 ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ
| Податкова система України та основні етапи її становлення
Податкова система України, яка діяла до 2011 року, в цілому була сучасною. В країні існували основні види оподаткування: прибуткове оподаткування, майнове оподаткування (за винятком податку на нерухомість, який було впроваджено вперше Податковим кодексом України), земельний податок. Належне місце займало непряме оподаткування: податок на додану вартість, акцизи, митні платежі. Разом з тим у списку країн за складністю податкового законодавства, за висновками міжнародних організацій, Україна посідала 132 місце, що стало одним з головних чинників кризового стану, у якому перебувала економіка України у 2009-2010 рр. Податкова система, з одного боку, не забезпечувала бюджет держави достатніми і надійними доходами, що породжувало кризові явища на макрорівні, а з другого - підривала фінансову базу підприємницьких структур, чим зумовлювала кризу в мікроекономічному середовищі. Тобто, система оподаткування та податкова політика не задовольняла ані державу, ані платників податків. Саме з метою удосконалення системи оподаткування, і податкової політики, у грудні 2010 року Верховною Радою України був прийнятий Податковий кодекс України. Податкова політика держави має бути побудована таким чином, аби податки, які стягуються в державі, з одного боку, не стримували економіку, а з іншого - їх було достатньо для виконання своїх функцій. З цією метою в Україні були встановлені 18 загальнодержавних та 5 місцевих податків та зборів. Згідно Ст. 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори: 1) податок на прибуток підприємств. Об’єктом оподаткування є прибуток з джерелом надходження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів збиткового періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, та дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України. Податковим кодексом встановлені такі ставки податку на прибуток підприємств: - з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно - 23 відсотки. - з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно - 21 відсоток. - з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно - 19 відсотків - з 1 січня 2014 року - 16 відсотків. 2) податок на доходи фізичних осіб – сплачується більшістю населення. Об’єктом оподаткування є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, доплати). За цим податком встановлені такі ставки: - 15% - основна ставка податку; - 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15 відсотків у разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків; - 5 % бази щодо доходу, нарахованого як: процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок; процентний або депозитний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом; процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці; дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону; дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону; дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону; дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів; доходи у вигляді дивідендів; - 30 % доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім у державній та недержавній грошовій лотереї та виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) на користь резидентів або кредиторів; - 10 % доходу у формі заробітної плати шахтарів - працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових та рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та 50 відсотків більше робочого часу на рік. 3) податок на додану вартість (ПДВ) - є непрямим податком, що включається в ціну товару та представляє собою частину приросту вартості, що утворюється на всіх стадіях їх просування - від виробництва до продажу або перепродажу. Ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків та 0 відсотків. Але з першого січня 2011 року до 31 грудня 2013 року включно ставка податку становить 20 відсотків; 4) акцизний податок встановлюється на дефіцитну і високорентабельну продукцію, призначену для населення, виробництво якої, як правило, є монополією держави. До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли. Ставки акцизного податку є єдиними на всій території України і можуть бути: адвалерні (встановлюються у відсотках або до вартості реалізованого товару (продукції), специфічні (база оподаткування за якими визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єми циліндрів двигуна автомобіля або інших натуральних показниках) та комбіновані (адвалорні та специфічні одночасно); 5) збір за першу реєстрацію транспортного засобу. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування цим збором є: а) колісні транспортні засоби, крім: - транспортних засобів, що закріплені на правах оперативного управління за військовими частинами, військовими формуваннями у сфері громадського порядку та безпеки дорожнього руху, підрозділами цивільного захисту; - вантажних транспортних засобів, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; - транспортних засобів швидкої допомоги; - машин і механізмів для сільськогосподарських робіт; - причепів (напівпричепів), мопедів, велосипедів; б) судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України; в) літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України. База та ставки оподаткування встановлені Податковим кодексом України. 6) екологічний податок. Платниками податку є суб’єкти, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива. Ставки екологічного податку встановлені Податковим кодексом України. 7) рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України. Платниками є суб'єкти господарювання, які експлуатують об'єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України. Ставки рентної встановлені Податковим кодексом України. У разі зміни тарифів до ставок рентної плати застосовується коригуючий коефіцієнт, який обчислюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, крім ставки рентної плати за транзитне транспортування природного газу. 8) рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні. Платниками є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому законодавством порядку. Об'єктом оподаткування рентною платою є обсяг видобутої вуглеводневої сировини у податковому (звітному) періоді, який дорівнює календарному місяцю. Ставки рентної плати встановлені Податковим кодексом України. 9) плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: а) плати за користування надрами для видобування корисних копалин; б) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин. Ставки плати за користування надрами для видобування основних видів корисних копалин встановлені Податковим кодексом України. 10) плата за землю. Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Ставки плат за землю в залежності від виду земельної ділянки встановлені Податковим кодексом. 11) збір за користування радіочастотним ресурсом України. Платниками є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, які користуються радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального і пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. Ставки збору за користування радіочастотним ресурсом України за 1МГц смуги радіочастот за місяць встановлені Податковим кодексом України. 12) збір за спеціальне використання води. Платниками збору є водокористувачі - суб'єкти, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Ставки збору встановлені Податковим кодексом України. 13) збір за спеціальне використання лісових ресурсів. Об'єктом оподаткування збором є: деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування чи інших заходів; другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних тощо); побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету тощо); використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньовиховних цілей та проведення науково-дослідних робіт. Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід визначені Податковим кодексом України з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами та якості деревини (велика, середня, дрібна, дров'яна). 14) фіксований сільськогосподарський податок. Платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди. Ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлені Податковим кодексом України. 15) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства. Об’єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації у оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива. Ставка збору становить 1 % від об’єкта оподаткування. Податковим кодексом України такий збір не передбачений, проте у відповідності до перехідних положень ПК він діє до 1 січня 2015 р. 16) мито - це вид державного непрямого податку, який справляється з імпорту, експорту і транзиту товарів, торговельно-промислового прибутку, майна, цінностей і предметів, що перетинають кордон у визначених державою пунктах під контролем митних служб. Незалежно від виду мита воно включається до ціни товарів і сплачується за рахунок кінцевого споживача. Однак під час перетину митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за рахунок своїх оборотних коштів, що суттєво впливає на фінансовий стан підприємств, тим більше, що даний вид податку не залежить від фінансово-господарської діяльності платника. Нарахування та сплата мита регулюється Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України. 17) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками. Платниками збору є оптові постачальники електричної енергії та виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної та теплової енергії. Ставка збору становить 3 відсотки від вартості фактично відпущеної платником збору електричної енергії без урахування податку на додану вартість. 18) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. Збір сплачують суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів. Ставки збору встановлені Податковим кодексом України. До місцевих податків та зборів згідно Ст. 10 Податкового кодексу України належать: 1) податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Податок сплачується власниками об'єктів житлової нерухомості. У разі наявності у платника кількох об'єктів оподаткування база оподаткування обчислюється окремо за кожним з таких об'єктів. База оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи, зменшується для квартири - на 120 кв. метрів; для житлового будинку - на 250 кв. метрів. Ставки податку встановлюються сільською, селищною або міською радою в таких розмірах за 1 кв. метр об'єкта житлової нерухомості: - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів, ставки податку не можуть перевищувати 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року; - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів, ставки податку становлять 2,7 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Податок сплачується за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями до Бюджетного кодексу України. 2) єдиний податок. Платниками єдиного податку є фізичні особи-підприємці та юридичні особи, обсяг виручки від реалізації продукції яких протягом року не перевищує 500 тис. грн., кількість найманих працівників — не більше 10 чоловік. Платники єдиного не можуть займатися такими видами діяльності: продавати оптом будь-які алкогольні напої та пиво, продавати у роздріб лікеро-горілчані напої, продавати тютюнові вироби та ПММ, продавати оптом підакцизні товари, продавати промислові вироби з дорогоцінних металів і каменів, перепродавати предмети мистецтва, колекціонування та антикваріату, організовувати торги ними тощо. Платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України: податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб); податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців); податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків; земельний податок, окрім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності; плата за користування надрами; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. У разі перевищення фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік — 500 тис. грн., такий підприємець повинен з наступного звітного періоду (кварталу) перейти на загальну систему оподаткування з подальшою реєстрацією його як платника ПДВ. 3) збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності. Платниками збору є суб'єкти, які отримують в установленому законом порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (далі - органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року, визначеному з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг. 4) збір за місця для паркування транспортних засобів. Платниками збору є суб’єкти, які провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, яка спеціально відведена для паркування транспортних засобів. Ставки збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі від 0,03 до 0,15 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. 5) туристичний збір. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, що прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Ставка збору встановлюється у розмірі від 0,5 до 1 відсотка вартості усього періоду (ночівлі) громадянина у курортній місцевості.
|
