ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Склад і структура тривалості виробничого циклу

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

В ПРОСТОРІ ТА ЧАСІ

4.1. Склад і структура тривалості виробничого циклу.

4.2. Методика розрахунку тривалості виробничого циклу простого процесу.

4.3. Методика розрахунку тривалості виробничого циклу складного процесу.

4.4. Напрями і шляхи скорочення тривалості виробничого циклу.

Склад і структура тривалості виробничого циклу

В організації виробничого процесу важливу роль відіграють часові категорії, оскільки взаємозв’язок і поєднання основних елементів виробничого процесу відбувається протягом певного періоду часу. Для того, щоб виробничий процес відбувся, необхідний певний період (час), за який предмети праці пройдуть відповідну технологічну обробку, щоб перетворитися в готовий продукт. В даному випадку часова категорія проявляється через виробничий цикл.

Виробничий цикл – це календарний період часу перебування виробу у виробництві від запуску вихідних матеріалів у виробництво до одержання готового виробу [2].

Метою організації процесу виробництва в часі є забезпечення узгодженого й планомірного протікання виробничого циклу виготовлення виробу.

Однією з найважливіших вимог, що висуваються до раціональної організації виробничого процесу, є забезпечення найменшої тривалості виробничого циклу виготовлення продукції.

Під тривалістю виробничого циклу розуміється календарний період часу з моменту запуску сировини, матеріалів у виробництво до повного виготовлення продукції.

Необхідність визначення тривалості виробничого циклу пояснюється потребою узгодження часу початку і закінчення обробки деталей, складання вузлів і виробів на різних стадіях виробничого процесу і в різних цехах. Це важливо для того, щоб встановити, коли саме необхідно розпочати обробку заготовок деталей в заготівельному чи механічному цехах, щоб вони надійшли в складальний цех своєчасно і згідно із графіком. Таким чином, виробничий цикл є основою для побудови планів-графіків роботи окремих цехів і дільниць.

Тривалість виробничого циклу залежить від ряду факторів, у тому числі:

ü трудомісткості об’єкта, тобто робочого часу, необхідного для одержання готового виробу, обумовленого технічно обґрунтованими нормами часу;

ü кількості предметів праці, що запускаються одночасно у виробництво (розміру партії);

ü тривалості нетехнологічних операцій;

ü тривалості перерв у виробничому процесі;

ü прийнятого виду просування предмета, що обробляється, в процесі виробництва.

Виробничий цикл виражається в робочих або календарних днях і залежить від норм часу на виконання технологічних операцій, розміру партії виробів, які підлягають обробці, порядку передачі виробів з однієї операції на іншу, часу перерв у виробництві у зв’язку з регламентом роботи підприємства і з міжопераційними простоями.

Отже, тривалість виробничого циклу виготовлення будь-якого виробу складається з робочого періоду і часу перерв. Структура тривалості виробничого циклу представлена на рис. 4.1 [2].

Протягом виробничого періоду в результаті переміщення предметів праці у виробничому процесі відбувається зміна їх форми, розміру, властивостей. Він включає час проведення технологічних операцій (технологічний цикл), контроль якості, транспортування предметів праці, що обробляються та ін.

До технологічних належать операції, у результаті яких змінюються зовнішній вигляд і внутрішній зміст предметів праці. Їх тривалість залежить від типу виробництва, його технічної оснащеності, прогресивності технології, прийомів і методів праці й інших чинників. Час технологічних операцій складається з підготовчо-заключного і штучного часу.

Підготовчо-заключний час затрачається на початку робочої зміни на підготовку робочого місця, налагодження устаткування, пристосувань, установку інструментів та зняття пристосувань і інструментів наприкінці робочої зміни та ін. Цей час витрачається на партію предметів праці, що виготовляються протягом зміни.

Рис. 4.1. Структура тривалості виробничого циклу

Штучний час – час виконання виробничої операції, за якої відбувається безпосередня зміна форми, розміру та властивостей предмета праці, тобто час обробки одного виробу на одній технологічній операції.

Час виконання технологічних операцій у виробничому циклі становить технологічний цикл.

Час виконання однієї операції, протягом якого виготовляється одна деталь, партія однакових деталей або кілька різних деталей, називається операційним циклом.

У виробничому процесі розрізняють шість видів перерв, у тому числі:

ü міжпартійні перерви – виникають при обробці деталей партіями через їх пролежування в очікуванні обробки всієї партії перед транспортуванням на наступну операцію. Ці перерви розраховуються разом із тривалістю технологічних операцій і входять до операційного циклу;

ü природні процеси пов’язані з охолодженням деталей після термообробки, сушінням після фарбування деталей або інших видів покриття і зі старінням металу;

ü перерви міжопераційного очікування викликані нерівністю продуктивності суміжних робочих місць, в результаті чого предмети, що надійшли на робоче місце, не можуть оброблятися негайно через те, що воно зайняте обробкою інших предметів;

ü перерви міжцехового очікування виникають у результаті різночасового виготовлення деталей, що входять в один комплекс. Ці перерви мають місце при міжцеховому передаванні деталей: поки не будуть виготовлені всі деталі комплексу, вони не передаються в інший цех. Міжцехові перерви виникають також у зв’язку з оформленням і відправленням продукції цехом-постачальником у цех-споживач. Тривалість перерв очікування багато в чому залежить від якості оперативно-виробничого планування на підприємстві;

ü міжзмінні перерви обумовлені режимом роботи підприємства і залежні від кількості робочих змін, тривалості перерв між ними, а також кількістю вихідних і неробочих днів;

ü перерви, які викликані незадовільною організацією виробництва на даному підприємстві і випадковими обставинами.

Погана організація робочих місць, несвоєчасне забезпечення матеріалами, інструментом, погана якість технологічної документації та затримка з її підготовкою, недоліки ремонту, відключення електроенергії, аварії устаткування, – усе це може призвести до вимушених перерв в роботі, а отже, до збільшення тривалості виробничого циклу.

При розрахунку тривалості виробничого циклу перерви, що виникають в результаті незадовільної організації виробництва і випадкових обставин, не враховуються.

Кількісні співвідношення тривалості окремих елементів виробничого процесу виготовлення продукції характеризують структуру тривалості виробничого циклу.

Отже, тривалість виробничого циклу має велике економічне значення, оскільки впливає на швидкість обіговості обігових коштів, темп випуску продукції, використання виробничої площі, устаткування та інших основних фондів. Скорочення тривалості виробничого циклу дає змогу одержати додатковий економічний ефект (прискорення обіговості обігових коштів і як наслідок зменшення потреби в них; підвищення продуктивності праці; зменшення трудомісткості виробу і, отже, зниження собівартості).