 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Класифікація моторних масел за ГОСТ(ДСТУ)
Класифікація моторних масел згідно ГОСТ 17479.1-85 підрозділяє їх на класи по в’язкості і групи по значенню і рівням експлуатаційних властивостей. Нижче приведений опис вітчизняної класифікації моторних масел з врахуванням Зміни №3 к ГОСТ 17479.1-85, якою збільшено число класів в’язкості і змінені їх границі, введені нові групи по призначенню і рівням експлуатаційних властивостей, а також деякі найменування. Наприклад, по всьому тексту стандарту масла для карбюраторних двигунів називаються більш точним терміном - маслами для бензинових двигунів. ГОСТ 17479.1-85 передбачено позначення моторних масел, що повідомляє споживачеві основну інформацію про їх властивості і області застосування. Стандартна марка включає наступні знаки: Загальне правило при заміні масел таке: масла заміняють рівнов’язкими за якістю групою вище. Наприклад, при відсутності масла марки М-8В2 його замінюють маслом М-8Г2, збільшивши термін служби останнього в 1,5-3 рази в залежності від умов експлуатації. Чим вище група масла, тим вище його нейтралізуючі властивості. Але з підвищенням групи масла збільшується його зольність; зольність масел для дизелів вище зольності масел для бензинових і газових двигунів (навіть у межах однієї групи). Підвищення зольності масел може викликати збільшення кількості відкладень у камері згоряння, погіршити роботу свічок у двигунах з іскровим запалюванням, підвищити схильність до калильного запалення, збільшити можливість прогару поршнів, знос ціліндро-поршневої групи. Чутливість різних двигунів до зольності масел неоднакова і залежить від багатьох факторів (такими факторами можуть бути температура, підвищення якої веде до інтенсифікації нагароутворення, режим роботи двигуна тощо). Оскільки в камері згоряння бензинових двигунів температура вище в порівнянні з дизелями, не можна використовувати дизельні масла для бензинових двигунів (наприклад масла для автомобілів КамАЗ - М-8М2К та М-10М2ДО для автомобілів сімейства ВАЗ). У таких випадках, як правило, двигун продовжує працювати при виключеному запаленні, що свідчить про виникнення калільного запалення. А це спричиняє підвищений знос двигуна, перевитрату палива, підвищення токсинності газів, що відробили тощо. Не дозволяється змішувати масла різних груп. Для змішування необхідно знати весь комплекс присадок, що входять в масла, які змішуються, тому що при змішуванні масел часто спостерігається несумісність присадок. У США і ряді інших країн для масел використовується класифікація АРІ, що поділяє їх тільки за умовами та областю застосування. Клас в'язкості указується відповідно до класифікації SAEJ300e. Відповідно до класифікації АРІ масла поділяються на дві категорії: S-категорія сервісу, призначена для легкових транспортних засобів, які використовуються в сфері обслуговування, тобто переважно бензинові і газові двигуни, і D - комерційна категорія, призначена для двигунів автомобілів, що здійснюють комерційні перевезення, для тягачів, будівельно-дорожніх машин, тобто переважно для дизельних двигунів. У залежності від умов роботи в кожній категорії масла поділяються на класи і позначаються двома буквами латинського алфавіту, які вказують категорію і клас масла. Універсальні масла мають маркування двох класів різних категорій, наприклад, SС/СВ. Зразкова відповідність груп моторних масел за ДСТ 17479.1-85 класам АР1 показаний у таблиці
Співвідношення масел різних класифікацій
Трансмісійні олива. Основні вимоги до них , їх класифікація. Можливості взаємозамінності трансмісійних олив для механічних та гіпоїдних передач. Особливості рідин для автоматичних коробок передач.
Трансмісі́йна оли́ва — олива для механічних трансмісій[1], яку отримують найчастіше на основі екстрактів від селективного очищення залишкових нафтових олив з додаванням дистилятних олив і присадок (протизношувальних, протизадирних тощо), котрі переважно містять фосфор, хлор, сірку, дисульфід молібдену.
Трансмісійні оливи використовують для змащування закритих зубчастих передач (механічних редукторів) усіх видів, всіх типів передач (у тому числі гіпоїдних) автомобілів та іншої мобільної техніки, для змащування важко навантажених циліндричних, конічних і спірально-конічних передач.
Вимоги до характеристик трансмісійних олив Для забезпечення надійної і тривалої роботи агрегатів трансмісій оливи для них повинні мати певні характеристики: достатні протизадирні, протизношувальні та протипітінгові властивості; · високу антиокиснювальну стабільність; · добрі в'язкісно-температурні властивості; · не чинити корозійного впливу на деталі трансмісії; · мати хороші захисні властивості при контакті з водою; · мати достатню сумісність з гумовими защільниками; · мати хороші антипінні властивості; · мати високу фізичну стабільність в умовах тривалого зберігання. Всі ці властивості трансмісійної оливи можуть бути забезпечені шляхом введення до складу базової оливи відповідних функціональних присадок: депресорної, протизадирної, протизношувальної, антиокислювальної, антикорозійної, антипінної тощо.
|
У світі існує декілька класифікацій трансмісійних олив. Найвідоміші з них — стандарт SAE International — Співтовариства автотранспортних інженерів (SAE J306[2]) та API (англ. American Petroleum Institute). В Україні діє класифікація за класами в'язкості та експлуатаційними групами, а також позначення за ГОСТ-17479.2-85[3].
За рівнем в'язкості трансмісійні оливи поділяють на чотири класи в'язкості: 9, 12, 18 та 34.
За експлуатаційними властивостями трансмісійні оливи поділяють на 5 груп:
перша група - це оливи без присадок;
- гр. ТМ-1 відносять нігролизимовий і літній (ТУ 38.101529-75), що застосовувались в агрегатах трансмісій старих автомобілів.
друга - з протизношувальними присадками (можуть працювати при температурах в об'ємі не вище 1500С і низьких навантаженнях);
- гр. ТМ-2 відносять оливу для коробок передач і рульового управління – ТС(ОСТ 38.01260-82), класс вязкости 18. – в КП старих легкових автомобілів.
третя - з протизадирними присадками помірної ефективності та деякими іншими (призначена для всіх видів передач, за винятком гіпоїдних);
-гр. ТМ-3 відносять оливи ТСп-10, Тап-15В, ТСп-15к, (ГОСТ 23652-79.)
застосовуються в агрегатах трансмісій автомобілів ЗиЛ-130, КП ГАЗ-53.
Відповідає: SAE 85W90; API GL3.
четверта - має більш ефективні присадки порівняно з третьою групою;
- гр. ТМ-4 відносять оливи ТСз-9гип (ОСТ 38.101158-78), ТСп-14гип (ГОСТ 23652-79) и ТСгип (ОСТ 38.01260-82).- застосовуються в гіпоїдних головних передачах, (напр.задн.міст ГАЗ-53) Відповідає: SAE 90; API GL4.
п'ята - з комплексом високоефективних присадок (призначена для гіпоїдних передач).
-гр. ТМ-5 відносять оливи ТМ-5-12рк (ТУ 38.101844-80) и ТАД-17и (ГОСТ 23652-79) - застосовуються в агрегатах трансмісій автомобілів ВАЗ.
Відповідає: SAE 85W90; API GL5
Приклад позначення оливи:
ТМ 3-18, де: ТМ - трасмісійна олива (“масло”), 3 - третя група за експлуатаційними властивостями (для всіх передач, за винятком гіпоїдних), 18 - клас в'язкості (середнє значення кінематичної в'язкості при 1000С, мм2/с).
Позначення трансмісійних олив за нормативними документами України подібні до їх позначення за ГОСТ 17479.2-85, наприклад:
ОТ 5-18, де ОТ - олива трансмісійна, 5 - п'ята група за експлуатаційними властивостями (для гіпоїдних передач), 18 - клас в'язкості.
Згідно з міжнародною класифікацією SАЕ трансмісійні оливи за рівнем в'язкості розподіляють:
· для зимової експлуатації, наприклад, SАЕ 80W, SАЕ 85W, тобто з літерою "W";
· для літньої експлуатації, наприклад, SАЕ 90;
· для всесезонної експлуатації, наприклад, SАЕ 80W/90, SАЕ 85W/І40 (мають подвійне позначення). Олива з класом в’язкості 75W/90 використовується всесезонно в умовах України, якщо вона синтетична.
Для позначення олив з підвищеними протизадирними властивостями іноді вводять різні індекси, наприклад: EP - Extreme Pressure, HD - Heavy Duty, SHPD – Super High Performance Diesel (для високопотужних дизелів).
Згідно з міжнародною класифікацією АРІ за умов експлуатації, з урахуванням конструктивних особливостей агрегатів трансмісії, трансмісійні оливи розподіляють на п'ять груп:
АРІ GІ-1, АРІ GІ-2, АРІ GІ-3, АРІ GІ-4, АРІ GІ-5.
Найбільш поширеними оливами є оливи третьої та четвертої групи, які застосовуються для всіх передач, за винятком гіпоїдних, і п'ятої - для гіпоїдних передач. В технічній документації на обслуговування будь-якої техніки обов'язково зазначені марки олив, рекомендовані заводом (фірмою) –виготовлювачем техніки, терміни заміни.
Не слід змішувати трансмісійні оливи однакового призначення, виготовлені різними фірмами, або однієї фірми, але різного призначення, бо може бути несумісність присадок.
Оливи для гідромеханічних коробок передач
Для гідромеханічних коробок передач використовують оливи, які відрізняються від трансмісійних. Оливи для гідромеханічних передач повинні мати високі антикорозійні, антипінні властивості, конструктивну сумісність і сумісність з різними ущільнюючими матеріалами, забезпечувати інші вимоги щодо їх якості. Найбільш важливими є фрикційні властивості, від значення яких залежить ефективність роботи фрикційних дисків. Відсутність або низькі фрикційні властивості оливи під час переключення швидкостей можуть призвести до проковзання дисків. Одночасно мастильний шар оливи повинен забезпечувати контакт дисків з відносно високим коефіцієнтом тертя. Така олива викликає великі втрати енергії на подолання тертя в інших вузлах.
Інше протиріччя полягає в протизношувальних властивостях. До складу оливи разом з фрикційною присадкою може входити протизношувальна присадка (модифікатор тертя), яка зменшує коефіцієнт тертя. На етикетках деяких олив окремих специфікацій вказується на наявність або відсутність модифікатора тертя. Оливи без модифікатора тертя забезпечують високий коефіцієнт статичного тертя, з модифікатором - низький.
Для поліпшення мастильних властивостей до складу олив вводять спеціальні присадки. До її складу олив можуть входити інші присадки, такі як миючі тощо. У складі олив є комплекс присадок, серед яких слід підкреслити наявність фрикційних присадок, які значно впливають на коефіцієнти динамічного та статичного тертя, час включення передачі. Таких присадок немає в моторних та звичайних трансмісійних оливах.
Оливи для гідравлічних передач використовують в автоматичних трансмісіях та гідротрансформаторах, насосах гідравлічного підсилення рульового керування, коробках передач з переключенням ступенів за допомогою сервопривода, а також у різних гідравлічних механізмах з крильчастими та поршневими насосами. Для гідротрансформаторів і автоматичних коробок передач застосовується олива “Масло А”; для гідропідсилювачів - МГТ; для гідропідсилювача рульових керувань – “Масло Р”; для гідросистем керування крокуючих екскаваторів – “Масло ЭШ”; для об’ємних гідроприводів ведучих коліс сільськогосподарської техніки - гідравлічна олива МГ-30В; для планетарних коробок передач, планетарних бортових передач, у системі гідрокерування гусеничних машин - моторна олива.
Особливі вимоги автоматичних коробок передач до якості трансмісійних олив (рідин) призвели до виробництва спеціальних рідин АТF (Automatic Transmission Fluid), які випускаються різними фірмами з переліком (на етикетках) техніки, для якої рекомендована дана рідина. Для автоматичних коробок передач, що випускають ведучі фірми GM (General Motors) та Ford, необхідні АТF мають деякі відмінності у властивостях. Тому вибирати АТF для техніки треба згідно з рекомендаціями виготовлювачів цієї техніки. Змішувати трансмісійні рідини для автоматичних коробок передач, виготовлені різними фірмами, тобто доливати одну в другу, не можна, якщо відсутні подібні рекомендації заводів-виготовлювачів АТF, бо відхилення від таких рекомендацій може вивести з роботи коробки передач.
Рекомендації по застосуванню трансмісійних олив.
Рекомендації по застосуванню трансмісійних олив наведено в табл..3
Таблиця 3. Рекомендацій по застосуванню трансмісійних олив
| Марка оливи | Тип передачі | Термін зміни оливи, тис. км | Позначеня оливи по ГОСТ17479.2-85 |
| ТСгип | Привідні мости старих моделей легкових автомобілів | 24...30 | ТМ-5-12з(рк) |
| ТАД-17И | Коробки передач і ведучі - мости легкових і вантажних автомобілів | 60...80 | ТМ-5-34 |
| ТАп-15В | Коробки передач вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами; привідні мости з негіпоїдними передачами легкових і вантажних автомобілів | 24...72 | ТМ-3-18 |
| ТСп-15К | Коробки передач, ведучі, мости вантажних автомобілів з негіпоїдними передачами | 36...72 | ТМ-3-18 |
| ТСп-14гип | Провідні мости вантажних автомобілів з гіпоїдними передачами | ТМ-5-18 | |
| ТСп- 10 | Коробки передач вантажних автомобілів з карбюраторними двигунами; привідні мости вантажних автомобілів з негіпоїдними передачами | 35...50 | ТМ-3-9 |
| ТСз-9гип | Коробки передач і привідні мости автомобілів при експлуатації на півночі | Зимовий період | ТМ-5-9 |
| ТМ5-12рк | Коробки передач і привідні мости вантажних автомобілів | ТМ-5-12з(рк) |
Список використаної літератури
1. https://ukr.media/auto/10556
2. http://findpatent.com.ua/patent/74/741155.html
3. http://oilservice.dp.ua/uk/poleznye-stati/antifrizy-obshhaya-informatsiya/
4. http://www.agro-business.com.ua/mekhanizatsiia-apk/1356-idealne-dyzpalyvo-vlastyvosti-i-osnovni-kharakterystyky-iakisnogo-energonosiia-dlia-dyzelnykh-dvyguniv.html
5. Д.С. Колосюк «Експлуатаційні матеріали»
6. http://studopedia.com.ua
7. http://leg.co.ua/knigi/pravila/priymannya-zastosuvannya-ta-ekspluataciya-transformatornih-masel-8.html
8. http://ukrbukva.net/6582-Avtomobil-nye-dizel-nye-topliva.html