ПОЗНАВАТЕЛЬНОЕ

Оси и плоскости тела человека - Тело человека состоит из определенных топографических частей и участков, в которых расположены органы, мышцы, сосуды, нервы и т.д.

Отёска стен и прирубка косяков - Когда на доме не достаёт окон и дверей, красивое высокое крыльцо ещё только в воображении, приходится подниматься с улицы в дом по трапу.

Дифференциальные уравнения второго порядка (модель рынка с прогнозируемыми ценами) - В простых моделях рынка спрос и предложение обычно полагают зависящими только от текущей цены на товар.

Нанесення розмірів і граничних відхилень

РОБОЧІ КРЕСЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ

Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням та маркою матеріалу без застосування складальних операцій.

Рис. 4.1. Конструктивні елементи деталей

Робоче креслення деталі – це графічний документ, що містить зображення деталі та данні, необхідні для її виготовлення і контролю.

Робоче креслення деталі повинно містити:

а) оптимальну кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів), які повністю розкривають форму деталі;

б) необхідні розміри з їх графічними відхиленнями;

в) вимоги до шорсткості поверхонь деталі;

г) позначення граничних відхилень форми і розташування поверхонь деталі;

д) окремо виділенні технічні вимоги;

е) відомості про матеріал деталі.

Робоче креслення деталі включає графічну (зображення, розміри, умовні знаки) і текстову (написи, таблиці) частини.

Рис. 4.2. Структура робочого креслення деталі

Матеріал деталі узагальнено (метал, пластмаса, гума тощо) графічно позначають на перерізах. Умовне позначення матеріалу, яке складається з назви матеріалу, його марки та номера стандарту вказують в основному написі, наприклад: «Сталь 45 ГОСТ 1050-88». Якщо в позначення входить скорочена назва матеріалу («Ст», «СЧ», «Бр» та ін.), то повні назви «Сталь», «Сірий чавун», «Бронза» тощо писати не треба, наприклад: «Ст3 ГОСТ 380-71» Окремі вимоги до матеріалу та його якості вказують у технічних вимогах.

Кожне робоче креслення повинно мати основний напис.

У лівому верхньому кутку поля робочого креслення розміщають графу розміром 14х70 мм (рис. 4.2), у якій вказується позначення креслення, повернуте на 180⁰ відносно основного напису.

Нанесення розмірів і граничних відхилень

Розміри на робочому кресленні деталі умовно поділяють на три групи:

а) габаритні розміри, тобто найбільші розміри довжини, висоти, ширини (або товщини чи діаметра);

б) розміри поверхонь геометричних тіл, що утворюють форму деталі;

в) розміри поверхонь конструктивних елементів деталі.

Розміри слід наносити так, щоб їх зручно було контролювати.

Перед нанесенням розмірів вибирають поверхні або лінії на зображеннях деталі, від яких буде здійснюватись обмірювання у процесі її обробки. Ці поверхні і лінії називають базами.Базою може бути опорна чи бічна поверхня деталі, вісь симетрії або центрова лінія.

Розрізняють три методи нанесення розмірів від баз: координатний, комбінований і ланцюговий (таблиця 4.1).

Таблиця 4.1 Методи нанесення розмірів від баз

Розміри, які не підлягають виконанню і які наведені для більшої зручності користування кресленням, називаються довідковими. На кресленні ці розміри позначають знаком «*», а в технічних вимогах записують: «* Розміри для довідок».

Рис. 4.3. Нанесення довідкового розміру

На робочих кресленнях на всі розміри призначають граничні відхилення. Граничні відхилення розмірів на кресленнях деталей можуть бути вказані одним із трьох способів (таблиця 4.2).

Таблиця 4.2. Способи позначення граничних відхилень розмірів

Рис. 4.4. Розміщення числових значень граничних відхилень відносно номінального розміру

Розміри на кресленні, які не мають позначень граничних відхилень (це може бути при відносно низькій точності обробки від одинадцятого квалітету й грубіше), називають вільними, або розмірами з невказаними допусками. Найчастіше для всіх вільних розмірів даної деталі допуски однакової точності вказують спільним записом у технічних вимогах на полі креслення, наприклад:

«Невказані граничні відхилення розмірів: отворів Н14, - валів – h14, решти ІТ14/2».