ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Сценарій виховного заходу «Голос рідної природи серцем слухати навчись»

Мета:виховання відповідальності за природу як національну і загальнолюдську цінність, основу життя на землі, господарські, гуманні принципи природокористування.

Формування екологічної культури, гармонійних відносин людини і природи, усвідомлення учнями того, що людина - частина природи, історія - частина історії природи, природа є першоосновою існування людини.

Основними завданнями екологічного виховання є такі:

• Вироблення практичних вмінь і навичок раціонального природокористування;

• Оволодіння знаннями про природу рідного краю

• Залучення до активної екологічної діяльності;

• Виховання до дбайливого ставлення до природних скарбів України;

• Формування екологічної культури, гармонійних відносин з природою.

Ведучий:

До вас, мої рідні, звертаюся я,

До всіх вас, у кожній сім’ї,

Росте на узліссі ялинка моя —

Не зрубайте її.

В озері плаває пташка моя —

Не вбивайте її.

Яскріє на небі зірка моя —

Не згасіте її.

Світ-казку будує мрія моя —

Не спиняйте її.

Щоб тяжко не зітхать в занедбаних руїнах, Щоб гірко не ковтати вам сльози каяття, Спиніться, люди, захистіть природу,

Бо потім буде пізно! Не буде вороття!

Ведуча:

З давніх-давен на Землі володарювала цариця Природа, яка дбала про взаємини живих організмів з природою і поєднувала в собі всі науки. Люди мали примітивні знаряддя праці і тому не могли сильно зашкодити природі. Проходили сторіччя, люди все більше вирубували ліси та бездумно використовували природу. Занепокоїлась цариця Природа,але вона нічого не могла вдіяти. Сучасна людина оголосила війну природі і природа відступає під натиском цивілізації. 1 зараз вийде привітати присутніх всіх Природа- мати.

Природа:

Людино мила, схаменись! Поглянь навколо подивись,

Якої шкоди завдала. Невже ж не жаль свого села?

Озер і рік своїх не жаль? тому й в душі моїй печаль.

Людина:

Стічними водами розведені річки,

Відходами насичені ґрунти

Від квітів пахне гербіцидами

А від комах інсектицидами.

Природа:

На всій планеті потепліло від чаду й диму посіріло

Дерева від отрути похилились берізки зовсім чорними зробились.

Людина:

Оболонки землі отруту вбирають

Кислотні дощі землю поливають

Парниковий ефект вкоріняється

«Мирний атом» вже нам не підкоряється.

Природа:

Незважаючи на сумні прогнози, ви ще можете змінити майбутнє своєї Планети, якщо цим порятунком займеться кожен із вас. І кожен із вас буде дотримуватися екологічних норм і правил.

Ведучий:

З того часу,як люди природу на землі почали зневажати Змушений Бог був на Землю Ангела свого послати.

Йому ім’я - Еколог. Вас просимо: запам’ятайте,пильнує він землю і небо.

А зараз його на сцені нашій вітайте.

Еколог:

Я - Еколог на Землі, турбот повні дні мої,

Що тут люди натворили, накидали, насмітили...

І повітря задиміли. Що це сталось з вами люди?

Це ж як так то нічого не буде: ні річок, ні гаїв, ні криниць,

Ні комах, ані звірів,ні птиць, ані квітів,ні трав,ні повітря,

Ні людей! Хоч тепер вже повірте, зупиніться - останній є шанс

Огляніться - благаю я вас!

Я-Еколог неспроста, я і в будні і в свята і рослині, і тварині часом також і людині допомагаю в небезпеці. Маю друзів, яких запрошую до вас. Вони розкажуть нам про ситуацію в нашому рідному селі, та допоможуть знайти вихід із екологічної ситуації, яка у нас склалася.

Між горбами, у долині,

Село малесеньке лежить

Через село, немов струмочок,

Річка Циганка біжить.

Росли колись сади над річкою,

І соняхи цвіли в дворі,

біліли хати під горою.

Росла калина в кожному дворі.

Горби весною покривало

Зелене пишнеє руно.

Материнка та очиток

Прикрашали барвами його.

Пахуче зілля завивалось

В зелений килимок трави.

В садах квітучих озивались

Пташині милі голоси.

Пройшли роки. Усе змінилось

Сади вишневі похилились,

Хрущі давно вже не гудуть,

Лише жуки ті колорадські,

Картоплю день і ніч гризуть.

Жайворонки в полі вже не так співають

Пестициди й хімікати вітри розганяють

На городах наших огірки не родять,

Хмари з кислотними дощами Дуже часто ходять.

Чом ти, річко, стала чорна?

Що з тобою сталось?

Може, ти роками дощем не вмивалась?

Чом тебе так занехали?

Що вони зробили?

Усе сміття, усю нечисть у воду пустили.

Хто ж тепер повірить, що колись ти була гарною рікою,

а тепер лише струмочок з чорною водою.

Пісня

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що ми після себе на світі лишаєм?

Ліси наші в'януть нема більше рік, Пташки покидають край рідний навік. Нечисте повітря, у грунті - нітрати І слово "Чорнобиль" нам страшно згадати І щоб на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди.

Природа нам - як рідний дім,

Вона усім - як мати,

Щоб лад завжди був в домі тім,

Про це нам треба дбати

Набираю у груди повітря І кричу, щоб почули усі,

На землі цій, в природі - ми діти Ми без неї ніщо в цьому світі,

Ми без неї ніщо в цім житті!

Схаменіться люди добрі Захистіть природу,

Як не буде річки й лісу,.

Не буде й народу.

Ми вірим в те, що кожен з нас усіх посадить сад, чи дерево, чи квіти і

в нас на планеті скрізь буде щастя і сміх.

А закінчити свій виступ ми хочемо віршем нашої сільської поетеси Марти Бугери «Немає кращого в житті»

Чи ви коли хоч раз з природою лишались наодинці?

Чи бачили красу довкола нас,

Які вона дарує нам гостинці?

Немає кращого в житті понад життя саме,

Понад світанки росяні

І в небі сонце золоте.

Понад квітучії сади, де соловей співає.

Понад травневий шум дощу, що Бог із неба посилає.

Послухайте травневу ніч, у ній життя вирує.

Повний місяць, що між зорями пливе,

Любові таїнство землі дарує.

А літо краснеє в соку,

І липи цвіт медовий

Стиглі вишні, як коралі, і ягід десерт чудовий.

Хліба у полі достигають, дзвенить налитий колос.

Літати вчаться ластів’ята і лине їх пискливий голос.

Погляньте в неба вись, де жайвір Богові співає,

І зупиніться хоч на мить, бо сонечко за обрій вже сідає.

Немає кращого в житті понад людськую доброту.

У кого серце золоте, той збереже природи цю красу.

пісня на мотив «Одна калина») :

Сумно, сумно аж за край.

Ну чого ж ти плачеш?Краще заспівай.

Слізьми горя не заллєш.

Посміхнися, друже, поки в нас ще є:

Чиста вода у джерелі,

Шовкові трави у росі,

В саду вишневім ще співають солов’ї.

Одна в нас мрія у житті –

Щоб повертались журавлі

Додому з вирію

Щороку навесні.