ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Категорії історичної науки.

Історичне джерело як категорія історичної науки. Критика позитивістського розуміння історичного джерела. Фіксована і нефіксована інформація і проблеми її достовірності. Інформаційна невичерпність історичного джерела. Методологічний зміст понять "виражена" і "прихована" інформація.

Історичний факт як фундаментальна категорія історичного знання. Розряди фактів в історичному пізнанні. Проблема позаджерельного знання. Емпіричний і теоретичний рівні пізнання в історичному дослідженні.

Історичний час як фундаментальна категорія історичного пізнання. Темпоральність і історія. Специфіка історичного часу. Операції над історичним часом: хронологія. Переміщення історика в часі як пізнавальний метод. Історичні часи: минуле теперішнє, минуле майбутнє і минуле минуле. Операції над історичним часом: періодизація. Ф.Бродель про множинність історичних часів.

Методи історичного дослідження. Метод як теоретично обгрунтований засіб пізнавальної діяльності. Структура методу. Роль методу в науковому дослідженні і його значення для перспектив розвитку науки, поглиблення пізнавального процесу.

Загальнонаукові методи – історичний і логічний, абстрагування, системно-структурний. Спеціальнонаукові методи – генетичний, порівняльний, системний, діахронний.

Історико-генетичний метод. Гносеологічна суть і логічна природа. Функції історико-генетичного методу в історичному дослідженні. Характерні риси. Описовість, фактографізм і емпіризм. Досвід застосування і конкретно-історичних дослідженнях.

Історико-порівняльний метод. Розуміння історичного розвитку як повторюваного, внутрішньо обумовленого, закономірного процесу. Пізнавальне значення і можливості порівнянняяк методу наукового пізнання. Аналогія як логічна основа історико-порівняльного методу. Використання історико-порівняльного методу в практиці конкретно-історичного дослідження. Роль історико-порівняльного методу в формуванні історичних концепцій.

Історико-типологічний метод. Взаємозв’язок одиничного, особливого, загального і всезагального в історичному процесі як онтологічна основа історико-типологічного методу. Досвід застосування історико-типологічного методу в історичних дослідженнях у вітчизняній і зарубіжній історіографії.

Історико-системний метод. Системний характер історичного процесу. Каузальні і функціональні зв’язки в суспільно-історичному процесі. Варіанти детермінованості в суспільних процесах. Досвід застосування історико-системного методу в конкретно-історичних дослідженнях.

Нові прийоми і методи історичного дослідження: контрфактичний метод; етнографічний метод в історико-антропологічних дослідженнях; метод реконструкції сімей в історичній демографії; кінематографічний метод; методика усної історії. Кількісні методи в історичних дослідженнях: застосування математичної стаистики і інеструментарію штучного інтелекту.

ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ

Теологічна концепція історії та її вплив на історіографію. Вплив християнства на історичну свідомість. Концепція провіденціоналізму Августина. Ідея історії і теологія. Рушійна сила історії. Людина та історія. Християнське розуміння часу. Есхатологія й історія. Сенс історії. Християнство та історізація свідомості. Історичне пізнання: історична концепція середньовіччя, риси історіографії, місце історії в суспільному життя.

Філософські позитивізму та її вплив на розвиток історичної науки.Напрямки теоретичної історії нового часу. Відхід від романтичної (історико-генетичної) філософії історії та його причини. Принципи позитивізму та їх вплив на історію. Наукова історіографія: відтворення історичної картини життя людства. Проблема теоретичної історії. Соціологія О.Конта як теоретичні засади історії. Розробка засад соціологічної історії (Спенсер, Бокль, Тен, Ланглуа, Сеньобос, Дрепер, Драгоманов, Антонович). Історична соціологія К.Маркса. Марксизм. Значення соціологічної історії (системно-структурний аналіз, виникнення методології історії, Й.Г.Дройзен).

Теоретичні засади «нової історичної науки» першої половини ХХ ст. Проблема можливості пізнання історичної дійсності та достовірності історичного знання на початку ХХ ст. Критична філософія історії та її вплив на історичне мислення (В.Дільтей). Нова історико-соціологічна парадигма М.Вебера та її значення. Соціологічна концепція Е.Дюркгейма і модернізм. «Культурно-історичний синтез» А.Берра. Розробка теоретичних засад «нової історичної науки» М.Блоком та Л.Февром. Значення «нової історичної науки».

Розробка історичної теорії локальних цивілізацій. Історіографічний концептуалізм та матеріальна філософія історії. Проблема єдності історичного розвитку людства в філософії початку ХХ ст. Історична система М.Данилевського. Нова парадигма історії О.Шпенглера. Цивілізаційна філософія історії А.Тойнбі як нова філософська концепція історії: локальні цивілізації, характер історичного розвитку, людина й історія, рушійна сила історії, сенс історії. Значення теорії цивілізацій.

Школа «Аннали» та еволюція її теоретичних засад. Історичні обставини появи часопису «Аннали». Поняття «Школа «Аннали». Теоретичні витоки школи «Анналів». Розробка теоретичних засад «нової історичної науки» М.Блоком та Л.Февром. «Друге покоління» школи – Ф.Бродель, Е.Ле Руа Ладюрі – та їх вклад розробку концепції історії. «Глобальна (тотальна) історія»: синтезуюча, багатофакторна історія. Л.Февр та поняття «ментальність» як перехід до «філософії історії життя». Вплив філософії постмодернізму на школу. Антропологічна історія та її риси, методи.

Особливості філософсько-історичної думки другої половини ХХ ст. та її вплив на історичні дослідження.Характеристика сучасної історичної свідомості. Загальні тенденції розвитку сучасної філософсько-історичної думки: концепція історичного процесу, сенс історії та сутності її прояву, проблема детермінізму (минуле-сучасне-майбутнє), акцентуація на критичну філософію історії. Філософські засади постмодернізму. Постмодернізм в історичних дослідженнях: антропологічна історія. Проблема історичного пізнання в теорія «наукових революцій» Т.Куна. «Нова наукова історія» та «нова філософія історії».