ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх.

Тема 14. Кримінологічна характеристика злочинності неповнолітніх і злочинів, які вчиняються щодо неповнолітніх.

Злочинність неповнолітніх та її специфічні риси.

Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх.

Індивідуальна профілактика злочинності неповнолітніх, її рівні.

Злочинність неповнолітніх та її специфічні риси.

Злочинність неповнолітніх - сукупність злочинів та осіб, які їх вчиняють у віці від 14 до 18 років.

Специфічні ознаки:

1) це злочинна поведінка членів суспільства, які перебувають на стадії формування особистості, життєвої позиції, переходу від життя під опікою сім"ї і школи до самостійного життя, усвідомлення соціальних цінностей суспільства і виконання своїх особистих функцій у ньому;

несформованість емоційної сфери і морально-психологічних настанов щодо різноманітних життєвих ситуацій, що обумовлює неадекватну реакцію на них;

особливості дозлочинної поведінки, структура, динаміка, причини, умови, цілі злочинів і заходи щодо їх попередження;

2) особливості мотивації:

- коло мотивів цих злочинів більш обмежене, ніж у дорослих;

- мотивація позначається рисами інфантилізму;

- характерна мотивація самоствердження в групі, псевдотоваристкість, псевдоромантизм;

- домінують егоїстично-споживацькі мотиви.

Особливості детермінації злочинної поведінки неповнолітніх.

Детермінанти злочинності нповнолітніх.

Причини:

- негативний вплив у сім"ї;

- недоліки у шкільному вихованні;

- незайнятість суспільно-корисною працею;

- негативний вплив мікросередовища;

- прорахунки у діяльності правоохоронних органів щодо профілактики злочинів неповнолітніх.

4. Індивідуальна профілактика злочинності неповнолітніх, її рівні.

Вимоги до системи профілактики злочинів неповнолітніх:

- поєднання сил державних, громадських, релігійних та підприємницьких структур у цій діяльності;

- одночасний вплив на особу і мікросередовище неповнолітнього правопорушника;

- спеціалізація кримінологічного банку даних, організаціних форм управління профілактикою;

- розподіл функцій між окремими учасниками профілактичної діяльності з тим, щоб не допускати дублювання;

- визначення сфери застосування заходів виховання, соціальної допомоги і власне профілактики, включаючи її правові форми.

Рівні індивідуальної профілактики злочинності неповнолітніх.

І рівень. а) Рання профілактика - сукупність заходів, що вживаються державними органами і громадськими організаціями для:

- оздоровлення умов життя і виховання неповнолітніх у випадках, коли обставини загрожують їх нормальному розвитку;

- знешкодження джерел антисоціального впливу на них;

- корекції особи неповнолітніх, які мають некримінальні відхилення у поведінці, з тим, щоб не дати можливості їм перейти до вчинення злочинів.

б) Усунення чинників, що вже викликали вчинення конкретних злочинів.

в) Попередження рецидивних злочинів з боку неповнолітніх.

ІІ рівень. Усунення факторів, які вже обумовили злочини неповнолітніх, з тим, щоб виключити можливість їх вчинення у майбутньому як цими ж, так і іншими підлітками, які перебувають під впливом цих криміногенних чинників.

Сюди входять:

- своєчасне припинення злочинної діяльності та створення неможливості її продовження;

- порушення кримінальної справи, вибір запобіжних заходів;

- забезпечення виховно-профілактичного впливу кримінально-процессуальними методами;

- застосування правових заходів до осіб, які залучили неповнолітніх до злочинної діяльності чи не виконують своїх обов"язків з виховання дітей;

- оздоровлення мікросередовища неповнолітніх злочинців.

ІІІ рівень. Боротьба з рецидивною злочинністю, яка включає:

- перевиховання і виправлення неповнолітніх злочинців;

- надання допомоги у працевлаштуванні осіб, звільнених з місць відбуття покарання;

- усунення джерел криміногенного впливу на них у побутовому оточенні.

Існують об'єктивні та суб'єктивні причини, що зумовлюють існування латентної злочинності: до об’єктивних належать: середовище й обставини, в яких здійснюються злочини. Приміром, специфіка окремих видів злочинів, які за способом вчинення передбачають підвищену прихованість, що породжує труднощі їх виявлення, специфічні недоліки у звітності та контролі, що перешкоджають розкриттю злочинів, здійснених посадовими особами; відсутність письмових і речових доказів; віддаленість від населених пунктів або людних місць при вбивствах, зґвалтуваннях, розбоях тощо.

До суб’єктивних належать: наявність у суспільстві професійної і особливо організованої злочинності, суб’єкти (учасники) яких ретельно маскують свою злочинну поведінку, злочинну діяльність, максимально додають їм видимості правомірних, небажання потерпілого повідомляти про злочин; недоліки в роботі правоохоронних органів, низький стан правосвідомості значних верств населення, ухилення їх від своєчасного повідомлення правоохоронних органів про вчинені злочини, порушення принципів і порядку ведення статистичного обліку, слабка матеріально-технічна база реєстраційних служб правоохоронної системи, недотримання режиму законності в діяльності правоохоронних органів та ін.

Злочинність неповнолітніх має високу латентність, і деякі дослідження показують, що ще до першого засудження підлітки встигають зробити кілька злочинів. Це створює атмосферу безкарності. Не забезпечується невідворотність покарання-найважливіший засіб попередження злочинної поведінки.