ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Характеристика організаційно - правової форми господарства

Визначення спеціалізації господарства

Специфікація сільського господарства являє собою переважний розвиток однієї або кількох галузей на виробництві товарної продукції в окремих господарських районах, областях, регіонах.

Процес спеціалізації характеризується зосередженням засобів виробництва і робочої сили сільськогосподарське підприємств на виробництві окремих видів товарної продукції і економічних умов. З розвитком продуктивних сил сільськогосподарський процес суспільного поділу праці удосконалюється і поглиблюється. Для підвищення продуктивності праці треба, щоб виробництво певного продукту, або його частини спеціалізувалося, стало окремим виробництвом, яке має справу з масовим продуктом і тому вимагає застосування машин.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва нерозривно повязано з подальшим поглибленням його спеціалізації. В умовах спеціалізації відкриваються широкі можливості для впровадження комплексної механізації та автоматизації виробництва, переведення галузей на індивідуальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального та ритмічного використання засобів в предметів праці. У процесі поглиблення специфікації виробництво, що сприяє підвищення економічної ефективності окремих галузей і сільського господарства в цілому.

Специфікація підприємства визначається структурою його грошових надходжень від реалізації товарної продукції. Залежно від суспільного поділу праці у даній галузі в межах природно – економічних зон, областей, районів, господарів та їх виробничих підрозділів розрізняють такі форми спеціалізації як зональна, господарська та внутрішньогосподарська.

Зональна – характеризується спеціалізацією сільськогосподарських певних одиниць – районів, областей, природно – економічних зон.

Господарська – це спеціалізація сільськогосподарського виробництва окремих сільськогосподарських підприємств, які ведуть товарне сільське господарство.

Внутрішньо господарська – являє собою спеціалізацію виробничих підрозділів сільськогосподарських підприємств. Останні спеціалізуються на виробництві окремих видів продукції рослинництва і тваринництва, або виконують окремі технологічні процеси, що забезпечує виробництво певних кінцевих продуктів. Спеціалізація господарства визначається складом і структурою товарної продукції, яка відображена у таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Структура товарної продукції

Висновок: Проаналізувавши склад і структуру товарної продукції господарства можна зробити висновок, що господарство є моно спеціалізованим,тобто основною і єдиною галуззю є рослинництво, виробничий напрямок діяльності господарства – вирощування зернових та олійних культур.

Характеристика організаційно - правової форми господарства

Розвиток багатоукладної економіки передбачає функціонування та господарювання різних форм власності та господарювання в системі агропромислового комплексу України. Поряд із великими колективними і державними підприємствами у сфері сільськогосподарського виробництва функціонують підсобні господарства підприємства, установ та організацій,особистості підсобні господарства громадян і селянські господарства.

Селянське господарство є формою підприємства громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією. Воно ґрунтується на добровільній незалежній й самостійній праці в основному членів сім`ї володільця, повній або частковій власності на основі засобі виробництва, житлові та господарські будівлі, повній власності на вироблену продукцію й одержаний доход.

Основні ознаки селянського господарства: обмежене використання найманої робочої сили; повна або часткова власність на землю, користування нею або оренда землі; самостійність у забезпеченості матеріальними та виробничими ресурсами; повна відповідальність за результати господарської діяльності, проживання сім`єю безпосередньо поблизу господарства.

Головою селянського господарств є його засновник, особа яка є його правонаступником. Він представляє собою інтереси свого господарства перед державними, зарубіжними та іншими підприємствами й організаціями.