Продукція швейної промисловості у зовнішній та внутрішній торгівлі України Починаючи з 2004 р., швейна промисловість почала нарощувати експортний потенціал. Така ж тенденція спостерігається і в 2009 р. У цілому по товарах швейної промисловості зберігається досить значне позитивне сальдо зовнішньої торгівлі. Таблиця 4 Показники зовнішньої торгівлі продукцією швейної промисловості України Рік | Імпорт | Експорт | Зовнішньо-торговельне сальдо | тис. дол. | Приріст, % | тис. дол. | Приріст, % | тис. дол. | | | - | | - | | | | -23,5 | | 16,3 | | | | 41,2 | | 18,4 | | *Джерело: Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості) З даних, наведених в таблиці 4 можемо спостерігати, що в цілому зовнішньоторговельне сальдо швейними виробами є позитивним для України і постійно зростає. Так, у 2007 році обсяг експорту продукції галузі збільшився на 16,3%, а імпорту – зменшився на 23,5%. У 2009 році експорт швейної продукції зріс на 18,4%, а імпорт – на 41,2%. Однак можемо спостерігати, що обсяги експорту продукції галузі на порядок перевищує обсяги імпорту, що є досить позитивним для розвитку галузі. На сьогодні розвиток торгівлі між Україною та ЄС швейною продукцією є сприятливим для України. Цьому передувала значна робота щодо розв'язання проблеми збуту товарів і кількісного обмеження експорту в країни ЄС (квоти), які були запроваджені Угодою 1995 р. про торгівлю товарами легкої промисловості. Важливим кроком у цьому напрямку стало підписання 19 грудня 2006 р. Угоди про торгівлю продукцією легкої промисловості на 2007 - 2007 рр. Новою Угодою передбачено введення режиму повної лібералізації торгівлі виробами галузі на ринках Європи. З березня 2006 р. ліквідовано кількісні обмеження (квоти) на поставки товарів легкої промисловості до країн ЄС із запровадженням системи подвійної перевірки. Вирішення цього питання дало змогу значно підвищити ефективність експортної діяльності багатьом підприємствам швейної промисловості. Країни ЄС є основним ринком збуту української швейної продукції. Протягом останніх років на ці країни припадає понад двох третин українського експорту. За підсумками 2009 р. експорт швейної продукції до ЄС становить 560 млн. дол. США і займає 72,2% від загального експорту продукції (темп до 2007 р. - 138%). За цей же період імпорт аналогічної продукції до України становив 413 млн. дол. США. Позитивне сальдо - 147 млн. дол. США. Як свідчать статистичні дані, за останні три роки загальний експорт поступово зростає. За 6 місяців 2009 р. обсяги експорту до країн світу, які є традиційними ринками збуту українських товарів швейної галузі, становили 385,2 млн. дол. США і зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 3%. Обсяги експорту цих товарів до країн ЄС збільшилися на 4,5%. Що стосується головних партнерів України у торгівлі швейною продукцією, то їх наглядно відображає схема 2. Головними партнерами України по експорту за цей період були такі країни: Німеччина, частка якої в загальному експорті до країн ЄС становила 67,6%; Франція - 9,7; Італія – 9,0; Великобританія - 8,4%. Обсяги імпорту товарів швейної промисловості по всіх країнах за 6 місяців 2009 р. становили 282,1 млн. дол. США і зросли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 3,9%. Переважно імпорт надходив з таких країн: Німеччини - 24% від загального імпорту з країн ЄС; Італії — 7,6; Великобританії — 4,1%. Схема 2. Регіональна структура України щодо зовнішньоторговельного обороту швейною продукцією в 2009 р., млн. дол.  *Джерело: Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості) У внутрішній торгівлі частка продукції галузі є досить значною. Щодо роздрібної торгівлі продукцією, то сьогодні її мережа складається в основному з великих та дрібних магазинів. На це з одного боку вплинула спадщина СРСР, коли середні магазини будувались в недостатній кількості, з іншого боку − низька купівельна спроможність населення та серйозна конкуренція зі сторони базарів. Магазини працюють з націнкою 20-100%. Орієнтовані на середнього покупця, як правило накидають від 20 до 40% закупівельної ціни. Магазини ж дорогого та ексклюзивного одягу менше 50% не набавляють. У великих містах престижні магазини дорогого одягу також намагаються мати один чи більше філіалів на крупних дорогих ринках. Не менше двох третин покупок продукції реалізується через базари (речові ринки).Сюди постачають продукцію як іноземні фірми, так і оптовики та вітчизняні виробники. Незважаючи на розширення роздрібної мережі торгівлі продукцією галузі, як свідчать статистичні дані (див. графік 4), роздрібний товарообіг у межах України за 1996-2009 рр постійно зростав. Графік 4  Динаміка роздрібного товарообороту продукцією швейної промисловості *Джерело: Дані міністерства легкої промисловості України // платний сайт www.legprom.com.ua (оперативна статистична інформація стосовно розвитку виробництва та ринку легкої промисловості) Починаючи з 1990 року в структурі роздрібного товарообороту продукцією швейної промисловості почала різко зростати частка іноземної продукції, а вітчизняної – різко зменшилась. Однак, починаючи вже з 1999 року, дана тенденція набула зворотного характеру в бік зростання питомої ваги у внутрішньому товарообороті продукції вітчизняних виробників. |