 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| ІСТЕРИЧНИЙ НЕВРОЗ (дисоціативні-конверсійні розлади)
Клінічна картина характеризується значною лабільністю емоцій і переходом психічного компоненту в соматоневрологічний. Можливі якісні зміни свідомості. Практично всі симптоми носять захисний характер відповідно до конкретної психотравмуючої ситуації. Три основні групи симптомів: 1. Вегетативні: - обмороки; - вегетативні кризи з серцебиттям, головокружінням, нудотою, рвотою, спазмами в шлунку; 2. Рухові: (дисоціативні розлади моторики) - гіперкінези (тремтіння, подсмикування), хореєформні рухи; - акінезії (парези, паралічі); - моно-; гемі-, пара-плегії або в"ялі периферичні паралічі; - немає патол. рефлексів або зміни сухожилкових рефлексів; - ступор 3.Сенсорні: (дисоціативна анестезія) - розлади чутливості (анестезії, гіпер-, гіпостезії або больові порушення) по типу шкарпеток, рукавичок, жилетки, поясу; - алгії в різних частинах тіла: (головні, в спині, суглобах, серці, в обл.живота); - втрата функцій органів чуття (глухота, сліпота, концентричне звуження поля зору, істерична скотома, амавроз). - істеричні припадки в сучасних проявах частіше нагадують гіпертонічний криз, серцевий напад або будь-який інший вегетосудинний пароксизм; - замість втрати чутливості в сучасних умовах спостерігається: оніміння кінцівок, відчуття повзання мурашок, поколювання, відчуття жару або холоду; - типові паралічі, астазія -абазія спостерігається рідко. Частіше слабкість в руках, ногах, відчуття ватності, похитування при ходінні - обов'язковим є елемент демонстративності. 4.Афективні порушення: - лабільність; - швидка зміна настрою; - схильність до бурхливого афекту реалізованого зі сльозами;
5. Дисоціативна амнезія. 6. Дисоціативна фуга. 7. Транси і стани оволодіння. НЕВРОЗ НАВ"ЯЗЛИВИХ СТАНІВ, Загальна назва неврозів, що проявляється нав"язливими страхами, уявленнями, спогадами, сумнівами і т.ін. При спостереженні за цими хворими спостерігається певна послідовність проявів симптомів неврозу. На перших етапах - фобії потім - нав"язливі компульсивні розлади (типу контрастних потягів), пізніше - інші нав"язливі стани (типу обсесивних розладів). При формуванні фобій спостерігається характерна для всіх неврозів послідовність у виникненні розладів. На тлі виникших вегетативних, сенсомоторних, афективних розладів з'являється нав"язлива думка, отже підключається ідеаторний компонент і цим завершується формування фобії. Н.М. Асатіані (1967р.) виділив 3 стадії розвитку фобічного етапу неврозу: 1. Страх при безпосередньому стиканні з травматичною ситуацією (наприклад, їзда в метро). 2. Фобія виникає вже при очікуванні зустрічі з психотравматичною ситуацією. 3. Виникнення страху вже тільки при уявленні про можливість психотравматичної ситуації. ОСНОВНІ ВИДИ НАВ"ЯЗЛИВОСТЕЙ 1. Нав"язливі сумніви. 2. Нав"язливі спогади - це надокучливі спогади про сумну, неприємну або ганебну для хворого подію всупереч намаганням про неї не думати. З.Нав"язливі уявлення - це поява неправдоподібних уявлень, які людина сприймає за реальність попри їхню абсурдність. 4. Нав"язливі потяги. 5. Нав"язливі страхи (фобії). 6 Нав"язливі дії - це рухи, що хворий робить всупереч свому бажанню, незважаючи на зусилля утриматись від їх виконання. До нав"язливих страхів зазвичай приєднуються різноманітні захисні дії - ритуали. На початку ритуали носять характер прямого захисту, який дій. Зазвичай хворі зберігають критичне відношення до фобій, і це є особливістю відображається в униканні травмуючої ситуації з подальшим ускладненням захисних нав"язливостей. Лише на висоті страху на короткий період може втрачатись критичне відношення.
Тривожно-фобічні розлади
Одна з найбільш розповсюджених форм психічної патології 1. Панічний розлад – раптово виникаючий і швидко, напротязі декількох хвилин, наростаючий симптомокомплекс вегетативних розладів (вегетативна криза – серцебиття, стискання в грудях, відчуття задухи, нестачі повітря, пітливість, головокружіння), що поєднуються з відчуттям страху смерті, страху втрати свідомості чи втрати контролю над собою. Тривалість маніфестних панічних атак коливається в широких межах, хоча, зазвичай, не перевищує 20-30 хвилин. 2. Агорафобія – включає страх відкритих просторів, і ряд подібних фобій (клаустрофобію, фобію транспорту, натовпу). Маніфестує разом (або слідом) з панічними атаками. Типові ситуації, що провокують виникнення агорафобій є поїздка в метро, перебування в магазині, серед великого натовпу людей і т.п. 3. Іпохондричні фобії (нозофобії) – нав’язливий страх якогось важкого захворювання. Частіше всього спостерігаються кардіо-, канцеро-, інсультофобії, а також сифіло- і СНІДофобії. На висоті тривоги фобічні хворі іноді втрачають критику до свого страху, звертаються до лікарів відповідної спеціалізації, вимагають обстеження. 4. Соціальні фобії – страх опинитись в центрі уваги, що супроводжується побоюванням негативної оцінки оточуючих і униканням суспільних ситуацій. Специфічні (ізольовані) фобії – фобії, обмежені певною ситуацією – страх висоти, нудоти, грози, домашніх тварин, лікування в стоматолога, - тому хворі намагаються уникнути цих ситуацій.
|
