Відстань між паралельними розмірними лініями має бути від 6 до 10 мм. Структура уроку I. Організаційна частина (3хв) II. Оголошення теми і мети уроку (1хв) III. Актуалізація опорних знань та умінь учнів. Мотивація навчальної діяльності учнів (5хв) IV. Вивчення нового матеріалу (15хв) V. Практична робота (15хв) VI. Підведення підсумків (5хв) VII. Домашнє завдання (1хв) Хід уроку I. Організаційна частина Добрий день! Сідайте! Сьогоднішній урок проведу у вас я. Давайте відмітимо відсутніх. II. Оголошення теми і мети уроку Тема нашого уроку: Нанесення розмірів Метою є: навчитися правильно наносити розміри на кресленні, розвити навички роботи з графічними кресленнями III. Актуалізація опорних знань та умінь учнів. Мотивація навчальної діяльності учнів Ви вже ознайомилися з основини правилами нанесення розмірів на кресленнях. Ці правила визначені державними стандартами, і їх обов‘язково дотримуються під час виконання будь-якого креслення. Важливо також знати, які саме розміри і де треба наносити на виглядах предмета. Як же це визначити? Сьогодні ми з‘ясуємо це. IV. Вивчення нового матеріалу Розміри на кресленні наносять для того, щоб дати якнайповніше уявлення про предмет в цілому та співвідношення його окремих частин. Цій меті підпорядкований і вибір місця для нанесення розмірів. Розглянемо це на прикладах. Розмір усього предмета, два вигляди якого показано на рисунку 91, а, визначають його довжина – 50мм, ширина – 32мм і висота – 45 мм. Ці розміри називають габаритними, тому що вони визначають граничні величини обрисів предмета. Габаритні розміри обов‘язково мають бути нанесені на кресленні предмета. Форма предмета утворена поверхнями двох геометричних тіл: паралелепіпеда і циліндра. Тобто предмет можна уявно розчленувати на ці тіла (рис. 91, б). Вам відомо, що розмір паралелепіпеда визначається його довжиною, шириною і висотою, а розмір циліндра – діаметром основи і висотою. Числові значення цих величин (рис. 91, а) і повинні бути на креслення.  Наносячи розміри на кресленні, слід пам‘ятати і про те, що складові частини предмета можуть бути по-різному розміщені між собою. Отже, на кресленні потрібні ще й розміри, які визначають взаємне положення частин предмета. Такі розміри називають координуючими. Наприклад, положення циліндра на паралелепіпеді (рис. 91, а) визначають два розміри: 25 і 16 мм. Це і є координуючі розміри. Тепер ми визначили всі розміри, які повинні бути на кресленні предмета. Але перш ніж наносити їх, слід звернути увагу на деякі умовності. Кожний розмір на кресленні зазначають тільки один раз. Наносячи розміри на кресленні, менші розмірні лінії розміщують ближче до контура зображення, а більші – далі від нього. Відстань між паралельними розмірними лініями має бути від 6 до 10 мм. На рисунку 92, а показано креслення предмета більш складної форми. Його зовнішня поверхня утворена двома циліндром, розміщеним на вертикальному паралелепіпеді. Отвір у вертикальній частині предмета має форму циліндра, а горизонтальний прямокутний виріз – паралелепіпеда. Внутрішня і зовнішня циліндричні поверхні співвісні, тобто мають спільну вісь. Таким чином, предмет можна умовно розленувати на три паралелепіпеди, циліндр і напівциліндр. Розміри цих геометричних тіл показано на рисунку 92, б.  На кресленні предмета, як і у попередньому випадку, слід нанести розміри його окремих частин, координуючі й габаритні розміри. Ці розміри нанесено, як показано на рисунку 92, а. Всі розміри наносять, як правило, поза контуром зображення і так, щоб розмірні лінії не перетиналися. Відстань між контуром зображення і найближчою до нього розмірною лінією повинна бути не менше 10 мм. V. Практична робота Практична робота Тема: Нанесення розмірів Мета: навчитися правильно наносити розміри, розвивати уміння і навички роботи з графічними кресленнями, виховувати охайність Обладнання: А4, олівець, кутник, лінійка, гумка Послідовність Зараз я вам роздам картки, де укожного буде своє окреме завдання. Всі вони однакові за важкістю. Уважно прочитайте та приступайте до роботи. VI. Підведення підсумків Що робили? Чого навчилися? Чим цікавий був для вас цей урок? VII. Домашнє завдання Повторити конспект. ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ (ТЕХНОЛОГІЙ) студента практиканта 22а-ТІ групи факультету технологічної та професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Прізвище Зарченко Ім’я Тетяни По батькові Сергіївни Урок проводиться в 8а класі Навчальний заклад НВК № 3 м. Краснограда Дата: 18.02.2014 Консультації одержав: Вчителя Коваленко Олени Вікторівни Методиста Литвин Ольги Миколаївни З конспектом уроку згоден: Вчитель Коваленко Олена Вікторівна Методист Литвин Ольга Миколаївна Оцінка за урок Коваленко Олена Вікторівна Тема уроку: Технологія виготовлення страв з молока та молочних продуктів. Значення молока та молочних продуктів в харчуванні людини. Традиційні українські страви з молока. Мета уроку: - Навчити готувати українські народні страви з молочних продуктів, перевірити і закріпити набуті знання; - Виховувати вміння працювати в групі, бережливе ставлення до обладнання й робочого інструмента, охайність та уважність у роботі, культуру в спілкуванні; - Розвивати пізнавальну активність, естетичні смаки, уміння планувати роботу, культуру праці під час роботи з кухонним обладнанням, самостійність під час виконання практичної роботи, фантазію і творчість у сервіровці й оформленні столів. Обладнання, матеріали, інструменти: мультимедійна установка, електроплита, каструлі, сковорідки, рушники, серветки, скатерки, столовий посуд, прибори, підноси, кухонний інвентар, продукти для виконання практичного завдання. Дидактичне забезпечення: комп’ютерна презентація: «приготування сирників», «приготування лінивих вареників». Таблиці: «приготування страв із молока й молочних продуктів», «техніка безпеки, правила санітарії та гігієни». Інструкційні картки: «приготування сирників», «приготування лінивих вареників», «приготування молочного киселю». Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок. Об’єкт праці: молоко. Література: А. Ф. Шушкевич «Усі уроки трудового навчання(дівчата) 7-9 класи. Варіативний модуль» Харків видавнича групи «Основа» 2012 Структура уроку 1. Організаційний момент (2хв) 2. Повідомлення теми та мети уроку (3хв) 3. Актуалізація та мотивація опорних знань (10хв) 4. Вивчення нового матеріалу (15хв) 5. Практична робота (45хв) 6. Захист творчих проектів. Сервірування столу й дегустація страв (10хв) 7. Підсумок уроку, оцінювання роботи й домашнє завдання (5хв) Хід уроку 1. Організаційний момент (2хв) Добрий день діти. Давайте відмітимо відсутніх. Перевірте необхідне знаряддя, одягніть спец одяг. 2. Повідомлення теми та мети уроку (3хв) Тема нашого уроку: Технологія приготування страв за молока та молочних продуктів. Метою уроку є: навчитися готувати українські народні страви з молочних продуктів. 3. Актуалізація та мотивація опорних знань (10хв) «Мікрофон» - Чи любите ви молочні страви? - У чому полягає цінність молока? - Назви молочні продукти, які люблять у твоїй родині. - Назви найпоширеніші молочні страви, які бували на селянському столі. - Що ті знаєш про сир і його властивості? - Яке місце займає сир у раціоні харчування твоєї родини? У результаті обговорення ви переконалися, що без смачних і поживних молочних страв не обійтися в щоденному харчуванні й дорослих і дітей. Їжа має забезпечувати організм усіма необхідними поживними речовинами: білками, жирами, вуглеводами, мінеральними солями тощо. Використовуючи молоко й молочні продукти, можна приготувати безліч різноманітних страв. Страви з молочних продуктів у процесі приготування можна піддати різного роду тепловій обробці: варінню – супи, каші, вареники, киселі; смаженню – сирники, млинчики; запіканню – запіканки, пудинги. На уроці ви ще більше дізнаєтеся про страви з молочних продуктів і навчитеся готувати деякі прості страви. 4. Вивчення нового матеріалу (15хв) Традиційні Українські страви з молока й молочних продуктів. Молочні страви в Україні споживала щодня, за винятком постів. Найпоширенішою стравою було свіже коров’яче молоко, кип’ячене або пряжене в печі. На свіжому молоці варили каші, локшину, ним заправляли картоплю, полуднували. З пареного молока робили ряжанку. Так само часто споживали кисляк. З нього відтоплювали сир, який споживали як окрему страву і використовували як начинку для вареників, пирогів, налисників. Сироваткою з сиру заправляли борщі, з нею варили каші, нею вчиняли хліб, пироги, млинці, оладки тощо. З вершків, зібраних з молока чи кисляку, збивали масло у спеціальних маслобійках або у високих макітрах. Маслянку (околотину) вживали так само, як і сироватку. Сметану й масло використовували як забіл до борщу, каш, юшки, вареників, галушок. Менше вживали козяче молоко, яке майже повністю йшло у їжу без переробки. Молоко входить до складу багатьох страв і з нього люди давно навчилися робити чудові продукти: масло, сир, сметану… У світі, згідно з даними Міжнародної молочної федерації, нараховують близько 500 видів сиру, а різновидів – не менше 4000. А у Франції сир – не просто їжа, це традиція, мистецтво, наука й особлива культура. Чи люблять таку їжу у ваших родинах? Ви готували групові проекти, з якими ми зараз ознайомимося, а потім приготуємо улюблені страви з молочних продуктів. Проект 1: Ліниві вареники (Галушки з сиром). Проект 2: Сирники Проект 3: Кисломолочні напої 5. Практична робота (45хв) Вступний інструктаж - Аналіз завдання практичної роботи. - Повторення правил т.б., санітарно гігієнічних вимог та правил організації робочого місця під час виконання кулінарних робіт. - Корекція опорних знань, умінь і навичок та осмислення послідовності й способів дій. Особливості миття посуду після молочних продуктів Для видалення залишків молока посуд обполіскують холодною водою (температура не вище 35 градусів). Миють посуд після кожного його використання за допомогою щітки з ручкою із застосуванням мийних чи мийно-дезинфекційних засобів, передбачених відповідними санітарними правилами. Використовувати ганчірки для миття посуду заборонено. Після миття посуд ретельно обполіскують теплою водою для видалення залишку розчину мийно-дезинфеційних засобів та зберігають перевернутим. Поточний інструктаж Ділимося на 2 бригади, я роздаю картки 1 бригаді «Приготування сирників», 2 бригаді «Приготування лінивих вареників з сиром». Заключний інструктаж Оцінювання практичної роботи. 6. Захист творчих проектів. Сервірування столу й дегустація страв (10хв) Зараз почнемо серверувати стіл у народному стилі, із використанням і складних виробів. Головне, щоб усе становило одну декоративну цілісність. 7. Підсумок уроку, оцінювання роботи й домашнє завдання (5хв) Підготувати творчі проекти «Технологія приготування улюблених страв» (на вибір). ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ (ТЕХНОЛОГІЙ) студента практиканта 22а-ТІ групи факультету технологічної та професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Прізвище Зарченко Ім’я Тетяни По батькові Сергіївни Урок проводиться в 8а класі Навчальний заклад НВК № 3 м. Краснограда Дата: 25.02.2014 Консультації одержав: Вчителя Коваленко Олени Вікторівни Методиста Литвин Ольги Миколаївни З конспектом уроку згоден: Вчитель Коваленко Олена Вікторівна Методист Литвин Ольга Миколаївна Оцінка за урок Коваленко Олена Вікторівна Тема уроку: Вимоги до якості страв та готових продуктів. Правила поєднання молочних страв з іншими харчовими продуктами. Тематичне оцінювання. Мета уроку: - Навчитися правильно поєднувати молочні страви з іншими харчовими продуктами; - Виховувати естетичний смак, працелюбність, культуру поведінки; - Розвивати знання про якість страв та готових продуктів, вміння економно використовувати продукти. Обладнання, матеріали, інструменти: електроплита, каструлі, сковорідки, рушники, серветки, скатерки, столовий посуд,прибори, підноси, кухонний інвентар, продукти для виконання практичного завдання. Дидактичне забезпечення: інструкційні картки, таблиці. Об’єкт праці: молоко. Тип уроку: комбінований. Література: А. Ф. Шушкевич «Усі уроки трудового навчання(дівчата) 7-9 класи. Варіативний модуль» Харків видавнича групи «Основа» 2012 Структура уроку 1. Організаційний момент (2хв) 2. Повідомлення теми та мети уроку (3хв) 3. Актуалізація та мотивація опорних знань (5хв) 4. Вивчення нового матеріалу (25хв) 5. Практична робота (45хв) 6. Підсумок уроку(10хв) Хід уроку 1. Організаційний момент (2хв) Добрий день діти. Давайте відмітимо відсутніх. Перевірте необхідне знаряддя, одягніть спец одяг. 2. Повідомлення теми та мети уроку (3хв) Тема нашого уроку: Вимоги до якості страв та готових продуктів. Правила поєднання молочних страв з іншими харчовими продуктами. Метою уроку є: навчитися правильно поєднувати молочні страви з іншими харчовими продуктами. 3. Актуалізація та мотивація опорних знань (5хв) Запитання: -Які молочні продукти вам відомі? -Чим корисне молоко? - Які молочні страви вам відомі? Чим цінне молоко в дитячому харчуванні 4. Вивчення нового матеріалу (25хв) Молоко. Таке рідне, таке важливе від самого нашого народження, таке біле, таке смачне, таке просте і складне. Цей продукт вибагливий, навіть примхливий, чутливий до найменших змін у тому, як з ним поводяться, і ладний за найменшої нагоди змінити свої властивості. Молоко довго не зберігають. Щоб знешкодити його від мікробів і оберегти від скисання, у домашніх умовах його, кип’ятять, а на молокозаводах – пастеризують. Зберігати молоко треба в холодильнику не більше відведеного терміну. Не можна зберігати молоко у відкритому посуді й поблизу інших продуктів із запахом(риба, цибуля і т. д.), так як молоко легко вбирає ці запахи. Я ознайомлю вас із термінами зберігання молока і молочних продуктів. Продукти | Термін зберігання (за температури від +4 до +8 градусів) | Молоко сире | 20 год | Кисломолочні продукти | 24 год | Сир | 36 год | Сметана | 72 год | Сир (твердий) | Від 5 до 15 діб | Масло вершкове | 5 діб | Але обов’язково потрібно стежити за якістю молочних продуктів. Їх легко визначити за зовнішнім виглядом, кольором, смаком, запахом, консистенцією. Усі несвіжі продукти мають специфічний неприємний запах. Їх поверхня покривається плівкою, стає гіркуватий смак. Консистенція стає тягучою, липкою. Усі молочні продукти слід зберігати в холодильнику, суворо дотримуючись термінів зберігання. Пастеризоване молоко – це молоко, підігріте до температури, що вбивають хвороботворні мікроби, і витримане за цих температур певний час. На упаковках молочних продуктів є інформація. Зараз ми навчимося читати її. Я роздаю упаковки з-під молока й молочних продуктів. Необхідно знайти на них усю інформацію про продукт і проаналізувати інформацію, надруковану на етикетках. Запитання до учнів - Які з цих компонентів є домішками? - Чи є крохмаль або желатин у сільському кислому молоці? - Які переваги виробництва кислого молока, кефіру й сиру в домашніх умовах і чому краще купувати молоко безпосередньо у виробників або ж не пастеризоване і не стерилізоване? Правила поєднання молочних продуктів з іншими продуктами. Найкраще молочні продукти поєднувати із зерновими – хлібом і кашею. У зернових практично немає важливої амінокислоти лізину, необхідної для відновлення тканин, роботи імунної системи, виробництва гормонів і засвоєння кальцію, зате багато вуглеводів і практично немає кальцію. У молоці все навпаки, тому ці два типи продуктів за хімічним складом добре один одного доповнюють і легко перетравлюються разом, не створюючи додаткового навантаження на травний тракт. Висновок: кращий сніданок – каша з крупів на молоці. Бутерброд із сиром краще робити на скибочці зернового хліба. 5. Практична робота (45хв) Вступний інструктаж - Аналіз завдання практичної роботи. - Повторення правил т.б., санітарно гігієнічних вимог та правил організації робочого місця під час виконання кулінарних робіт. - Корекція опорних знань, умінь і навичок та осмислення послідовності й способів дій. Особливості миття посуду після молочних продуктів Для видалення залишків молока посуд обполіскують холодною водою (температура не вище 35 градусів). Миють посуд після кожного його використання за допомогою щітки з ручкою із застосуванням мийних чи мийно-дезинфекційних засобів, передбачених відповідними санітарними правилами. Використовувати ганчірки для миття посуду заборонено. Після миття посуд ретельно обполіскують теплою водою для видалення залишку розчину мийно-дезинфеційних засобів та зберігають перевернутим. Поточний інструктаж Ділимося на 2 бригади, я роздаю картки 1 бригаді «Ряжанка», 2 бригаді «Мачанка». 1 бригада «Ряжанка»: 5 стаканів молока, 1 стакан сметани. Молоко закип’ятити, трохи охолодити (приблизно до 40-35 градусів) і в ще тепле додати сметану. Добре розмішати й поставити в холодне місце. 2 бригада «Мачанка»: 500г свіжого домашнього сиру, 0,5-1 стакан сметани, 3 ст. ложки зеленої цибулі, 1 ст. ложка кропу. Всі продукти гарненько перемішати в однорідну масу. Заключний інструктаж Оцінювання практичної роботи. 6. Підсумок уроку, оцінювання роботи й домашнє завдання (10хв) Підготувати творчі проекти «Улюблені страви з молока й молочних продуктів». ПЛАН-КОНСПЕКТ УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ (ТЕХНОЛОГІЙ) студента практиканта 22а-ТІ групи факультету технологічної та професійної освіти Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Прізвище Зарченко Ім’я Тетяни По батькові Сергіївни Урок проводиться в 8а класі Навчальний заклад НВК № 3 м. Краснограда Дата: 04.03.2014 Консультації одержав: Вчителя Коваленко Олени Вікторівни Методиста Литвин Ольги Миколаївни З конспектом уроку згоден: Вчитель Коваленко Олена Вікторівна Методист Литвин Ольга Миколаївна Оцінка за урок Коваленко Олена Вікторівна Тема уроку Проектування та приготування страви. Визначення завдань для виконання проекту. Створення банку ідей Мета уроку: - засвоєння знань про сутність творчості, зміст та технологію створення банку ідей, формування вмінь здійснювати пошук необхідної інформації з використанням різних джерел інформації, формування основних понять із технології приготування страв з молочних продуктів, уміння складати план проектної роботи; - виховувати допитливість, наполегливість, працелюбність; - розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу. Обладнання, матеріали, інструменти: електроплита, каструлі, сковорідки, рушники, серветки, скатерки, столовий посуд,прибори, підноси, кухонний інвентар, продукти для виконання практичного завдання. Дидактичне забезпечення: інструкційні картки, таблиці. Об’єкт праці: молочні страви. Тип уроку: комбінований. Література: А. Ф. Шушкевич «Усі уроки трудового навчання(дівчата) 7-9 класи. Варіативний модуль» Харків видавнича групи «Основа» 2012 Структура уроку 1. Організаційний момент (2хв) 2. Повідомлення теми та мети уроку (3хв) 3. Актуалізація та мотивація опорних знань (5хв) 4. Вивчення нового матеріалу (30хв) 5. Практична робота (45хв) 6. Підсумок уроку(5хв) Хід уроку 1. Організаційний момент (2хв) Добрий день діти. Давайте відмітимо відсутніх. Перевірте необхідне знаряддя, одягніть спец одяг. 2. Повідомлення теми та мети заняття (3хв) Тема нашого уроку: Проектування та приготування страви. Визначення завдань для виконання проекту. Створення банку ідей. Метою уроку є: навчитися здійснювати пошук необхідної інформації з використанням різних джерел інформації, визначати завдання проекту. 3. Актуалізація та мотивація опорних знань (5хв) Ми з вами живемо в інформаційному суспільстві. Для виготовлення будь-якого проекту: виготовлення виробу, надання послуг тощо, необхідна певна інформація. Уміле опрацювання інформації дає змогу проектувальнику більш чітко та ясно визначити проблему, швидко віднайти власні способи для розв’язання поставлених завдань і, відповідно, більш ґрунтовно розробляти банк ідей та пропозицій. Інтерактивна технологія «Обговорення проблеми в загальному колі». Сьогодні ми поговоримо про унікальний продукт харчування – молоко. Навчимося проектувати та складати інструкційні картки приготування різних рецептів з молока. 4. Вивчення нового матеріалу (30хв) Ви знаєте, що виготовлення будь-якого технічного чи технологічного об’єкта починають із творчого задуму. Розмірковуючи над проблемою, людина намагається віднайти найбільш удалий задум чи ідею, що допоможе розв’язати технічне протиріччя. Тут відразу варто зважити на дві обставини. По-перше, ідеї не з’являються самі по собі, навіть у випадку так званого «осяяння», коли розв’язок приходить ніби сам по собі. По-друге, учені завжди доводили, що цей процес спонтанного відкриття не є чимось випадковим, а має свої приховані закономірності. Проект – це творчий задум, що включає комплекс дій, які завершуються створенням продукту за власним задумом. Згадаймо, що проектування – це процес, який починається з моменту отримання завдання; розробка концепції,аналіз об’єкта, конструювання, макетування, проектна документація. Технiчнi умови проектування - документ, що допомагає глибше вивчити проектне завдання. Технічне обґрунтування проекту - пакет документів, що роз’яснюють мету розробки та засоби її реалізації. - назва об’єкта; - функція, призначення; - смакові якості; - аналіз існуючих аналогів ( матеріал, форма, естетика…) - вимоги до дизайну об’єкта; - норми витрати матеріалу; - відповідність нормам стандарту; Базова модель – страви з молока та молочних продуктів. Модель – аналог –це модель, що створена на основі базової моделі, але відрізняється дизайном та смаковими якостями та технологією виробництва. Пригадайте етапи проектування. I.Організаційно – підготовчий етап. 1.Розробка технічного завдання. 2.Обґрунтування проблеми, що виникла, і необхідність її розв’язання. 3. Коротка історична довідка та сучасні тенденції. 4. Призначення проектованого виробу. 5. Вимоги до виробів даного призначення. 6. Вимоги до матеріалів. 7. Розробка технічної пропозиції. Вибір об’єкту проектування. 8. Аналіз зразків-аналогів. 9. Висновок із технічної пропозиції. ІІ. Конструкторський етап. ІІІ. Технологічний етап. IV. Заключний етап. Коли перед дизайнером -технологом постає завдання з вивчення досліджуваної проблеми, йому необхідно визначити джерела, до яких він буде звертатись у першу чергу. Отже, розглянемо інформацію як провідний ресурс проекту, відповідні джерела інформації та засоби і прийоми її пошуку. Термін «інформація» в середині ХХ століття ввів К. Шеннон відносно до теорії передачі кодів, яка отримала назву «Теорія інформації». У наш час зміст цього терміна отримав більш глибоке природничо-філософське значення. Така трансформація — у сприйнятті людиною — поняття «інформація» стала наслідком необхідності переосмислення технологій трансляції та ретрансляції, сприйняття і перетворення того, що має загальну назву — інформація. Інформацію (від лат. informatio — повідомляти) визначають як будь-яке повідомлення про будь-що, теоретичні відомості, значення певних показників, що є об’єктами збереження, обробки та передачі, які використовуються в процесі аналізу певних (економічних, технологічних, політичних тощо) рішень. Усе інформаційне середовище поділяється на три типи джерел інформації: • документ; • людина; • предметно-речове середовище. Людина є ключовою ланкою в системі інформаційних джерел. Може розкрити велику за обсягом та цікаву інформацію зі сфери знань та власного досвіду використання цих знань на практиці. Під предметно-речовим середовищем розуміють оточення, що поруч із вами. Предмети та речі інколи можуть розповісти не менше ніж людина. Під час роботи над проектом важливо знати, де шукати потрібну інформацію. У зв’язку з цим розрізняють такі найбільш поширені шляхи пошуку інформації: • вивчення бібліотечного каталогу; • за допомогою пошукових систем в Інтернеті; • у довідковому апараті лінгвістичних енциклопедій. У них після статті на визначені теми дається список літератури; • комунікативний — можливість отримати необхідну консультацію вчителя, фахівця тієї галузі, яка є близькою до теми проекту. Сьогодні в нашій країні система науково-технічної інформації включає в себе бібліотеки, Український інститут науково-технічної та економічної інформації, Книжкову палату України, Інститут реєстрації інформації НАН України, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств, а також деяких наукових установ. Найбільш доступними для дослідників є, звичайно, бібліотечні каталоги. Систематичний каталог як інформаційно-пошукова система дає можливість швидко зорієнтуватися, чи є в бібліотеці книги з тієї галузі науки, яка цікавить дослідника. Пошук потрібних джерел інформації може здійснюватися за допомогою звичайних бібліотечних карток, що є у відповідному каталозі бібліотеки, або за допомогою комп’ютера. Банк ідей Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове, практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. Серед таких умінь творчого характеру, що можуть бути сформовані, вважають уміння створювати банк ідей та пропозицій. Одним із завдань створення такого банку є впорядкування інформації з метою її аналізу, що прискорює процес вироблення творчих ідей і, відповідно, створення нового об’єкта чи його вдосконалення. Кожну знайдену ідею необхідно проаналізувати, виділивши позитивні та негативні сторони. Якщо мова йде про виготовлення певного виробу, необхідно з’ясувати, як даний об’єкт буде розв’язувати поставлені завдання (проблему), чи буде зручним у користуванні, задовольняти встановленим технологічним вимогам тощо. Інакше кажучи, працюючи над створенням конкретного об’єкта, дизайнер-технолог переглядає всі можливі шляхи розв’язку проблеми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виробу ‒ банку ідей та пропозицій. Проте, мова тут йде не лише про можливі форми майбутнього виробу чи, наприклад, проектування інтер’єру у вигляді замальовок чи ескізів, а й добір інших конструкційних матеріалів, комбінації різноманітних ідей, зміни в кольорі, варіанти компоновки складових частин виробу, товарного вигляду тощо. До такого банку конструктор повертається протягом усього періоду роботи над проектом, доповнюючи його і переглядаючи ті чи інші пропозиції для використання в роботі. Наприклад, працюючи над проектуванням будь-якої срави, визначає смакові якості, зовнішній вигляд, майбутнє сервірування столу, визначає кількість затрат продуктів на приготування, знаходить аналоги в стародавніх стравах – переходить до виконання окремих пунктів технологічної карти, її компоновку. Варіанти компоновок входять до банку ідей. Отже, підсумовуючи, відзначимо, що головним правилом створення банку ідей є: накопичення інформації про виконання взятого проекту. З чого починають створення банку ідей? Як правило, дизайнери використовують так звану клаузуру. Під час створення клаузури проявляється творча фантазія дизайнера-тихнолога, уміння застосовувати зібрану інформацію про досліджувану проблему чи об’єкт проектування. Дизайнер може коротко відобразити суть ідеї з відповідними написами, запитаннями, декількома варіантами розв’язків проблеми тощо. Отже, банк ідей та пропозицій має складатися з комплексу інформації, яка стосується об’єкта проектування і відповідає за змістом та кількістю певному етапу проектування виробу. На сьогоднішній день учитель – не єдине джерело знань, школярі активно черпають інформацію з Інтернету. |