Особливості державної реєстрації підприємства. Відповідно до ст.58 ГКУ суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом. Для державної реєстрації суб'єкта господарювання подаються такі документи: - рішення власника майна або уповноваженого ним органу у випадках, передбачених законом; - установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб; - рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом; - документ, що засвідчує сплату засновником внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом; - реєстраційна картка встановленого зразка; - документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію. При створенні у процесі приватизації та/або корпоратизації відкритих акціонерних товариств повинен також бути поданий звіт про наслідки підписки на акції, затверджений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Слід зауважити, що власник (засновник) або уповноважені ним органи несуть відповідальність за невідповідність вимогам законодавства та недостовірність документів, що подаються для реєстрації. Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у строк не більше 10 (десяти) днів з дня подання документів, зазначених у цій статті. Реєструючий орган зобов'язаний протягом цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію. На печатках і штампах суб'єкта господарювання повинен зазначатись ідентифікаційний код, за яким цього суб'єкта включено до державного реєстру суб'єктів господарювання, або ідентифікаційний код громадянина-підприємця. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта господарювання та копія документа, що підтверджує взяття його на облік в органах державної податкової служби, є підставою для відкриття рахунків в установах банків. Відомості щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання включаються до ' єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Відомості щодо державної реєстрації підприємства, внесення змін до них підлягають опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети "Урядовий кур'єр" та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за його місцезнаходженням протягом 10 (десяти) днів з моменту проведення державної реєстрації (внесення змін до відомостей державної реєстрації) їв порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порушення встановленого законом порядку створення суб'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства документів, поданих для реєстрації, є підставою для відмови в його державній реєстрації. Перереєстрація суб'єкта господарювання проводиться у разі: - зміни форми власності, на якій засновано даний суб'єкт; - зміни організаційно) форми господарювання; - зміни найменування суб'єкта господарювання. Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється за його особистою заявою, а також на підставі рішення суду у випадках визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом. Скасування державної реєстрації припиняє господарську діяльність і є підставою для здійснення заходів щодо ліквідації суб'єкта господарювання. КОРИСНА ПРАКТИЧНА ДОВІДКА Перелік документів для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи: 1. Реєстраційна картка - 3 примірники; 2. Повідомлення - 3 примірники; 3. Статут - 3 нотаріально засвідчених примірники (з них 2 оригінала та 1 копія); 4. Установчий договір - 3 нотаріально засвідчених примірники (з них 2 оригінала та 1 копія ); 5. Документ, що засвідчує сплату власником внеску до статутного фонду суб'єкта господарювання в розмірі, передбаченому законом (оригінал довідки з банку або акт оцінки та прийому-передачі майнового внеску); 6. Договір оренди - 1 оригінал + 1 копія (нотаріально засвідчена); 7. Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (оригінал квитанції або копія платіжного доручення). Для державної реєстрації приватного підприємства подаються: 1. Реєстраційна картка - 3 примірники (1 оригінал та 2 ксерокопії); 2. Повідомлення - 3 примірники (1 оригінал та 2 ксерокопії); 3. Статут - 3 нотаріально засвідчених примірники (2 оригінала та 1 копія); 4. Документ, що підтверджує місцезнаходження товариства (договір оренди, купівлі-продажу, міни, дарування тощо); 5. Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (оригінал квитанції або копія платіжного доручення). У разі зміни місцезнаходження (зміни місця проживання) суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної із зміною адміністративного району (міста) він у 7-денний термін подає до органу державної реєстрації заяву та копію документа, що засвідчує зміну місцезнаходження (місця проживання), погодженого з відділом реєстрації районної адміністрації за новим місцезнаходженням. Для державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства подаються: 1. Реєстраційна картка - 3 примірники (1 оригінал та 2 ксерокопії); 2. Повідомлення - 3 примірники (1 оригінал та 2 ксерокопії); 3. Установчий договір - 3 примірника, нотаріально засвідчених (2 оригінала та 1 копія); 4. Статут - 3 нотаріально засвідчених примірники (2 оригінала та 1 копія); 5. Документ, що засвідчує сплату власниками 30% внеску до статутного фонду товариства (довідка з банку або акт оцінки та прийому-передачі майнового внеску); 6. Документ, що підтверджує місцезнаходження товариства (договір оренди, купівлі-продажу, міни, дарування тощо); 7. Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (оригінал квитанції або копія, платіжного доручення); 8. Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (якщо одним із засновників товариства є юридична особа). Документи на реєстрацію подаються засновником або довіреною особою, повноваження якої підтверджується нотаріально засвідченою копією доручення. Для обліку суб'єкта господарювання в районній державній адміністрації (перереєстрації) необхідні такі документи: 1. Оригінал свідоцтва про державну реєстрацію. 2. Оригінали установчих документів (зі змінами і доповненнями до них). 3. Договір оренди (оригінал і копія), який підтверджує місцезнаходження підприємства на даний час. 4. Реєстраційна картка (оригінал і 2 ксерокопії). Після одержання свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа стає на облік: - в органах державної статистики; - в органах соціального страхування; - в органах Пенсійного фонду; - в районному Центрі зайнятості; - в органах державної податкової служби; Суми реєстраційного збору для юридичних осіб: - за державну реєстрацію (перереєстрацію) - 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає суму реєстраційного збору); - за прискорену (протягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) - за потрійними розцінками відносно до встановленого реєстраційного збору, - за реєстрацію змін та доповнень до установчих документів - 30% розміру реєстраційного збору; - за видачу дублікату свідоцтва про державну реєстрацію - 10% розміру реєстраційного збору. Перелік документів для реєстрації в органах державної статистики: для суб'єктів підприємницької діяльності: 1. Статут. 2. Свідоцтво органів державної реєстрації. 3. Установча угода (ТОВ, ВАТ, 3AT тощо) чи договір. 4. Ксерокопія свідоцтва про реєстрацію. 5. Платіжне доручення про сплату реєстраційного збору або квитанція. 6. Заповнена облікова картка з указаним новим районом чи видом діяльності тощо. 7. Оригінал попередньої довідки статистики (при внесенні змін). для бюджетних організацій: 1. Наказ (розпорядження, постанова). 2. Положення (статут). 3. Платіжне доручення про сплату або квитанція. 4. Заповнена облікова картка з указаним новим районом чи видом діяльності тощо. 5. Оригінал попередньої довідки статистики (при внесенні змін). для громадських організацій: 1. Статут. 2. Свідоцтво, видане органами юстиції. 3. Ксерокопія свідоцтва.. 4. Платіжне доручення про сплату реєстраційного збору. 5. Заповнена облікова картка з указаним новим районом чи видом діяльності тощо. 6. Оригінал попередньої довідки статистики (при внесенні змін). Перелік документів для реєстрації в органах Пенсійного фонду: для фізичних осіб: 1. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (засвідчене районною державною адміністрацією). с 2. Ксерокопія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду. 3. Угоди (договори) про наймання на роботу фізичних осіб (для платників, які використовують працю найманих працівників); Всі документи подаються в папці. для юридичних осіб: 1. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (копія, завірена печаткою підприємства або нотаріально). 2. Довідка з державного комітету статистики України (копія, завірена печаткою підприємства, або нотаріально). 3. Статут (оригінал). 4. Заява. 5. Доручення на представника юридичної особи (копія, завірена печаткою підприємства або нотаріально). 6. Папка або швидкозшивач. 7. Свідоцтво про єдиний податок (копія). Перелік документів для реєстрації в органах соціального страхування: 1. Заява (завірена печаткою підприємства, якщо є) та 2 копії (завірені печаткою підприємства, якщо є). 2. Свідоцтво про державну реєстрацію; 3. Довідка Держкомстату України; 4. Копія свідоцтва про єдиний податок (якщо є). Додатково пред'явити: оригінал свідоцтва про державну реєстрацію та оригінал довідки Держкомстату України. Для перереєстрації юридичних осіб, які мають документи підприємства на руках необхідно додати: 1. Довідку про зняття з обліку; 2. Колію акту перевірки з попереднього місця перебування. Перелік документів для реєстрації у Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття: 1. Копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. 2. Довідка про включення до єдиного державного реєстру та організацій України. 3. Оригінал статуту. Класифікація підприємств. Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств 1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб’єктами співробітництва. {Частину першу статті 63 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1508-VII від 17.06.2014} В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом. 2. У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями.Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством. 3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. 4. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника. 5. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. Стаття 80Види господарських товариств 1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. 2. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій, крім випадків, визначених законом. {Частина друга статті 80 із змінами, внесеними згідно із Законом № 629-VIII від 16.07.2015} 3. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. 4. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. 5. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. 6. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники). 7. Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про акціонерні товариства( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст.384 ) Стаття 5. Типи акціонерних товариств 1. Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. 2. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Дочірнє підприємство (компанія) — юридично самостійне організаційне утворення, що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс; проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їхнім акцій. Асоційоване підприємство є самостійним; воно не знаходиться під контролем фірми, яка володіє його акціями. На відміну від дочірніх і асоційованих підприємств, філія не користується юридичною і господарською самостійністю, не має власного статуту та балансу, діє від імені і за дорученням головного підприємства, має однакову з ним назву. Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств. Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної п'ятистам тисячам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує тисячу осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну п'яти мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства визнаються середніми, З метою запровадження спрощеної системи оподаткування до суб'єктів малого підприємництва відносять: — юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень; — фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах із якими, разом із членами їхніх сімей, протягом року перебуває не більш як 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень. Господарський кодекс Стаття 119. Види об'єднань підприємств 1. Залежно від порядку заснування об'єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об'єднання або як державні чи комунальні господарські об'єднання. 2. Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність. 3. Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. 4. Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування. 5. Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. 6. Положення цієї глави застосовуються також до об'єднань інших суб'єктів господарювання - юридичних осіб або об'єднань підприємств за участі таких осіб, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Стаття 120. Організаційно-правові форми об'єднань підприємств 1. Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. 2. Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об'єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об'єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. 3. Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації. 4. Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність. 5. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну. 6. Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо). |