ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

ІУ.ЯВОРІВСЬКИЙ РОЗПИС НА ДЕРЕВІ

Цей український народний художній промисел виник у ХУШ ст. На тереторії сучасного Яворівсьокого Львівської області. Місто Яворів було центром збуту розмальваних виробів з дерева. Як своєріднена народна школа тут оформувалися виготовлення та розпис специфічних яворівських скринь іграшок-“забавок”.

Розпис скринь юазувався на використанні традиційних загальноукраїнських орнаментальних мотивів, дотримані чіткої послідовності технічних прийомів виконання цього розпису. Головний акцент в композиції розпису скринь робився на орнаментальні мотиви, розміщені в центрі виділених на площині “вікон”. Вони творили основу традиційної системи розпису, в якій переживали рослинні орнаментальні мотиви. Їм завжди підпорядковувались геометричні мотиви, що тактовно вводилось в композицію. Залежно від композиційного вирішення орнаментальних мотивів, скрині йменувалися: “вазонникова", “віночкова” і “квіткова”.

У ХІХ ст. існувало кілька варіантів розпису яворівських скринь, Центральна композиція найдавніших скринь складалась з півкулі й закінчувалась мотивами “качечок” /орнаментальний мотив яворівських розписів, подібний до “огірочків” у тканинах східного походження/. У другій половині ХІХ ст. в центральній композиції малювали квіти у вазонах, симетрично розміщені відносно вертикальної осі. В іншому варіанті малювали півколо, від якого виходило дев’ять дугасто витягнутих листочків, а над ними – розетку, вписану в коло з квітів. В розписах серинь були й додаткові елементи із зображенням сонця чи “дерева життя”, які мали в минулому глибоке символічне значення, а згодом перетворились в чисто декоративний елемент.

На початку ХХ ст. “вазонникові” скрині замінили “віночкові”. Квіти, розетки, зірки малювались в обрамленні віночка в центрі “віконця” передньої стінки і вітка скрині, який відзначався складністю трактування й кольору. Кольорова гама яворівського розпису скринь базується на п’яти кольорах: коричневому, зеленому, жовтому, білому, червоному. Окремі коьори мали конкретне призначення в розписі: темно-коричневою фарбою обводили площини “вікон”; світло-зеленою – мотиви “качечок”; черовною – зображення квітів і листя в гіллячках; білою – смуги, дрібні крапки, цяточки, які обрамляли “качечки”, “підківки”, “квіти”, хвилясті лінії, що надавало тонованій поверхні особливої декоративності.

У радянський час у зв’язку зі змінами у побуті мальовані скрині не застосовуються в домашньому господарстві, але художні засади їх декорування використовуються майстри яворівського розпису при ствоернні виробів сувенірного призначення. Відомі майстри розпису скринь на Яворівщні – Г.Щирба, В.Станько та ін.

Різновидом яворівських розписів є дитячі іграшки – коники, метелики, пташки, візочки, виготовлені з дерева з оригінальною за конструкцією механікою дії кожної “забавки”. Специфічність розпису іграшок полягає як в технології виготовлення, так і в орнаментальних мотивах та їх компонуванні. На природному біло-жовтому фоні деревини – довільні жовті плями, хвилясті смуги, що є основою подальшого розпису. На них малювали зеленими й червоними кольорами традиційні мотиви: “колка”, “вербівки”, “цяточки”, “ружі”. Майстри дитячих іграшок виявляли в розписі тонке розуміння лінійного й кольорового ритму, вміло застосовували суцільне покриття окремих мотивів і краплеподібне зображення листочків. Найпростіше комбінування цих прийомів давали велику кількість варіантів розпису. В усій системі розпису іграшок ефективно й соковито на природньому фоні деревини виступала барвистовеселкова гама червного, зеленого, жовтого кольорів, які в різних іграшках мали різне тональне звучання. Червоний колір часто поступово переходив від темного до світлого відтінку. Цікаві й мальовничі яворівські ігршки користувались популярністю як у малечі, так і в дорослих Прикарпаття. Відомі майстри яворівської іграшки – В.Прийма і Ю.Прийма. Розписи скринь та іграшок народні майстри виконували фарбами, виготовленими з природних барвників пензликами з котячої шерсті.

Нині на зміну традиційними розписами на Яворіщині прийшли розписи сувенірних точених виробів /вазочки, грибки, яйця-мальовки/ ацетоновими фарбами. На чорному, вишневому, темно-зеленому фоні виробів малюють рослинні орнаментальні мотиви, використовуючи всі кольорові гами спектра. Колористична система побудована на різних контрастах яскраво-жовтого, рожевого, фіолетового, червоного, синього, зеленого й чорного. Для досягнення ефекту максимальної звучності і яскравості майстри протиставляють їх один одному по спектральному колу: біля яскравих червоних або рожевих квітів розміщені яскраво-зелені листочки й пагінці. В квітах з синьо-голубими пелюстками середина оранжева, а в квітах із світло-фіолетовими пелюстками – жовта. В кольоровій гамі розписів все зроблено для підсилення декоративності: поряд сміливо розміщені червоні, рожеві й жовті кольори, які в таких поєднаннях майже ніколи не зустрічались в давніх народних вишивках Яворівщини. Пошуки яскравості й соковитості – загальна тенденція сучасного декоративного яворівсьокого розпису на дереві, провідними майстрами якого є Ю.Морик, Ю.Турко, Ю.Ференц, П.Люта та ін.