 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Зміст договору роздрібної купівлі-продажу.
Обов'язки продавцяв договорі роздрібної купівлі-продажу полягають в передачі покупцеві товару: а) у визначеному місці; б) зі всім приналежностями і документами, що відносяться до товару; в) у узгодженій кількості; г) у певному асортименті; д) відповідній комплектності і в комплекті, якщо таке передбачене; е) встановленої якості; ж) вільним від прав третіх осіб; з) у належній упаковці і (або) тарі. A.За загальним правилом, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар безпосередньо після його оплати, в торговому залі (торговому закладі). Але договором може бути передбачено і умова про доставку товару покупцеві. В цьому випадку продавець зобов’язаний доставити товар в місце, вказане покупцем, а якщо воно не визначене — в місце проживання громадянина або місце знаходження юридичної особи, що є покупцями (ч. 1 ст.704 ЦК). Строк виконання цього обов'язку зазвичай встановлюється договором або відповідними Правилами продажу товарів. Інакше він розуміється як розумний строк, який починає спливати з моменту отримання відповідної вимоги покупця. Момент виконання договору з умовою доставки товару, за загальним правилом, визначається датою вручення товару покупцеві. Б.Товарповинен передаватися покупцеві зі всім приналежностями і документами, що відносяться до нього. Зміст таких документів в загальному вигляді визначений ЗУ «Про захист прав споживачів», а їх конкретний перелік для окремих груп товарів — відповідними Правилами продажу товарів. B. Обов'язок продавця передати покупцеві передбачену договором кількість товару, тобто «чистою вагою і повною мірою», не специфічний для роздрібної купівлі-продажу, а тому особливо законом не регулюється.. Г.У сфері роздрібної торгівлі умова про асортимент зазвичай характеризує не сам товар, а скоріше предмет діяльності торгового підприємства. Адже асортимент, т.т. розподіл товарів за тими або іншими ознаками усередині одного роду, як правило, має значення при продажі значної кількості однорідних товарів, що дозволяє говорити вже не про роздрібний, а про оптовий (дрібнооптовою) продаж. Д. Обов’язокпродавця передати покупцеві товар відповідної комплектності або передбачений комплект товарів є загальним для всіх видів купівлі-продажу. Так само як і кількість, умова про комплектність (комплект) товарів законодавством спеціально не регулюється. Тому, умова про комплект товарів, що продаються, може визначатися лише з відома покупця. Е.Якістьтоварів, що є предметом роздрібної купівлі-продажу, в більшості випадків визначається ДСТ, вимоги яких обов'язкові для продавців. Сторони договору мають право передбачити підвищені в порівнянні з ДСТами вимоги до якості (п.2 ч.4 ст. 673 ЦК). Ст. 702 ЦК регулює такий вид роздрібної купівлі-продажу, як продаж товарів за зразками. Проте ця умова не є способом визначення якості товару, а швидше служить визначенню предмету договору. Зразком товару вважається не тільки його екземпляр, але і опис (каталог), що і зовсім суперечить загальноприйнятому розумінню вказаної умови. В результаті законодавець формулює правило, за яким договір може бути укладений на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (зокрема з його описом). Ж.Відповідальністьза договором роздрібної купівлі-продажу товару, обтяженого правами третіх осіб, а також за його евікцію регулюється загальними нормами § 1 гл. 54 ЦК. 3. Вимоги до тари і упаковки окремих видів товарів зазвичай встановлюються Правилами продажу товарів. Упаковка і затарювання товару проводиться продавцем, як правило, безкоштовно (виключення може складати спеціальна, н-д подарункова упаковка підвищеної якості). Важливий обов'язок продавця — надання покупцеві необхідної і достовірної інформації про товар (ст. 700 ЦК). Цей обов'язок існує ще до моменту укладення відповідного договору і випливає з публічного характеру роздрібної купівлі-продажу. Кореспондуюче йому право покупця, виникає в момент, коли він виразив намір придбати той або інший товар. Інформація, що надається покупцеві, повинна володіти необхідною повнотою і достовірністю, щоб він міг зробити правильний вибір товару. Зміст інформації і зазвичай включає: позначення стандартів, яким повинні відповідати товари; відомості про їх основні споживчі властивості; ціну і умови придбання товарів; гарантійний термін (якщо він встановлений), а також термін служби або придатності; правила користування товарами; інформацію про сертифікацію товарів і про правила їх продажу. Крім того, покупцеві повинна бути надана інформація про самого продавця і виготовлювача товару. За загальним правилом, покупець до укладення договору може оглянути товар і (або) зажадати перевірки його властивостей (демонстрації), що також охоплюється обов'язком продавця інформувати покупця про товар. Невиконання продавцем вказаного обов'язку визнається необґрунтованим ухиленням його від укладення договору роздрібної купівлі-продажу і дає покупцеві право вимагати відшкодування збитків. Якщо договір все-таки був укладений, не дивлячись на відсутність у покупця необхідної інформації про товар, він має право в межах розумного строку розірвати його і стягнути з продавця збитки ч. 3 ст. 700 ЦК|). Основний обов'язок покупця — оплата придбаного товару. Проте в роздрібній купівлі-продажі договір, за загальним правилом, вважається укладеним саме з моменту оплати. В цьому випадку єдиним обов'язком покупця залишається прийняття товару. Практично обов'язок оплатити товар має значення лише для тих договорів роздрібної купівлі-продажу, в яких моменти укладання і виконання не співпадають. Такими є, н-д, договори з умовою попередньої оплати (ч. 2 ст. 706 ЦК) або оплати в кредит (зокрема в розстрочку). Основні особливості договорів роздрібної купівлі-продажу в кредит полягають в тому, що покупець звільняється від обов'язку сплати відсотків за прострочення повернення кредиту (т.т. оплати товару) в порядку ст. 625 ЦК, а також має право достроково оплатити товар, узятий в кредит (на відміну від загального правила ч. 2 ст. 1049 ЦК). Крім того, договір купівлі-продажу в кредит може передбачати, що продавець зберігає за собою право власності на товар до його повної оплати. Таким договором покупцеві може бути надане право володіти і користуватися річчю як її наймач. Покупцеві за договором роздрібної купівлі-продажу належить право обміну придбаного товару на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону або комплектації (ст. 707 ЦК). Це право розповсюджується лише на обмін деяких непродовольчих товарів і існує, за загальним правилом, протягом 14 днів з моменту здійснення покупки. З вказаної підстави проводиться обмін товарів належної якості, а отже, здійснення обміну не є санкцією по відношенню до продавця. Покупець має право пред'явити вимогу про обмін без вказівки мотивів і тим більше не зобов'язаний доводити, що товар йому з тих або інших причин не підійшов. Проте обмін можливий тільки за умови, що вказаний товар не був у вжитку, а його товарний вигляд і споживчі властивості збереглися. Логічне тлумачення ст. 707 ЦК дозволяє зробити висновок про те, що покупець має право заявити вимогу про заміну товару тільки на такий товар, який був у продажу в торговому закладі продавця у момент здійснення покупки. Якщо такого товару на момент пред'явлення вимоги немає в наявності, покупець має право просто повернути товар і отримати назад сплачену за нього ціну. Види договору роздрібної купівлі-продажу.Класифікація видів договору роздрібної купівлі-продажу може проводитися за різними критеріями. Так, в її основу можна покласти окремі умови договору. Тоді кількість можливих підстав класифікації буде такою ж великою, як і кількість можливих договірних умов. Також критеріями систематизації можуть виступати і особливості договорів як правочинів (суб'єктний склад, момент укладення договору, форма, порядок укладання тощо). Проте чи всі вони мають практичне значення? При відповіді на це питання доречно пригадати зауваження М. М. Агаркова: «Завданням юридичної класифікації є розподіл явищ, що об'єднуються загальними родовими ознаками, на такі види, з якими пов'язані юридично значущі особливості. На жаль, законодавець не завжди враховує це розумне положення. Так, в § 2 гл. 54 ЦК виділяються договори про продаж товару з умовою про прийняття покупцем товару у встановлений строк, продажу товарів за зразками, найму-продажу, продажу з використанням автоматів, а також з умовою доставки товарів покупцеві. Очевидно, цей перелік не є класифікацією різновидів роздрібної купівлі-продажу або договірних умов. Він неповний, непослідовний і позбавлений системності — головних достоїнств будь-якої класифікації. Тим часом повноцінне регулювання договірних зобов'язань неможливе без урахування їх загальних і особливих властивостей. Саме тому відсутність єдиної системи викладу нормативного матеріалу в § 2 гл. 54 ЦК привело до численних суперечностей і дублювання норм. Істотні особливості має правове регулювання роздрібної купівлі-продажу вузькоспоживчого характеру (регульованою разом з ЦК ЗУ «Про захист прав споживачів») і, умовно кажучи, загальноцивільної роздрібної купівлі-продажу (яка не охоплюється Законом). Ці договори можна вважати основними різновидами роздрібної купівлі-продажу. Практичне значення має також регулювання найбільш важливих умов договору. Відповідно, можна розрізняти: за місцем виконання договору: продаж товару вдома у покупця і продаж в торговому закладі продавця; за часом передачі товару: продаж за попередніми замовленнями (зокрема посилочна торгівлю) і продаж з негайною передачею товару; за способом вручення товару: продаж через автомати, шляхом самообслуговування, а також звичайний продаж з обслуговуванням покупця працівниками продавця; за терміном оплати товару: договір з попередньою оплатою, з негайною оплатою і з оплатою в кредит (зокрема в розстрочку); за обов'язком доставки товару: продаж із зобов'язанням доставити товар покупцеві і без такого. Відповідальність за договором роздрібної купівлі-продажу.Основні особливості відповідальності за договором роздрібної купівлі-продажу можуть бути наступні: а) порушення майнових прав споживача в договорі роздрібної купівлі-продажу (регульованої ЗУ «Про захист прав споживачів») дає право вимагати компенсації моральної шкоди; б) відповідальність за порушення прав споживача за ЗУ «Про захист прав споживачів» може бути покладена не лише на продавця, але і на виготовлювача товару; в) відшкодування збитків і сплата неустойки за порушення зобов'язання за договором роздрібної купівлі-продажу не звільняють продавця від виконання зобов'язання в натурі; г) покупець за договором роздрібної купівлі-продажу (на відміну від купівлі-продажу взагалі) володіє ширшими правами у разі продажу йому речі неналежної якості. А.За загальним правилом, моральна шкода відшкодовується тільки в тих випадках, коли вона завдана громадянинові порушенням його особистих немайнових прав (ст. 23ЦК). ЗУ «Про захист прав споживачів», дає споживачеві можливість у разі порушення його прав вимагати компенсації моральної шкоди незалежно від відшкодування майнової шкоди. Моральна шкода відшкодовується заподіювачем за наявності його вини в розмірі, визначеному судом. Б.Вимогипро відшкодування шкоди (як майнової, так і моральної) можуть бути пред'явлені громадянином-споживачем не тільки до продавця, але і до виготовлювача проданої речі (ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів»). В.Відповідно до ст. 622 ЦК відшкодування збитків і сплата неустойки за невиконання зобов'язання не звільняють боржника від його виконання в натурі. Г. Відповідно до 708 ЦК покупець у разі продажу йому товару неналежної якості має право на власний вибір: вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення, або вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні, або вимагати від продавця чи виготовлювача відповідного зменшення ціни, або відмовитися від договору і вимагати сплаченої грошової суми. Порядок і строки задоволення вимог покупця про заміну товару або усунення недоліків визначені ст. 709 ЦК Між придбанням товару (недоброякісного) і пред'явленням покупцем вимоги про його заміну або зменшення купівельної ціни може пройти досить великий проміжок часу, за який ціни на цей товар, швидше за все, виростуть. Для захисту інтересів покупця в цих випадках ст. 710 ЦК встановлює ряд спеціальних правил. Так, продавець не може вимагати від покупця відшкодування різниці між договірною ціною товару і ціною товару, що існує на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару Іншими словами, ризик подорожчання товару в цьому випадку несе продавець. У разі заміни товару неналежної якості на аналогічний, але інший за розміром, фасоном, сортом тощо товар належної якості відшкодуванню підлягає різниця між ціною заміненого товару і ціною товару належної якості, що діють на момент заміни товару або постановлення судом рішення про заміну товару. У разі пред’явлення вимоги про відповідне зменшення ціни товару для розрахунку береться ціна товару на момент пред’явлення вимоги про зменшення ціни, а якщо вимогу покупця добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення про відповідне зменшення ціни товару. У разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення. Якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни або повернення товару неналежної якості підвищилися ціни на цей товар, покупець із цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця. Договір поставки |
