ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

Транспортування

Йогурти перевозять усіма видами критого транспор­ту відповідно до чинних правил перевезення харчових про­дуктів, що швидко псуються, які діють на певному виді транспорту.

Зберігання

Йогурти зберігають у холодильниках, холодильних камерах або у спецлриміщеннях за температури не вище ніж 6°С.

ГАРАНТИ ВИРОБНИКА

Виробник гарантує відповідність якості йогуртів вимо­гам цього стандарту за дотримання споживачем умов транспортування та зберігання.

Термін придатності до споживання йогуртів — не біль­ше ніж 14 діб.

ДСТУ 4733:2007 « Морозиво вершкове, молочне, пломбір. Загальні технологічні умови»

1 . Терміни і визначення понять

Нижче подано терміни та їх визначення, використані у цьому стандарті:

1.1.морозиво молочне, вершкове, пломбір

Збитий та заморожений харчовий продукт, вироблений з молока і (або) продуктів його пере­роблення з додаванням необхідних для його виробництва інгредієнтів

1.2. загартоване морозиво молочне, вершкове, пломбір

Заморожене морозиво

1.3. морозиво молочне, вершкове, пломбір для хворих на цукровий діабет

Харчовий продукт для спеціального дієтичного споживання, в рецептурі якого не викорис­товують цукровмісні компоненти

1.4. [торти] [кекси] [рулети] [тістечка] з морозива вершкового, пломбір

Вироби з морозива з художньо оформленою поверхнею декоративними харчосмаковими про­дуктами і (або) глазур'ю.

Примітка 1. [Торти][кекси][рулети][тістечка] з морозива можуть бути багатошарові, різнобарвні та різної форми.

Класифікація

Морозиво класифікують наступним чином:

2.1. Морозиво залежно від вмісту жиру:

— молочне — з вмістом жиру від 0,5 % до 7,5 %;

— вершкове — з вмістом жиру від 8,0 % до 11,5 %;

— пломбір — з вмістом жиру від 12,0 % до 20,0 %;

2.2. Морозиво відповідно до 4.1 виробляють: із додаванням або без додавання свіжих або суше­них плодів та ягід, соків, сиропів, варення, джемів, повидла, горіхів, маку, чаю, кави, какао, прянощів, меду, шоколаду, мармеладу, інших натуральних смакових наповнювачів та добавок;

— з (без) ароматизаторами;

— з (без) барвниками.

2.3. Залежно від технології виробництва морозиво відповідно до4.1 виробляють одно-, дво- або багатошарове.

2.4. Морозиво залежно від оформлення поверхні:

— без оформлення поверхні;

— з оформленням поверхні:

— декороване;

— глазуроване;

— глазуровано-декороване;

— у вафельних виробах або печиві, а також глазуроване і (або) декороване.

2.5. Морозиво відповідно до 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 у разі заміни цукровмісних компонентів підсолоджувачами (сорбіт, ксиліт, ацесульфам) виробляють для хворих на цукровий діабет.

2.6. Морозиво виробляють у вигляді тортів, кексів, рулетів або тістечок.

2.7. Коди ДКПП продукції згідно з ДК 016 зазначено в додатку А.

Загальні технічні вимоги

3.1. Морозиво повинне відповідати вимогам цього стандарту. Його виготовляють згідно з техноло­гічними інструкціями і рецептурами, затвердженими у встановленому порядку з дотриманням санітарних норм і правил ДСП № 4.4.4.011 [1].

3.2. Основні показники і характеристики

3.2.1 За органолептичними показниками морозиво повинне відповідати вимогам, наведеним у таб­лиці 1

Органолептичні показники

3.2.2-За фізико-хімічними показниками морозиво повинне відповідати вимогам, зазначеним у таблицях 2, 3.

Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники морозива

Примітка 1. Масові частки молочного жиру, сухих речовин і сахарози в морозиві зазначені без урахування масових час­ток жиру, сухих речовин і сахарози вафель (печива), глазурі (шоколаду), декоративних харчосмакових продуктів, відокремлю­ваних від маси морозива.

Примітка 2. Фізико-хімічні показники дво- та багатошарового морозива визначають у кожному прошарку окремо, після їх розділення.

Примітка 3. Фізико-хімічні показники морозива з наповнювачами,.які не можливо виділити з нього та багатошаро­вого морозива, коли не можна розділити прошарки, визначають розрахунковим методом, згідно з технологічною інструк­цією.

Примітка 4. Збитість морозива визначають під час виробництва і регламентують технічними можливостями тех­нологічного обладнання.

Примітка 5. Морозиво для хворих на цукровий діабет за фізико-хімічними показниками відповідає вимогам для молочно­го та вершкового морозива. Виробник, у процесі виробництва морозива для хворих на цукровий діабет, гарантує заміну цук- ровмісних інгредієнтів підсолоджувачами і нормує відповідно до рецептур масову частку сорбіту, ксиліту, ацесульфаму. У разі використовування підсолоджувана Е-950 — ацесульфам, його вміст у морозиві регламентується: не більшим 800 мг на кг.

У морозиві сахароза може бути частково замінена сухими речовинами глюкози, патоки, сухих глюкозних сиропів і інвер- тного цукру.

Таблиця 3 Кислотність морозива

3.2.3. Температура морозива в центрі порції під час відпускання з підприємства-виробника повинна бути не вище мінус 12 °С;

3.2.4. Масові частки харчосмакових продуктів у морозиві згідно з додатком Б.

3.2.5. Масова частка декорувальних харчосмакових продуктів у морозиві повинна відповідати ре­цептурам, затвердженим особою, що несе відповідальність за виробництво.

3.2.6. Масові частки харчового покриття глазурованого морозива наведено у додатку В.

3.2.7. Загальна масова частка харчосмакових продуктів, глазурі (шоколаду), вафель, печива, і де­коративних харчових продуктів не повинна перевищувати 35,0 % маси нетто порції морозива та не більше 45 % для тортів, кексів, рулетів, тістечок.

3.2.8. За мікробіологічними показниками морозиво повинне відповідати вимогам, зазначеним у таб­лиці 4

Таблиця 4 Мікробіологічні показники морозива

3.2.9 Вміст токсичних елементів і мікотоксинів у морозиві не повинен перевищувати гранично допустим концентрації, передбачені СанПиН 42-123-4089 [2] і МБТ и СН № 5061 [3] і наведені у таб­лиці 5.

Таблиця 5 — Вміст токсичних елементів і мікотоксинів у морозиві

— Вміст антибіотиків та пестицидів у морозиві не повинен перевищувати норми, перед­бачені МБТ № 5061 [3] і ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000.

— Вміст радіонуклідів у морозиві не повинен перевищувати норм, встановлених ДГН [4]: ¹³⁷Сз — 100 Бк/кг, ⁹⁰3г — 20 Бк/кг.

Пакування

4.1.Морозиво фасують у спожиткову тару або безпосередньо в транспортну тару.

4.1.1. Маса нетто порції морозива в спожитковій тарі — від 20 г до 2000 г включно.

4.1. 2.Морозиво в спожитковій тарі залежно від пакування поділяють на:

— дрібно фасоване, масою нетто порції від 20 г до 250 г;

— крупно фасоване, масою нетто порції від 250 г до 2 000 г.

4.1.3. Маса нетто вагового морозива, фасованого безпосередньо в транспортну тару — від 2 кг до 10 кг.

4.1.4. Морозиво для хворих на цукровий діабет фасують лише в спожиткову тару.

4.1.5. Морозиво залежно від формувального або дозувального пристрою, форми вафельних виробів (печива) або спожиткової тари має вигляд: брикета, стаканчика, конуса, сендвича, ріжка тощо.

4.2. Допустимі мінусові відхили маси нетто в окремих пакувальних одиницях згідно з Р 50-056 [5] та таблиці 6.

Таблиця 6 — Границі допустимих мінусових відхилів маси нетто фасованого морозива

Межу відхилів маси нетто в більшу сторону, від номінальної кількості, не нормують. До маси нетто порції морозива з вафельними виробами входить маса цих виробів, відповідно до 5.2.7.

5. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

5.1. Транспортування

Морозиво транспортують спеціалізованими транспортними засобами, відповідно до правил перевезень вантажів, що швидко псуються, чинними на даному виді транспорту.

Морозиво транспортують за умов, що забезпечують підтримку температури морозива в центрі порції не вище мінус 12 °С.

Не дозволено використовувати транспортні засоби, в яких перевозили отруйні речовини та вантажі з різким запахом, а також транспортувати морозиво разом із продуктами, що мають специфі­чний запах.

10.2 Зберігання

Зберігання морозива на підприємствах-виробниках і холодокомбінатах здійснюють у камерах за температури, що не перевищує мінус 18 °С.

Строк придатності, залежно від температури зберігання, наведено в таблиці 7

Таблиця 7 — Строки придатності

Правила приймання

1. Морозиво приймають партіями.

2. Партією вважають будь-яку кількість продукції, виготовленої протягом одного технологіч­ного циклу за єдиними технологічними режимами і яка підтверджена документами, які підтверджують якість і безпеку.

3. Об'єм вибірки та відбирання проб проводять згідно з ГОСТ 26809.

4. Для визначення відповідності якості морозива вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальний і періодичний контроль.

5. Приймальний контроль проводить лабораторія підприємства-виробника за органолептични­ми показниками, фізико-хімічними показниками (крім масової частки загальних цукрів), температурою, масою нетто, якістю пакування і маркування в морозиві в кожній партії.

6. Збитість морозива визначають у кожній партії.

7. Під час періодичного контролю перевіряють:

— масову частку сахарози визначають не рідше двох разів на місяць;

— наявність бактерій групи кишкової палички — не рідше одного разу на 5 діб;

— кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів — не рідше двох разів на місяць;

— наявність пліснявих грибів та дріжджів — один раз на півроку;

— вміст радіонуклідів визначають один раз у квартал.

8. Порядок і періодичність контролю на наявність: токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, антибіотиків та радіонуклідів установлюють відповідно до методичних рекомендацій про періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки МР 4.4.4.-108 [10].

9. Результати випробувань під час періодичного контролювання морозива поширюють на всі партії, виготовлені за період контролювання (за винятком випадків заміни сировинних компонентів). У разі використовування нового виду сировини контролювання готового продукту проводять за всіма показниками.

10. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять повторні випробовування подвійної відбірки від тієї самої партії. За умови отримання незадовільних результатів повторного випробовування партію бракують.

11. Кожну партію морозива супроводжують документом, що засвідчує його якість і безпеку.

12. Оригінал документа щодо якості і безпеки морозива залишають на підприємстві-виробнику. Термін зберігання оригіналу посвідчення якості і безпеки повинен перевищувати не менше ніж на місяць строк зберігання морозива.

Одержувачеві видають копію посвідчення якості із дійсною печаткою господарського суб'єкта.

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ СТАНДАРТ

Вершки заготовляємі

Технічні умови РСТ УРСР
Вершки, що заготовляються 1326 - 88
Технічні умови
Термін дії з 01.01.90 до 01.01.95
1. ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
1.1. Заготовлювані вершки повинні відповідати вимогам цього стандарту, санітарним та ветеринарним правилам для молочних ферм колгоспів, радгоспів і підсобних господарств.
1.2. Для виробництва вершків має застосовуватися незбиране натуральне молоко, що відповідає вимогам ГОСТ 13264.
1.3. Вершки відразу після сепарування повинні охолоджуватись і доставлятися на підприємства молочної промисловості сирими (непастеризованим), тобто не піддані тепловій обробці, що змінює їх склад і властивості.
1.4. У залежності від органолептичною, фізико-хімічних, мікробіологічних та санітарно-гігієнічних показників заготовлювані вершки поділяють на перший, другий і третій сорт.
1.5. За органолептичними показниками заготовлювані вершки повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 1.

Таблиця 1

1.6. За фізико-хімічними, мікробіологічними, санітарно-гігієнічним показником заготовлювані вершки повинні відповідати вимогам, зазначеним у табл. 2.

Таблиця 2

Примітка. Вершки, що відповідають вимогам першого, другого або третього сорту, температура яких вище плюс 10 ° С, приймають як «неохолоджені» з відповідною знижкою до закупівельної ціни.
1.7. Вершки, отримані з молока від «корів не благополучних по зоонозним захворюванням ферм, приймаються підприємствами лише за умови дотримання діючих санітарних і ветеринарних правил для молочних ферм колгоспів, радгоспів і підсобних господарств при наявності письмового дозволу (документа) місцевих органів ветеринарної служби і використовуються лише для виробництва масла.
Ці вершки доставляються в окремій тарі з відповідною відміткою у накладній. Змішування таких вершків з вершками, отриманих з молока від здорових корів, не допускається.

1.8. Вершки, піддані пастеризації після контролю на ефективність термічної обробки, приймаються як .

1.9. Вершки, не відповідають вимогам пп. 1.1 - 1.7 цього стандарту, з механічними домішками, діставлені в іржавій і брудній тарі, з наявністю великих і багато численних пластівців білка при проведенні проби на кип’ятіння (навіть при невисокій титрованій кислотності), з наявністю антибіотиків прийманню не підлягають.

1.10. Вершки розливають у металеві фляги за ГОСТ 5037 або автоцистерни з ГОСТ 9218.

1.11. Фляги повинні бути наповнені влітку до кришки, взимку до горловини; неповною може бути одна лише фляга; цистерни повинні бути наповнені до горловини.

1.12. Люки і патрубки цистерн, кришки фляг повинні бути ущільнені за допомогою гумових прокладок і опломбовані.

2. ПРИЙНЯТТЯ

2.1. Здача-приймання вершків виробляється партіями в залежності з діючою інструкцією про порядок проведення державних закупівель, затвердженої в установленому порядку.

2.2. Для перевірки відповідності вершків вимогам справжнього стандарту підприємство-виробник проводить приймально-здавальний та періодичний контроль.

2.2.1. При приймально-здавального контролю в кожній партії визначають органолептичні показники, масову частку жиру, кислотність, температуру і якість пастеризації для вершків, підданих термічній обробці.

2.2.2. При періодичному контролі визначають загальну кількість бактерій - один раз на декаду; пробу на механічну засміченість - у сумнівних випадках.

При підозрі на зниження якості вершків, підприємства молочної промисловості можуть за своєю ініціативою проводити за участю Державного інспектора з заготовкам і якості сільськогосподарських продуктів додаткові перевірки бактеріального обсіменіння вершків. При цьому результат редуктазної проби поширюється на всі вершки, прийняті в період до наступного аналізу.

Пробу на кип'ятіння проводять один раз на декаду і в разі надходження вершків з граничною кислотністю.

Визначення наявності у вершках антибіотиків проводять при підозрі на фальсифікацію (зниження кислотності).

При виявленні антибіотиків у вершках, прийнятих від господарства в день аналізу, їх відносять до несортових і оплачуватиють зі знижкою з ціни, якщо за іншими показниками вони відповідають вимогам цього стандарту. Приймання наступної партії вершків, що надійшла з господарства, затриманнямують до отримання результатів аналізу.

Аналіз на патогенні мікроорганізми проводиться у порядку Державного санітарного нагляду санітарноепідеміологічними станціями за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР.

Наявність важких металів, миш'яку та залишкових кількостей пестицидів визначають за вимогою органів санітарного нагляду у вказаних ними лабораторіях.

4. ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

Вершки транспортують автомобільним транспортом відповідно до чинних правил перевезень швидкопсуючих вантажів.

Для запобігання вершків від нагрівання, заморожування і забруднення в дорозі фляги вкривають спеціальними покривалами або брезентом.

На автомолцистерн та автотранспорт для доставки вершків у флягах повинні бути санітарні паспорти.

Умови зберігання вершків у господарствах повинні відповідати вимогам санітарних і ветеринарних правил для молочних ферм колгоспів, радгоспів і підсобних господарств, затверджених у встановленому порядку та погоджених Міністерством охорони здоров'я СРСР.