ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Підсумовуючі двійкові лічильники

Лабораторна робота №8

Тема: Цифрові лічильники імпульсів.

Мета роботи: експериментальне дослідження цифрових лічильників імпульсів.

1. Теоретичні відомості

Цифровим лічильникомназивають функціональний вузол, який здійснює підрахунок числа поступаючих на його вхід імпульсів, формує результат рахунку в заданому коді (звично двійковому і тому такі лічильники іменують двійковими) і при необхідності зберігає його.

Лічильники можна класифікувати по ряду ознак. Залежно від напряму рахунку розрізняють лічильники, що підсумовують (з прямим рахунком), віднімаючі (із зворотним рахунком) і реверсивні (як з прямим, так і з зворотним рахунком). За способом організації перенесення розрізняють лічильники з послідовним, паралельним і послідовно-паралельним перенесенням.

Конструктивно лічильники виконуються у вигляді сукупності ІС(інтегральних схем) Т-тригерів, відповідним чином сполучених між собою, або у вигляді однієї ІС, що містить багаторозрядний лічильник. Двійкові лічильники можуть бути побудовані і на синхронних або двухступінчатих D-тригерах і JK-тригерах, заздалегідь перетворених в Т-тригери.

До основних параметрів двійкового лічильника відносяться:

1. Місткість лічильника (К) – максимальне число імпульсів, яке може бути підраховане лічильником.

2. Роздільна здатністьабо мінімальний час проходження (t_пр.) – часовий інтервал між двома рахунковими імпульсами, при якому не порушується надійна робота лічильника. Цей параметр визначає максимально допустиму частоту проходження рахункових імпульсів.

3. Час реєстрації (t_p) – часовий інтервал між початком подачі рахункового імпульсу і моментом встановлення результату рахунку, тобто закінчення найтривалішого перехідного процесу в лічильнику.

Підсумовуючі двійкові лічильники

На рис. 1 приведена схема і тимчасові діаграми, що пояснюють роботу чотирьохрозрядного двійкового лічильника, що підсумовує, з ланцюгами послідовного перенесення (інверсний вихід i-го розряду (тригера) сполучений з входом (i+1) -го розряду). Лічильник побудований на D-тригерах, тактованих фронтом синхроімпульса, перетворених в асинхронні Т-тригери (інверсний вихід тригера ( ) сполучений з інформаційним входом (Di)).

Входом лічильника служить вхід крайнього лівого тригера (Т₀), двійковий код результату рахунку формується на виходах тригерів Q₀, Q₁, Q₂, Q₃ (Q₀ – молодший, а Q₃ – старший розряди результату рахунку). Місткість даного лічильника К=2⁴=16, тому максимальний показ лічильника, відповідає подачі на його вхід 15 рахункових імпульсів Q₃Q₂Q₁Q₀=1111₂=1×2³+1×2²+1×2¹+1×2⁰=15₁₀. 16-й рахунковий імпульс встановлює всі тригери в початковий (нульовий) стан, отже, шина “скидання” (установка “0”) необхідна лише на початку роботи лічильника. Оскільки після подачі кожного чергового вхідного імпульсу Т-тригер переходить в протилежний стан, період проходження імпульсів на виходах кожного розряду в два рази більший, ніж на його вході. У будь-який момент часу стан лічильника однозначно визначає число імпульсів, що поступили на його вхід. Так, наприклад, після надходження на вхід лічильника 3-х рахункових імпульсів тригери (розряди) лічильника перейдуть в стан Q₃=0, Q₂=0, Q₁=1, Q₀=1 (див. рис. 1, б), тобто результат рахунку 0011, а після 7-го рахункового імпульсу – 0111 і т.д.

Рис. 1. Підсумовуючий двійковий лічильник:

а) схема; б) часові діаграми; в) умовне зображення