 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Глобалізація світової економіки та її вплив на соціально-трудову сферу
Процеси глобалізації світової економіки дедалі відчутніше впливають на економічне, політичне, культурне життя фактично всіх країн світу. Спостерігається посилення впливу глобалізації на розвиток світової економіки та її соціально-трудової сфери. Глобалізацію слід розглядати як вищий етап інтернаціоналізації, коли інтенсифікуються взаємозв'язки між усіма сферами світового співтовариства, що призводить до переплетіння економічних, соціальних, політичних, демографічних, правових, етнічних та інших сторін людської діяльності. Проявом процесів посилення глобалізації є: - зростання обсягів міжнародної торгівлі товарами і послугами, перевищення темпів її росту порівняно з темпами зростання ВВП; - збільшення обсягів і динаміки росту іноземних інвестицій; - збільшення кількості та посилення впливу транснаціональних компаній на світові економічні відносини; - зростання міжнародної мобільності людських ресурсів тощо. Глобалізація світової економіки є складним, суперечливим і багатовекторним процесом. За своїми наслідками її не можна однозначно трактувати як добро чи соціальне зло. Глобалізація є об'єктивним процесом і як і будь-який складний процес він потребує регулювання та приведення у певні змістово-часові рамки. Світовий досвід засвідчує: для того, щоб скористатись плодами інтеграційних процесів, національна економіка повинна мати конкурентні переваги, а держава - проводити зважену політику щодо їх розвитку та реалізації. Слід відзначити, що чимало іноземних і вітчизняних економістів справедливо наголошують на загостренні під впливом процесів глобалізації проблем, у першу чергу, у соціально-трудовій сфері, проявом яких виступає зростання безробіття, розшарування між багатими і бідними, послаблення традиційних моральних зв'язків, зростання десолідаризації суспільства тощо. Генеральний директор МОП у доповіді на 82-й сесії цієї організації (1995р.) особливу увагу приділив двом моментам: нерівномірному розподілу результатів глобалізації між країнами та перерозподілу доходів у середині країни. У доповіді зазначалось також, що глобалізація вивільняє економічні сили, які поглиблюють наявну нерівність у сферах продуктивності праці, доходів, матеріального добробуту, перешкоджають рівності можливостей у соціально-трудових відносинах. Під впливом розширення меж відкритості національних товарних і фінансових ринків, зростання конкуренції між товаровиробниками відбуваються суттєві зміни у структурі і масштабах зайнятості. Дедалі більше розширюються можливості перенесення виробництва, а разом з ним і робочих місць, до інших країн, і в першу чергу до країн з дешевою робочою силою. Безумовно переваги тут мають компанії розвинених країн, які виробляють конкурентоспроможнішу продукцію, оскільки мають змогу впливати на політичні рішення урядів держав світу, диктувати їм свої умови. Складовою процесів глобалізації є зростання мобільності робочої сили, інтенсифікація міграційних процесів, наслідки яких є суперечливими. Для країн, що не проводять зваженої міграційної політики, серйозним випробовуванням на національному ринку праці стає зростання конкуренції з боку країн з низьким рівнем заробітної плати, скорочення кількості робочих місць, на яких працює корінне населення, та зниження середнього рівня заробітної плати, особливо некваліфікованої і низькокваліфікованої робочої сили. Неоднозначним є вплив процесів глобалізації на ситуацію у сфері доходів працівників. Результати останніх досліджень свідчать про різке збільшення прибутковості найбільших міжнародних корпорацій та поляризацію у рівні доходів найвищої управлінської ланки й рядових працівників цих компаній. Розглядаючи вплив глобалізації на соціально-трудову сферу, слід також звернути увагу на наступне. Для сучасного етапу функціонування світової економіки характерним є посилення впливу ТНК на формування світогосподарських зв'язків та моделей економічного розвитку. Зараз ТНК контролюють близько 40% світових засобів виробництва й 75% світової торгівлі товарами та послугами. Слід зауважити, що штаб-квартири найбільших ТНК знаходяться у США. Це обумовлює значний вплив американської законодавчої системи на формування трудового законодавства багатьох країн світу. Це не може не насторожувати світову громадськість, оскільки США досі ще не ратифікували і не визнають більшості міжнародних стандартів праці, розроблених МОП у формі конвенцій та рекомендацій. В цілому ж модель соціально-трудових відносин, яка функціонує у США, є далеко не ідеальною. Звідси загроза нерегулювання ринку праці, децентралізації переговорів та укладення угод, що проголошується багатьма американськими фахівцями і їхніми однодумцями у Західній Європі. Певний вплив на розвиток відносин між працею та капіталом в умовах інтенсифікації процесів глобалізації справляє діяльність МОП. Для пом'якшення наслідків глобалізації світової економіки у соціально-трудовій сфері 86-а сесія Міжнародної конференції праці 18 червня 1998р. прийняла Декларацію МОП про основні принципи і права у сфері праці та механізм її реалізації. Документ містить чотири основоположних принципи, яких усі держави - члени МОП - повинні дотримуватись: 1) свобода об'єднання та дієве визнання права на ведення колективних переговорів; 2) скасування усіх форм примусової чи обов'язкової праці; 3) дієва заборона дитячої праці; 4) неприпустимість дискримінації у галузі праці та занять. Висновки Важливе значення для розвитку в Україні цивілізованих соціально-трудових відносин, які відповідали б потребам громадянського суспільства і соціально-орієнтованої ринкової економіки, має досвід регулювання цих відносин у високорозвинених країнах. Високого рівня соціально-економічного розвитку у цих країнах досягнуто завдяки конструктивній співпраці між соціальними партнерами. Згідно з економічними та національними особливостями країн, склалися різні моделі соціального партнерства, які відрізняються механізмом правового регулювання договірного процесу, особливостями відносин між соціальними партнерами, рівнем демократизації виробничого життя та іншими ознаками. Світовий досвід свідчить, що жодна країна з розвинутою ринковою економікою не обходиться без активного втручання держави у процеси регулювання соціально-трудової сфери, хоча сфера, методи та масштаби державного впливу є різними. Сприяння держави інституту колективних договорів та угод у країнах з розвинутою економікою полягає не лише у виконанні законодавчої функції та участі у переговорному процесі, а й у наданні урядовими структурами приватним підприємствам консультативної та науково-методичної допомоги з різноманітних питань. Стабілізуюча і регулююча роль держави у галузі соціально-трудових відносин виявляється і в поширенні сфери дії укладених угод на інші підприємства та суміжні галузі. Особливе місце у системі соціально-трудових відносин належить найманим працівникам. У більшості країн світу спостерігається зменшення кількісного складу профспілок. Через послаблення профспілок стала очевидною необхідність перегляду та розширення напрямків їхньої діяльності. У програмах діяльності профспілок дедалі більше з'являється нових завдань та пріоритетів діяльності. Економічно розвинені країни та міжнародні організації приділяють першочергову увагу проблемам зайнятості, без вирішення яких не можна забезпечити соціально-економічну стабільність. У цих країнах регулярно розробляються, фінансуються і виконуються програми зайнятості, які враховують специфіку конкретної соціально-економічної ситуації. Програми зайнятості поділяються на дві групи: активні (сприяння зайнятості) та пасивні програми (підтримання доходів) Зміни у структурі, ієрархії потреб та якості життя найманих працівників, глибокі зміни у структурі та змісті базисних економічних відносин обумовлюють демократизацію владно-господарських відносин, стійку тенденцію до розвитку виробничої демократії. Розвиток виробничої демократії у світовій практиці реалізується за двома напрямами: застосування різних форм участі персоналу в управлінні виробництвом; участь персоналу організації у розподілі результатів виробництва. Процеси глобалізації світової економіки дедалі відчутніше впливають на економічне, політичне, культурне життя фактично всіх країн світу. Спостерігається посилення впливу глобалізації на розвиток світової економіки та її соціально-трудової сфери. Глобалізація світової економіки є складним, суперечливим і багатовекторним процесом. За своїми наслідками її не можна однозначно трактувати як добро чи соціальне зло. Глобалізація є об'єктивним процесом і як і будь-який складний процес він потребує регулювання та приведення у певні змістово-часові рамки. Чимало іноземних і вітчизняних економістів справедливо наголошують на загостренні під впливом процесів глобалізації проблем, у першу чергу, у соціально-трудовій сфері, проявом яких виступає зростання безробіття, розшарування між багатими і бідними, послаблення традиційних моральних зв'язків, зростання десолідаризації суспільства тощо. Певний вплив на розвиток відносин між працею та капіталом в умовах інтенсифікації процесів глобалізації справляє діяльність МОП. Для пом'якшення наслідків глобалізації світової економіки у соціально-трудовій сфері 86-а сесія Міжнародної конференції праці 18 червня 1998р. прийняла Декларацію МОП про основні принципи і права у сфері праці та механізм її реалізації.
Література: 1. http://knowledge.allbest.ru/management/3c0b65625b2ad68a5d43a88421206c37_0.html 2. http://referat.parta.ua 3. http://pidruchniki.ws/14720324/ekonomika/regulyuvannya_sotsialno-trudovih_vidnosin_metodami_sotsialnogo_partnerstva 4. Колот A.M. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. -- К.: КНЕУ, 2003. 5. Уманський О.М., Сумцов В.Г., Гордієнко В.Д. Соціально-трудові відносини: Навч. посіб. -- Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2003. 6. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. -- К.: Знання, 2004. 7. Качан Є.П., Дяків О.П., Островерхов В.М. та ін. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Е45 Навч. посіб. / За ред. Є. П. Качана. -- К.: Знання, 2008 |
