ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Принципи організації податкової системи

Система оподаткування – це процес установлення і справляння (стягнення) податків. Система оподаткування характеризується її елементами - платник податку, об’єкт оподаткування, ставка тощо – та механізмом обчислення і сплати податків.

Податкова система - це сукупність податків і обов’язкових платежів податкового характеру, які законодавчо закріплені в державі, та механізмів (принципів, форм та методів) їх справляння і контролю. Податкова система є проявом податкової політики, яка проводиться в державі та формується державними структурами.

В Україні підвалини системи оподаткування було закладено в 1991 році, коли було ухвалено Закон “Про систему оподаткування” (на сьогоднішній момент не діє, набрав чинності Податковий кодекс) від 25 червня № 1251. З огляду на зміни в податковій політиці держави та потребу дальшого вдосконалення оподаткування 2 лютого 1994 року було ухвалено другий варіант Закону “Про систему оподаткування”. Третій варіант цього Закону Верховна Рада України ухвалила 18 лютого 1997 року.

Засади на яких грунтується формування податкової системи:

- системність – податки мають бути взаємопов’язані і забезпечувати стабільні надходження доходів у бюджет та забезпечувати державі можливість впливу на економічний розвиток суспільства;

- встановлення визначальної бази для побудови податкової системи – тобто обсягу видатків бюджету та цільових фондів В основу побудови податкової системи повинна бути покладена економічна концепція держави, яка може базуватися на класичному, неокласичному, посткейнсіанському або інших напрямів економічної теорії. Проявом соціально-економічної концепції виступає прогнозована величина видатків бюджетів, яка виступає визначальною базою для встановлення середньої норми оподаткування;

- визначення вихідних принципів за трьома напрямами: принципи формування податкової системи; принципи оподаткування; принципи податкової політики.

До принципів формування податкової системи В.М. Опарін, відучий фахівець з теорії фінансів в Україні, відносить:

- рівнонапруженість в оподаткуванні;

урівноваженість інтересів держави і платників податку. Держава повинна проводити таку податкову політику, яка має пареттооптимально поєднувати інтереси держави, платників податків і громадян виборців.

Паретто-ефективне оподаткування – це таке оподаткування за якого неможливо досягти вищого суспільного добробуту не знизивши добробуту іншого індивіда. Утилітаристський підхід до визначення суспільного добробуту – суспільний добробут дорівнює сумі корисностей індивідів (пропорційне оподаткування). Роулсіанський підхід – суспільний добробут дорівнює корисності найменш забезпеченого індивіда (прогресивне оподаткування).

За інтерпретацією Паретто, оптимальною вважається всяка дія, яка приносить користь принаймі одній особі, не погіршуючи стану чи добробуту когось іншого. Інакше кажучи, будь-які зміни в оподаткуванні будуть суспільно корисними і виправданими, якщо вони нікому не завдають збитків і при цьому приносять декому користь. Оптимум Паретто в оподаткуванні – це забезпечення інтересів держави без погіршення економічної ефективності господарювання платників податків і суспільного добробуту громадян.

Цього можна досягнути за умови принципів економічної ефективності і фіскальної ефективності. Принцип економічної ефективності – сплата податків не повинна перешкоджати ефективної фінансово-господарської діяльності фізичних і юридичних осіб держави. Податки не повинні бути спотворюючими, тобто надавати можливості індивіду змінити свої податкові зобов’язання або перекласти їх на інших. Будь-який податки на товари є спотворюючими і неефективними, так як споживач може зменшити споживання оподатковуваних товарів. Неспотворюючі податки називають паушальними, тобто такими, що залежать від незмінних характеристик. Якби уряд зміг замінити спотворюючи податки на паушальні, то надходження в бюджет зросли б при незмінному рівні добробуту платників податків, або доходи бюджету були б незмінними призростаючому добробуті населення. Фіскальна ефективність – сплата податків повинна гарантувати стабільне і постійне надходження податків у бюджет, сума яких буде достатня для забезпечення виконання усіх функцій держави. При цьому проглядається така залежність: при збільшенні норми оподаткування податкові надходження до бюджету будуть збільшуватись, хоча меншими темпами, ніж темпи росту норми оподаткування.;

- цілеспрямоване використання податків як фінансових інструментів впливу на соціально-економічний розвиток.

Інші фахівці з питань оподаткування (А.І. Крисоватий, О.М. Десятнюк, В. Д. Базилевич) виділяють принципи для формування оптимальної податкової системи такі, як:

- принцип вигоди і адміністративної зручності, які полягають в тому, щоб втрати добробуті в результаті сплати податків були сумірні для платників з тими вигодами, котрі вони отримують за рахунок фінансування з податкових надходжень потреб і суспільних благ і податкова система повинна максимально зручною для платників податків і державних структур з точки зору змісту податкової роботи.

- принцип платоспроможності, який декларує, що тягар платоспроможності повинен розподілятися згідно з платоспроможністю платника. З цим принципом пов’язані принципи оподаткування - соціальна справедливість та рівність в оподаткуванні. Платники з однаковою платоспроможністю сплачують однакові суми податків, платники з різною платоспроможністю сплачують різні за величиною суми податків. Принцип платоспроможності піддається кількісному виміру. Для вимірювання і оцінки даного положення використовується діаграма Лоренца і коефіцієнт Джіні. Діаграма Лоренца показує відношення між сумарною величиною платників податків і податкових надходжень до бюджету держави. Бісектриса – це ідеальний випадок, коли 20% платників сплачують 20% податкових надходжень. Дійсний стан розподілу доходів і податкових зобов язань показує крива Лоренца. Чим більше крива Лоренца відхиляється вниз, тим більша нерівномірність розподілу доходів і податкових зобов’язань, одним із факторів якого є оподаткування.

Коефіціент Джіні вимірює степінь нерівномірності розподілу доходів і податкових зобов’язань шляхом вирахування відношення між кривою Лоренца, яка відображає дійсний стан розподілу доходів та податкових зобов’язань та ідеально рівномірним бажаним розподілом.

- принцип визначальної бази;

- політична відповідальність.

Принципи оподаткування відображають засади справляння податків державою. Початок податкової теорії та її основи почали створюватися тільки в XVI столітті. Її засновником вважають шотландського економіста та філософа А. Сміта, який в своїй роботі “ Дослідження про природу та причини багатства народів” (1776 р.) виділив чотири принципу оподаткування, які не втратили свого значення і в наш час: визначеність, зручність, економія, справедливість.

“Поданные государства должны по возможности и силам участвовать в содержании правительства, то есть соответственно доходу, каким они пользуются под покровительством и защитой государства. Налог, который обязывается уплачивать каждый, должен быть точно определён, а не произволен. Срок уплаты, способ платежа, сумма платежа – всё это должно быть ясно и определено как для плательщика, так и для всякого другого… ”

А.. Смит.

Принцип визначеності потребує, щоб сума, спосіб та час платежу були відомі платнику.

Принцип зручності стверджує, що податок повинен стягуватися в такий час та таким способом, який найбільш зручний платнику.

Принцип економії означає зменшення витрат стягнення податків, раціоналізацію систем оподаткування.

Принцип справедливості стверджував загальність оподаткування та рівномірність розподілу податкового тягаря між громадянами відповідно їх платоспроможності (доходам).

Існують два підходи до визначення справедливості податкової системи:

а) горизонтальна рівність передбачає, що платники податків з однаковою платоспроможністю і податковою базою сплачують однакові суми податків протягом певного періоду – відсутність диференціації в оподаткуванні за ознаками статі, раси, переконань;

б) вертикальна рівність – деякі індивіди можуть і повинні сплачувати вищі податки, ніж інші.

Сучасні принципи оподаткування в Україні сформульовані в Податковому кодексі. Вони відображують реальність економічного та політичного життя держави і складаються в наступному:

Принципами побудови системи оподаткування є:

4.1. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах::

4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу;

4.1.2. рівність усіх платників перед законом, недопущення
будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

4.1.3. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

4.1.4. презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

4.1.5. фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

4.1.6. соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

4.1.7. економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

4.1.8. нейтральність оподаткування – установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

4.1.9. стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

4.1.10. рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

4.1.11. єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

4.2. Загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено Кодексом, сплаті не підлягають.

4.4. Установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

До принципів податкової політики – діяльності держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави, відносяться стабільність і гнучкість – два головних і певною мірою протилежних принципу.