 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| ЗУ «Про державне регулювання ринку цінних паперів»
Державне регулювання ринку ЦП - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері. Метою ДР ринку ЦП є: - реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних; - створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства; - одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів; - забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів; - гарантування прав власності на цінні папери; - захисту прав учасників фондового ринку; - інтеграції в європейський та світовий фондові ринки; - дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства; - запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів; - контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів. ДР на ринку ЦП здійснюється у таких формах: - нормативне регулювання (прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку ЦП, в т.ч. встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням); - управлінська діяльність (регулювання випуску та обігу ЦП, прав та обов'язків учасників ринку ЦП; видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів); - контроль за діяльністю учасників ринку ЦП та застосування санкцій (заборона та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку ЦП у разі відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів. Органи, що здійснюють ДР на ринку ЦП: 1) ДКЦПФР (підпорядкована Президенту, діє на підставі положення про неї), інші державні органи у межих повноважень, визначених законом; 2) Саморегулівні організації (утворюються за принципом: одна саморегулівна організація з кожного виду професійної діяльності на ринку ЦП).
59. Інвестування у спеціальних (вільних) економічних зонах.
Збільшення соціально-економічного ефекту (в т.ч. прибутковості) від інвестування може бути забезпечено за допомогою комплексу заходів – організаційних, економічних, правових, функціонування яких в визначених територіях, зонах, галузях народного господарства тощо, передбачає встановлення спеціальних правових режимів господарювання та, відповідно, і інвестування (наприклад спеціальний режим господарювання в окремих галузях народного господарства (АПК)). Серед таких режимів особливе місце займають спеціальні (вільні) економічні зони (далі - С(В)ЕЗ). За ГКУ С(В)ЕЗ - це частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України, включаючи можливість запровадження пільгових митних, податкових, валютно-фінансових та інших умов підприємництва вітчизняних та іноземних інвесторів. С(В)ЕЗ створюються з метою залучення інвестицій та ефективного їх використання, активізації спільно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності з метою збільшення експорту товарів, поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції і послуг, впровадження нових технологій, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, прискорення соціально-економічного розвитку України. Доктринальне визначення, що охоплює всі ознаки: С(В)ЕЗ – це законодавчо визначена частина території держави, на якій спеціальним внутрішнім законодавством на певний строк для певних суб’єктів встановлюється спеціальний пільговий правовий режим господарської діяльності і створюються спеціальні органи управління з метою залучення інвестицій для досягнення законодавчо встановлених економічних (залучення капіталу завдяки застосуванню спеціальних пільг економічного, правового характеру тощо), соціальних (підвищення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць тощо) та науково-технічних (залучення передових технологій, реалізації інноваційних процесів тощо) завдань. Характерними ознаками С(В)ЕЗ є: - територіальна обмеженість С(В)ЕЗ; - строковість дії С(В)ЕЗ (зазвичай тривалий – понад 10 років); - юридична підстава запровадження С(В)ЕЗ на певній території – спеціальний закон про кожну конкретну С(В)ЕЗ (законом визначається її територія та статус); - метою створення С(В)ЕЗ є залучення та реалізація інвестицій (внутрішніх, іноземних) для досягнення законодавчо встановлених економічних, соціальних та науково-технічних завдань; - визначений процес створення С(В)ЕЗ: 1) ініціювання створення, зміни статусу, ліквідації ПУ/КМУ/місцевими Радами (ДА); 2) прийняття ВРУ відповідного Закону; 3) організаційно-технічне забезпечення створення С(В)ЕЗ на підставі прийнятого Закону: створення відповідних органів управління С(В)ЕЗ, прийняття низки підзаконних НПА; - спеціальний суб’єктний склад С(В)ЕЗ: обов’язковими учасниками інвестування у С(В)ЕЗ є органи управління С(В)ЕЗ та СГ (інвестори), що набувають цього статусу в спеціальному порядку; - спеціальний режим госп. діяльності, що може включати пільгові митні, податкові, валютно-фінансові та інші умови підприємництва; - здійснення у правління С(В)ЕЗ за допомогою спеціально створених органів: загальне здійснюється органами державної влади; спеціальне – місцевими радами та місцевими ДА; - С(В)ЕЗ ліквідується або по закінченню строку її функціонування або достроково шляхом прийняття закону ВРУ; - можливість функціонування С(В)ЕЗ різних типів (в т.ч. з можливістю поєднання в собі функції, властивих різним типам): вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристично-рекреаційні, страхові, банківські тощо. За характером правового режиму С(В)ЕЗ розрізняють: 1. Зовнішньоторговельні зони (частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів, метою створення яких є активація зовнішньої торгівлі). Такі зони можуть створюватися у таких організаційних формах: вільні порти, вільні митні зони, митні склади. 2. Комплексні виробничі зони (частина території держави, на якій запроваджується спеціальний режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва, залучення інвестицій у пріоритетні галузі НГ). Можуть мати форму Експортних виробничих зон. 3. Науково-технічні зони (їх режим орієнтований на впровадження НТР у виробництво). Такі зони можуть існувати у вигляді технополісів, науково-виробничих парків тощо (ЗУ «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків»). 4. Туристсько-рекреаційні зони (ЗУ «Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець»). 5. Банківсько-страхові (офшорні) зони. 6. Зони прикордонної торгівлі (частина території де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі). Нормативно-правове регулювання господарської діяльності у С(В)ЕЗ: - загальна частина: КУ, ГКУ, Митний кодекс, ЗУ «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», ПКУ; акти Президента України, акти КМУ, відомчі акти. - спеціальна частина (містить НПА щодо конкретної С(В)ЕЗ): наприклад, ЗУ «Про спеціальну економічну зону «Яворів», ЗУ «Про спеціальну економічну зону «Славутич», ЗУ «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків», актуальний наразі ЗУ «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 №1636-VII, акти Президента України, акти КМУ, відомчі акти. Інвестування в С(В)ЕЗ – це залучення органами управління С(В)ЕЗ на договірних засадах у господарських обіг С(В)ЕЗ інвестицій, які вкладаються СГ С(В)ЕЗ шляхом реалізації інвестиційних проектів, що відповідають встановленим вимогам, з наданням інвесторам передбачених законом пільг/переваг і дотримання ними встановленого для конкретної С(В)ЕЗ режиму господарювання/інвестування. Характерні ознаки інвестування в С(В)ЕЗ: -спеціальне нормативно-правове регулювання; - підпорядкування інвестування правовому режиму відповідної С(В)ЕЗ, якій притамання перелічені вище характерні ознаки; - необхідність набуття інвестором статусу СГ С(В)ЕЗ з метою отримання відповідних пільг (має бути інвестиційний проект та укладений із органом управління С(В)ЕЗ договір на реалізацію інвестиційного проекту, після чого СГ реєструють як СГ певної С(В)ЕЗ, він отримує Свідоцтво про реєстрацію субєкта С(В)ЕЗ, що і дає право на пільги).
|
