ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение

Как определить диапазон голоса - ваш вокал

Игровые автоматы с быстрым выводом

Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими

Целительная привычка

Как самому избавиться от обидчивости

Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам

Тренинг уверенности в себе

Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком"

Натюрморт и его изобразительные возможности

Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д.

Как научиться брать на себя ответственность

Зачем нужны границы в отношениях с детьми?

Световозвращающие элементы на детской одежде

Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия

Как слышать голос Бога

Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ)

Глава 3. Завет мужчины с женщиной

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Етика підприємництва та її складові

Сукупність норм поведінки підприємця, вимог, які цивілізоване суспільство висуває до стилю його роботи, характеру спілкування з і людьми, соціального іміджу очолюваної ним фірми утворюють етику підприємницької діяльності.

Етика – це система норм моральної поведінки людей, їхніх обов'язків по відношенню один до одного та суспільства в цілому.

Мораль – це форма суспільної свідомості, суспільний інститут, який виконує функцію регулювання поведінки людини.

Етичні норми поведінки фірми у взаємовідносинах з дер­жавою, покупцями, постачальниками, працівниками вивчає корпоративна етика. Це формування в колективі своєрідного способу мислення (світогляду), що об'єднує співробітників при вирішенні ділових та загальнолюдських проблем. Корпо­ративна етика базується, насамперед, на створенні необхідних умов для реалізації потреб людини.

Ця етика формується під виливок, цілеспрямованості як риси підприємця, тобто зусилля людини спря­мовані на одержання прибутку, пошук особистої вигоди; одночас­но — це здатність досягати поставленої мети за рахунок власної ініціативи, винахідливості, готовності йти на певний ризик, висувати і реалізовувати оригінальні ідеї. Соціально-новаторський характер діяльності підприємця, його особлива роль у ринковій трансформації економіки дає змогу визначити її користь для економічного розвит­ку та соціального прогресу.

Для ознайомлення зі складовими підприємницької етики до­цільно використати рис. 10.2.1, у якій зображені основні форми вияву поведінки бізнесмена.

Рис. 10.2.1. Складові підприємницької етики

Наведені складові підприємницької етики набули свого втілен­ня в особливому, новаторському типі мислення, здатності розглядати все, з чим має справу бізнесмен, з погляду користі для власної спра­ви. Не менш важливо підкреслити у відповіді, що успіх підприєм­ницької діяльності значною мірою залежить від вміння дотримува­тися певних етичних норм поведінки: уміння налагоджувати пар­тнерські зв'язки, виконувати вимоги договорів, зберігати комерцій­ну таємницю.

Підприємницькі структури — компанії, фірми — вживають різно­манітні заходи з метою підтримання і постійного зміцнення певних ціннісних стандартів та етичних принципів у відносинах із населен­ням. Метою цих заходів, зазвичай, є узгодження інтересів фірми з етичністю поведінки співробітників та менеджерів. При цьому на­дасться пріоритет репутації фірми перед діями її конкретних представників, якщо ці дії вчиняються з метою невірно сприйнятої вигоди або з метою особистої вигоди.

Головне, що визначає своєрідність і додає внутрішньої структурності і цілісності на перший погляд суперечить етиці підприємництва, поєднано в трьох етичних принципах:

- принцип економічної доцільності;

- принцип ситуативності;

- принцип індивідуальної відповідальності.

Як показує світовий досвід, найпоширенішими шляхами форму­вання етичної поведінки у підприємницьких структурах можуть бути дії, об'єднані в певну систему (рис. 10.2.2).

Рис. 10.2.2

Рис.10.2.2.Система підвищення етичності поведінки на підприємництві

У наведеній системі підвищення етичності поведінки головним елементом є дотримання співробітниками, менеджерами, підприєм­цями фірми правил поведінки, прийнятих у цілому для суспільства.

Багато західних фірм мають власні стичні кодекси. При цьому вони виходять з того, що високі стичні стандарти забез­печують стабільний прибуток.

У всьому світі все більше приділяють уваги етичним про­блемам. У розвинутих країнах загальноприйнято, що питання ділової етики, соціальної відповідальності хвилюють підприємця так само, як ефективність виробництва. Все більшого значення набувають моральні та етичні норми життя суспільства: право на людську гідність, право на гідні умови праці, право на здорове навколишнє середовище, величезна кількість духовних благ, свобода особистості, соціальний зв'язок між людьми, справедливість, мінімум конфліктів усе­редині суспільства, активна участь у суспільному житті, мож­ливість отримання освіти.

Підприємницька етика базується на загальних стичних нормах та правилах поведінки, які склались у країні, світі, а та­кож на професійній етиці, що виявляється в тій або іншій сфері діяльності. Етичні проблеми підприємців постійно ви­никають і вирішуються, насамперед зі споживачами, тому дер­жава захищає їх інтереси. Етичні взаємовідносини підприємців як власників справи, пов'язані також з найманими працівниками. Ці стосунки дуже впливають на рівень підприємницького успіху. Важливе значення у розвитку цивілізованого підприємства мають відносини з господарюю­чими партнерами, конкурентами, суспільством.

На формування підприємницької етики впливають форми суспільної свідомості (менталітету) та суспільних відносин, спрямованих на утвердження самооцінки підприємця, еко­номічної свободи, його відповідальності перед споживачами, суспільством.

Питання 10.3. Роль організаційної культури в соціально-етичній відповідальності підприємця

Культура підприємництва – це система правил і норм діяльності, звичаїв і традицій, різноманітних інтересів, особ­ливостей поведінки працівників даного підприємства, стилю керівництва, задоволеність працівників умовами праці, рівень співпраці та перспективи розвитку.

Таким чином, культура організації підприємницької діяль­ності визначає клімат, стилі, взаємовідносин, цінності підприємства. Вона не тільки забезпечує високий престиж підприємству, а й сприяє підвищенню ефективності вироб­ництва, поліпшенню якості товарів та послуг і отже, збільшенню доходів.

Культура підприємництва передбачає вміння так організо­вувати його виробничу та комерційну діяльність, щоб venixn в бізнесі поєднувались зі створенням умов, за яких працівники максимально задоволені працею. Залежно від галузі, регіону, історії підприємства, людей, кожне підприємство має свою культуру.

Основні фактори, що впливають на культуру підприємства:

- цілі підприємства;

- його система цінностей та ідей;

- прийняті на підприємстві стандарти і правила.

Елементи підприємницької культури формуються як під впливом досвіду діяльності даного підприємства, так і в резуль­таті настанов його лідери;. Слід, мати на увазі, що перш ніж роз­почати формування культури того чи іншого піприємства, слід чітко зрозуміти систему його цінностей та переконань. Вона складається роками, динамічна, постійно вдосконалюється.

Для порівняння загальної культури підприємництва на різних підприємствах оцінюється рівень культури підприєм­ства, який визначається сукупністю показників:

- рівень культури праці;

- рівень культури управління;

- рівень культури діяльності.

Рівень культури праці – відповідність засобів, способів і норм поведінки, що властиві певній групі людей, які займа­ються спільною трудовою діяльністю, рівневі розвитку суспільства. Цеп аспект культура підприємництва є системою правил і норм діяльності, звичаїв та традицій, індивідуальних і спільних інтересів, особливостей поведінки працівників да­ної організації, стилю керівництва, задоволеність працівників умовами праці, згуртованість трудового колективу, рівень співпраці Критерії, які визначають рівень культури праці: зміст праці, технічна оснащеність робочого місця, ор­ганізаційні форми трудового процесу, рівень освіти та фахової підготовки, життєвий досвід, моральні позиції.

Рівень культури управління визначається здатністю уп­равлінського органу ефективно й далекоглядно впливати на всі сторони діяльності підприємства за допомогою викорис­тання прогресивної техніки п технології, високого культурно-технічного рівня персоналу, а також на основі наукової ор­ганізації праці та виробництва.

Рівень культури діяльності – характеристика рівня прогре­сивності застосовуваних техніки та технології за період використання, а також вироблюваної продукції та її відпо­відності рівню розвитку суспільства. Високий рівень культури може допомогти підприємству успішно працювати, а низький перешкоджає нормальній реалізації його ділової поведінки.

Елементи підприємницької культури:

- законність;

- виконання зобов'язань та обов'язків, які виходять з право­вих актів, договірних відносин та здійснюваних законних угод, із традицій ділового спілкування, що виявляється у нанесенні майнової чи моральної шкоди партнерам, кон­курентам, споживачам, найманим працівникам;

- чесність у ставленні до суб'єктів свого бізнесу, спожи­вачів, партнерів, держави - це дійсно провідна ознака культури підприємництва.

Культура підприємництва як прояв правових та етичних критеріїв включає такі відносини: з державою, зі споживача­ми, з партнерами, конкурентами, а також дотримання чинних правових актів, стандартів, правил, норм, які прямо чи побічно впливають на розвиток підприємництва.

Процвітаючі фірми мають високу культуру й особливий стиль, що сприяє досягненню й збереженню провідних позицій на ринку. Працівники таких фірм мають чітку систему цінностей та чіткі уявлення про цілі й засоби їх досягнення, мають партнерські стосунки на всіх рівнях, високо цінують професійну компетентність та відданість справі, прагнення до високої якості праці, просування по службі залежить від ре­зультатів праці, вміння брати на себе відповідальність, бажан­ня розширити іі зміцнити позиції, займати панівне становище на ринку.

Основними принципами корпоративної культури є:

- розпиток особистої ініціативи;

- всіляке стимулювання відповідальності за виконувану справу;

- повага до людини як до особистості.

Серед різноманітних шляхів створення корпоративної ети­ки існують такі:

- підтримання та заохочення існування у колективі різних точок зору па ті або інші проблеми;

- високий рівень міжособистісних стосунків, прагнення до колективного вирішення завдань;

- виконання співробітниками частини повноважень свого керівника, що сприяє підвищенню ступеня відповідаль­ності за виконувану роботу;

- нестандартний спосіб мислення, який часто з джерело нововведень у різних сферах діяльності.

Культура є продуктом взаємодії:

- підприємства як формальної організації зі своєю місією та метою діяльності;

- окремих індивідів, учасників підприємства з властивими їм специфічними індивідуальними потребами й інтересами;

- колективу в цілому й окремих соціальних груп, що сфор­мувались у межах організації;

- зовнішнього середовища підприємства, яке впливає на спосіб його життєдіяльності.

Сукупність інтересів, потреб, цільових установок, традицій які існують у просторі економічної організації, „просіюючись” через людське середовище, утворюють феномен організаційної культури.

Організаційна культура є функцією управління, яка най­більш наглядно проявляється на підприємствах корпоративної власності.

Отже, підсумовуючи, можна зробити висновок, що корпоративна (організаційна) культура полягає у сповідуванні цінності і дотриманні норм реальної поведінки працівників організації.

Концепція культури передбачає наявність структурних еле­ментів, факторів, тинів, принципів, функцій, які послідовно відображені на рис. 10.3.1, 10.3.2.

Рис. 10.3.1. Елементи організаційної культури

Рис. 10.3.2. Фактори, які впливають на організаційну культуру

Питання для самоконтролю

1. Що включає питання корпоративної організаційної культури?

2. Що визначає соціальну відповідальність підприємця? Які її складові?

3. Визначіть принципи етичної поведінки у сфері підприємництва?

4. Які є елементи організаційної культури?

5. Які чинники впливають на організаційну культуру?

6. Якими є принципи нової культури підприємництва ХХІ століття?