ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Інвенція як мистецтво попередньої систематизації матеріалу

Етапи творчої діяльності промовця. Інвенція. Диспозиція

План:

1. Етапи творчої діяльності промовця. Закон ступеневої послідовності.

2. Інвенція як мистецтво попередньої систематизації матеріалу.

3. Стратегія і тактика публічного виступу.

4. Закон моделювання аудиторії.

5. Розробка предмета промови. Вибір теми.

6. Типи підготовки до публічного виступу

7. Методи підготовки: вивчення першоджерел, запам¢ятовування, виписки, зберігання інформації.

8. Диспозиція. Композиція публічної промови та етапи підготовки оратора.

9. Різновиди прийомів вступу до публічної промови.

10. Особливості композиції основної частини.

11. Логічна побудова виступу. Теза. Аргументація і критика.

12. Основні види логічних помилок.

13. Фінал промови. Різновиди прийомів завершення промови.

Література:

1. Абрамович С. Д. Риторика та гомілетика. — Чернівці, 1995.

2. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Риторика: Навч. посіб. - Львів, 2001.

3. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч посіб.. - Львів, 2003. - С. 213 - 267.

4. Гурвич С. С., Погорелко В. Ф., Герман М. А. Основы риторики. — К.,1988.

5. Клюев Е. В. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция). — М., 2001.

6. Коваленко С. М. Сучасна риторика: Навчально-практичний посібник - Тернопіль, 2007. - С. 68 - 73.

7. Колотілова Н. А. Риторика. – К., 2007. - С. 21 - 56.

8. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика: Навч. посіб. – К., 2003. - С. 90 - 109.

9. Онуфрієнко Г. С. Риторика: Навч. посіб. - К., 2008. - С. 494 - 532.

10. Сагач Г. М. Золотослів. - К., 1993. - С.

Етапи творчої діяльності промовця. Закон ступеневої послідовності

Підготовка промови є важливим і відповідальним ета­пом в діяльності будь-якого оратора, особливо початківця. Вона є творчим процесом, який вимагає натхнення, вдумливості, цілеспрямованості, наполегливості, допитливості, терпіння, а також ґрунтов­них професійних знань, широкої ерудиції, мовної майстер­ності, комунікативної компетенції.

В античному риторичному каноні виділені такі етапи роботи над промовою:

—інвенція, або винайдення. На цьому етапі формують задум, визначають тему, ідею, мету, вибудовують концеп­цію, збирають, систематизують і критично осмислюють необхідний для майбутньої промови матеріал, досягають максимальної обізнаності в темі;

—диспозиція, або розташування. Автор промови об­мірковує матеріал, структурує його, пов'язує деталі, готує коментарі до матеріалу;

—елокуція, або словесне оформлення думки. У цій частині здійснюється перша редакція ключових слів, сти­лістичне оформлення основної частини, формування всту­пу і кінцівки, остаточна моленнєва редакція тексту;

—меморія, або запам'ятовування. На цьому етапі не­обхідно запам'ятати написаний текст, можливо, навіть вивчити його напам'ять і спробувати опанувати його рито­рично, тобто виділити місця, де необхідні паузи, модуляції голосу, невербальна підтримка тексту та інші елементи ін­дивідуального ораторського стилю;

—акція, або публічне виголошенняпромови. Тут важ­ливі інтонування тексту, темп мовлення, дихання, тембр голосу і його звучність, дикція, володіння орфоепічними навичками вимови звуків і звукосполучень, структурно-інтонаційне та логічне наголошування, використання жес­тів, міміки, поза промовця, його манери, зовнішність, кон­такт із аудиторією тощо;

—релаксація, або ослаблення напруження, самоаналіз власних успіхів та невдач.

Це загальні правила риторичної науки, які стосуються підготовки будь-якої промови. Якщо випустити з уваги хо­ча б одне з них, промова буде невдалою.

Інвенція як мистецтво попередньої систематизації матеріалу

На першому етапі підготовки промови - інвенції (лат. «inventio» — «винахід») - оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови, розгорнути її тему через підбір від­повідного матеріалу.

Поняття про стратегію оратора

Оратору завжди слід пам'ятати, що промову він виго­лошує слухачам. Інколи те, що важливе й цікаве для самого промовця, може бути абсолютно нецікавим і неважливим для аудито­рії. Щоб уникнути подібних неприємних ситуацій, розпочинати підготовку до промови потрібно із визначення стратегії. Для цьо­го оратору слід дати відповіді на такі запитання:

• Для чого я буду говорити? (В чому полягає моя мета?);

• Кому я буду говорити?

• Що є найважливішим у моїй промові? (Що повинні з'ясу­вати слухачі?)

Відповідь на перше запитання зі стратегії оратора (Для чого я буду говорити?) передбачає розгляд поняття «мета промови».

Мета промови— цетой результат, до якого прагне оратор.

Головними цілями оратора є інформування або переконання. Залежно від типу про­мови мета конкретизується:

найменше спрямовані на переконання епі­дейктичні та академічні промови; дійсно, предмет похвальної промови відомий всім, оратор має лише подати його у всій величі або яскраво показати його ганебність;

в академічних промовах завдання оратора полягає насамперед в інформуванні аудиторії;

найбільш спрямованими на переконання виявляються судові, до­радчі та гомілетичні промови.

Слід підкреслити, що в конкретних ситуаціях спілкування оратору важливо розуміти загальне спрямування його промова. Під час виступу оратор може, звичайно, корегувати спрямування, що виявляється в поданні більшого масиву інфо­рмації чи переконанні здійснити певну дію. Однак загальний век­тор виступу має бути чітко визначений.