 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Форми організації навчання у вищій школі 12
План: 1) Загальна характеристика форм організації; 2) Навчально-виробнича практика студентів; 3) Контроль навчальної діяльності; 4) Оцінка та оцінювання у ВШ. Педагогічна форма, це усталена завершена організація педагогічного процесу і єдності всіх її компонентів. В залежності від кількості осіб форми поділяються на: 1) Колективні (фронтальні) форми роботи; 2) Групова форма (наприклад семінари до 20 чол.); 3) Індивідуальні форми навчання; За місцем навчання форми поділяються на: 1) Аудиторні; 2) Позааудиторні. За часом навчання: 1) Стаціонар (очна форма); 2) Заочна форма; 3) Вечірня форма навчання; 4) Екстернат. Навчальна лекція – логічно завершений, науково обґрунтований послідовний і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, теми чи розділу навчального предмета, ілюстрований за необхідності наочністю та демонструванням досвіду. Функції лекції: 1) Інформаційна; 2) Орієнтовна; 3) Пояснювальна або роз’яснювальна; 4) Переконувальна; 5) Систематизуюча; 6) Стимулююча; 7) Виховна; 8) Розвивальна. Вимоги до лекцій: 1) Моральність змісту лекції та викладача; 2) Систематична; 3) Виведення головних думок та положень; 4) Активізація мислення слухачів; 5) Використання дидактичних засобів. В залежності від дидактичних завдань та форм організації лекції поділяють: (А. Алексюк, З. Курлян, Т. Галушко) 1) Вступні 2) Тематичні 3) Настановчі 4) Оглядові 5) Заключні За способом викладення лекції поділяють на: 1) Проблемна лекція; 2) Бінарна лекція; 3) Лекція із заздалегідь запланованими помилками, передбачає визначену кількість типових помилок змістового, методичного та поведінкового характеру. 4) Лекція – пресс-конференція; Педагогічні вимоги при читанні лекції: 1) Доведення до студентів мети лекції, та належне її мотивування; 2) Доступність і науковість викладу; 3) Включення механізму зворотного зв’язку; 4) Повторення важливих теоретичних положень; 5) Завершення кожного питання лекції підсумком і мотивованим переходом до наступного; 6) Вміння і здатність змусити себе слухати 7) Емоційність викладу; 8) Налагодження живого контакту; 9) Створення проблемних ситуацій. Семінарське заняття – це вид занять, що передбачає самостійне вивчення студентами окремих питань та тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу, у вигляді реферату, доповіді та ін.
03.10.12
Функції семінарського заняття: 1) Пізнавальна; 2) Навчальна (вміння працювати з джерелами); 3) Професійна (професійне мислення). Залежно від ролі семінари поділяють: 1) Семінари, що мають на меті поглиблене вивчення матеріалу; 2) Опрацювання окремих найважливіших тем; 3) Семінари дослідницького характеру. Залежно від завдань та змісту семінари поділяють: 1) Про семінар; 2) Спец семінар; 3) Семінарське заняття. Типи семінарів: 1) Семінар – розгорнута бесіда; 2) Семінар – доповідь (повідомлення); 3) Семінар – розв’язування задач; 4) Семінар – диспут (дискусія); 5) Семінар – конференція; 6) Семінар – мозковий штурм; Практичне заняття – форма навчального заняття, за якою викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни, та формує вміння та навички практичного застосування. Основними функціями практичних занять є: 1) Поглиблення та уточнення знань, здобутих на лекції; 2) Формування інтелектуальних умінь та навичок; 3) Накопичення первинного досвіду в організації виробництва, та технікою управління ним. Формування вміння аналізувати і оцінювати економічну ефективність виробництва. Практичні роботи поділяють на такі групи: 1) Ознайомчі практичні заняття; 2) Підтверджуючі практичні роботи; 3) Частково-пошукові практичні заняття; 4) Дослідницькі роботи. Підготовка та проведення (за В. Литвинюком) практичного заняття включають наступні етапи: 1) Перевірка домашнього завдання; 2) Перевірка теорії; 3) Оголошується мета та значення курсу, розв’язання типової задачі, робота зі студентами; 4) Оголошення Д/З. 5) Підведення підсумків В навчальному процесі використовують 2 форми заняття: 1) Фронтальна форма заняття; 2) Індивідуальна форма. На практичних заняттях використовують такі методи навчання: 1) Не імітаційні (екскурсії, дискусія, виїзні заняття); 2) Імітаційні (аналіз конкретних ситуацій, вирішення виробничих занять, розбір документації, дії за інструкцією, рольові ігри та рольове проектування) Лабораторні заняття – форма навчального заняття, за якою студент під керівництвом викладача проводить природничі або імітаційні експерименти чи досліди з метою підтвердження окремих теоретичних положень певної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторну устаткування., обладнанням… Методи проведення лабораторних робіт: 1) Фронтальний метод; 2) Метод проведення робіт циклами; 3) Метод практикуму. Факультатив – вивчаються у ВНЗ за бажанням. Спецкурс – курси, що вивчаються на старших курсах, з метою оволодіння вузькоспеціалізованими новітніми знаннями з даної дисципліни, формування актуальних для певної спеціалізації умінь та навичок. Самостійна робота – різноманітні види самостійної та колективної діяльності, що здійснюються ними на навчальних заняттях, та в поза аудиторний час під керівництвом викладача але без його участі. Види самостійної роботи класифікують: За місцем і часом проведення: 1) Аудиторна 2) Позааудиторна 3) Індивідуальна За рівнем обов’язковості: 1) Обов’язкова 2) Бажана За видами самостійної діяльності: 1) Навчально-пізнавальна 2) Професійна За рівнем мотивації: 1) Низький 2) Середній 3) Високий За рівнем виконання: 1) Репродуктивний 2) Реконструктивний 3) Творчій чи пошуковий Науково-дослідна робота
12 |
