 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Система національного рахівництва: необхідність виникнення, зміст, цілі.
Зміст, види та пропорції національного (суспільного) відтворення Процес виробництва на окремих підприємствах може припинятись чи продовжуватися (з перервами чи безперервно), у масштабах же національної економіки виробництво має постійно повторюватись і відновлюватись, оскільки виробництво є основою забезпечення існування людини. Оскільки людство не може існувати, не споживаючи продуктів виробництва, воно не може перестати виробляти. Виробництво — це процес суспільного відтворення, якщо його розглядати не як окремий акт, а як процес, що постійно повторюється. Суспільне відтворення — це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці. Розрізняють такі види суспільного відтворення: просте, звужене та розширене (рис. 1).
Рис. 1. Види суспільного (національного) відтворення Просте відтворення — це відновлення виробництва і споживання на кількісно та якісно незмінному рівні. Звужене відтворення — це відтворення виробництва та споживання в менших обсягах. Його спричиняють економічні кризи, політичні потрясіння, значні технологічні аварії, природні катастрофи, війни тощо. Звужене суспільне відтворення є явищем тимчасовим. Звужене відтворення спостерігалося в 90-х роках XX ст. в перехідній економіці України. Розширене відтворення — це кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання. Сучасна економічна наука використовує моделі кругообігу ресурсів продуктів і доходів (рис. 2). Проста модель кругообігу описує потік ресурсів, товарів і послуг, якими обмінюються домогосподарства і фірми, урівноважений з потоком грошових платежів, який обслуговує обмін між цими двома суб'єктами. Передумови моделі: - економіка представлена двома економічними суб'єктами — сектором домогосподарств і підприємницьким сектором; - немає державного втручання в економіку та зв'язку із закордоном; - доходи домогосподарств є витратами підприємств, а доходи підприємств є витратами домогосподарств; - сума доходів обох економічних суб'єктів дорівнює сумі їхніх витрат.
Рух товарів і ресурсів Рух платежів (витрат і доходів) Рис. 2. Проста модель кругових потоків у закритій приватній економіці/
Доходи домогосподарств у формах заробітної плати, ренти, відсотка, прибутку, які для сектору домогосподарств в цілому набирають форму національного доходу.
Система національного рахівництва: необхідність виникнення, зміст, цілі. При розробці балансу народного господарства у СРСР застосовували методику, яка істотно відрізнялась від міжнародної. По-перше, при аналізі валового суспільного продукту враховувалась лише продукція, створювана в матеріальному виробництві, при цьому ігнорувався продукт, вироблений у сфері нематеріального виробництва, тобто в сфері послуг. По-друге, застосовувана схема містила подвійний рахунок (тобто в одному показникові враховувалась продукція і виробничого, і кінцевого споживання). Наприклад, у галузях добувної та переробної промисловості кілька разів обчислювалась вартість створюваної продукції. Це призводило до штучного завищення реальних показників господарської діяльності. Необхідність упорядкування інформації відповідно до світових стандартів і формування нового ринкового механізму господарювання зумовили нагальну потребу переглянути методологічні підходи до виміру основних макроекономічних показників країни і перейти на загальноприйняту в світі схему під назвою "Система національних рахунків". СНР — це система взаємопов'язаних показників, яка відображає структуру взаємозв'язків між секторами, галузями економіки, між національною економікою та іншим світом. Вона містить інформацію про всіх економічних суб'єктів; про всі економічні операції, які ці суб'єкти здійснюють у процесі виробництва, розподілу, обміну, нагромадження та кінцевого споживання. Окрім того, СНР покликана полегшити зіставлення економічних показників різних країн з метою усунення труднощів та перепон, зумовлених суттєвими відмінностями в методології та методах національного рахівництва в різних країнах. Принципи побудови СНР: 1) Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, котра приносить доход суб’єктам цієї діяльності. Це стосується економічної діяльності як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва. Згідно з СНР валовий доход створюють не тільки галузі матеріального виробництва, а й галузі нематеріального виробництва, такі як торгівля, житлово-комунальне господарство, фінансо-кредитні організації, органи державного управління, армія, наукові установи, освіта та ін. 2) В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу. Це означає, що вартість продукту, з одного боку — це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншого боку — це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів. Отже, одна й та сама величина для виробників продукту є витратами, а для власників виробничих факторів — доходами. Тому витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі. 3) СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообороті, а кругооборот — це безперервний потік “витрати — доходи”. Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи. 4) Відображення господарського кругообігу в трьох аспектах — виробництво, розподіл та кінцеве використання. 5) Групування господарських одиниць у сектори: підприємницький, загальнодержавного управління, домогосподарств та некомерційного сектору, що обслуговує домогосподарства. 6) Розмежування руху продуктів і ресурсів та руху доходів. 7) Розмежування проміжної і кінцевої продукції.
|
