ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Основні завдання та організація педіатричної служба в Україні

Тема: Вступ. Основні завдання та організація пердіатричної служби в Україні. Роль фельдшера в організації профілактичної та лікувальної допомоги дітям.

Основні етапи розвитку педіатрії.

Педіатрія-наука про дитячі хвороби, методи їх лікування та запобігання. Слово “педіатрія” грецького походження: pais– дитіна та iatria– лікування.

Педіатрія– це вчення не тільки про хвору, а і про здорову дитину. Вона вивчає анатомію, фізіологію, гігієну і патологію дитячого віку.

Першу наукову педіатричну школу створено в Англії, і саме англійського лікаря Сіденама, на Заході вважають основоположником педіатрії. Він описав рахіт, скарлатину, пневмонію. В 1769р. в Лондоні, ів 1802р. в Парижі відкриті перщі лікарні для дітей. Французькі педіатри Барт і Роджер описали клініку дифтерії, хвороби новонароджених, видали атлас патанатомії дитячих хвороб, створили класифікацію дитячих хвороб травної системи, дали характеристику ревматизму, природженого сифілісу, природжених вад серця.

В Україні педіатрія як наука виникла на межі XVIII-XIXст. Першим українцем, якому належить видатна роль у розвитку педіатрії, був Н. М. Амбодик – Максимович. Він описав клініку та класифікацію дитячих хвороб, що розвиваються внаслідок неадекватного харчування.

С. Х. Хатовицький – перший посібник з дитячих хвороб “Педіатрика”. Першу дитячу лікарню відкрито в україні в 1887р. в Києві. Професор І. В. Троїцький - після закінчення Київського університету св. Володимира. Працював сельським лікарем на селі, де його вразила жахлива смертність дітей.

Він вивчав анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму, гігієни дитячого віку, хвороби перших днів життя, гострі дитячі інфекційні хвороби (дифтерію, скарлатину, кір, кашлюк, віспу епідемічний паротит).

В. Е. Чернов- очолив кафедру дитячих хвороб в 1889р. при Київському університеті св. Володимира.

О. Холол – автор понад 80 наукових праць, присвячені питанням фізіології й патології дітей раннього віку.

С. І Іспатов - він автор понад 200 наукових праць, 7 монографій, зокрема таких, як “Фармакотерапія”, “Лыкування соматичних захворювань у дытей”, то що. Він працював на Галичіні.

Основні завдання та організація педіатричної служба в Україні

Дитяча поліклініка є головним закладом у наданні лікувально-профілактичної допомоги дітям. Безпосереднім помічником лікаря є медсестра аба фельдшер, які працюють у поліклініці.

Основними обов’язками фельдшера дільниці є:

- патронаж вагітних (не меньше 2 разів);

- патронаж новонароджених немовлят і дітей 1-го року життя;

- санітарно-освітня робота серед дітей і батьків;

- навчання матерів правилами догляду за дітьми;

- допомога педіатрів під час приїму дітей у поліклініці;

- виклик дітей диспансерної групи, які не відвідали своєчасно поліклініку, виклик дітей перед профілактичним щепленням.

У дошкільному закладі середній медперсонал проводить такі заходи:

- бере участь в оглядах дітей лікарем, проводить антропотричні вимірювання;

- загартовування, профілактичні щеплення, діагностічні пробі, взяття матеріалу для лабораторних досліджень;

- здійснює ізоляцію дітей, які захворіли, проводить огляд, термометрію дітям, які контактують з хворимі дітьмі, організовує поточну дезинфекцію;

- надає долікарську допомогу дітям із гострими захворюваннями та травмою;

- здійснює контроль за санітарно-гігієнічним та протиепідемічним режимом.

У школі молодший медичний спеціаліст проводить такі заходи:

- надає допомогу лікарю у проведенні медичних оглядів школярів;

- доводить до відома педколективу результати огляду учнів;

- здійснює контроль за організацією харчування, гігієнічними умовами навчання.

3. Диспансеризація дитячого населення:

Диспансеризація– метод лікувально-профілактичної допомоги населенню, завданням якої є раннє виявлення захворювань, динамічне спостереження за хворими, активне їх лікування.

Гловним завданням диспансеризації є:

- визначення та оцінювання стану здоров’я;

- забезпечення та підвищення рівня й якості щорічних лікарських оглядів і диспансерного спостерігання з проведенням необхідних обстежень.

Динспансеризації підлягають:

- новонароджені

- діти 1-го і 2-го року життя;

- діти дошкільного віку в організованих колективах;

- діти дошкільного віку, які не відвідують дошкільнв заклади.

Групи здоров’я.

Розрізняють п’ять груп здоров’я дитей:

1-а - здорові діти з нормальним розвитком, та нормальним рівнем функцій;

2-а -здорові діти, але з функціональними і деякими морфологічними відхиленнями, а також зниженою опірністю до гострих гострих та хронічних захворювань;

3-я - діти з хронічними хворобами в стадії компенсації зі збереженими функціональними можливостями організму;

4-а -діти з хронічними хворобами у стадії субкомпенсації зі зниженими функціональними можливостями організму;

5-а -діти з хронічними хворобами в стані декомпенсації зі значно-зниженими функціональними можливостями організму.