ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ Сила воли ведет к действию, а позитивные действия формируют позитивное отношение Как определить диапазон голоса - ваш вокал
Игровые автоматы с быстрым выводом Как цель узнает о ваших желаниях прежде, чем вы начнете действовать. Как компании прогнозируют привычки и манипулируют ими Целительная привычка Как самому избавиться от обидчивости Противоречивые взгляды на качества, присущие мужчинам Тренинг уверенности в себе Вкуснейший "Салат из свеклы с чесноком" Натюрморт и его изобразительные возможности Применение, как принимать мумие? Мумие для волос, лица, при переломах, при кровотечении и т.д. Как научиться брать на себя ответственность Зачем нужны границы в отношениях с детьми? Световозвращающие элементы на детской одежде Как победить свой возраст? Восемь уникальных способов, которые помогут достичь долголетия Как слышать голос Бога Классификация ожирения по ИМТ (ВОЗ) Глава 3. Завет мужчины с женщиной 
Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д. Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу. Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар. | СИНХРОТРОННЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ Синхротронне випромінювання — це електромагнітне випромінювання, що належить до гальмівного, бо джерелом його є електрони, прискорені до таких швидкостей, коли проявляються релятивістські ефекти (зростання маси в міру наближення швидкості частинки до швидкості світла). Заряджені частинки, які рухаються в магнітному полі з релятивістськими швидкостями (близькими до швидкості світла), в разі нелінійності траєкторій генерують магнітогальмівне випромінювання електромагнітних хвиль. Спектр синхротронного випромінювання безперервний, розтягнутий на дуже широкий інтервал електромагнітних хвиль — від вакуумного ультрафіолету до рентгенівських променів. Максимум спектра розташований в області довжини хвилі близько 0,1 нм, чому відповідають значення енергії фотонів близько 10 кеВ. Взаємодія синхротронного випромінювання з речовиною відзначається високою ефективністю. ФОТОЕЛЕКТРИЧНИЙ ЕФЕКТ Фотоелектричний ефект полягає в передаванні всієї енергії фотона електрону. Внаслідок цієї взаємодії енергія фотона витрачається на відрив електрона з відповідної електронної орбіталі атома або молекули й передавання електрону залишку енергії фотона. Електрони, які виникають унаслідок фотоелектричного ефекту, називають фотоелектронами. Вони можуть вилучатися не тільки із зовнішніх орбіталей атома, а й з «глибоких». Вільні електрони не підпадають фотоелектричному ефекту. За аналогією з механічним процесом пружного співударяння фотоелектричний ефект називають також пружним співударянням. Імовірність передавання енергії за механізмом пружного співударяння залежить від енергії γ-фотонів або рентгенівських променів. РОЗСІЯННЯ ТА ЕФЕКТ КОМПТОНА Розсіяння й ефект Комптона. Розсіяння фотонного випромінювання є наслідком взаємодії фотонів та електронних оболонок атомів. Здійснюється розсіяння фотонів за двома механізмами: когерентного розсіяння, за якого фотон не передає своєї кінетичної енергії електрону, але змінює напрям свого руху, й некогерентного розсіяння, що називається ефектом Комптона, або непружним співударянням. Передавання енергії іонізуючого випромінювання атомам і молекулам може здійснюватися розсіянням короткохвильового електромагнітного випромінювання, рентгенівських променів та гамма-випромінювання на вільних або слабко зв’язаних електронах, за якого змінюється енергія, а відповідно й довжина хвилі фотонів. Передавання енергії від фотона до електрона супроводжується зростанням довжини хвилі цього фотона та зменшенням його енергії. В процесі розсіяння випромінювання змінюються напрями руху електрона й поширення фотона. На відміну від фотоефекту фотон віддає електрону не всю свою енергію, а лише деяку її частину, або у випадку когерентного розсіяння не передає електрону свою енергію взагалі, і продовжує рух вже в якості розсіяного фотона в новому напрямку і з меншою енергією. НАРОДЖЕННЯ ПАР ТА АННІГІЛЯЦІЯ Взаємодію γ-фотонів із речовиною, за якої з квантів поля виникає пара електрон — позитрон, називають народженням пари. Це явище супроводжує проходження γ-фотона достатньої енергії поблизу важкого ядра. Для народження пари необхідно, щоб енергія фотонів перевищувала певне значення. Цій величині відповідає значення енергії γ-фотона 1,02 МеВ. Зі збільшенням енергії γ-фотонів імовірність народження пари збільшується. Електрон може взаємодіяти зі своєю античастинкою — позитроном, унаслідок чого утворюється 2 γ-фотони з енергією 1,02 МеВ, по 0,51 МеВ кожний. Це явище називають анігіляцією пари електрон—позитрон. Таким чином, у залежності від енергії випромінювання різних типів взаємодія з речовиною змінюється: із збільшенням енергії зменшується внесок фотоелектричного і комптоновського ефекту, підсилюється роль утворення електрон-позитронних пар. ПОЗИТРОНІЙ Якщо в середовищі виникають вільні електрони й позитрони, а це може відбуватися в разі народження пари електрон— позитрон, а також під час бета-позитронного розпаду відповідних ізотопів, то виникає зв’язана система з електрона й позитрона, подібна до атома водню 1Н, в якому ядро атома —протон —замінене на позитрон. Цю структуру е- + е+ = Ps називають позитронієм. Є два різновиди позитронію — парапозитроній і ортопозитроній, які відрізняються напрямами спінів частинок: у парапозитронію напрями співів обох частинок протилежні, а в ортопозитронію — збігаються. Час існування парапозитронію —1,25 • 10-10 с, і внаслідок його розпаду виникають два γ-фотони. Ортопозитроній існує набагато довше — 1,4 • 10-7 с, і внаслідок його розпаду утворюються три фотони. Формуванням позитронію супроводжуються радіаційно-хімічні реакції, що відбуваються також і в біологічному середовищі. |