ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Зарубіжний досвід розвитку виробничої демократії

Глобалізація світової економіки, зміни у структурі, ієрархії потреб та якості життя найманих працівників, глибокі зміни у структурі та змісті базисних економічних відносин обумовлюють демократизацію владно-господарських відносин, стійку тенденцію до розвитку виробничої демократії. Виробнича демократія - політика, яка базується на участі персоналу у прийнятті управлінських рішень. Розвиток виробничої демократії у світовій практиці реалізується за двома напрямами:

- застосування різних форм участі персоналу в управлінні виробництвом;

- участь персоналу організації у розподілі результатів виробництва.

Участь найманих працівників в управлінні виробництвом слід розглядати як притаманну сучасній економічній системі форму виявлення відносин, які формуються у соціально-трудовій сфері. Потреба в якомога ширшому розвитку виробничої демократії обумовлена цілою низкою причин економічного та соціального характеру:

- оптимізацією відносин між працею і капіталом на принципах соціального партнерства;

- потребою підвищення конкурентоспроможності суб'єктів господарювання, що потребує залучення персоналу до опрацювання і реалізації організаційно-управлінських рішень;

- потребою подолання відчуження персоналу від власності й процесів прийняття рішень та підвищення на цій основі результатів трудової діяльності та ін.

Розглянемо досвід окремих країн щодо залучення працівників до прийняття організаційно-управлінських рішень та участі у розподілі результатів виробництва. На підприємствах у США використовується чотири основні форми розвитку виробничої демократії:

- Участь працівників в управлінні працею і якістю продукції на рівні цеху (дільниці).

- Створення робітничих рад або спільних комітетів робітників і менеджерів.

- Запровадження систем участі персоналу у прибутках.

Майже 25% американських фірм з чисельністю працівників понад 500 осіб мають у своїй структурі ради робітників або спільні комітети робітників і адміністрації. Вони вирішують переважно виробничі проблеми та виконують інформаційні й консультаційні послуги. Система участі в управлінні, яка склалась у Португалії, передбачає створення комісій працівників, наділених широкими правами, зокрема:

- одержувати інформацію, необхідну для їхньої діяльності;

- брати участь у реорганізації виробничих одиниць;

- контролювати управління підприємством;

- брати участь у розроблені соціально-економічних планів, які стосуються їхніх виробничих одиниць.

Система участі в управлінні виробництвом, що склалася в Німеччині, включає:

- спільну участь у наглядових радах фірм представників капіталу і найманої праці;

- наявність „робітника-директора”;

- ради працівників підприємств та ін.

Особливої уваги заслуговує практика функціонування рад працівників підприємств. Діяльність таких рад у Німеччині реалізується відповідно до закону „Про конституцію підприємства”, чинність якого поширюється на підприємства приватного сектору економіки. Відповідно до норм даного закону ради працівників підприємств можуть бути створені там, де не менше п'яти найманих працівників. Ініціатива виборів ради працівників підприємства має виходити від трудового колективу, а їх проведення відбувається незалежно від позиції роботодавця щодо створення цього представницького органу. Раду працівників підприємства обирають один раз на три роки, її кількісний склад залежить від чисельності персоналу підприємства (див. мал. 7.2). Якщо чисельність персоналу перевищує 9000 осіб, то кожні додаткові 3 тис. осіб дають право на збільшення ради працівників на дві особи.

Пріоритетним напрямом діяльності ради працівників підприємства є створення гідних умов праці. Об'єктом аналізу, підготовки пропозицій і прийняття рішень з урахуванням інтересів найманих працівників є:

- правила внутрішнього трудового розпорядку,

- положення про робочий час і час відпочинку,

- порядок формування графіків відпусток,

- планування персоналу, охорона праці,

- створення і функціонування об'єктів соціальної сфери,

- формування заробітної плати різних категорій працівників, коли таке не врегульоване тарифними угодами,

- соціально-побутове забезпечення.

Сучасні форми участі найманих працівників в управлінні виробництвом склалися внаслідок тривалого протиборства праці й капіталу як протилежних соціальних сил. Значні здобутки працівників не є остаточними, триває боротьба найманих працівників за паритетне представництво в органах управління; за розширення кола питань у колективному договорі й прав профспілок щодо управління виробництвом; за розширення прав і сфери дії робітничого представництва. Вимоги працівників також стосуються права на інформацію (вимоги „скляних кишень” або „відкритих бухгалтерських книг”).