	До цього процесу відносяться виробництво, виконання і керування структурними елементами make, передбачають контроль за технологічними змінами, управлінням виробничими потужностями (обладнанням, будівлями і т.п.), виробничими циклами, якістю виробництва, графіком виробничих змін і т.д. Визначаються також і специфічні процедури виробництва: власне виробничі процедури та цикли, контроль якості, упаковка, зберігання і випуск продукції. Усі складові процесу переробки вхідного продукту в готову продукцію повинні відповідати планованому або поточному попиту.
Доставка	Даний процес складається з управління замовленнями, складом і транспортуванням. Управління замовленнями включає створення і реєстрацію замовлень, формування вартості, вибір конфігурації товару, а також створення і ведення клієнтської бази, поряд з підтриманням бази даних по товарах і цінах. Управління складом припускає набір дій по підбору та комплектації, упаковці, створення спеціальної упаковки-ярлика для клієнта і відвантаженню товарів. Інфраструктура управління транспортуванням і доставкою визначається правилами управління каналами і замовленнями, регулюванням товаропотоками для доставки та управлінням якістю доставки.
Повернення	У контексті цього процесу визначаються структурні елементи повернень товару (дефектних, зайвих, що вимагають ремонту) як від закупівлі до виробництва, так і від доставки: визначення стану продукту, його розміщення, запит на авторизацію повернення, складання графіку повернень, направлення на знищення і переробку. До цих процесів також включають певні елементи післяпродажного обслуговування [3].

Отже, головною метою управління ланцюгом поставок є ідентифікація і виконання очікувань щодо якості обслуговування всіх споживачів, що перебувають на шляху між видобутком сировини і споживанням виробів, з урахуванням спільних дій з метою зниження витрат до рівня, який відповідає оптимізації прибутків у масштабі усього ланцюга і впродовж тривалого періоду, що вимагає інтеграції властивостей ефективного (стабільного) і еластичного (змінного) ланцюга поставок. Виконання цієї мети потребує, зокрема:

1) надання учасникам ланцюга актуальних даних, що стосуються попиту, прогнозу продажу, графіків виробництва і замовлень, а також іншої інформації, пов’язаної з фізичним переміщенням продукції;

2) спільного планування і реалізації логістичної стратегії ланцюга з визначенням функції його окремих ланок;

3) узгодження принципів поділу ризику і можливих переваг, які є результатом спільних логістичних заходів;

4) встановлення центрального координатора переміщення, тобто ланки, що є головним ініціатором дій, а також контролює їх реалізацію, зокрема, щоб не допустити дубльованих і нескоординованих дій у транспортуванні та складуванні;

5) відмови від практик перекладання витрат утримування запасів на постачальників або споживачів у процесі оптимізації запасів уздовж усього ланцюга поставок [6].

Отже, управління ланцюгом поставок являє собою процес організації планування, виконання та контролю потоків сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, а також забезпечення ефективного і швидкого сервісу за рахунок отримання оперативної інформації про переміщення товару. За допомогою SCM вирішуються завдання координації, планування та управління процесами постачання, виробництва, складування і доставки товарів і послуг.