 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| СТИЛІСТИЧНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЛЕКСИКИ
(лексика за літературним уживанням) Мета: Навчити відрізняти лексику літературного вжитку від лексики нелітературного вжитку, а також розмежовувати різні типи лексичних діалектних варіантів. Теоретичні питання 1. Лексика літературного вжитку. 2. Лексика нелітературного вжитку (діалектизми, жаргонізми, арго). (вдома виконати завдання 96, 98, 100, 101) Завдання 93.Виявіть у реченнях розмовну лексику, доберіть до таких слів нейтральні відповідники. В-1. 1. Ти, певне, далеко підеш. Уперше бачу такого розумаку (О. Донченко). 2. Вже кілька днів попи у великодніх золотистих ризах правлять молебні над криничкою (М. Стельмах). 3. Весело празникували в Шугаєвому хуторі кутю (Ганна Барвінок). 4. Всю уяву сірої ворони привертали калюжки, в яких шмигала риб’яча дрібнота (О. Донченко). 5. Проти неї спиною до сходів переступає з ноги на ногу широкоплечий чолов’яга (Ю. Шовкопляс). В-2. 1. Той читає «Кобзаря» щоднини, Щоб ні слова друзі не забули (Д. Павличко). 2. Як ти там в чужій сторонці Живеш із москалями? (Л. Боровиковський). 3. І поглянув Ной на небо. Дощик не стихає, Та на небі перегнулась Веселиця й грає (С. Руданський). 4. Дзвін нагло змовкає… (П. Колесник). 5. Я починаю плаксиво зіпати, щоб було чути аж на городі (С. Васильченко). В-3. 1. Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко). 2. В квартирі Трігоні шпики засіли. Вони його самого узяли І засідку зробили (С. Голованівський). 3. – І коли засяяв своїми маківками той храм, грізний цар покликав зодчих, і вони впали ниць (М. Рудь). 4. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там! (М. Номис). 5. Люди всі – на два ранжири: Є розумні – та без віри, Другі – вірою міцні, але глуздом – ані-ні! (А. Кримський).
Завдання 94. Прочитайте словникову статтю із синімічного словника, спробуйте відновити стилістичні ремарки (розм., ірон., зневажл.) біля слів із синонімічного ряду. Залицяльник («чоловік, що залицяється до жінки, дівчини»), поклонник …, зальотник …, джиґун …, закоханець …, бабій …, баболюб …, бабич …, спідничник …, волоцюга …, моргун …, дівчачур …, дівчур …
Завдання 95.У поданих реченнях знайдіть жаргонізми. Сформулюйте їхнє лексичне значення і доберіть літературний відповідник. 1. Коло будки на кріслах сиділи розкинувшись два чуваки в піджаках і джинсах (С. Жадан). 2. Як митцеві, мені якось по барабану, відтворює ця річ історичну правду чи ні, якщо вона стильна (Л. Подерв'янський). 3. Йому говорять, а він чайником прикинувся, як не до нього. 4. Сиджу в кав'ярні, цмулю каву, І Ніщо не провіща револьту, Проваджу бесіду цікаву Про Маркеса і Верхню Вольту (Ю. Позаяк, Шедеври). 5. Получка, обручка і цепура щезли, як «з білих яблонь дим» (з пісні гурту «Брати Гадюкіни»). 6. Я знаю одного фотографа, який займається виключно слайдами. Він за це отсидів три роки. І, якщо до них підібрати музику, щось таке зовсім убойне, то, я вам кажу, що це буде залізний абзац! (В. Діброва). Завдання 96.Розподіліть подані жаргонізми на три групи: 1 – студентські, 2 – молодіжні, 3 – комп’ютерників.Подайте літературні відповідники до жаргонізмів і з’ясуйте, яким способом вони утворені. Заліковка, мама, підігнати (якусь річ), вінда, відмазатися (від армії), бухарест, думка, капець, галімий, читалка, геймер, грюкати, відгребти, хвіст, пара, перекачати, фізра, жабфак, мишка, чайник, злити, товстолобики, комп, тупити, (з)валити (з місця події), контра, монік, бомба, вінт, шпора, клава, прикольний, зідрати, паритися, маякнути, юзер, зависати (у клубі), плавати, зависнути, провтикати, мерседес педальний, трава, мило, злізти з голки, лити воду, безбабство. Завдання 97. Доберіть літературні відповідники до поданих розмовних слів. Очник, зубник, зубодер, очник, закидон, паламарівна, папування, парикмахер, повістина, пожарка, паламаренко, головиха. Довідка: перукар, дивацтво, влада папи, стоматолог, дружина голови, окуліст, студент стаціонару, син паламаря, донька паламаря, невелика повість, пожежна машина. Завдання 98.Прочитайте уважно вірш Є. Гуцала «Цей ліс і луг, це поле – предковічні…». Випишіть з нього домінанти синонімічних рядів назв рослин. Скільки народних відповідників подає автор до літературних назв? Цей ліс і луг, це поле – предковічні! Сюди приходив і приходжу знов, читаючи письмо піктографічне, читаючи язичницьке письмо. Ось сонцева трава. Гонько. Дидорця. Биль синя. Коробачник. Голубій. Всі назви склав – і потягнувсь до сонця цикорій! Верецельник луговий! Ось бодькавка. Дзябкаливець. Восятник. Востак і вуличник! Колячина й дзябник! Я склав слова – і прочитав: осатник! Осот-оса куслива враз возник!
Блават. Синюк. Блаватець. Блакитнянка. Лоскутниця. Синюрик. Головчадь. Я знаки склав – і прочитав, як ранком волошки сині у полях горять.
Напутник. Ранник. Язичок вужовий. Трикутник. Ключка. Рябчик. Отроцел. Складаю знаки – і читаю слово… Звичайне слово – подорожник це…
Ходім в поля! Ходім в луги й до лісу. Ходім завжди! Ходімо знов і знов. Лиш подивись під ноги, оглянися – Яке письмо в землі! Яке письмо! Завдання 99. Доберіть літературний відповідник до поданих лексичних діалектних варіантів. Як у мовознавстві називають цей різновид діалектизмів?Чому? А Оюн, индик, грашка, шкло, оріх, бурак. Б Папортина, заяниця, лебедин, ластовиця, журавець, лелечич.
Завдання 100.Визначте різновид наведених лексичних діалектизмів. Заповніть таблицю прикладами.
В-1. Кошуля (вишита сорочка), печера (нора), лісовин (лис), ряска (ряска), кирниця (криниця), ізвор (джерело, струмок у гористій місцевості), лиця (щоки), жаруха (кропива), мамунка (лялька), паздерник (листопад), літошній (минулорічний),сон (соняшник), малюта (маля, малюк), кметиця (селянка), коросліп (пролісок), забоїна (вибоїна), звечеряти – повечеряти, зазуванець (чобіт, зроблений так, що годиться і для лівої і для правої ноги), заєчка (зайчиця), заметь (замет), загонець (загінець), підря (полиця під покрівлею в гуцульській хаті), любайстер (алебастр), невістка (заміжня жінка), жовтенький (жовтенький), панера (великий кошик з верболозу для перенесення овочів),начинка (начинка), вовк (середина кавуна). В-2.Ковганка (дерев’яна посудина для затовкування сала); табатирка (табакерка), оселя (селище, поселення), замір (замір), комариця (комар), трембіта (духовий музичний інструмент), конопляник (горобець), лелечич (лелека), кивач, кивень (липень), ґражда (рублена будівля, де вівці стоять у непогоду), малолічний (нечисленний), кметиня(селянка), лебедин (лебідь), леда-що (ледащо), живосрібло (ртуть), заметушня (метушня), тишак (гарна тиха погода), замістя (передмістя), жас (жах), збан (дзбан), крів (кров), ознака (ознака), наділ (наділ), врода (урожай); звір (яр), баранець (середина кавуна), керниця (криниця), зимівник (зимівник), дівка (дочка), кошниця (повітка для зберігання качанів кукурудзи). В-3. Кичера (гора з круглим безлісим верхом), ноша (одяг), начинка (начинка), біленький (біленький), осет (осот), скотина (худоба), арідник (злий дух, старий і злий чарівник), манники (страва), пукал (грязь на дні соляних озер), баклажан (помідор), замерзляки (бурульки на деревах), слимуж – слимуш (слимак), літайка (метелик), осениця (осінь), курай (перекотиполе), когут (півень), ляскавиця (грім), баран (бекас), ричка (доярка, корівниця), первоцвіт (пролісок), захтіти (захотіти), зрадець (зрадник), заказ (наказ), сон (соняшник), жеретій (ненажера), ряска (ряска), лейстер (реєстр), освітник (освітянин), колеба (будівля, у якій сплять пастухи), бовдур (димар), крет (кріт).
Завдання 101.Доберіть літературні відповідники до поданих діалектизмів та з’ясуйте спосіб творення цих діалектизмів. Палихвіст, придорожник, дурок-зілля, любимене, падиволос, свербивус, бабакуль, чортоплуд, моримух. Завдання 102.Доберіть стилістичні синоніми до діалектних слів на позначення характеристики людини, зокрема її: зовнішності: пирконосий, нічвидний, обдемкуватий, ненила, зизуватий, подóбéнь, неодіжний; вдачі: закукурічений, ненáтлий, кокошний, зажабистий, огурний, немний, нехтолиця, плетюга, ліногуз, пожахáчка, опіяка, пічлаз; роду заняття, професії тощо: златоковаль, коров’яр, коминар, ричка, олейник, спадун, освітник, професор, незатруднений. Завдання 103. З’ясуйте, які з поданих слів належать до слів нелітературного вжитку. В-1. Глотка, пелька, хавка. Рід, кодло, поріддя. В-2. Будка, писок, обличчя. Записка, писулька, цидулка. В-3. Голова, макітра, довбешка. Волочитися, залицятися, липнути.
Завдання 105.Прочитайте епітети до слова роса. Усно визначте, яку семантичну ознаку вони позначають (розмір, колір, прозорість, запах, загальне враження, психологічне сприйняття тощо). Складіть кілька речень, максимально використавши епітети до поданих слів. Роса – ароматна, біла, бісерна, блискуча, буйна, важка, велика, вечірня, горюча, густа, діамантова, дрібна, духмяна, зимна (розм.), золота, іскриста, краплиста, крижана, кришталева, легка, матова, медяна, ніжно-голуба, нічна, перлиста, прозора, прохолодна, п’янка, ранкова, рання, різнобарвна, самоцвітна, свіжа, світла, сива, сіра, смарагдова, срібляста, срібна, тепла, тяжка, холодна, цілюща, чиста, щедра.
Практичне заняття 13 |
