ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Місце та час вчинення нотаріальних дій

Нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом на всій території України, за винятком випадків, передбачених Законом "Про нотаріат" та інших випадків, передбачених законодавством України.

Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, коли особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідчуваного правочину, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями.

Якщо нотаріальна дія вчиняється поза приміщенням державної нотаріальної контори чи поза приміщенням, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, в посвідчувальному написі і в реєстрі нотаріальних дій записується місце вчинення нотаріальної дії (на дому, в лікарні, на підприємстві, в установі, організації та ін.) із зазначенням адреси, а також причин, з яких нотаріальна дія була вчинена поза вказаними приміщеннями.

Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати в день подачі нотаріусу всіх необхідних документів.

Учинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від посадових осіб підприємств, установ і організацій або направлення документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії у цих випадках, не може перевищувати одного місяця.

За заявою заінтересованої особи, яка бажає звернутися до суду для оспорювання права або факту, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії повинно бути відкладено на строк не більше десяти днів.

Якщо за цей строк від суду не буде одержано повідомлення про надходження заяви, нотаріальна дія повинна бути вчинена.

У разі одержання від суду повідомлення про надходження заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.

2. Встановлення особи, перевірка дієздатності та правоздатності нотаріусом

При вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

У випадках, коли за громадянина, який внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може підписати правочин, заяву або інший документ, підписується інша особа, нотаріус встановлює особу, що бере участь у нотаріальній дії, і особу, який підписався за нього.

Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, але не є громадянином України, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, свідоцтво про народження неповнолітніх, які не досягли 16 років, посвідчення водія, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи особи, та ін.).

Посвідчення особи моряка не може бути використане громадянином України для встановлення його особи під час укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третіми особами.

При посвідченні правочинів з'ясовується дієздатність громадян і перевіряється правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах.

У разі укладення правочинів представником перевіряються його повноваження.

4. НОТАРІУСИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ В ДЕРЖАВНИХ НОТАРІАЛЬНИХ КОНТОРАХ (ДЕРЖАВНІ НОТАРІУСИ)

• нотаріус, що працює в державній нотаріальній конторі наділений нотаріусом державного службовця, знаходиться в трудових відносинах з тим чи іншим державним органом, підконтрольний йому і не несе самостійної відповідальності за результати здійснюваної ним но­таріальної діяльності.

Вибір того чи іншого типу нотаріату та його специфічні риси Залежать від характеру політичного устрою в державі, правової си­стеми, рівня забезпечення прав людини та рівня розвитку економі­ки. Зокрема, державна модель нотаріа­ту властива державам, політичні режими яких відрізняються авто­ритаризмом, а економічна система базується на державній формі власності, у якій відсутній вільний цивільний оборот. Права і сво­боди людини в таких державах проголошуються, але при форму­ванні механізму їх захисту держава керується принципом патерна­лізму, для якого характерні всеохоплююча турбота і повний контроль держави. Нотаріат тут виступає в ролі державної структу­ри з багатьма проблемами та недоліками, у тому числі відсутністю персональної відповідальності нотаріуса за вчинювані дії, низьким рівнем державного фінансування тощо.

В Україні сьогодні склалась своя специфічна система нотаріату, що полягає в одночасному існуванні державного і приватного нотаріату * Обидві моделі, як ми відзначали раніше, існують на принципі рівності. Документи, засвідчені державним і приватним нотаріусом мають од­накову юридичну силу. І нотаріуси, що працюють у державних нотарі­альних конторах і ті, що займаються приватною нотаріальною практи­кою, виконують публічну функцію, делеговану їм державою, і вчи­няють нотаріальні дії від імені України.

Державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міні­стерством юстиції України. Штати державних нотаріальних контор затверджуються відповідними головними управліннями юстиції в межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати. Державна нотаріальна кон­тора, як визначено у ст. 17 Закону України «Про нотаріат», є юри­дичною особою, яку очолює завідуючий, який призначається із чи­сла осіб, що мають свідоцтво про праврправо на зайняття нотаріаль­ною діяльністю.

Призначення на посаду державного нотаріуса і завідуючого держа­вною нотаріальною конторою та звільнення з посади проводиться від­повідними управліннями юстиції після отримання особою, яка має ба­жання працювати державним нотаріусом, свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та відповідно до вимог чинного трудового законодавства. Для нотаріального обслуговування населення України станом на 01.01.2008 року діяла 801 державна нотаріальна контора, де працювало 1276 державних нотаріусів та 647 консультантів. Відповідно створено 27 державних нотаріальних архівів із штатною чисельністю 69 держа­вних нотаріусів та 54 консультанта.

Керівництво державними нотаріальними конторами здійснює Мі­ністерство юстиції України через відповідне Головне управління юс­тиції. Відповідно державні нотаріальні контори утримуються за раху­нок державного бюджету.

Державні нотаріуси вчиняють всі нотаріальні дії визначені ст. 34 Закону України «Про нотаріат». За вчинення нотаріальної дії державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах встановлених Декре­том Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93. За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру, справляється окрема плата у роз­мірі, що встановлюється відповідними управліннями юстиції. Ці кош­ти спрямовуються до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» від 01.10.2008 року за №614-17 державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій. Стаж роботи державних нотаріу­сів у державних нотаріальних конторах зараховується до стажу державної служби.

Слід зазначити, що вчинення нотаріальних дій — це особливий вид діяльності, яка за своїм право застосовуючим характером не зале­жить від її суб'єктного складу. Тому поділ нотаріусів на державних і приватних обумовлений не характером їх обов'язків, а особливос­тями внутрішньої організації і фінансового забезпечення нотаріаль­ної діяльності.

Державний нотаріус має статус державного службовця і працює в державній нотаріальній конторі, що фінансується за рахунок держав­ного бюджету. Керівництво державними нотаріальними конторами здійснюється Міністерством юстиції України, Радою Міністрів Респу­бліки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва і Сева­стополя. Державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються Міністерством юстиції України. Штати державних нотаріальних кон­тор затверджуються управліннями юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій в межах встановленої для державних нотаріальних кон­тор штатної чисельності і фонду заробітної плати.

НОТАРІУСИ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРИВАТНОЮ НОТАРІАЛЬНОЮ ДІЯЛЬ­НІСТЮ (ПРИВАТНІ НОТАРІУСИ)

Ці слова на перший погляд і слух, смішні і веселі, а якщо прочита­ти ще раз, то у них глибокий зміст і повна характеристика нотаріальної діяльності приватного нотаріуса — це серйозність та відповідальність. Інститут приватного нотаріату з'явився з прийняттям Закону України «Про нотаріат» 02 вересня 1993 року. Поява перших приватних нотаріусів у 1994 році в Україні здійсни­ла своєрідну «революцію» у правовій свідомості українського суспіль­ства щодо професії нотаріуса. З'явилася альтернатива державному но­таріату і можливість вибору щодо здійснення нотаріальних дій: у державного чи у приватного нотаріуса. Як ми уже говорили раніше, приватний нотаріат — це інститут громадянського суспільства, який" відноситься до системи латинського права, і в основі якого закладений принцип найвищої довіри громадян до осіб, які займаються нотаріальною діяльністю. Спільні ознаки між державним та приватним нотаріусом ми вже розглянули. Особливості інституту приватного нотаріату пропонуємо у цьому параграфі. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності регулюються статтею 24 Закону України «Про нотаріат» та Положенням про порядок реєст­рації приватної нотаріальної діяльності, яке затверджено наказом Мі­ністерства юстиції України від 12.12.2008 р. № 2151/5 та зареєстроване у Міністерстві юстиції цього ж дня за № 1187/15878. Після отримання особою, яка має намір займатися нотаріальною діяльністю та успішно склала кваліфікаційний іспит, свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі її заяви відпо­відним головним управлінням юстиції проводиться реєстрація її при­ватної нотаріальної діяльності. У заяві нотаріус зазначає межі нотаріального округу, в якому він має намір здійснювати нотаріальну діяльність. Відповідно робоче міс­це (контора чи бюро) приватного нотаріуса має розташовуватися у ви­значеному свідоцтвом нотаріальному окрузі. Законом України «Про нотаріат» (ст. 25) вперше закріплюються від­повідні вимоги до робочого місця нотаріуса. Відповідно Міністерство юс­тиції України затвердило Положення про вимоги до робочого місця контори) приватного нотаріуса та здійсненим контролю за їх дотриманням наказом від 12.06.1998 року № 36/5 (із змінами від 26.06.2009 р.) Відповідно Положенням встановлюються наступні вимоги до ро­бочого місця (контори) приватного нотаріуса: Робоче місце нотаріуса має забезпечити дотримання нотаріальної таємниці. Це означає, що у приміщенні не можуть здійснювати професійну дія­льність особи, діяльність яких не пов'язана з нотаріальною, крім осіб, які стажуються та виконують роботи за договорами з нотаріусом із забезпе­чення діяльності приватного нотаріуса. Такими особами можуть бути особи, які обслуговують оргтехніку, охоронне обладнання і т. ін. Умови трудових чи цивільно-правових договорів з особами, які по­стійно працюють у приватного нотаріуса або виконують тимчасові за­вдання чи роботу, які пов'язані з учинюваними нотаріальними діями, чи проходять стажування у приватного нотаріуса, повинні передбачити по­кладання на цих осіб обов'язку дотриманню нотаріальної таємниці.

Давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здій­снює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого при­ватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність.

Слід відзначити, що в основі інституту Латинського нотаріату за­кладено створення одноособового бюро одним нотаріусом. Однак на практиці досить часто кілька нотаріусів, об'єднуючи свої матеріальні зусилля, створюють нотаріальну контору."У цьому випадку законода­вець чітко окреслив правила співпраці. Кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють но­таріальну діяльність у його межах. Робоче місце приватного нотаріуса має бути організоване таким чином, щоб кожний з нотаріусів, які об'єдналися для співпраці в одну нотаріальну контору, міг одночасно та незалежно від іншого нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність.

Бути захищеним, від несанкціонованого проникнення.

Це означає, що приміщення, у якому нотаріус планує здійснювати нотаріальну діяльність має бути обладнане броньованими вхідними дверима, на вікнах встановлюються засоби захисту відповідно до галу­зевого стандарту України, затвердженого Міністерством внутрішніх справ України.

Приміщення має бути обладнане засобами охоронної та пожежної си­гналізації, які підключені до пульту централізованого спостереження.

Бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву.

Це означає, що кожний нотаріус для зберігання печаток, штампів з посвідчувальними написами та спеціальних бланків нотаріальних до­кументів має мати вогнестійкий сейф. Сейф має бути прикріплений до стіни або до підлоги, щоб унеможливити його викрадення.

Архів приватного нотаріуса має зберігатися у металевих шафах або в окремій належно обладнаній кімнаті. Розміщувати шафи для збері­гання архіву у приймальній офісу забороняється, а також у місцях, де відвідувач може безперешкодно до них підійти. Якщо в офісі нотаріа­льної контори працює два чи більше нотаріусів, їхні архіви мають збе­рігатися в окремих шафах або в окремих кімнатах кожного нотаріуса.

Необхідно відзначита^^що приватний нотаріус повинен користува­тись приміщенням на підставі відповідного документа про право влас­ності, договору про оренду, договору позички або договору про спів­працю з іншим приватним нотаріусом. Звичайно, ідеальним варіантом — єофіс, який належить приватному нотаріусу на праві приватної власності, оскільки це набагато менші витрати на утримання офісу, а навіть якщо вони є, то їх можна віднести на податкові витрати, чим зменшити оподаткування.

Доступ до приміщення приватного нотаріуса має бути зручним для відвідувачів. Якщо приміщення (контора) розташоване в житловому будинку, то робота приватного нотаріуса, зокрема щоденний прийом громадян, не повинна порушувати права громадян, які проживають у цьому будинку.

Якщо такий офіс розміщений у житловій квартирі, то ця квартира має мати окремий вхід з вулиці та розташовуватися не вище другого поверху. Нотаріус також зобов'язаний дотримуватися Правил корис­тування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. N572 (із змінами). Всі ці вимоги не стосуються офісів, які розташовані в нежитлових будинках.

5) Бути пристосованим для роботи технічного персоналу з доку­ментами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

До початку нотаріальної діяльності приватним нотаріусом прово­диться відповідальними працівниками управлінь юстиції перевірка відповідності приміщення приватного нотаріуса вимогам Положення.

За наслідками перевірки складається акт про сертифікацію робочо­го місця (контори) приватного нотаріуса чи акт про відмову у такій сертифікації.

Після цього відповідальним працівником, який здійснював переві­рку відповідності офісу вимогам визначених у законі, готується ви­сновок щодо можливості використовувати його для розташування у ньому робочого місця (контори) приватного нотаріуса.

Цей акт затверджується начальником відповідного управління юстиції.

Якщо приватний нотаріус не згоден з висновком, який вказаний в акті про відмову у сертифікації робочого місця (контори) приватного нотаріуса, він має право звердутися до суду.

Крім визначення питання щодо розташування свого робочого міс­ця, нотаріального офісу, приватний нотаріус до заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності додає: свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та йо­го засвідчену нотаріально копію;

документ, що підтверджує право на користування приміщенням для розташування офісу;

довідку про відсутність судимості;

довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізич­них осіб-підприємців про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю;

дві фотокартки розміром 3x4 см;

паспорт громадянина України та трудова книжка, які подаються особисто.

Копії цих документів зберігаються в реєстраційній справі нотаріуса.

У ст. 24 Закону України «Про нотаріат» зазначається, що у реєст­раційній справі нотаріуса зберігається трудова книжка із внесенням до неї приватним нотаріусом записом про реєстрацію приватної нотаріа­льної діяльності.

Думається, що ця неточність має бути законодавцем усунута, оскі­льки така правова норма у Законі України «Про нотаріат» суперечить п. 1.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який дає визначення незалежної професійної діяльності — це діяльність, що по­лягає в участі фізичних осіб у науковій або викладацькій діяльності, так само як діяльності адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бух­галтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів та помічників зазначе­них осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови, якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності.

Крім цього, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» у визначення доходу для оподаткування будь-якої фізичної особи у п.1.3 включає будь-який дохід, одержаний платником податку або на­рахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

- з доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених, наданих) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом, а також заробітної плати, нарахованої особі за здійснення роботи за наймом у складі екіпажу (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами території України, її територіальних вод (виключної економічної зони), у тому числі на якірних стоянках, та належить резиденту на правах власності або перебуває у його тимчасовому (строковому) користуванні та/або є зареєстрованим у Державному судновому реєстрі України чи Судновій книзі України;

- з доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

З цих положень випливає, що законодавець дозволяє поєднувати найману працю і незалежну професійну діяльність, якою і є нотаріаль­на діяльність.

На підставі поданих документів відповідними управліннями юсти­ції у семиденний строк, який вираховується з дня реєстрації поданої приватним нотаріусом заяви, видається реєстраційне посвідчення.

Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності можлива лише у разі, коли подані документи не відповідають встановленим ви­могам. Про видачу реєстраційного посвідчення управління юстиції по­відомляє державну податкову інспекцію за місцезнаходженням робо­чого місця (контори) приватного нотаріуса.

У реєстраційному посвідченні зазначається прізвище, ім'я, по бать­кові, нотаріальний округ та адреса робочого місця (контори) приватно­го нотаріуса.

Приватний нотаріус зобов'язаний розпочати свою нотаріальну дія­льність протягом ЗО робочих днів після видачі реєстраційного посвід­чення. Якщо ж нотаріус без поважних причин не розпочав роботу у вста­новлений строк, реєстраційне посвідчення управлінням юстиції ану­люється.

Закон встановив також і час прийому громадян, який не може бути меншим як п'ять годин на день і п'ять робочих днів на тиждень за ви­нятком обставин, за яких приватний нотаріус з незалежних від нього причин не може здійснювати такий прийом.

Приватний нотаріус має право мати нотаріальну контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках. Законодавець дав розширене тлумачення інституту приватного нотаріуса як фізичної особи, яка має право для здійснення особливих повноважень встановлених законом та переда­них їм державою здійснювати вищезазначені функції.

Закон України «Про нотаріат» закріпив опис печатки приватного нотаріуса (ст. 26), а також встановив межі відповідальності приватного нотаріуса, зокрема шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному роз­мірі.

Для забезпечення відшкодування заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії шкоди приватний нотаріус до початку нотаріальної ді­яльності зобов'язаний укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності.

Закон чітко відмежував відповідальність держави, зазначивши, що держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльнос­ті та відповідно приватний нотаріус не несе відповідальності по зо­бов'язаннях держави.Мінімальний розмір страхової суми становить сто п'ятдесят міні­мальних розмірів заробітної плати.

Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.

СТАЖИСТ І ПОМІЧНИК НОТАРІУСА

Відповідно до Закону України «Про нотаріат» суб'єктом нотаріа­льного права чітко визначений статус стажиста нотаріуса (ст. 13).

До стажиста нотаріуса Закон висуває спеціальні вимоги, які є до­статньо високими та перекликаються з тими вимогами, які Закон ста­вить перед нотаріусом, оскільки стажист нотаріуса — це особа, яка за­втра стане нотаріусом.

Отже, стажистом може бути тільки громадянин України, який має вищу юридичну освіту, за освітньо-квіаліфікаційним рівнем спеціаліс­та, магістра, має стаж роботи у сфері права не менще трьох років та володіє державною мовою.

Стажистом нотаріуса не може бути особа, яка має судимість, а та­кож особа, яка обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Стажист нотаріуса так як і нотаріус не може займатися підприєм­ницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатсь­ких об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в орга­нах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських органі­зацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачу­вану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від робо­ти час.

Кількість посад стажистів нотаріусів щороку визначається відпові­дним головним управлінням юстиції за погодженням з Міністерством юстиції України.

Трудова книжка стажиста державного нотаріуса заповнюється і зберігається у відповідному управлінні юстиції, а трудова книжка ста­жиста приватного нотаріуса заповнюється та зберігається приватним нотаріусом (він же керівник стажування).

Стажист нотаріуса має право ознайомитися із змістом нотаріальних документів, поданих нотаріусу для вчинення нотаріальних дій; бути присутнім на прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб; складати проекти правочинів, заповітів, свідоцтв та інших документів, що стосуються вчинення нотаріальних дій; вносити записи до реєстрів для реєстрації нотаріальних дій; виконувати всі інші завдання, перед­бачені трудовим контрактом і планом стажування.

Стажист не має права підписувати за нотаріуса нотаріальні доку­менти та використовувати печатку нотаріуса.

Умови та порядок проходження стажування визначені у Порядку про­ходження стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса та підготовки стажиста до нотаріальної діяльності (заголовок Порядку із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України №2115/5 від 08.12.2008 р.), який затверджений наказом Мініс­терства юстиції України від 27.06.2008 р. № 1094/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 27.06.2008 р. № 572/15263.

Для одержання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною дія­льністю громадянин України має пройти стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або в приватного нотаріуса.

До стажування прирівнюється робота строком не менше семи років у Міністерстві юстиції України та у відповідних управліннях юстиції на посадах з безпосереднім здійсненням контролю за організацією но­таріату, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів та ви­конання ними правил нотаріального діловодства.

Для осіб, які проходили стажування у державній нотаріальній кон­торі та отримали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяль­ністю Закон встановлює обмеження, а саме така особа зобов'язана не менше одного року після отримання цього свідоцтва відпрацювати на посаді державного нотаріуса. 1 це правильно, оскільки держава взяла на себе оплату гіраці стажиста, його навчання.

Закон висуває жорсткі та підвищені вимоги і до керівників стажу­вання.

Керівником стажування може бути державний нотаріус, який має стаж роботи не менше 10 років та до якого не застосовувались дисцип­лінарні стягнення, а також приватний нотаріус з таким же стажем ро­боти, при умові, що його діяльність не зупинялась за допущені пору­шення законодавства та він дав письмову згоду бути керівником стажування.

Керівник стажування може одночасно стажувати лише одного ста­жиста та зобов'язаний після проходження стажування скласти висно­вок про проходження стажування.

Керівником стажування не може бути нотаріус — член кваліфіка­ційної комісії нотаріату, утвореної при управлінні юстиції.

Особа, яка має намір пройти стажування, особисто подає секрета­рю кваліфікаційної комісії такі документи:

• заяву на ім'я начальника відповідного управління юстиції, яка підлягає реєстрації в установленому порядку;

® письмову заяву приватного нотаріуса про згоду бути керівником стажування із документом, який підтверджує наявність у нього вакантної посади стажиста нотаріуса (у разі, якщо особа має намір проходи­ти стажування у приватного нотаріуса);

® оригінал та копію диплома про вищу юридичну освіту;

® оригінал та копію довідки про відсутність судимості (інформація, викладена у довідці, береться до уваги протягом одного місяця);

трудову книжку та/або копію трудової книжки, завірену за міс­цем роботи;

паспорт громадянина України та копію першої, другої сторінок паспорта громадянина України і сторінки, на якій розміщено штамп про реєстрацію місця проживання (перебування) фізичної особи;

© заповнену особову картку за формою, наведеною у додатку до Порядку.

Вищевказані документи формуються секретарем кваліфікаційної комісії в особову справу стажиста, яка зберігається в управлінні юсти­ції.

Умови роботи стажиста визначаються трудовим контрактом між стажистом та приватним нотаріусом чи державною нотаріальною кон­торою з додержанням законодавства про працю.

На підставі цього контракту відповідним управлінням юстиції ви­дається наказ про проходження стажування. Цей наказ долучається до особової справи стажиста.

Керівником стажування складається відповідно до Примірної про­грами стажування індивідуальний план стажування, де зазначається конкретний перелік питань, що вивчаються стажистом під час прохо­дження стажування та завдань, які необхідно йому виконати, з проста­влянням дат і годин, які відводяться на вивчення та засвоєння кожної теми.

Керівник стажування відповідає особисто за проведення стажуван­ня, виконання індивідуального плану та підготовку стажиста до нота­ріальної діяльності.

Висновок про проходження стажування підготовлений керівником стажування подається на його затвердження начальнику управління юстиції чи його заступнику з питань нотаріату.

Якщо висновок затверджується, то вважається, що стажист прой­шов стажування. У разі відмови у затвердженні висновку про прохо­дження стажування, начальник відповідного управління юстиції чи йо­го заступник виносить вмотивовану відмову, що направляється особі, яка не пройшла стажування. Вказана відмова може бути оскаржена до Міністерства юстиції України чи у судовому порядку.

Особа, яка не пройшла стажування, може повторно пройти стажу­вання на загальних підставах.

Такі вимоги до керівника стажування підтверджують, що підхід до стажування має бути не формальним, а відповідальним також і для ке­рівника стажування з моменту дачі згоди бути керівником стажування.

Помічник нотаріуса

Ми дуже часто говоримо помічник нотаріуса і, як правило, у кож­ного приватного нотаріуса є така особа як помічник нотаріуса, інколи таких помічників є два або три. У законодавствах країн з Латинською системою нотаріату статус помічника нотаріуса регулюється законо­давством як і статус стажиста. Закон України «Про нотаріат» не регу­лює діяльності помічника нотаріуса на відміну від законодавства Росії.

Однак у ст. 24 Закону України «Про нотаріат» зазначається, що приватний нотаріус вправі мати нотаріальну контору, укладати циві­льно-правові та трудові договори. Тому кожний нотаріус вправі само­стійно визначити кількість своїх помічників та висунути певні вимоги до них. Помічником нотаріуса може бути той же стажист.

Дуже цікаво охарактеризував свою роботу один з помічників нотаріу­са: «Це дуже нервова робота, пам'ятається як у класиків: «Палач — робо­та складна, але що не кажи на повітрі, все-таки з людьми». У мене ж: ро­бота складна, люди різні, а повітря немає. Моя робота погано поєднується з моїм характером: взривним, нервовим і в той же час витонченим і вишу­каним. Клієнти — люди, які приходять і відходять, з приходом зіпсують настрій, а ідучи, забудуть цей зіпсований настрій забрати з собою»

І дальше: «Я сиджу біля телефону, комп'ютера і кавоварки. Це мої ос­новні знаряддя праці. З ними по місту не побігаєш. Я працюю телефоніст­кою і машиністкою, стенографісткою, діловодом, секретарем, буфетни­цею, посудомийкою, «жилеткою» для клієнтів. І все це на одному робочому місці — скрипучому старенькому стільці і за одну зарплату.

Дуже часто мене можна застати в такій позі: трубка телефону під­тримується плечем, права рука на клавіатурі комп'ютера, ліва заварює каву. Що там Юлій Цезар у порівнянні зі мною!»

Стілець звичайно зараз у помічників далеко не старенький та скри­пучий, а об'єм роботи залишається таким же.

Питання для самоконтролю: №1

Який порядок отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальної діяльністю?

Чим регламентовано нотаріальне діловодство і звітність?

Хто здійснює контроль за законністю діяльності приватних нотаріусів?

Які посадові особи мають право вчиняти заповіти і доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених?

Практичне завдання №2

Які заходи вживаються нотаріусами та іншими посадовими особами, які вчинюють нотаріальні дії, при виявленні порушення закону?

Як здійснюється реєстрація нотаріальних дій та видача дубліката нотаріально посвідченого документу?

Назвіть вимоги до документів, що подаються для вчинення нотаріальних дій?

В яких випадках відбувається вчинення посвідчувальних написів, а в яких видача свідоцтв?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ №1

1. Яким органом видається свідоцтво на право заняття нотаріальною діяльністю?

А) кваліфікаційною комісією нотаріату;

Б) Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату;

В) Міністерством юстиції України на підставі рішення ВКК нотаріату;

Г) Кабінетом міністрів України.

2. Яким органом може бути анульовано свідоцтво на право заняття нотаріальною діяльністю?

А) судом;

Б) прокурором;

В) Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату;

Г) Міністерством юстиції України за поданням ВКК нотаріату;

Д) Кабінетом міністрів України.

3. Чи зобов'язані нотаріуси та інші посадови особи, які вчиняють нотаріальні дії додержувати таємниці цих дій?

А) зобов'язані;

Б) не зобов'язані;

В) зобов'язані, якщо особа, яка звернулась щодо вчинення нотаріальних дій, просить про це.

4. Довідка про посвідчення заповіту видається

А) на вимогу прокурора в строк до одного місяця;

Б) на вимогу суду в 10-денний строк;

В) на вимогу близьких родичів протягом одного місяця після визнання заповідача недієздатним чи обмежено дієздатним;

Г) тільки після смерті заповідача.

5. Якими видами, крім основної діяльності, має право займатися нотаріус?

А) підприємницькою;

Б) посередницькою у вільний від роботи час;

В) працювати у державних, приватних, громадських підприємствах і установах;

Г) викладацькою і науковою у вільний від роботи час.

6. Чи мають право нотаріуси та інші особи, які вчиняють нотаріальні дії, вчиняти нотаріальні дії на своє ім'я?

А) мають право;

Б) не мають права;

В) мають право державні нотаріуси за згодою завідувача нотаріальної контори;

Г) мають право тільки за згодою Міністерства юстиції України.

7. Нотаріальний округ – це:

А) територія, на яку розповсюджуються нотаріальні дії певного нотаріусу;

Б) місце діяльності нотаріусів визначене управлінням юстиції відповідно до адміністративно-територіального поділу;

В) місце діяльності приватних нотаріусів визначене управлінням юстиції відповідно до адміністративно-територіального поділу;

Г) коло нотаріальних дій які може вчиняти нотаріус.

8. Де вперше виник нотаріат?

А) в Франції;

Б) в Римі;

Г) в Німеччині.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ №2

1. Куди подається скарга на неправомірні дії нотаріуса чи відмову у вчиненні нотаріальної дії?

А) до вищестоящого нотаріуса;

Б) до суду;

В) до суду через нотаріуса;

Г) до Нотаріальної палати.

2. Якщо особа неписьменна, то нотаріальний документ посвідчується

А) за участю опікуна чи піклувальника;

Б) за участю будь-якого представника;

В) замість неписьменної особи підписується інша особа за його дорученням і в його присутності;

Г) нотаріальний документ нотаріус зачитує та замість неписьменної особи підписується інша особа за його дорученням і в його присутності та в присутності нотаріуса .

3. Нотаріальна палата – це:

А) вищий керівний орган нотаріату України;

Б) добровільне професійне об'єднання нотаріусів України;

В) дисциплінарно-кваліфікаційний орган нотаріату.

Запитання до заліку

1. Загальне поняття нотаріату в Україні.

2. Керівництво державними нотаріальними конторами.

3. Заповіти та доручення, прирівнювані до нотаріально посвідчених.

4. Загальне положення правил ведення нотаріального діловодства.

5. Перевірка законності виконання приватними нотаріусами своїх обов’язків.

6. Дії нотаріусів щодо посвідчення заповітів.

7. Порядок отримання свідоцтва про право на зайняття приватною нотаріальною діяльністю.

8. Посвідчення факту.

9. Організація архівної роботи нотаріуса.

10. Посадові особи, що вчиняють нотаріальні дії.

11. Правова основа діяльності нотаріату.

12. Дотримання таємниця вчинюваних нотаріальних дій.

13. Стажист нотаріуса.

14. Права та обов»язки приватного нотаріуса.

15. Оплата вчинюваних нотаріальних дій.

16. Присяга нотаріуса.

17. Припинення приватної нотаріальної діяльності.

18. Вимоги до документів, що