 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал Игровые автоматы с быстрым выводом Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.
| Порівняльна характеристика господарських товариств 12
Залежним господарським товариством можуть бути: товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю у разі, якщо двадцять або більше відсотків статутного капіталу такого товариства належить іншому (головному) господарському товариству; чи акціонерне товариство, двадцять або більше відсотків простих акцій якого належить іншому товариству. Отже, у самому понятті „залежне господарське товариство” передбачається залежність одного товариства від іншого. Далі детально зупинимося на властивостях кожного з видів ГТ. На рис. 2.2.1. подано коротку характеристику акціонерного товариства (АТ).
Рис. 2.2.1. Характеристика акціонерного товариства АТ може бути створене як однією, так і кількома особами. Воно може діяти у складі лише одного учасника у разі, якщо він придбав усі акції цього товариства. Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний капітал акціонерного товариства, розмір якого не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства. Грошові кошти та інші майнові цінності, що є внеском за придбання членства, повністю переходять у власність товариства як юридичної особи. Учасник утрачає безпосереднє право на майно, яке вніс при вступі до акціонерного товариства. Безпосередній стосунок учасника до свого внеску не може бути відновлений до моменту ліквідації товариства. Система органів управління товариством включає: загальні збори акціонерів, раду акціонерів (спостережну раду), правління, голову правління, ревізійну комісію. Вищим органом управління товариства є загальні збори. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, із правом дорадчого голосу – члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Загальні збори визнаються дійсними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більш як 60 % голосів. Акціонери, які володіють більш ніж 10 % акцій, і Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів щодо участі у зборах-акціонерів. Пропозиції акціонерів, які володіють більш ніж 5 % акцій, вносяться до порядку денного зборів акціонерів обов'язково. Акціонери, які володіють більш ніж 5 % акцій, мають право вимагати скликання позачергових зборів. Акціонери яким належить 10 % володіють значним пакетом акцій. На момент реєстрації АТ має бути оплачено 50 % статутного капіталу (СК). Резервний фонд АТ має становити не менше 15 % СК. Всі акції товариства є іменні. Акції бувають прості та привілейовані. Частина привелійованих акцій становить не більше 25 % СК. Доходом на акції є дивіденди. Дивіденди оплачуються у строк 6 місяців після рішення зборів. Джерелом виплати дивідендів є прибуток підприємства. В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради акціонерного товариства обов'язкове. Спостережна рада створюється з акціонерів товариства і покликана стежити за дотриманням інтересів акціонерів між проведенням зборів. Спостережна рада здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу товариства, тому члени спостережної ради не можуть входити до складу виконавчого органу та ревізійної комісії. Виконавчим органом є правління або інший орган, передбачений статутом, який здійснює керівництво поточною діяльністю товариства. Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени правління ради акціонерного товариства та інші посадові особи. Згідно Закону України „Про акціонерні товариства”, акціонерні товариства бувають приватні та публічні. Акції публічного товариства розповсюджуються вільно шляхом підписки та продажу на фондовому ринку. Акції приватного товариства розповсюджуються тільки серед учасників та працівників товариства. В приватному товаристві може бути не більше 100 акціонерів. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) найпопулярніше серед інших видів господарських товариств завдяки обмеженому ступеню відповідальності при настанні несприятливих обставин. Характеристику ТзОВ подано на рис. 2.2.2.
Рис. 2.2.2. Характеристика ТзОВ Товариство з обмеженою відповідальністю може бути засноване одним або кількома особами, при чому воно не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Отже, особа може бути учасником лише одного товариства з обмеженою відповідальністю, яке має одного учасника. Мінімальна величина статутного капіталу має становити 1 мінімальну заробітну плату відповідно до Закону України „Про господарські товариства . До моменту державної реєстрації учасники товариства повинні оплатити не менше ніж 50 % суми своїх вкладів, решту доплачують протягом першого року діяльності товариства. Якщо таку оплату не здійснено, то товариство має оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства. Статутний капітал підлягає зменшенню, якщо вартість чистих активів товариства виявиться меншою від статутного капіталу після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року. Корпоративні відносини (відносини між ТзОВ і конкретними учасниками) припиняються у випадках, відображених на рис. 2.2.3.
Рис. 2.2.3. Підстави для припинення корпоративних відносин Виключення і вихід учасника часто вважають синонімами, хоч їх ототожнювати не можна. Принципові відмінності між виключенням і виходом учасника відображені в табл. 2.2.3. Таблиця 2.2.3 Відмінності між поняттями „виключення” і „вихід” учасника з ТзОВ
Чинне законодавство визначає певні підстави для виключення учасника з ТзОВ, а саме: - систематичне невиконання або виконання неналежним чином учасником своїх обов'язків; - перешкоджання своїми діями досягненню мети ТзОВ; - з інших причин, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 54 Закону виплата учаснику, який виходить з ТзОВ, вартості частини майна ТзОВ проводиться після затвердження звіту за рік, в якому вийшов учасник, але не пізніше 12 місяців з дня виходу. Виплата проводиться як в грошовій так і натуральній формі. Вищим органом товариства є збори учасників. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники яким належить 60 відсотків голосів. Виконавчим органом товариства є директор (дирекція). Контроль за діяльністю директора (дирекції) здійснює ревізійна комісія. Товариство з додатковою відповідальністю (ТзДВ) подібне до товариства з обмеженою відповідальністю: за правовим положенням, структурою управління, формуванням установчих документів, формуванням статутного капіталу. Однак для товариства з додатковою відповідальністю законодавство встановлює підвищену відповідальність учасників, яка займає проміжне становище між повним товариством і товариством з обмеженою відповідальністю. Учасники товариства у разі, коли майна товариства для покриття боргу не вистачає, несуть додаткову відповідальність, яка перевищує величину їх вкладу у статутний капітал. Ця відповідальність встановлюється в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному вкладу кожного учасника. Таким чином, учасники крім свого вкладу, відповідають своїм майном. Характеристику ТзДВ подано на рис. 2.2.4.
Рис. 2.2.4. Характеристика ТзДВ
Товариство з повною відповідальністю (ТзПВ) створюється і діє на підставі засновницького договору, який підписується всіма його учасниками. Особа може бути учасником тільки одного повного товариства. Учасник товариства не має права без згоди інших учасників
учиняти від свого імені та у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб дії, що є однорідними з тими, які становлять предмет діяльності товариства. Характеристика ТзПВ наводиться на рис. 2.2.5. Рис. 2.2.5. Характеристика ТзПВ У разі недостатності у повного товариства майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі учасники повного товариства солідарно відповідають за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення. Зауважимо, що учасник відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство. Заснованим на договорі є також командитне товариство. Особливістю командитного товариства є наявність у його складі засновників двох груп із різним правовим становищем: повні учасники — ті, що несуть необмежену відповідальність за зобов'язаннями товариства, та „командитисти”, які практично не беруть участі у керівництві товариством та відповідають за його борги тільки у межах внесених ними вкладів (рис. 2.2.6).
Рис. 2.2.6. Характеристика командитного товариства Господарські товариства різноманітні за своєю організаційною структурою та іншими ознаками, однак мають багато спільного між собою. Спільні риси господарських товариств відображено на рис. 2.2.7.
Рис. 2.2.7. Спільні риси господарських товариств Усі вони є юридичними особами і внаслідок можуть набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в судових органах від свого імені. Спільними для них є зміст і порядок державної реєстрації. Право власності ГТ також виникає з однакових джерел. Товариство є власником майна, переданого йому засновниками й учасниками у власність; продукції, виробленої товариством у результаті своєї діяльності; одержаних доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Усі ГТ несуть ризик випадкової втрати або пошкодження майна, яке є їх власністю. Прибуток ГТ утворюється з надходжень від підприємницької діяльності після покриття всіх витрат на її здійснення. Усі ГТ сплачують передбачені законодавством податки та інші платежі до бюджету та позабюджетних фондів. Чистий прибуток залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання. Спільним є також порядок припинення діяльності товариства. Переваги та недоліки господарських товариств порівняно з іншими підприємницькими утвореннями представлено в табл. 2.2.4 Таблиця 2.2.4Переваги та недоліки господарських товариств
Отже, з таблиці видно, що господарські товариства мають такі переваги: кращі можливості для розвитку й розширення своєї діяльності; кращі можливості матеріально-фінансового забезпечення; безперервність діяльності, оскільки у випадку вибуття одного з учасників товариства закон передбачає право передачі частки іншим членам товариства чи третім особам; менший психологічний стрес, що припадає на кожного учасника, порівняно з індивідуальним підприємництвом; додаткове джерело доходу (для АТ); спеціалізація учасників за напрямами діяльності. Недоліки — повна особиста відповідальність (для ГТ з ПВ, командитного); більша регламентованість із боку держави (для АТ); невисока оперативність у прийнятті рішень всіма учасниками товариства (крім випадків, які передбачають в установчому договорі делегування повноважень). Питання 2.3. Індивідуальне підприємництво Індивідуальне підприємництво — це таке підприємництво, власником якого є одна людина. Власник індивідуального бізнесу є, як правило, і його менеджером. Він діє від свого імені і на свій ризик, має необмежену відповідальність (персональну) усім своїм майном за зобов'язання, які виникають у процесі підприємницької діяльності. Це означає, що майно індивіда як компенсацію за борги також конфіскують. Індивідуальне підприємництво має різні форми, відображені на рис. 2.3.1.
Рис. 2.3.1 Форми індивідуального підприємництва
Рис. 2.3.2. Суттєві ознаки ІТД Підприємництво без уточнення юридичної особи – це одна з вигідних форм індивідуального підприємства. На ринку товарів і послуг підприємець без утворення юридичної особи користується такими ж правами, як і підприємство, а саме: має право відкрити свій розрахунковий рахунок у банку, товарний знак, одержувати кредити, проте він не має прана використовувати найману працю, хоч може залучати громадян до своєї роботи на основі договору підряду чи на комісійних умовах. Ставки податків на доходи, одержані від такого виду діяльності, нижчі ніж у підприємств. Підприємець без утворення юридичної особи є платником таких податків: прибуткового, місцевих податків і страхових внесків до Пенсійного фонду України. Індивідуальне приватне підприємство – це таке підприємство, власником якого є приватна особа чи сім'я. Приватне підприємство є юридичною особою, тому може використовувати найману працю. Власник індивідуального підприємства самостійно відповідає всім своїм майном за свої зобов'язання.Індивідуальним підприємствам властиві як певні переваги, так і певні недоліки, які в узагальненому вигляді представлені на рис. 2.3.3.
Рис. 2.3.3. Переваги і недоліки індивідуального підприємництва Питання 2.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки
Згідно з чинним законодавством підприємства можуть на добровільних засадах об'єднувати свою виробничу, наукову, комерційну та інші види діяльності, і з цією метою можуть бути створені різні види об'єднань, відображених на рис. 2.4.1. Суб'єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства, визнається холдинговою компанією. Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю — підпорядкування відповідно до вимог Господарського кодексу України та інших законів. Якщо з вини контролюючого підприємства дочірнім підприємством було укладено невигідні для нього угоди або операції, то контролююче підприємство має компенсувати завдані дочірньому підприємству збитки. Якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться у стані неплатоспромолшості і буде визнане банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство. Створюють холдингову компанію у формі відкритого акціонерного товариства. Дочірнє підприємство не може володіти паями, акціями, іншими цінними паперами холдингової компанії у будь-якій формі. Конгломерат — статутне об'єднання підприємств, які здійснюють спільну діяльність на основі добровільної централізації функції виробництва, науково-технічної, інвестиційної, фінансової діяльності, а також організації комерційного обслуговування. У конгломерат, як і багатогалузевий концерн, об'єднуються підприємства за вертикальним принципом, але його учасники користуються широкою економічною автономією. Зв'язки між підприємствами, що входять у конгломерат, досить вільні і об'єднувальною ланкою виступають тільки виробничі капіталовкладення чи єдина політика у сфері одержання прибутку, які виходять з одного центру. Промиспово-фіпаисові групи є об'єднанням, яке створюється за рішенням КМУ на певний строк із метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва та структурної перебудови економіки України, включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також із метою виробництва кінцевої продукції. До складу промислово-фінансової групи можуть входити промислові та інші підприємства, наукові й проектні установи, інші установи й організації усіх форм власності. У складі промислово-фінансової групи визначається головне підприємство, яке має виключне право діяти від імені промислово-фінансової групи як учасника господарських відносин. Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб'єкт господарювання. Організація та діяльність об'єднань будь-якого виду ґрунтується на таких принципах: - добровільність входження підприємств на основі спільних інтересів; - свобода у виборі організаційної форми об'єднання; - дотримання чинного законодавства; - добровільність у делегуванні підприємствами повноважень об'єднанню в цілому; - самоуправління об'єднання; - договірна основа організації відносин між учасниками один з одним та об'єднання в цілому. Причин об'єднання підприємств є багато, але у кожному випадку виходять із доцільності, враховуючи позитивні сторони об'єднання й, оцінюючи можливі недоліки. Переваги й недоліки об'єднання підприємств представлені на рис. 2.4.2.
Рис. 2.4.1. Стисла характеристика основних видів об’єднання підприємств
Рис. 2.4.2. Переваги і недоліки об’єднання підприємств Питання для самоконтролю 1. За якими ознаками можна класифікувати організаційно-правові форми підприємництва? 2. Які чинники впливають на вибір організаційно-правової форми підприємництва? 3. Дайте порівняльну характеристику видів господарських товариств. 4. Які форми індивідуального підприємництва можна виділити? 5. Які переваги і недоліки господарських товариств? 6. Які переваги і недоліки індивідуального бізнесу? 7. Чим зумовлено створення об’єднань підприємств? 8. Які види об’єднань виділяють у відповідності до чинного законодавства? 9. Чим зумовлюються особливий статус малого бізнесу в сучасній економіці? 10. Які проблеми гальмують розвиток малого підприємництва в Україні? 12 |
Індивідуальна трудова діяльність (ІТД) – це найпростіша форма підприємництва. Щоб почати таку діяльність, достатньо подати в податкову службу за місцем проживання заяву про реєстрацію. Для більшості видів діяльності ніяких дозволів на їх проведення не вимагається. Окремі види діяльності, перелік яких установлюється законодавчо, дозволяється проводити тільки за ліцензією. Особи, які займаються ІТД, не мають права використовувати найману працю. Індивід у ринкових умовах діє як фізична особа: купує патент; платить тільки прибутковий податок із громадян; розрахунки веде, як правило, готівкою чи використовує свій особистий рахунок в Ощадбанку. Ознаки ІТД відображені на рис. 2.3.2.
