 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Тема: Художній світ літературного твору
Мета: засвоїти поняття про твір як системно організовану цілісність, оптимальну організацію твору, хронотоп, сюжет, фабулу, композицію, систему образів художнього твору. Завдання: Прочитати оповідання І. Буніна «Легке дихання» та підготуватися до аналізу як системно організованої цілісністі. Термінологічний мінімум: внутрішня форма, автор, розповідач, оповідач, ліричний герой, образ автора, персонаж, герой, композиція, композиційні прийоми, сюжет, фабула, тема, проблема, тенденція, ідея, пафос, тональність, конфлікт, колізія, пейзаж, портрет, інтер’єр, рама, сильна позиція, художній час, художній простір, хронотоп.
1. Персонаж. Автор і його ставлення до персонажу. 2. Поняття літературного характеру. Характер і тип (самостійно). 3. Історичне становлення характеру (самостійно). 4. Психологізм: а) характерні ознаки психологізму; б) можливості літературних родів для розкриття внутрішнього світу людини; в) форми психологічного зображення; г) основні прийоми психологічного зображення. 5. Портрет: а) різновиди портрету. б) місце й функціональні можливості портрету в творі. 6. Діалог і монолог в літературно-художньому творі: а) функціонування діалогів і монологів в епосі, ліриці й драмі. 7. Світ речей в літературному творі. 8. Пейзаж: а) функції пейзажу в творі; б) пейзаж у ліриці, епосі й драмі; в) типологія пейзажу. 9. Час і простір в літературно-художньому творі: а) властивості художнього часу й простору; б) можливості художніх часу й простору в епосі, драмі й ліриці; в) абстрактний і конкретний час і простір; г) образи часу.
Література 1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури / О.Галич, В. Назарец, Є.Васильєв – К.: Либідь, 2001. – С.116 – 141. 2. Гиршман М.М. Литературное произведение: Теория и практика анализа / М.М.Гиршман – М., 1991.(гл. ,,Становление понятия «художественная целостность и его современное значение»). 3. Лотман Ю. Анализ поэтического текста / Ю.Лотман– Л., 1972.(Раздел ,, Задачи и методы структурного анализа поэтического текста’’). 4. Тимофеев Л. Теория литературы / Л.Тимофеев – М., 1972. 5.Ткаченко А. Мистецтво слова. Вступ до літературознавства /А.Ткаченко – К., 2003. – С.147– 208. 6. Хализев В. Теория литературы / В.Хализев – М., 1999. 7. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури: Навчальний посібник. – К.: Академія, 2010. Семінарське заняття № 4
Поетична мова. Стилістика 1. Специфіка поетичної мови. Поезія та проза. Класифікація одиниць художньої мови та специфіка їх функціювання в тексті 2. Поетична фоніка 3. Поетична лексика 4. Поетична семантика 5. Поетичний синтаксис 6. Фігури поетичної мови 7. Версифікаційний рівень поетичного твору Література
1. Виноградов В.В. Стилистика, теория поэтической речи, поэтика. – М., 1979. 2. Гаспаров М.Л. Стих и проза. Ритмика // Гаспаров М.Л. Русские стихи 1890-х – 1925 г. в комментариях. – М., 1993. 3. Гончаров В.П. Звуковая организация стиха и проблема рифмы. – М., 1973. 4. Литературный энциклопедический словарь. М., 1987. 5. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. – М., 1975. 6. Самойлов Д.С. Книга о русской рифме. – М., 1982. 7. Томашевский Б.В. Теория литературы. Поэтика. – М., 1996. 8. Тынянов Ю.Н. Проблема стихотворного языка. – Л., 1964. 9. Федотов О.И. Основы русского стихосложения: в 2 т. – М., 2002 Семінарське заняття № 5. Аналіз ліричного твору (колоквіум)
Завдання: підготуватися до аналізу поетичного тексту як системно організованої цілісності (вірш за вибором студента). На конкретному творі показати рівні поетичної фоніки, семантики, лексики, синтаксису, їх функції у створенні художнього цілого. У разі потреби звертайтесь до алгоритму аналізу поетичного тексту.
Методика анализа диктуется идейно-художественными особенностями произведения, учитывает интуитивно-иррациональное, поэтическое постижение и теоретико-логическое начало. Существуют общие принципы научного анализа поэтических произведений, основывающиеся на типологических свойствах жанров, типах лирических композиций и т.п. Анализ не должен быть случайным, фрагментарным, не должен сводиться к простой передаче впечатления или пересказу. Ниже дается примерный алгоритм целостного (многоаспектного) анализа лирического стихотворения в единстве его формальных и содержательных сторон (в соответствии с поэтическим миром и художественной системой автора). Алгоритм аналізу Позатекстові зв’язки
Творческая история произведения (дата написания, текстология); место стихотворения в творческой эволюции поэта; историко-литературный, бытовой контекст; реально-биографический комментарий, история критических оценок. Идейно-эстетическое содержание. Тематическая структура. Мотивы. Лейтмотивы. Тип лирического стихотворения (медитативная, медитативно-изобразительная, изобразительная лирика). Специфика жанровой формы (элегия, баллада, сонет, послание и др.). Пафос. Семантика заглавия, его связь с основной поэтической идеей. Построение (структура) стиха Композиция. Повторы, контрасты, оппозиции. Типы композиции. Концовка. Сопоставление и развитие основных словесных образов (по сходству, по контрасту, по ассоциации, по умозаключению). Лирический герой. Речевой субъект и адресат лирики. Формы речевой коммуникации (диалог, монолог). Поэтическая семантика. Поэтический синтаксис. Поэтическая фоника. Звуковая (фонологическая) структура (аллитерация, ассонанс, звуковой повтор, паронимическая аттракция и другие виды звуковой инструментовки). Эвфония (благозвучие). В предложенной ниже схеме разбора лирического стихотворения последовательность пунктов не жестко соблюдается, основное требование – учет (по возможности) всех указанных компонентов. Важным аспектом при изучении литературного произведения остается определение методики анализа и приемов его интерпретации. В современных филологических исследованиях творчески используются и дополняют друг друга методологии различных научных систем, каждая из которых по-своему значима в истории критической мысли.
Образцы 1) целостного (системного); 2) формального; 3) структурно-семиотического и 4) лингвопоэтического разборов стихотворений см. в указанной ниже литературе: 1) Мурьянов М.Ф. Вопросы интерпретации антологической лирики (Стихотворение Пушкина «В крови горит огонь желанья») // Анализ литературного произведения. Л., 1976. С.173-212; Анализ одного стихотворения. Л.,1985; Гиршман М.М. Ритмическая композиция и стилевое своеобразие стихотворных произведений // Гиршман М.М. Литературное произведение: Теория художественной целостности. М., 2002, С.215-247; Бройтман С.Н. Тайная поэтика А.С. Пушкина. Тверь. 2002. С. 13-43 (см.: А. Пушкин «На холмах Грузии лежит ночная мгла», «Для берегов отчизны дальной», «Что в имени тебе моем?»). 2) Якобсон Р. Стихи Пушкина о деве-статуе, вакханке и смиреннице; О «стихах, сочиненных ночью во время бессонницы», Фактура одного четверостишия Пушкина // Якобсон Р. Работы по поэтике. М., 1987. С. 181-197; С .198-205; С. 210-212. 3) Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста. Л., 1972. С.133-270; Иванов Вяч. Вс. Структура стихотворения Хлебникова «Меня проносят на слоновых» // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста: Антология. М., 1997. С.245-257; Левин Ю.И. О. Мандельштам. Разбор шести стихотворений; Б. Пастернак. Разбор трех стихотворений; А.С. Пушкин. «К портрету Жуковского»; Г. Иванов «Хорошо, что нет царя…» // Левин Ю.И. Избранные труды. Поэтика. Семиотика. М., 1998. С. 9-51; С. 156-174; С. 267-270; С. 271-275; Тарановский К. Очерки о поэзии О. Мандельштама // Тарановский К. О поэзии и поэтике. М., 2000; Лотман М. На смерть Жукова // Как работает стихотворение Бродского. Сб. ст. М., 2002. С. 64 -76. Змістовий модуль 2 Семінарське заняття № 6
|
