 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ
Електробезпека Дидактична мета: Розглянути дію електроструму на людину; фактори від яких залежить важкість ураження електрострумом людини, класифікацію приміщень за електронебезпекою. Ознайомитися із способами індивідуального та колективного захисту людей від ураження електрострумом. Детально розглянути будову і принцип дії заземлення та занулення. Розвиваюча мета: Розвинути вміння ідентифікувати небезпеку в залежності від виду приміщення; розуміти серйозність питань пов’язаних з електробезпекою. Виховна мета: Виховання обережності та ретельності, точності. Забезпечення теми: Плакати по темі, діюче заземлення та занулення електроустановок кабінету. Набір по темі: Електроустановки в кабінеті. Контролюючі матеріали. Логіко-педагогічний план лекції. 1. Ввідна частина. Формулювання завдання лекції. Коротка характеристика проблем. Показ стану питання. Література. При необхідності - встановлення зв'язку з попереднім - невеликий вступ. Виклад. Докази. Аналіз, освітлення. Розбір фактів. Демонстрація досліду. Характеристика різних точок зору. Формулювання висновків (проміжних). Показ зв’язку з практикою. 3. Заключна частина. Формулювання основного висновку. Установа для самостійної роботи. Методичні поради. Відповіді на питання. Література 1.1. Борисов Ю.М. и др. Электротехника. – М.: Энергоатомиздат, 1985. _____________________________________________________________с. 1.2. Вартабедян В.А. Загальна електротехніка. – К.: Вища школа, 1985. _____________________________________________________________с. 1.3. Иванов И.И. и др. Электротехника. – Санкт-Петербург: Лань, 2002, - 192с. _____________________________________________________________с. 1.4. Паначевний Б.І. Електротехніка. – Харків.: Торнадо, 1999, - 288с. _____________________________________________________________с. 1.5. Паначевний Б.І., Свергун Ю.Ф. Загальна електротехніка: теорія і практикум. – К.: Каравела, 2003, - 440с. ___________________________с.
2.1. Гаврилюк В.А. и др. Общая электротехника с основами электроники. – М. Высшая школа, 1880, - 480с. __________________________________________с. 2.2. Данилов И.А., Іванов П.М. Общая электротехника с основами электроники. – М.: Высшая школа, 1989, - 752с. ______________________________________________________________с. 2.3. Попов B.C., Николаев С.А. Общая электротехника с основами электроники. – М.: Энергия, - 567с. _______________________________с. 2.4. Рекус Г.Г., Белоусов А.И. Сборник задач по электротехнике и основам электроники. – М.: Высшая школа, 1991, - 416с. ______________________________________________________________с. 2.5. Токарев Б.Ф. Электрические машины. – М: Энергоатомиздат, 1990, - 624с. ______________________________________________________________с. 2.6. Электротехника. Терминология – М.: Издательство стандартов, 1989, - 343с. _________________________________________________________с. 2.7. Шихин А.Я. Электротехника. – М.: Высшая школа, 1991. - 336с. ______________________________________________________________с. План
1. Небезпечність ураженням електричним струмом 2. Засоби захисту від ураження струмом 3. Перша допомога потерпілому 4. Основні правила електробезпеки на виробництві і в електротехнічних лабораторіях вузу і школи
НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ Проблема електробезпеки в умовах суцільної електрифікації набирає винятково важливого значення. Незадовільний стан електрогосподарства і порушення правил техніки безпеки приводить до електротравматизму. Всім, хто пов'язаний з експлуатацією електротехнічного устаткування, в обов'язковому порядку необхідно знати «Правила технічної експлуатації електроустаткування» та «Правила техніки електробезпеки» для збереження здоров'я і життя. Аналіз електротравматизму показує, що близько 80 % нещасних випадків припадає на електроустаткування до 1000 В. При обслуговуванні електроустаткування напруга і струм не виявляють зовнішніх ознак, тому ураження електричним струмом наступає несподівано. З 100 розслідуваних нещасних випадків електротравматизму 90 закінчуються смертю потерпілого. В залежності від величини і часу дії струму, що проходить через організм людини, може виникнути електротравма у вигляді опіків, непритомності, судороги, припинення дихання і навіть смерті. Дослідженнями встановлено, що людина не відчуває дії струму до 0,5 мА. Відчутний струм до 1,5 мА не уражує людину. При струмі 10— 15 мА людина не може відірвати рук від електродів. Струм уражує органи дихання та серцево-судинну систему. При 100 мА серце припиняє діяльність і, отже, цей струм вважають смертельним. На ступінь ураження впливає не тільки величина струму, а й час його дії. Пояснюється це тим, що із збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок розширення судин шкіри, підвищення виділення поту. Опір тіла людини буває від 600 до 100 000 Ом. Крім того, величина струму залежить від прикладеної напруги та від опору кола, по якому проходить струм, в тому числі і опору тіла людини. Опір тіла людини — величина змінна і зменшується із збільшенням напруги. Тому із збільшенням часу проходження струму, а також із збільшенням напруги опір зменшується, а струм зростає, а з ним зростає ступінь ураження. Зауважимо, що опір людини у нетверезому стані, а також у стані нервового збудження і з дефектами шкіри значно менший, ніж у здорової людини. Це створює ще більшу небезпеку ураження електричним струмом. Дослідження електротравматизму показують, що близько 60 % нещасних випадків відбуваються через безпосереднє дотикання до голих струмоведучих частин, які знаходяться під напругою. Велике значення у зменшенні струму ураження мають наявність підлоги, взуття, діелектричних рукавичок, бот і калош, гумових килимків та інших діелектриків, які в електричному колі створюють додатковий опір, чим значно обмежується струм ураження. Слід пам'ятати, що у вологих приміщеннях (відносна вологість перевищує 75 %) і у приміщеннях з пилом, що пропускає електричний струм, особливо небезпечно торкатись до струмоведучих частин, ізоляція яких може бути значно нижчою і ненадійною. |
