ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Головні проблеми економіки, що найретельніше відстежуються європейською пресою

123

Довідкові спеціалізовані видання Центру підготовки й вдосконалення журналістів (Париж) визначають такі ключові основні проблеми, що найбільше цікавлять світову пресу;

· глобалізація міжнародної економіки — взаємопроникнення національних економічних інтересів різних країн, збільшення опосередкованої економічної взаємозалежності сучасних держав;

· монетарна політика країн «Великої Сімки» та великих геополітичних регіонів;

· динаміка світової комерції (на регіональному та міждержавному рівні);

· великі ринки сировини;

· розвиток міжнародного ринку енергії;

· інвестиції та заощадження;

· макроекономіка на національних рівнях: бюджетна й податкова політика держав світу;

· мікроекономіка: оригінальний досвід конкретних підприємств і концернів, виробничих груп;

· процеси приватизації та націоналізації в різних країнах світу;

· захист інтересів споживачів;

· конфлікт екології і виробництва.

Глобалізація (розширення до світових меж) сучасних економічних процесів, вочевидь, є найчастішим об'єктом усвідомлення й аналізу європейської преси. Найбільші щоденні загальнополітичні видання виступають з відповідними статтями, інтерв'ю, коментарями щонайменше двічі на тиждень.

Монетарна політика окремих країн та великих геополітичних регіонів, є, безперечно, другою за популярністю економічною темою європейських видань.

Динаміка світової комерції — мабуть, єдина тема, яка в українській пресі так само популярна, як і в західній. Україна зосереджена на пошуках нових ринків збуту, Заходу не вдається подолати кризу перевиробництва, що виникла в 70-х роках.

Фактично, всі великі європейські газети мають регулярні рубрики на кшталт «Міжнародна торгівля», де досить ретельно (але обов'язково — за наявності чіткого інформаційного приводу) аналізуються економічні відносини держави з іншими країнами.

Великі ринки сировини — аналізуються або під політичним кутом зору (наприклад, масові публікації на тему російського «Газпрому», чи то окремі, присвячені українським Єдиним Енергетичним Системам), або під суто «споживацьким», розрахованим на широку непідготовлену аудиторію. Нині є дуже модним вміщувати тематичні шпальти в загальнополітичних газетах, які знайомлять читача, наприклад, зі станом світового ринку какао, або — з новинами бананового ринку. І це викладається в максимально доступній формі, з цікавими статистичними виносами, цінами у різних країнах, і якщо йдеться про продукти споживання — навіть рецептами.

Розвиток міжнародного ринку енергії — надзвичайно важлива для світової преси тема, оскільки виробників енергії незрівнянно менше, ніж її споживачів.

Всі видання ретельно відстежують і аналізують все, що пов'язано з ринком нафти: нові угоди про ціни між нафтовиробниками, політичні проблеми в країнах зі значними ресурсами «чорного золота»... Це читається так само масово, як у нас, оскільки зачіпає безпосередні інтереси людей: наприклад, змінює ціни на бензин, а отже, опосередковано — на чималу кількість продукції.

Інвестиції та заощадження –тема регулярних політичних сторінок у спеціалізованій пресі, де детально аналізуються, передовсім, капіталовкладення у місцеву економіку та участь державних капіталів у виробництві за кордоном. Поряд з тим, уважно відстежується інвестиційна політика усіх економічно потужних країн світу. Загальнополітична преса дозволяє собі виступи на теми інвестицій виключно за наявності помітної події (наприклад, відкриття чи закриття філіалу великої французької фірми за кордоном, криза в роботі міжнародних підприємств…). Заощадження, навпаки, - тема частих виступів загальнополітичних видань, оскільки більшість європейських країн мають чималий середній клас з невисоким місячним доходом.

Макроекономіка — більшість публікацій на макроекономічні теми присвячено внутрішній ситуації в країні. Це переважно коментарі та прогнози щодо тих чи інших рішень уряду. Це також аналітичні виступи-роз'яснення стосовно ситуації з валовим внутрішнім продуктом, зі збільшенням валової національної продукції. Восени, коли обговорюється й ухвалюється бюджет на наступний рік, бюджетна тема стає однозначно пріоритетною в усіх без винятку серйозних виданнях.

Поза тим, європейська преса приділяє все більше уваги макроекономічним процесам на європейському та світовому рівнях. Стосовно Європи, аналізуються наслідки рішень сусідніх країн для державної економіки; аналогічно досліджуються причини успіхів інших країн та ймовірна можливість застосування чужого позитивного досвіду. За такою ж схемою вивчається економічна ситуація нинішніх і потенційних партнерів у світі загалом.

Мікроекономіка — тема, що стає популярною останніми роками — нині преса намагається писати «не від події, а від людини». Це означає—висвітлювати ситуацію на фірмі чи системі виробництва крізь призму людини, яка там працює; її платні, перспектив, мрій... Мікроекономічна тема часто окреслюється у формі репортажів з того чи іншого підприємства, яке або працює з великим успіхом, або — з суттєвими збитками для держави. Спеціальна комісія з професійної етики відстежує, щоб позитивний економічний репортаж не виявився прихованою рекламою.

Процеси приватизації й націоналізації в різних країнах світу — тема, що частково пов'язана з інвестиційною, а почасти — з суто політичними питаннями. Різні політичні сили по-різному визначаються, наприклад, щодо питань приватизації та націоналізації (ліві здебільшого гальмують приватизацію, праві ж її заохочують і домагаються).

Захист інтересів споживачів — у різних країнах існує кілька спеціалізованих видань, які цілком присвячені захисту споживачів. Поза тим, критичні статті з приводу якості того чи іншого товару виникають регулярно на сторінках загальнополітичних та економічних ЗМІ. До того ж, будь-яка економічна інформація в принципі містить елементи саме «споживацького» спрямування: ціни на ту чи іншу продукцію, міркування про те, на кого вона зорієнтована, що вона змінює у житті звичайної людини, — все це збільшує коло потенційних читачів. Тематична палітра цього напрямку найширша: від коротких інформацій до тематичних добірок, коментарів, аналітичних виступів, репортажів, навіть розслідувань.

Конфлікт екології й виробництва — дуже гостра саме для Європи тема, оскільки конфлікти ці відбуваються регулярно (протести громадськості проти відкриття нових заводів, будівництва нових приміщень аеропортів, боротьба екологів проти непевних, на їхню думку, атомних станцій...). Ситуація, до речі цілком співставна з українською, де недовіра не тільки зелених, але й населення до систем безпеки виробничих структур навіть на порядок вища. Типовий жанр подання цієї теми — аналітична кореспонденція з місця події, де обов'язково подано позиції обох учасників конфлікту.

Кореспондент» (рос. Корреспондент) — український тижневий суспільно-політичний журнал. Видається російською мовою. Виходить з 18 березня 2002 року. Наклад — 50 000 примірників. Кореспондент є членом Української асоціації видавців періодичної преси (УАВПП). Входить в UMH group. Має інформаційно-новинний інтернет-ресурс Кореспондент.net.

Зміст видання

Видання дає об'єктивну та різноманітну інформацію про політику, суспільство, бізнес, науку і техніку, здоров'я, спорт, освіту, культуру та дозвілля. Висвітлює широке коло питань від актуальних та цікавих новин до спеціальних тематичних досліджень. Журнал має такі розділи:

· «Сім днів» (Семь Дней)

· «Країна» (Страна)

· «Бізнес» (Бизнес),

· «Життя» (Жизнь), ред. Дмитро Громов;

· «Світ» (Мир)

· «Наука і технології» (Наука и технологии)

· «Культура» (Культура),

· «Архів» (Архив)

а також постійні авторські колонки «Погляд» (Мнение) та спеціальний розділ «Ідеї» (Идеи), заснований на книжках екстраординарних людей, що змінили світ. Оглядачі журналу: Ірина Соломко.

Видання дотримується принципів неупередженого і збалансованого подання інформації та спирається на західні стандарти незалежної журналістики. Більша частина фотографій, що їх використовує видання, робляться штатними фотографами. Фотографи видання: Дмитро Ніконоров.

123