 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| ІІ. Музично – теоретичний аналіз твору
Анотація на музичний твір «Вишиванка» О. Сандлера
Студентки 2 МРЗ групи Гниленької Вікторії
План І. Загальний аналіз твору ІІ. Музично – теоретичний аналіз твору ІІІ. Вокально – хоровий аналіз твору VI. Виконавський аналіз І. Загальний аналіз твору
Оскар Аронович Сандлер (26.01.1910 - 30.05.1981) Оскар Сандлер народився 26 січня 1910 року в Києві. Закінчив Київську консерваторію по класу диригування у Г. П. Таранова і по класу композиції у В. С. Косенко. У 1937-1940 роках - асистент головного диригента Київського академічного театру опери та балету імені Т.Г. Шевченка. Був завідувачем музичної частини Київського російського драматичного театру імені Лесі Українки (1940—1941), об'єднаного театру казахської та російської драми (1941—1945, Алма-Ата), Київської естради (1951). У кіно працював з 1942 року. Автор багатьох пісень до кінофільмів. Помер у Києві 3 травня 1981 року. Похований на Міському кладовищі «Берківці».
Микола Данилович Сом народився 5 січня 1935 року в селі Требухів Броварського району Київської області в родині сільського коваля. Навчався в Требухівській школі та на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Опісля працював у редакціях газет "Нафтовик Борислава", "Вечірній Київ", "Друг читача", "Слово просвіти", в журналі "Ранок", в "Укрконцерті", у видавництві "Музична Україна", в кабінеті молодого автора Спілки письменників України. Вчителював у рідному селі та в київських школах. Нині працює завідувачем сектору пропаганди книги в Київській публічній бібліотеці імені Лесі Українки. Микола Сом - автор багатьох поетичних книг: "Йду на побачення", "Хроніка воєнного дитинства", "Присвяти і послання", "Сто епітафій", книжок прози "З матір'ю на самоті" та "Як я Сталіна хоронив", а також відомих ліричних пісень. Ось як про його пісні відгукувався видатний композитор Платон Майборода: "Миколу Сома знають і люблять в народі як самобутнього поета, а також співавтора багатьох хороших пісень. Згадаймо хоча б ніжну "Мрію" ("Без вітру не родить жито") із музикою О. Сандлера, яку співають не лише у нас, а й за рубежем - в Австралії, Канаді та в Америці, - його ж "Вишиванку" та "Пливе Дніпро до моря синього". Широко популярна патетична "Дума про землю" (музика В. Верменича), сповнена ніжності "Вірна дружина моя" (музика О. Левицького), схвильовано-піднесена "Ода матерям" (написана разом з О. Білашем). А кому з нас не припала до душі мелодійна колискова "Рученьки-ніженьки" Миколи Сома з телепередачі "На добраніч, діти"? Пісні, написані на вірші поета, звучали в кінофільмах "Коли починається юність", "Хлопчики", "Артист із Коханівки", "Чорноморочка", "Місяць травень", "Їхали ми, їхали" та інших". 1.2. Слава нашого національно мистецтва виходить далеко за межі України та інших слов’янських країн. Справжня колоритна барвиста українська сорочка, зроблена з льону й вишита вручну, оздоблена національними орнаментами та виконана різноманітними техніками вишивання, втілює всю родючість української землі та щедрість і гостинність українського народу. Вишивання сорочок з давніх - давен органічно увійшло в життя народу, воно втілює в собі всі його естетичні принципи, ідеали добра та краси, прагнення до довершеного і витонченого. Наш народ ставився до вишиванки як до святині. Вони передавалися з покоління в покоління, з роду в рід, береглися як реліквії. Символічний образ сорочки-вишиванки часто зустрічається в народних піснях. За традицією, дівчина, готуючи придане, мала власноруч вишити своєму нареченому сорочку. Вишиванка — це символ здоров'я та краси, щасливої долі й родової пам'яті, порядності й чесності, любові та святковості; крім того, вишиванка – це ще й оберіг. Символіка вишивки залежала від того, кому призначалося вбрання: парубкові-нареченому, чоловікові чи хлопцеві; дівчині чи заміжній жінці. Усі ці символи змалювали у пісні «Вишиванка» М. Сом та О. Сандлер.
ІІ. Музично – теоретичний аналіз твору |
